Криминал
Глубокие карманы Коломойского: путешествие крымских вкладов ПриватБанка
Весной 2014 года, в разгар оккупации полуострова Россией, ПриватБанк заблокировал счета крымских вкладчиков. Почти миллион клиентов банка — физических и юридических лиц — потеряли доступ к своим деньгам. Позже ПриватБанк передал свои долги аффилированной с банком компании «Финилон». Сегодня мы расскажем, кто стоит за «Финилоном» и почему договор передачи долга вызывает сомнение в подлинности.
Березень 2014-го, перші тижні окупації півострова. Корумповане та завербоване російськими спецслужбами керівництво ВР Криму незаконно, за відсутності кворуму ухвалює рішення про проведення референдуму про приєднання Криму і Севастополя до Росії. Банківську систему починає лихоманити — біля банкоматів черги. 12 березня можна зняти лише 500 гривень. Наступного дня — лише 300. У місцевих ЗМІ з’являється копія начебто розпорядження незаконно призначеного прем’єром Криму Аксенова про обмеження видачі готівки та грядущої націоналізації українських банків. 16 березня, у день фейкового референдуму, Приватбанк блокує видачу грошей. Наступного дня на дверях відділень з’являються повідомлення про закриття у зв’язку з переходом на рублі. У травні, після наказу НБУ про припинення діяльності українських банків у АР Крим та Севастополі, готуючись до виходу, Приватбанк припиняє видачу грошей своїм клієнтам. Як виявилось набагато пізніше, їхні кошти, не питаючи згоди своїх кредиторів, тобто, вкладників, Приватбанк перерахував фінансовій компанії “Фінілон”.
17 листопада 2014 року ПриватБанк уклав договір переведення боргу з ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон». Зміст договору довгий час тримався в секреті, копія документу не надавалась вкладникам для ознайомлення навіть за рішенням суду. Лише нещодавно ПриватБанк надав копію договору Дмитру Дугінову — адвокату кримських вкладників, і Центр журналістських розслідувань вперше опублікував документ. Редакція агенства також отримала копію листа голови правління вже націоналізованого Приватбанку Олександра Шлапака до прем’єр міністра Володимира Гройсмана, де названа точна сума коштів, перерахованих ПриватБанком «Фінілону» за договором переведення боргу для виплати кримським вкладникам — «8 215 457 404,28 грн., не отримавши при цьому оплати за переведений борг».
Що ж це за компанія і кому вона належить?
Фінансова компанія «Фінілон» була заснована у 2013 році 12 компаніями. Десять із них, що сумарно володіють 90% статутного капіталу «Фінілону», зареєстровані в Белізі, на Маршаллових островах та у Сент Кітс і Невіс. Ці країни занесені до чорного та сірого списків офшорних зон, складених Європейським Союзом.
Решта належить ТОВ «Українське бюро кредитних історій», засновниками якої є кіпрська компанія «Бікоптімум лімтед» (з часткою лише у три десятих відсотка) та… ПриватБанк, акціонерами якого до націоналізації були Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Вони ж є й бенефіціарними власниками ще одного засновника «Фінілона» — ТОВ «Істейтгарант».
Отже, фінансова компанія «Фінілон», якій ПриватБанк перерахував 8,2 млрд грн з депозитів кримських вкладників, через офшори контролювалась його ж власниками. Тож не дивно, що
Підтвердження цьому знаходимо у державному реєстрі. Після націоналізації ПриватБанку засновники «Фінілону» не змінились. Але у графі “кінцевий бенефіціар” з’явився цікавий запис: «Кінцевий бенефіціарний власник юрособи відсутній. Причина відсутності — опосередковано на діяльність впливає ПриватБанк, єдиним акціонером якого є держава в особі Міністерства фінансів України».
Жоден з кримчан, які зверталися до ПриватБанку через суд із вимогою повернути гроші, не знав про те, що кошти їм має віддавати вже не банк, а зовсім інша компанія. Хоча мали б знати. Адже за статтею 520 Цивільного кодексу України «боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора», у нашому випадку — вкладника банку.
“Як за законом мала б відбутися ця передача? ПриватБанк мав сповістити своїх кримських клієнтів про те, що він збирається передати свої зобов’язання на компанію «Фінілон», і отримати від кримських вкладників згоду на це. Цього зроблено не було. Так вчинили для того, щоб зняти з балансу банку зобов’язання перед кримчанами в досить великому обсязі”, — говорить Дмитро Дугінов, адвокат і голова ГО «Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг».
Дмитро Дугінов, адвокат Фото: investigator.org.ua
Владислав Нечипоренко, родина якого вже кілька років не може отримати назад гроші, каже, що про фінансову компанію «Фінілон» він та його мама, яка й була клієнткою кримського відділення ПриватБанку, вперше почули лише у 2017 році.
Владислав Нечипоренко Фото: investigator.org.ua
«З однієї відповіді, яку ми отримали від міністерства фінансів, ми дізналися, що кошти кримських вкладників були наприкінці 2014 року переведені з Приватбанку на баланс фінансової установи “Фінілон”. Ніякої згоди, підкреслюю, на передачу наших коштів, які ми передали ПриватБанку, які були розміщені на депозитному рахунку, на установу «Фінілон», ми не давали», — каже Владислав.
Міністр фінансів України Оксана Маркарова у листі-відповіді на звернення Владислава Нечипоренка пише, що на момент входження держави у статутний капітал ПриватБанку, його зобов’язання, право вимоги та інші активи У Криму були передані компанії “Фінілон”.
Цю позицію міністерка фінансів тримає і досі. На форумі у Маріуполі вона відхрестилась від проблеми кримських вкладників саме через передачу ПриватБанком своїх боргів «Фінілону».
Оксана Маркарова, міністр фінансів України Фото: investigator.org.ua
Примітно, що до згадок «Фінілону» у листах міністерки фінансів жодних офіційних даних про існування договору про переведення боргу ПриватБанку до іншої фінансової компанії просто не було.
«Протягом п’яти років ніде офіційно, ні в судах, ні в якихось інших інстанціях не згадувалося про цей документ. Причиною цього є те, що даний договір є нікчемним», — впевнений адвокат Дмитро Дугінов.
Нікчемним — бо боржник, тобто ПриватБанк, мав отримати на переведення свого боргу перед вкладниками їхню згоду. Як ця норма закону була дотримана в договорі, якщо кримські вкладники не те що не надавали згоди, а навіть не знали про існування договору? Це було найбільшою загадкою, аж поки адвокату Дугінову не вдалося отримати від банку копію договору.
Ми публікуємо цей документ, який має викликати багато запинь у правоохоронців.
Договір-Приватбанк-Фінілон-від-17-11-2014
Отже, в Договорі про переведення боргу, скріпленого підписом голови правління ПриватБанку Олександра Дубілета, стверджується, що згода кредиторів, тобто вкладників, отримана шляхом приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті ПриватБанку. Тобто, так званої публічної оферти. Прочитав — і погодився на переведення грошей.
І це головна, хоч і не не єдина причина, що викликає сумнів у цьому документі, каже економічний журналіст та автор книги про історію ПриватБанку Андрій Яницький. Його думки наводимо нижче тезово:
- Висновки такі. Документ зроблений нашвидкуруч. Серйозний документ на великі суми. Там немає сум, але ми знаємо які суми за ним стоять. Документ створений буквально на одному папірці, російською мовою — але це найменша проблема цього документа. Оскільки в нас українська мова — мова діловодства, але якщо дві сторони не заперечують, то можуть як завгодно написати свої контракти. Зараз одна зі сторін може й має оскаржити документ.
- Ще там фігурує Автономна Республіка Крим, але ми знаємо, що Севастополь — окрема адміністративна одиниця. Там фігурує управління банку в АРК. Наскільки я знаю, Севастополь — окрема адміністративна одиниця. І в банку теж має бути такий розподіл. І виходить, що севастопольські вклади досі залишаються в державному банку. І він не має жодних причин відмовляти вкладникам із Севастополя в поверненні їхніх грошей.
- Там є посилання на сайт ПриватБанку, мовляв, ми тут вирішили передати гроші з компанії на компанію згідно умов, які є на сайті банку. Але це дуже хитрий план. Ви знаєте, які були умови та той момент на сайті банку. Ми не можемо відкотити назад що там було на тому сайті написано. А завтра вони щось інше напишуть. З юридичної точки зору так не тає бути.
Андрій Яницький, економічний журналіст, дослідник історії ПриватБанку Фото investigator.org.ua
«Центр журналістських розслідувань» надіслав письмовий запит до ПриватБанку на ім’я голови правління Петра Крумханзла з питаннями щодо отримання дозволів від кримських вкладників на переведення їхніх коштів компанії “Фінілон” та щодо того, де фізично сьогодні знаходяться їхні депозити. На момент публікації відповіді ми не отримали.
А тим часом прокуратура АР Крим внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ГО «Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг» про протизаконну передачу коштів кримських вкладників ПриватБанку афілійованій з ним компанії «Фінілон».
В Одессе состоится общественное обсуждение дальнейшей судьбы памятника «Основателям Одессы», расположенного на Екатерининской площади в центре города. Мероприятие пройдет под руководством управления по объектам культурного наследия Одесского городского совета в форме интернет-конференции 19 сентября в 12.00.
С учетом предложений, полученных по результатам общественного обсуждения, в период с 20 сентября 2022 года по 20 октября 2022 года включительно будет проводиться электронный опрос территориальной громады Одессы по данному вопросу с использованием вебпортала «Социально активный гражданин» Одесского городского совета.
Напомним, недавно на президентском портале было размещено несколько петиций с требованием снести монумент. Президент рассмотрел эти предложения и заявил, что судьбу памятника должны решать городские власти Одессы.
В Национальном природном парке «Тузловские лиманы» в Одесской области практически высохли уникальные мелкие внутренние озера, названные в честь академика Ювеналия Зайцева.
Об этом сообщил бывший руководитель нацпарка эколог Иван Русев.
Причиной высыхания озер стало то, что в этом году вода в лиманы почти не поступает извне.
«Не было и стока пресной воды по малым рекам в лиманы. К тому же в этом году уровень воды в реке Дунай крайне низок за последние десятилетия, поэтому вода в лиманы Джантшейский и Малый Сасык тоже оттуда не поступает и не пополняет озера», – объясняет Русев.
По его словам, сейчас «совсем» не поступает вода и из Черного моря в Тузловские лиманы. Помимо влияния военных действий на отсутствие водообмена одной из причин Русев также назвал тот факт, что администрация области не предоставила рыбакам разрешения открыть пропасть за собственные средства.
«Одесская ОГА, а именно заместитель главы ОГА Олег Муратов и Департамент экологии ОГА Павел Буланович противозаконно блокировали выдачу разрешений местным рыбакам, которые готовы были за свои средства сделать такую важную природоохранную работу, о чем я писал раньше и открыть пропасть. Но этого не произошло» , – подчеркивает сотрудник Национального парка.
В результате испарения воды из лиманов на фоне отсутствия водообмена привело к полному высыханию заповедных озер, где были сосредоточены уникальные птичьи «садики» галагазов (род уток), говорит Русев.
Национальный парк «Тузловские лиманы» — природоохранная территория в Украине на территории Белгород-Днестровского района Одесской области.
В Одессе разгорелся скандал вокруг случаев нарушения комендантского часа развлекательными заведениями. Наибольший резонанс вызвала дискотека в клубном отеле М1 на Ланжероне, видео с которой появилось в соцсетях ее участников. Шум и веселье многие сочли опасными и неуместными во время войны, когда в Одессе страдают переселенцы, в госпиталях лежат раненые, а Николаев ежедневно бомбят ракетами оккупанты.
Ситуация привлекла внимание военной администрации. О том, как поступили с нарушителями, рассказал спикер главы Одесской военной администрации Сергей Братчук.
Он заявил, что и персонал клуба и все посетители поняли, что они нарушили правила, поэтому принесли свои извинения и все вместе решили предоставить финансовую помощь подразделениям Вооруженных сил Украины. Братчук подчеркнул, что ни одного исключения для нарушителей комендантского часа, кто бы это ни был или правил в работе данных клубов, не будет.
Между тем в анонимных телеграм-каналах города появилось заявление одного из сотрудников клуба, который утверждает, что все это ложь, и на самом деле никто не был наказан. Также он написал, что никакие средства на ВСУ в клубе не собирались. Дискотека изначально была организована якобы с благотворительной целью, но кому конкретно и какая часть от собранных с отдыхающих средств уйдет — неизвестно.