Суспільство
что мы знаем о последнем губернаторе края (фото) — УСИ Online

Историю деятельности губернатора Павла Коцебу в Одессе для читателей Украинской Службы Информации рассказал краевед и журналист Станислав Кинка.
Несмотря на продолжительный срок, который Павел Коцебу провел в Одессе, особых примет его деятельности на карте города не сохранилось, разве что – металлический мост через Деволановский спуск иногда называют мостом Коцебу, приговаривая, что он был противником его строительства, да так уже и вышло. В этом материале расскажем о самом Коцебу и об Одессе тех лет.

Павел Евстафьевич Коцебу, сер. XIX века
Одесса второй половины XIX века: Коцебу и его эпоха
Павел Коцебу, происходивший из немецкого рода, родившийся в Берлине, то и дело попадал в воспоминания современников как образчик немецкого духа. Если Эраст Андриевский о нем отзывался смешанно-холодно, то в официальных изданиях подчеркивали то, что было сделано в Одессе в годы, когда Коцебу был при власти.
После графа Строганова управление краем было возложено на П.Е. Коцебу, благодаря которому Одесса обогатилась полезными учреждениями, благотворительными обществами, газовым освещением, водопроводом. Главным помощником Коцебу в его начинаниях был энергичный деятель, тогдашний городской голова Н.А. Новосельский, — читаем в путеводителе «Одессит» (1900).
В предыдущем материале о Григории Маразли мы уже упоминали, что целый ряд «богоугодных» заведений был построен за его средства и при его участии. Не удивительно, что они носили его имя. Так, в честь Коцебу в Одессе назвали глазную лечебницу, которая располагалась на улице Старопортофранковской.

Павел Коцебу, парадный портрет
Глазная лечебница… в честь бывшего генерал-губернатора Павла Коцебу, тоже выделена из состава городской больницы и содержится за счет городской кассы. Помещается в специальном здании на Старопортофранковской улице. Лечебница рассчитана на 40 больных, — рассказывает путеводитель по Одессе (1900).
Но покровительство благотворительному обществу и помощь в создании лечебницы — это малая часть того, с чем столкнулся Коцебу в Одессе. Дадим слово современникам:
Прибыв в «южную Пальмиру», [Павел Коцебу] нашел ее погруженной в невылазную грязь, или в непроницаемую пыль, без воды, без газового освещения, и без путей сообщения; Одесса была каким-то громадным амбаром для склада пшеницы, — пишет Симон Берштейн в своем «Историческом и торгово-экономическом очерке Одессы» (1881).

Герб рода Коцебу, девиз: «Labore et Perseverantia» («Труд и настойчивость»)
В первые годы Коцебу на посту начали мостить «гранитным кубиком» улицы Одессы, построили первую на территории Надднепрянской Украины железную дорогу. Через год после вступления в должность Коцебу в Одессе начала работу городская Дума, которая появилась как часть общеимперской городской реформы.
Интересно, что появление университета в Одессе тоже связано с Коцебу.
В 1864 году введено в крае положение о земском самоуправлении, а 1 мая 1865 года Одесский Ришельевский лицей преобразован в Новороссийский университет. Вначале последовало Высочайшее повеление открыть университет в Николаеве, но, благодаря представительству бывшего тогда начальника края Павла Евстафьевича Коцебу, Одесса отвоевала у Николаева университет, — продолжает Симон Бернштейн.

Крестный ход через мост Коцебу
Неудивительно, что в честь пятилетия основания университета 10 мая 1870 года была учреждена «стипендия имени П.Е. Коцебу».
Строительство железной дороги, которая связала Одессу с Киевом, Кременчугом, Бендерами и Кишиневом, также проходило во время правления Коцебу. Он также был покровителем городского головы Новосельского, который затребовал огромные средства для углубления фарватера Одесского порта, что не могло не сказаться на объемах вывезенных и привезенных товаров.

Старый железнодорожный вокзал Одессы
Коцебу: оценки современников
Генерал-губернатор сумел повлиять на расстановку сил внутри местного выборочного органа власти — городской Думы. Начавшаяся было травля городского головы Новоселького и попытки связать кредиты, данные для углубления порта, с его «личным интересом», была быстро прекращена после вмешательства Коцебу.

Вид на мосты Коцебу и Строгановский
Надо сознаться, что П.Е. Коцебу сначала очень сочувствовал муниципальному делу и всячески содействовал его развитию, — пишет непримиримый критик любой власти Эраст Андриевский.
Сын знаменитого врача и бальнеолога, который был гласным Думы, издал дневниковые заметки отца только в 1913 году, но три тома едких и ироничных записей довольно четко передают атмосферу, которая была в Одессе середины-второй половины XIX века.
Влияние «крошки Коцебу» (его рост, по ряду источников, составлял всего 138-140 сантиметров) простиралось от Бессарабии до днепровских порогов, но в центре была Одесса, где он покровительствовал развитию немецкого порядка.

Современный вид моста Коцебу
В 1863 году при его участии в Одессе стала выходить газета на немецком языке «Odessaer Zeitung». Возможно, это стало одной из причин того, что Эраст Андриевский нелестно отзывался о политике Коцебу:
Когда Коцебу ехал в Одессу на генерал-губернаторство, ему сказали: «надеемся, вы … не будете с пристрастием покровительствовать немцам» Неугодно ли теперь осмотреться! Новороссийский край наводнен немцами, где только открывается теплое местечко, вдруг, как клоп из щели, немчик появился, да в пояс и поклонился.
О личных качествах Коцебу известно мало. Тот же Андриевский указывает:
Удивительно, что Коцебу под старость очень полюбил ездить с большой свитою. В городе он оставил много дел, и, как говорят, дел довольно неприятных.
В 1870 году в Одессе отмечали 50-летие службы Павла Коцебу, в том числе выпустили юбилейную брошюру, где подробно перечислили его достижения на военном и гражданском поприще.
Официально, заслуги генерал-губернатора были отмечены на самом высоком уровне: ему даровали Орден Святого Апостола Андрея Первозванного, украшенный бриллиантами. Это, так сказать, мужской подарок от императора; а его супруга преподнесла генерал-губернатору две вазы с пьедесталами.
В 1874 году, когда немецкий администратор покидал Одессу, то в ответной речи на многочисленные хвалебные оды, он подчеркнул чрезмерность этой оценки и пожелал Одессе процветания. В 1892 году, уже после смерти Коцебу, мост через Карантинный спуск по улице Бунина получил название «мост Коцебу». В 1914 году бюст с профилем Павла Коцебу был установлен в здании городской думы.

Поздний портрет графа Павла Коцебу
На Коцебу закончилась эпоха генерал-губернаторов. Должность была упразднена, но позже в истории Одессы были временные генерал-губернаторы.
С этим закончился и особый статус Одессы, а возможно, и личного покровительства императорской семьи. Старинные дворянские роды после реформ 1860-1870-х гг. если и не сходят с арены, то уж точно освобождают место для новых хозяев жизни. Политическая и общественная жизнь Одессы первых десятилетий XX века — это уже выход на арену таких авантюристов и демагогов, как Борис Пеликан, который почти четыре года возглавлял городское самоуправление до революции.
Ранее на USIonline.com — Откуда привозили, где и как пили чай и кофе в старой Одессе.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Уoutube.
Война
Майбутнє Без обмежень: протезування військовослужбовців в Одесі

В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.


Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.

Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».



Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.




Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.




“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.

Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.


Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
Война
Более 3 млн тонн агропродукции экспортировали из портов Большой Одессы

За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.

Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
Любопытно
В Одессе бесплатно проверят слух

В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.