Любопытно
«Спецфонд»: одесский Художественный музей представит работы, запрещенные в сталинское время
Официальное открытие выставки «Спецфонд» из коллекции Одесского художественного музея состоится в пятницу, 21 сентября, в 17:00.
Вход на выставку свободный, сообщил директор учреждения Александр Ройтбурд.
Выставка рассказывает о самом драматичном периоде украинского искусства — его сломе в конце 1930-х, когда в стране был задушен художественный поиск, прервано естественное развитие художественного процесса, были похоронены надежды на национальное возрождение.
Многие художники стали жертвами репрессий, остальные вынуждены были «наступить на горло собственной песне» и замолчать либо сдаться и начать производить одобренное режимом искусство с его унифицированным художественным языком («отражение жизни в формах самой жизни») и сервильной идеологической позицией (национальное по форме, социалистическое по содержанию). Итоги 20-летнего поиска молодого украинского искусства оказались изъятыми из художественного контекста, частично уничтоженными, а частично на десятилетия похороненными в так называемом спецфонде Киевского государственного музея украинского искусства (ныне Национальный художественный музей Украины).
Табу с этого периода украинского искусства было снято только в последние годы существования СССР, в годы так называемой перестройки. А впервые в полном объеме спецфонд был выставлен в НХМУ уже после Революции Достоинства, в 2015 году. Тогда эта выставка стала настоящей сенсацией для искусствоведов, художников, зрителей. Теперь с ней может ознакомиться и одесская публика.
«Наша выставка не является простым повторением выставки НХМУ, — говорит Ройтбурд. — Дополненная произведениями из одесской коллекции, она наглядно демонстрирует перекличку между двумя музеями».
Так, например, рядом с «киевским» Анатолием Петрицким представлена «одесская» его работа «Отдых» — обе работы объединяет характерный для этого мастера колорит. Рядом с портретом Николая Беляшевского, директора Киевского городского художественно-промышленного и научного музея (ныне Национальный художественный музей Украины), кисти Михаила Козика мы экспонируем более ранний портрет Беляшевского работы Михаила Жука, который с 1920-х годов и до своих последних дней жил и работал в Одессе. Рядом с программными работами одессита Теофила Фраермана, встреча с которыми будет сюрпризом для зрителя, представлена его же довоенная работа «Интерьер» из коллекции Одесского художественного музея.
Параллельно с киевским художественным авангардом, который на выставке представлен работами Анатолия Петрицкого, Виктора Пальмова и другими, в Одессе работало общество «Независимых», в которое входил Амшей Нюренберг. К этому же кругу примыкал Петр Митковицер, работа которого до недавнего времени находилась в запасниках нашего музея. Нам было важно показать, что процессы художественной жизни Одессы были синхронны с художественной жизнью всей Украины. Выставка позволяет продемонстрировать, что одесское искусство было неотъемлемой частью искусства Украины и точно так же было сломлено в период укрепления тоталитарного режима, его идеологии и эстетики.
Например, в конце 1920-х – в начале 1930-х на сцену выходит новое поколение художников. Среди них когорта одесских бойчукистов, наследие которых до сих пор не исследовано в достаточной мере. Спустя несколько лет большинство этих художников подверглось репрессиям, оставшиеся в профессии стали правоверными соцреалистами и долго боялись даже вспоминать об этом периоде своего творчества.
Еще одна работа, характерная для того времени — «Выплавка стали» Николая Шелюто. Спустя несколько лет Шелюто, подобно многим другим художникам своего поколения, отказался от формальных поисков и до конца жизни работал в этюдной, реалистической манере.
В начале 1930-х годов в рамках кампании по борьбе с украинским национализмом был допрошен в ГПУ Михаил Жук, после чего отошел от творческой деятельности, сосредоточившись на преподавании. С этого же времени прекратил выставляться и Теофил Фраерман.
«Сравнивая украинское искусство 1920–1930-х с российским, нельзя не обратить внимание на очевидные стилистические различия. В частности, если мейнстримовая в российском искусстве группа «ОСТ» тяготела к выразительным средствам своих немецких современников, которых вскоре объявили представителями «дегенеративного искусства», то украинские художники того времени стилистически ближе к искусству раннемуссолиниевской Италии, где совершался в то время поворот от футуризма к фашистскому неоклассицизму.
Такое сходство позволяет говорить об «Украинском новеченто» и рассматривать украинское искусство 1920–1930-х в общеевропейском контексте парадигмы трансформации революционного авангарда в тоталитарное искусство», — отмечает директор Художественного.
Под выставку «Спецфонд» отвели весь второй этаж, где экспонируется искусство советского периода.
«После этого экспозиция второго этажа будет радикально переосмыслена, что повлечет за собой изменения в экспозиции первого этажа», — говорит Ройтбурд.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.
У побережья в Одесской области сдетонировала русская морская мина.
Об этом сообщил спикер Одесской ОВА Сергей Братчук.
«Вражеская морская мина, которую сорвало во время шторма с якоря, сдетонировала в водах у Одесского побережья», — отметил он.
Взрывом задело один из частных пляжей, было повреждено оборудование — однако ни один человек не пострадал.
Братчук напомнил, что в Одесской области до сих пор запрещено купаться в море, посещать пляжи и побережье.