Суспільство
что ждет украинские библиотеки в будущем (фото) — УСИ Online
В материале Украинской Службы Информации мы расскажем, чем сейчас живут библиотеки, как тенденции влияют на их развитие и с какими проблемами сталкиваются книжные храмы.
Ситуация в Украине
В Украине работают около 40 тысяч библиотек, из которых публичные – 18 тысяч. Если говорить о фондах, то цифры идут на миллионы книг. Это как старинные красивейшие издания, так и современные. Однако далеко не все библиотеки привлекают читателей, тем более за пределами крупных городов, где часто крайне необходим ремонт зданий, реконструкция и реорганизация.
Однако вернемся к тем библиотекам, в которые люди ходят, в которых проводят свое время, работают, учатся и занимаются научным трудом. Здесь часто проводят различные ивенты – от фестивалей, книжных форумов, лекций и до хакатонов, «ночей в библиотеках», буккроссинга и творческих встреч. Такой подход не может оставить равнодушными тех, кому это интересно, а также привлекает новых посетителей и будущих читателей.
Так, в Национальной библиотеке Украины имени Вернадского в Киеве хранится 14 миллионов книг.
Научная библиотека Львовского национального университета имени Ивана Франко, основанная в 1608 году, насчитывает в фонде 3 млн книг.
Фонд Одесской национальной научной библиотеки, которая в Украине стала первой публичной, насчитывает более 5 млн документов и книг на 100 языках мира.
Если же говорить о современных библиотеках, то яркими представителями являются Одесская областная научная библиотека имени Грушевского, фонд которой насчитывает 1,5 млн книг и документов, но еще это и коворкинг, куда можно прийти или отдохнуть, или поработать, или почитать.
Директор Одесской областной универсальной научной библиотеки им. Грушевского Юлиана Амельченко в разговоре с корреспондентом УСИ подчеркнула, что у них есть новое представление об использовании библиотечного пространства. По ее словам, библиотека должна быть современной, а библиотекари – улыбчивыми, отзывчивыми и тоже современными: старый образ хмурых и угрюмых библиотекарей должен уйти.
Мы хотим быть современными: хочешь пользоваться компьютером – пожалуйста, хочешь Wi-Fi – он тоже есть, хочешь полежать на окне – пожалуйста. Сейчас основная наша целевая аудитория – молодежь, им здесь нравится. Нас бесплатно снабжает книгами Украинский институт книги, у нас есть новые украинские переводы, книги новых писателей, если книга презентована – 100%, что ее начнут спрашивать. Молодежь начала читать, было время, когда читальные залы были пустыми, у нас сейчас иначе. Я не читаю электронные книги, только печатные, в основном художественную литературу. Мы работаем вместе с фестивалем «Зеленая волна». Я считаю, если о библиотеке не говорит пресса, она пропала, – считает Юлиана Амельченко.
Еще одна цитадель книг, которая по праву называется одной из самых масштабных и современных библиотек Украины – это Центр имени Митрополита Андрея Шептицкого, который расположен на территории студенческого городка Украинского католического университета.
Для сравнения в сети можно найти сотни библиотек, которые далеко не такие современные, как вышеперечисленные. В них часто можно увидеть старую мебель, тусклый свет, а слова «коворкинг» или «хаб» здесь что-то сродни мечте. Тем не менее, многие библиотекари и директоры книжных хранилищ считают, что это – вопрос времени и финансирования, поэтому стараются развивать то, что есть, выигрывают и подаются на различные гранты, ищут спонсоров и привлекают к себе внимание организацией различных интересных ивентов, приглашают современных авторов на чтения и т.д.
Инновации на госуровне
В сентябре 2021 года Верховная Рада Украины приняла в первом чтении законопроект №5002 «О внесении изменений в Закон Украины «О библиотеках и библиотечном деле». Речь идет о том, чтобы усовершенствовать механизмы управления библиотечным делом, добавить возможности роста числа услуг, которые предоставляют библиотеки, а также наладить реорганизацию и/или ликвидацию библиотек.
Возможно и создание Национальной электронной библиотеки, в ней будут храниться электронные копии печатных изданий.
В том числе, законопроект предлагает ввести понятие попечительского совета библиотеки, основной целью и задачей которого будет содействие развитию библиотеки.
В свою очередь, Министерство цифровой трансформации Украины уже начало цифровизацию библиотек в рамках проекта «Дія.Цифрова освіта». Библиотеки по всей стране получат 5 тысяч компьютеров, а по состоянию на 28 сентября – 12 областей Украины уже получили более 3 тысяч компьютеров.
При этом в Министерстве отметили, что в Украине более 15 000 публичных библиотек, большинство из которых — это сельские библиотеки и библиотеки ОТГ. Всего в 30% из них есть компьютеры и интернет.
Также есть Украинский институт книги (это госучреждение при Министерстве культуры и информационной политики Украины, которое было создано в 2016 году). Именно УИК занимается тем, что пополняет фонды публичных библиотек, исследует книжный рынок, помогает издавать и печатать новые книги, переводить украинских авторов на иностранные языки. В том числе институт занимается грантами, принимает участие в форумах и т.д.
Например, в 2021 году Украинский институт книги для пополнения библиотечных фондов в 2021 году отобрал 616 библиотек. Всего в книжные храмы планируют направить 333 тыс. 372 экземпляра 689 изданий.
Библиотеки в Польше: другая концепция, иные зарплаты
Бывший сотрудник польской научной электронной библиотеки Арсений Бургазли рассказал, что основной их фишкой стало то, что библиотека была устроена по принципу Netflix. Так, пользователь условно покупал 1000 страниц и мог читать разделы и страницы любой книги из любой точки мира.
Работа у сотрудников была в онлайне, то есть это не физическое пространство — у нас не было ни полок, ни книжек. Все находилось на электронных носителях, и выглядело, как типичный офис программистов. Конечно, основным приоритетом в таком формате библиотеки является удобство и понятность для читателей, хотя были и такие, которые не понимали, как этим пользоваться. Зарплата в такой библиотеке для сотрудника составляет 126 грн в час, в месяц это около 21 тыс. грн, – поделился Арсений Бургазли.
Для сравнения, согласно обзору статистики зарплат, средняя зарплата библиотекарей в Украине составляет 6 339 грн в месяц. По состоянию на 30 сентября 2021, по профессии «библиотекарь» в Украине открыто 37 вакансий. Для 35.1% открытых вакансий работодатели указали заработную плату в размере 6.2+ грн, 29.7% объявлений с зарплатой 5.4+ грн, и 18.9% с зарплатой 7.8+ грн.
Экс-библиотекарь также считает, что концепция классических библиотек устарела и они особо не нужны, ведь все можно найти в сети.
Мне нравится то, что делают на Троицкой в библиотеке Грушевского, это пространство для семинаров, коворкинга, туда можно просто прийти попить кофейку за книжечкой и отдохнуть. Зарплаты у нас просто печальные, за такие деньги согласны будут только пенсионеры работать, а в библиотеки стоит привлекать молодых и прогрессивных. В моем университете в Варшаве была классная библиотека, туда постоянно приходили люди разных возрастов, делать презентации или доклады на компьютерах, просто общаться, тусить, работать вместе. Сам фон библиотеки больше служил эдаким пространством. Подытоживая, считаю, что классические библиотеки безнадежно устарели и на смену им придут онлайн и библиотека, как пространство для работы/учебы, культурных мероприятий, – добавил Арсений Бургазли.
Быть в тренде
Самое главное для библиотек – не терять хватку и идти в ногу со временем, чтобы привлекать молодую аудиторию. Большинство детей, и тем более подростков, уже давно привыкли к тому, что любую информацию можно найти в сети, можно скачать книгу на телефон и читать, не выходя из дома.
Естественно, это удобно, но основные цели библиотеки – не только предоставлять книги, но и помогать читателю, взаимодействовать с ним. Тем более, что есть уникальные издания, которых не найти в интернете, или новинки, которые можно только купить. Библиотека же, в свою очередь, предоставляет это все бесплатно, а если рассматривать библиотеку как комьюнити, на базе которого могут формироваться книжные клубы, поэтические сообщества и так далее, мы можем смело сказать, что такие книжные храмы постепенно станут цитаделью для каждого, кто хочет читать, развиваться и работать. К тому же, в пространствах библиотек всегда актуально проводить форумы, кинолекции, творческие встречи с молодыми авторами, и много чего другого.
Важна ли для нас обложка (и не только книги, но и библиотеки как здания)? Безусловно, да, это может быть здание – памятник архитектуры, но если его осовременить, сделать привлекательным и комфортным, это место будет актуальным, интересным и нужным.
Конечно, важно учитывать, что на это влияет и финансирование из государственного и областного бюджетов. Например, проект госбюджета-2022 предусматривает уменьшение финансирования Минкультуры на 21,7%, это на 2,949 млрд грн меньше по сравнению с 2021 годом.
Так, на обеспечение деятельности Украинского института книги, поддержку книгоиздания и популяризацию украинской литературы в мире предлагают выделить всего 152,5 млн грн. А на деятельность национальных музеев, национальных и государственных библиотек и культурно-просветительских центров хотят выделить 1,1 млрд грн.
Ранее на USIonline.com — в одесской библиотеке показали уникальные книги.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.