Криминал
Анка Фельдгузен: Помощь Германии Украине превышает 3 млрд евро
Єлизавета Стрій, Центр журналістських розслідувань
Крупнейшим донором иностранной помощи Украине является Германия. В частности, немецкие средства идут на восстановление инфраструктуры Донбасса и на помощь временно перемещенным лицам. О том, что процедура предоставления иностранного финансирования происходит не всегда прозрачно и конкурентно, Центр журналистских расследований уже писал в материале «Без Prozorro: как используют международную помощь для переселенцев». Не будет лишним в этом деле выяснить и позицию собственно тех, чьи средства распределяются таким непрозрачным способом. Об особенностях немецкого сегмента международной помощи Украине рассказывает Чрезвычайный и Полномочный Посол Федеративной Республики Германия в Украине Анка ФЕЛЬДГУЗЕН.
Анка Фельдгузен, посол ФРН в Україні Фото: investigator.org.ua
Єлизавета Стрій: Почну з актуального: минулого тижня був проведений Інвестиційний форум та Форум єдності. Напередодні ви заявили, що подвійний форум в Маріуполі щодо інвестицій та відбудови Донбасу надсилає важливий сигнал підйому. Як ви вважаєте, чи був цей сигнал достатньо потужним і які відгуки, можливо, ви бачили в німецьких бізнесменів?
Анка Фельдгузен: Я не думала, що це була дуже добра ідея провести цей форум власне в Маріуполі. Раніше ми навіть сказали, що їхати в Маріуполь може бути небезпечно. Але ми вже передумали, і я сама була в Маріуполі до форуму. Дуже багато там було і німців, й інших іноземців, вони всі бачили, що Маріуполь зараз мирне місто і що там можна жити та працювати. І в цьому сенсі сигнал був потужний — цілий Кабінет Міністрів там був, це теж сигнал для регіону. Мені здається, що цей форум був успішний.
Єлизавета Стрій: В тому числі для бізнесу, для німецьких бізнесменів?
Анка Фельдгузен: Проблема іноземних інвестицій – більша і ширша. Це, перш за все, питання правосуддя і реформ юстиції тут, в Україні. Справа не у місці проведення форуму. Наші інвестори дуже зацікавлені в Україні, але вони повинні знати, що вони можуть захищати свої права перед судом тут, в Україні. Поки що ми дивимося, які реформи готує ця Верховна Рада, цей Кабмін і цей президент. Ми дуже підтримуємо ці зусилля, і коли дійсно буде прогрес, я думаю, що наші інвестори це дуже швидко почують.
Єлизавета Стрій: ФРН – один з найбільших донорів, який надає допомогу на відновлення Донбасу та допомогу переміщеним особам у зв’язку зі збройною агресією РФ в Україні. Які обсяги міжнародної технічної допомоги виділені Німеччиною для України з 2014 року?
Анка Фельдгузен: Ми за останні п’ять років дали один мільярд і майже двісті мільйонів євро тільки на двосторонню допомогу. Це тільки одна частка, це наші німецько-українські проєкти. Але є частка Німеччини в багатосторонніх коштах. Наприклад, Німеччина бере участь в коштах ЄС — це 20%.і ЄС за останні п’ять років дала 15 млрд євро, отже частка Німеччини там — 3 млрд. Тобто, це дуже багато грошей. Німеччина є також найбільшим донором гуманітарної допомоги. Ми далі 115 мільйонів євро за останні п’ять років. Є й інші речі — такі як місії ЄС або ОБСЄ в Україні. Наприклад, для СММ ОБСЄ Німеччина вже сплатила майже 23 мільйони євро. Або для Консультативної місії ЄС в Україні ми сплатили 75 мільйонів євро. Загалом це дуже багато.
Єлизавета Стрій: Але це загальна допомога Україні, чи лише на відновлення Донбасу?
Анка Фельдгузен: Це загальні кошти. Нам дуже складно відрізняти, куди ці кошти йдуть. Цими коштами вся Україна користується, всі регіони.
Єлизавета Стрій: Ми зможемо дізнатися, яку саме суму ви виділили?
Анка Фельдгузен: Це не сума, це кількість проєктів.
Єлизавета Стрій: Взагалі десь ведеться ця статистика – скільки грошей на які напрямки витратили?
Анка Фельдгузен: Це складно сказати. Думаю, що німецьке міністерство економічного співробітництва має такий перелік — з яких джерел які гроші отримує Україна. Але як Україна, не Донбас чи інший регіон. Але ми за останні п’ять років дуже багато нових проєктів почали. Наприклад, одна дуже важлива тема — це допомога для поліпшення інфраструктури на сході. І ми там маємо досить добрі приклади: це інтернет зв’язок, це вода. Ми більше 200 шкіл і дитячих садків вже ремонтували. Також ми надали допомогу в отриманні нових педагогічних концептів. Тобто, це загальна допомога. Я сама відвідувала один дуже яскравий приклад. Це допомога, яку ми надаємо Міністерству надзвичайних ситуацій. Ми, передали десь 8-10 спеціалізованих машин — так званих Rapid Intervention Vehicles (спецавтомобілі швидкого реагування — ред.), вони трохи схожі на ambulance. Вони дуже швидко можуть дістатися до місця катастрофи чи ДТП та надати жертвам перші заходи допомоги, або, наприклад, вирізати заблокованих людей з машини, яка потрапила в ДТП. Пожежники в Маріуполі мені сказали, що вони вже завдяки цим машинам зберегли тисячі людей від смерті просто. Тому що перші хвилини – найважливіші.
Єлизавета Стрій: Які напрямки є пріоритетними в наданні допомоги Україні і на які уряд ФРН виділив кошти?
Анка Фельдгузен: Особливо на сході, на Донбасі ми, звичайно, хочемо підтримати Україну в цій кризі, яка виникла через російську агресію, особливо це стосується тимчасово переміщених осіб. Я вже згадала про інфраструктуру, про воду. Але ми маємо такі проєкти — дати тимчасово переміщеним особам місце, де вони можуть жити. Я ще у 2015-му році, коли я востаннє тут працювала, відкрила таке майже село для переселенців у Харківській області. В нас є і програма кредиту, щоб міста могли придбати квартири для цих людей. Є різні методи, щоб їм дати місце проживання. Також дуже важливі психо-соціальні заходи для цих людей, які дуже часто травмовані, особливо діти. Думаю, саме це є пріоритетним.
В нас є картка, де видно, скільки проектів ми маємо тільки поблизу лінії розмежування. Наприклад в Донецькій області в нас проекти з підтримки мікробізнесу, щоб люди дійсно могли відкрити свій бізнес. 207 проєктів в Донецькій області і 148 – в Луганській області. Ми робимо навчання людей на місці, аби краще знати, що робити з переміщеними особами. Наприклад, в Донецькій області ми дали навчання майже 2000 людям, в Луганській – майже 1000. Проєкти, що стосуються водопостачання в Луганській області 66 проєктів і в Донецькій області – 108. Дуже важливі для нас партнери — міжнародні організації, наприклад, як ЮНІСЕФ, що є виконавцями для наших коштів.
Єлизавета Стрій: Чи реально підрахувати, скільки коштували саме ці проєкти?
Анка Фельдгузен: Це буде уже довго. Але наш пріоритет зараз — на сході України. Ви знаєте, що ми маємо такі загальні проєкти, як децентралізація, і це скрізь в Україні, але й на Сході теж. І проєкти дуже конкретні, наприклад, з поліпшення інфраструктури — ми зараз фокусуємо на Донбасі.
Єлизавета Стрій: Наші розслідування показують, що коли гроші виділяються з бюджету України, дуже часто вони розкрадаються і десь зникають. Як уряд ФРН контролює свої кошти, чи доцільно вони використовуються?
Анка Фельдгузен: Ми їх дуже чітко контролюємо, тому що ці кошти, які ми вкладаємо тут — це гроші наших платників податків. В цьому ми підзвітні нашим громадянам, німцям. Ми дуже ретельно контролюємо, хто отримує наші кошти і як вони використовуються. Здебільшого ми працюємо через так звані організації виконавців. Ви, можливо, знаєте GIZ (Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit, Німецьке товариство міжнародного співробітництва — ред.), але це може бути й міжнародна організація — як ЮНІСЕФ. І під час провадження заходів на місцях ці організації, яким надане відповідне доручення, забезпечують належне використання наших коштів, які відповідають поставленим цілям шляхом такого ретельного супроводу і поточних перевірок. Я знаю, що там інколи кожен тиждень йде перевірка, але точно кожен місяць. І загальний проєкт оцінюється один раз на рік. Звісно, подібні механізми аудиту мають також і міжнародні організації, через які ми вкладаємо багато наших коштів. Я знаю, що наші партнери знають, як ретельно ми контролюємо. Іноді так – хух, ще один контроль. Але я вважаю, що це добре і просто повинен бути такий стандарт.
Єлизавета Стрій: Ви більше працюєте зі звітами виконавців? Чи ви безпосередньо можете приїхати на об’єкт?
Анка Фельдгузен: Я сама можу поїхати й подивитися. Це німецькі кошти, я – посол Німеччини, я це можу зробити. Особливо GIZ і KFW (Kreditanstalt für Wiederaufbau, “Кредитна установа з реконструкції”, німецький державний банк — ред.) — це наші великі німецькі організації-виконавці, вони безпосередньо фінансуються німецьким урядом. Як вони працюють — так навіть ми в посольстві не працюємо. Тому ми повністю віримо, що вони все контролюють.
Єлизавета Стрій: А як визначаються реципієнти міжнародної технічної допомоги від уряду ФРН? Наприклад, у липні Німеччина надала 760 тисяч євро для постраждалих від конфлікту на Донбасі. В травні – пораненим українським солдатам. Як визначається, кому саме надавати?
Анка Фельдгузен: Це дуже добре питання. Тому що в нас є дуже багато партнерів і дуже багато і давно працюємо з громадськими організаціями. Через конфлікт дуже виросло співробітництво між нашими міністерствами оборони, наприклад. Ми маємо дуже цікавий проєкт допомоги постраждалим українським солдатам — вони лікуються в Німеччині. Їх не сотня чи тисяча, але вже багато солдат змогли поїхати в Німеччину і там лікуватися. З цього проекту народилася співпраця, яка йде набагато далі. Ваше Міністерство оборони зараз хоче заснувати такий відділ в ЗСУ, який фокусуватиметься на медичній допомозі, зі стандартами, які наразі діють в НАТО і в Німеччині. Я думаю, що це дуже добрий результат нашого співробітництва.
Інші партнери – це місцеві органи самоврядування. Тому що один з наших найбільших проектів – це децентралізація. Ми через європейський проект U-LEAD маємо дуже близькі контакти з громадами, які об’єдналися в останні роки під цією програмою. І якщо ці громади нам кажуть, що в них треба будувати клініку, або немає школи — ми йдемо, дивимося, і часто можемо досить швидко допомогти.
Єлизавета Стрій: Яким чином ви визначаєте, які виконавці та підрядники проєктів є найбільш ефективні? Ми досліджували досвід роботи Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ), проект якого фінансується урядом ФРН через банк KFW. І виявилося, що підрядники визначаються без конкурсу, від системи ProZorro, яка мала б знижувати корупційну складову. Як пояснив керівник УФСІ, неконкурентна процедура через відбір місцевими громадами обрана донором. Чи це справді так?
Анка Фельдгузен: На це питання я просто не можу відповісти. Я вже сама відкрила дуже багато з цих проєктів… УФСІ працює під контролем KFW, а KFW підзвітний нашому урядові. Я поки що не бачила, щоб там були проблеми. Але я обов’язково спитаю в моїх колег, які вже багато років з цим фондом працюють.
Єлизавета Стрій: Чому це закрита інформація? Громадськість неодноразово до нас зверталася і каже, що хотіли б порахувати — раптом розкрадають? — та перевірити, де ці кошти, доцільність їх використання. Але у відповідь чують, що це конфіденційна інформація. Скажіть, може варто було б більш прозоро та відкрито дозволяти реципієнтам розказувати про цю допомогу?
Анка Фельдгузен: Я спитаю в моїх колег. В принципі, в нас немає таємниць, я рада була, щоб реципієнти говорили більше про наші проєкти і про кошти, які ми вкладаємо. Тому що це гроші наших громадян. Я думаю, що ми вам дамо відповідь.
Єлизавета Стрій: Нам відповідь дали в Міністерстві соціальної політики – скільки коштів уряд Німеччини надав саме на допомогу на Донбасі. Можливо, ви зможете сказати, чи це реалістична цифра: уряд ФРН – 160,1 млн доларів тільки на Донбас. Чи це реалістично?
Анка Фельдгузен: Я думаю, що так. І це може бути більше, тому що ми працюємо з багатьма міністерствами, не тільки з Міністерством соціальної політики. Я вже нагадувала про МЧС. Ці цифри дуже реальні, але я думаю, що ми даємо більше.
Єлизавета Стрій: Ще більше?
Анка Фельдгузен: Так. Тому що це тільки цифри міністерства соціальної політики.
Єлизавета Стрій: Чи можуть гроші піти в обхід Міністерства соціальної політики і просто не рахуватися? Бо насправді ніхто не може визначити, скільки ж реально грошей дали.
Анка Фельдгузен: Я не знаю. Але мені здається, можливо, в Німеччині така ж проблема, не тільки у вас. Тому що в міністерстві мають свій бюджет і знають, на що вони витратили кошти. Але можливо, інше міністерство працює в тій самій галузі. Іноді просто люди не знають. І в нас так само.
В Одессе состоится общественное обсуждение дальнейшей судьбы памятника «Основателям Одессы», расположенного на Екатерининской площади в центре города. Мероприятие пройдет под руководством управления по объектам культурного наследия Одесского городского совета в форме интернет-конференции 19 сентября в 12.00.
С учетом предложений, полученных по результатам общественного обсуждения, в период с 20 сентября 2022 года по 20 октября 2022 года включительно будет проводиться электронный опрос территориальной громады Одессы по данному вопросу с использованием вебпортала «Социально активный гражданин» Одесского городского совета.
Напомним, недавно на президентском портале было размещено несколько петиций с требованием снести монумент. Президент рассмотрел эти предложения и заявил, что судьбу памятника должны решать городские власти Одессы.
В Национальном природном парке «Тузловские лиманы» в Одесской области практически высохли уникальные мелкие внутренние озера, названные в честь академика Ювеналия Зайцева.
Об этом сообщил бывший руководитель нацпарка эколог Иван Русев.
Причиной высыхания озер стало то, что в этом году вода в лиманы почти не поступает извне.
«Не было и стока пресной воды по малым рекам в лиманы. К тому же в этом году уровень воды в реке Дунай крайне низок за последние десятилетия, поэтому вода в лиманы Джантшейский и Малый Сасык тоже оттуда не поступает и не пополняет озера», – объясняет Русев.
По его словам, сейчас «совсем» не поступает вода и из Черного моря в Тузловские лиманы. Помимо влияния военных действий на отсутствие водообмена одной из причин Русев также назвал тот факт, что администрация области не предоставила рыбакам разрешения открыть пропасть за собственные средства.
«Одесская ОГА, а именно заместитель главы ОГА Олег Муратов и Департамент экологии ОГА Павел Буланович противозаконно блокировали выдачу разрешений местным рыбакам, которые готовы были за свои средства сделать такую важную природоохранную работу, о чем я писал раньше и открыть пропасть. Но этого не произошло» , – подчеркивает сотрудник Национального парка.
В результате испарения воды из лиманов на фоне отсутствия водообмена привело к полному высыханию заповедных озер, где были сосредоточены уникальные птичьи «садики» галагазов (род уток), говорит Русев.
Национальный парк «Тузловские лиманы» — природоохранная территория в Украине на территории Белгород-Днестровского района Одесской области.
В Одессе разгорелся скандал вокруг случаев нарушения комендантского часа развлекательными заведениями. Наибольший резонанс вызвала дискотека в клубном отеле М1 на Ланжероне, видео с которой появилось в соцсетях ее участников. Шум и веселье многие сочли опасными и неуместными во время войны, когда в Одессе страдают переселенцы, в госпиталях лежат раненые, а Николаев ежедневно бомбят ракетами оккупанты.
Ситуация привлекла внимание военной администрации. О том, как поступили с нарушителями, рассказал спикер главы Одесской военной администрации Сергей Братчук.
Он заявил, что и персонал клуба и все посетители поняли, что они нарушили правила, поэтому принесли свои извинения и все вместе решили предоставить финансовую помощь подразделениям Вооруженных сил Украины. Братчук подчеркнул, что ни одного исключения для нарушителей комендантского часа, кто бы это ни был или правил в работе данных клубов, не будет.
Между тем в анонимных телеграм-каналах города появилось заявление одного из сотрудников клуба, который утверждает, что все это ложь, и на самом деле никто не был наказан. Также он написал, что никакие средства на ВСУ в клубе не собирались. Дискотека изначально была организована якобы с благотворительной целью, но кому конкретно и какая часть от собранных с отдыхающих средств уйдет — неизвестно.