Микита Панасенко, Центр журналістських розслідувань

Бывший глава Генического района Сейтумер Ниметуллаев через своего адвоката требует от украинской власти «жить по закону» и скорректировать ремонтные проекты контрольного пункта въезда-выезда (КПВВ) «Чонгар» на админгранице с оккупированным Крымом. В мае 2014-го года Ниметуллаев бежал в оккупированный Крым. А до этого проявлял большую приверженность российским военным и так называемым «самообороновцам». Теперь он пытается вернуть под свой контроль незаконно построенный отель в режимной зоне на въезде в оккупированный полуостров, что означало бы остановку проекта обновления пропускных пунктов.

Экс-глава Генической РДА, руковдитель организаци «Къырым Бирлигы» Сейтумер Ниметуллаев

2 жовтня на КПВВ «Чонгар», що на межі з окупованим Кримом, сталася суперечка між адвокатом Німетуллаєва Михайлом Величком, який чомусь представився журналістом, та міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм.

Адвокат Німетуллаєва Михайло Величко на КПВВ «Чонгар» 2 жовтня 2019 року Фото: investigator.org.ua

Стосувалася ця суперечка мотелю, що 10 років тому самовільно виріс неподалік посту ДАІ «Чонгар» поруч із торговельним рядом, що був тоді рибним хабом на шляху до Криму, а після окупації потрапив у режимну зону контрольного пункту.

Останні роки за цю тепер цілком стратегічну за розташуванням будівлю бореться родина Сейтумера Німетуллаєва, який зараз переховується в Криму.

Неймовірна як для воєнного часу, але цілком реальна для нинішньої України історія: на будівлю на лінії розмежування з російськими окупантами претендує людина, яка їм вірно служить, за що оголошена СБУ в розшук і обвинувачена в сепаратизмі.

Сейтумер Німетуллаєв, скріншот відео з каналу організації «Къырым Бирлигы»

Сейтумер Німетуллаєв вісім років очолював Генічеський район. У травні 2014-го він відкрито підтримав захоплення Криму Росією й сам перебрався до окупованого півострову, а зберігати бізнес-активи на Херсонщині доручив дружині — Надіє.

У Криму Німетуллаєв створив організацію «Къырым Бирлигы», що об’єднала «правильних» пропутінських кримських татар та веде пропагандистську роботу з земляками із Херсонщини.

«Ведем активную связь со всеми, разговариваем, беседуем. Я хочу твердо сказать, что крымские татары, которые живут сегодня в Херсонской области, практически 50% хотят переехать в Крым», — казав Німетуллаєв на youtube-каналі своєї організації в березні 2018 року.

Історія мотелю на межі з Кримом почалась у 2009 році. Німетуллаєви побудували мотельно-торговельний комплекс «Чонгар» без виділення землі.

Як свідчать судові документи, тоді ж Надіє Німетуллаєва намагалася узаконити самовільно зведені будівлі. Їй це вдалося: на підставі рішення Генічеського районного суду вона зареєструвала право власності на мотель із підвалом, магазин, торговельний ряд та інші споруди, яким присвоїли адресу: вулиця Берегова, 6.

Загальна площа приміщень — понад 2 тисячі квадратних метрів.

Але вже у 2010 році в апеляції за позовом Генічеської прокуратури це рішення скасували. Отже, підстава для реєстрації Надіє як власниці готелю також зникла.

Між тим в Україні змінилась влада — і президент Віктор Янукович призначив Сейтумера Німетуллаєва головою Генічеської райдержадміністрації. А його дружина отримала новий дозвіл на реєстрацію самовільно збудованого торговельно-мотельного комплексу та визнання права власності на нього. Такі рішення надала їй Чонгарська сільська рада у 2012 році. Саме навколо цих рішень протягом останніх років і тягнутимуться судові процеси, оскільки готель виявився прямо на межі з окупованим Кримом.

З перших днів російського вторгнення в ньому розмістилися російські військові та козаки, які разом із севастопольським «Беркутом» блокували в’їзд до Криму. Розмістились із дозволу Німетуллаєва, у чому він сам і зізнавався. Цей факт ляже в основу однієї з кримінальної справ Сейтумера Німетуллаєва.

«На посту ДАІ «Чонгар» стоїть блокпост, зупиняє: ми представляємо севастопольську міліціюм… Козаки кубанські, російські війська, вісім БТРів… Я їм дозволив відкрити через дружину туалети, душові — ви ж розумієте, людина, яка їсть, кудись має ходити. Ось це те, у чому ми пішли їм назустріч», — говорив Сейтумер Німетуллаєв.

Надалі окупанти відійшли за адмінмежу Криму й Херсонщини, і готель опинився в зоні українського контрольного пункту в’їзду-виїзду. У приміщенні збиралися розселити прикордонників, які несуть службу на КПВВ «Чонгар».

У 2015 році Генічеська прокуратура подала цивільний позов про скасування права власності Надіє Німетуллаєвої на готельний комплекс, бо він був зведений на державній земельній ділянці самовільно.

«Генічеською місцевою прокуратурою було ініційоване питання звернення до суду за фактом протиправного незаконного будівництва готельного комплексу і прилеглих споруд, із відповідним розташуванням ринку, оскільки були не дотримані вимоги чинного законодавства», — розповів керівник Генічеської місцевої прокуратури Сергій Первак.

Керівник Генічеської місцевої прокуратури Сергій Первак Фото: investigator.org.ua

Сейтумер Німетуллаєв в ефірах пропагандистських ресурсів скаржиться на дії правоохоронців і запевняє, що право власності на готель та ринок законно оформлене на дружину.

«Взяти ось по нашій родині: без суду, без слідства захопили готельний комплекс, ринок, не пускають. Навіть ми хотіли зайти свої речі забрати — виходять автоматники озброєні, наставляють автомат і все, не входить ніхто. В нас усі абсолютно документи є. Власність на мою дружину, на Німетуллаєву Надіе Ибрагимівну», — казав він в ефірі одного з російських пропагандистських ресурсів.

Документи є — але видані незаконно: у лютому 2017 року Генічеський районний суд реєстрацію самовільно збудованих споруд визнав незаконною, а право власності на них Надіє Німетуллаєвої анулювали.

«За результатами звернення до суду в інтересах державної архітектурної будівельної комісії й Херсонської обласної державної адміністрації, рішення Чонгарської сільської ради про визнання права власності за громадянкою Німетуллаєвою, рішенням як і першої інстанції, так і апеляційної, були визнані незаконними», — говорить Сергій Первак.

Прокуратура в інтересах місцевих органів влади просила суд передати готельний комплекс у власність Херсонській обласній адміністрації. Але цю позовну вимогу суд не задовольнив. То кому ж тепер належить готельний комплекс та інші будівлі, право власності на які Німетуллаєву позбавив суд?

«Оскільки були прийняті рішення, що скасовані реєстраційні дії та реєстраційні документи, пов’язані з правом власності за Німетулаєвою, зараз власник невідомий, — каже прокурор Первак. — Після вступу в законну силу вказаних рішень ми ініціювали питання щодо упорядкування вказаними об’єктами. Тобто відповідно взяття їх на облік як безхазяйне майно, оскільки скасовано власника й там є певна процедура, як мені відомо, вони це питання ініціювали, деякі заходи зробили. Однак на якій стадії це знаходиться, це можуть пояснити або сільський голова, або уповноважені особи, які займаються цим питанням».

Отже, виходить, зараз у готельного комплексу, що знаходиться в режимній зоні КПВВ на межі з окупованим Кримом, немає власника. Він — безхазяйний.

«З інформації Чонгарської сільської ради, стосовно об’єктів оцього готельного комплексу й інших допоміжних споруд, приймалося рішення про визнання їх безхазяйним майном, і вони здійснювали подальшу процедуру розпорядження щодо цього безхазяйного майна. Однак, за інформацією, отриманою Генічеською місцевою прокуратурою, Чонгарська сільська рада не оформила належним чином відповідне право розпоряджатися і володіти безхазяйним майном», — розповів прокурор.

Примітно, що Німетуллаєв оголошений в Україні в розшук уже двічі.

СБУ шукає його за посягання на територіальну цілісність держави, маючи санкцію на арешт. Справа, яка може слухатися заочно, «зависла» в суді.

Від моменту, коли обвинувальний акт стосовно Сейтумера Німетуллаєва надійшов до Подільського райсуду Києва, підготовче засідання в справі так і не відбулося. 37 місяців, 19 перенесених слухань.

Справа без руху через те, що Німетуллаєву, якого судять у Києві, чомусь призначили безкоштовного адвоката із Херсона, яка хронічно не приїздить на суди в столицю.

На сайті ж МВС висить повідомлення про розшук із метою приводу в справі, відкритій за статтею про службову недбалість. Тут йдеться про незаконне виділення землі на користь фірми дружини Німетуллаєва в час, коли той очолював Генічеський район.

У 2018 році Надіє Німетуллаєвій також повідомили про підозру в справі про зловживання службовими обов’язками посадової особи приватного права.

Йдеться про 184 гектари державних земель резерву, на яких підприємство «Чонгар» Немітуллаєвої самовільно вирощувало пшеницю.

У 2017 році прокуратура Генічеська відкрила ще одну кримінальну справу — за самовільне зайняття земельної ділянки під готельно-торговельним комплексом на Чонгарі, а суд наклав на майно арешт. На якій стадії розслідування цього провадження, відкритого ще два роки тому?

«Досудове слідство по вказаному кримінальному провадженню здійснювалося слідчими Генічеського відділу поліції. На даний момент визначено підслідність вказаного кримінального провадження за слідчими Головного управління національної поліції Республіки Крим та міста Севастополя. На якій стадії досудове слідство знаходиться, мені невідомо», — розповів Сергій Первак.

Отже, усі справи Німетуллаєвих, фактично, без руху. Тож Сейтумер Німетуллаєв продовжує вести бізнес і в Криму, і на вільній території України, смикати Південь за політичні ниточки з окупованого півострова і брати «на слабо» українського міністра та голову Херсонської ОДА.

За кілька тижнів до здачі об’єктів на КПВВ адвокат Німетуллаєвих Михайло Величко, скориставшись поїздкою високопосадовців, затесався серед журналістів і під камери висловив претензію керівнику Херсонської ОДА Юрію Гусєву щодо порушення прав власності на готельний комплекс, намагаючись організувати діалог із начебто законним власником — тобто, Німетуллаєвою.

«Що вам заважало вирішити у встановлений законом термін це питання, у конструктивному діалозі з представниками власника нерухомого майна, який до сих пір є власником, і за вашими плечима зараз воно знаходиться? І чому ви не вважаєте, що економія державних коштів буде саме залученням цього майна в майбутньому КПВВ, а не будувати так, як сплановано?», — запитував Величко.

«Наскільки мені відомо й мені повідомляють правоохоронні органи, щодо цього майна здійснюються відповідні судові розгляди. Ми очікуємо відповідних рішень. Будемо приймати відповідні законні рішення щодо того, яким будуть рішення судів щодо цього майна», — відповідав Юрій Гусєв.

«Я почув вас, я почув. Пане міністр, — продовжував Величко, звертаючись уже до Криклія. — Я дуже прошу організувати конструктивний діалог із цього приводу. Тому що два місяці тому ми звернулися до губернатора, він ніяких дій із цього приводу конструктивних не вчинив. Це не є його вина, він заклопотаний, дуже багато проблем. Але ми налаштовані на конструктивний діалог. Щоби право власності не порушувалося. І зкоректувати цей проект, про який ви тут говорите. Да, він буде виконаний, питань у цьому немає, ми вам у цьому допоможемо. Але, будь ласка, право власності в Україні є непорушним відповідно до Конституції…».

Будівництво КПВВ «Чонгар» Фото: investigator.org.ua

Зкорегувати проект, як просить Величко, на стадії здачі об’єктів режимної зони КПВВ на межі з Кримом фактично означає зупинку проекту, чого ні Київ, ні Херсон допустити не можуть.

15 листопада на Чонгарі чекають президента Володимира Зеленського. Він має відкрити нарешті облаштований пункт пропуску, через який щороку з Криму на вільну територію України та назад проходить близько мільйона громадян України. А безхазяйний готель «Чонгар» має нагадати владі, як багато в неї ще роботи в регіоні на межі із Кримом.