Суспільство
годовщина со дня смерти великого одессита (фото, видео) — УСИ Online
Украинская Служба Информации собрала воспоминания известных личностей о Михаиле Жванецком.
М. М. Жванецкий на даче, 2011 год. Фото Алексея Кравцова
Директор Всемирного клуба одесситов Григорий Барац написал на странице ВКО в Facebook, что ему повезло, что в его жизни был Жванецкий, впрочем он есть и будет в ней до конца жизни.
Ловлю себя на том, что говорю его интонацией, его фразами, порой невольно подражаю его стилю письма. Но можно ли подражать гению! Талант делает лучше всех то, что делают и другие. Гений делает то, что не делает никто. Читаю рассказы, миниатюры, эссе, посвящения и фразы Жванецкого, собранные в недавно изданную книгу «Одесса». Вспоминаю и смеюсь, и плачу, и снова вспоминаю. Как хорошо, что в книге нет дат написания его произведений. Книга построена по такому же принципу, как строил свой концерт Михаил Михайлович, перемежая тексты короткими фразами. Как-то я посмел спросить об этом маэстро. Он ответил лаконично, как всегда: «Я для публики, а не публика для меня».
Смешной эпизод знакомства Жванецкого со всей моей семьей и друзьями напомнил мне монолог «Не строй в Одессе надо мной». Праздник в моей новой квартире к полуночи только разгорался. Отмечали не только новоселье, но и приезд мамы Нюси из Нью-Йорка и сына Леши из Москвы. Мама развлекала своих гостей: соучениц по консерватории, коллег по Оперному театру и музыкальной школе, в гостиной. На кухне моя жена Зоя принимала наших друзей. А на крыше веселилась молодежь. Звонок телефона был услышан не сразу. Дрожащий и заикающийся голос охранника произнес: «К вам Жванецкий. Пускать?» Может быть, тогда и родилась у него фраза: «Посмотришь свысока — ослепнешь».
Не любил анекдоты за столом. Не раз слышал от него: «Их начинают рассказывать тогда, когда не о чем больше говорить». Не любил говорить о политике. В памяти его фраза: «О политике говорят только недалекие люди. Настолько все понятно». Все ждали его тоста, который он не торопился произносить. Слушал. Иногда что-то записывал в блокнотик. А когда поднимался, поражал своей мудрой простотой, искренностью и афористичностью. «Я из искренности и правдивости сделал профессию»,- кто еще так просто и ясно мог сказать о себе! Его «Огромный тост» — это гимн жизнелюбию и человеколюбию: «Так пьем за то, чтобы было. С кем. О чем. И для кого. Чтобы дома, как в гостях, в гостях, как дома. Тогда, как нынче говорят, есть мотивация для продолжения жизни», — пишет Григорий Барац.
Двор Жванецкого: как выглядит место, где жил писатель
Экс-директор по развитию в компании «Всемирный Клуб Одесситов» и член исполкома Одесского горсовета Елена Павлова написала короткий пост-воспоминание, в котором поделилась уникальным видео, сделанным в сентябре 2018 года во время традиционной встречи в ВКО, где Михаил Жванецкий читал свои новые тексты.
Прошел год. Долгий мучительный год. Всех слов мало. Мне кажется, я не выставляла его раньше, и, скорее всего, многие даже не слышали этот прекрасный текст. «… Мы вышли из школы и получили жизнь в лицо…», — поделилась воспоминаниями Елена Павлова.
Известный одесский поэт и психолог Борис Херсонский написал, что воспринимал творчество Жванецкого как ироническую философию, хотя Михаила часто называют сатириком и юмористам.
Ему было 86 лет. Он был чрезвычайным и полномочным послом города Одессы в Москве, оставаясь одесситом, почетным гражданином города. В семидесятых мы общались. Позднее — нет. О причинах не стоит говорить. Вспоминаю, что в девяностых, когда бывший в то время мэром Одессы Эдуард Гурвиц лишил Жванецкого звания почетного гражданина, я был чуть ли не единственным, осмелившимся «перечить демократическому мэру». Эта «ошибка» позднее была исправлена — звание Жванецкому вернул тот же, кто отнял его… В марте 2014 года Жванецкий подписал письмо против оккупации Крыма. Думаю, какой будет Одесса без Жванецкого, вне зависимости от того, где он жил и гражданином какой страны был, из чьих рук принимал награды и звания…., — пишет Борис Херсонский.
Одесский поэт и философ Серж Гудман опубликовал свой стих к годовщине Жванецкого. В своем посте он выразил уверенность, что продолжает жить творчество Жванецкого и тот интеллектуальный юмор, которым Михаил проникал в самые твердые почвы и умы.
Одесса — родина талантов…
И бриллиантов в ней не счесть…
Скажу за многих одесситов…
Гордимся, что Жванецкий есть… , — из книги «Одесса Гудмана».
Вице-президент Всемирного клуба одесситов Евгений Голубовский поделился миниатюрой, которой завершается книга Жванецкого «Одесса». Он также написал, что сегодня на могиле Жванецкого отроют памятник, и несмотря на то, что сегодня год как Михаил Михайлович «тронулся в сторону моря», с нами его тексты, и это навсегда.
Прекрасно сидеть весь день и смотреть на термометр. Сразу за ним – море. За морем – небо. А за мной – все. Я старше. Скоро мы тронемся в сторону моря. Все увеличивая скорость и не производя ветра. Вот бы на нас посмотреть. Движемся лишь по прямой. И впервые, впервые нам плевать на Америку. На Британию. На Россию. Да кто ж их вспомнит в этом мареве, в этом великом, свободном полете. Ни голоса, ни звука. И воздух не забивает рот. И незнакомых нет. Все из людей… Уходим многоточием… В красивую тишину падают лекарства, телефонные книжки, блокноты, подарки, поздравления. Все не нужно. Все опоздали, — миниатюра «Прекрасно сидеть весь день», Михаил Жванецкий.
Александр Авербух, который с ноября 1991 г. по декабрь 1992 г. работал автором и редактором израильской юмористической газеты «Беседер», поделился уникальной фотографией с Жванецким. И, конечно, своими воспоминаями.
Читаешь книги Жванецкого и невольно слышишь его голос. Может быть, так происходит из-за изобретенного им особого стиля письма, где нет ни единого лишнего слова. Фразы отрывистые, резкие, энергичные. Возможно, есть и еще одна причина. Жванецкого долго не печатали, и люди моего поколения впервые познакомились с его творчеством на слух. Его подпольные концерты на закрытых «корпоративных» – как нынче говорят – вечеринках расходились в виде магнитофонных катушек с пленкой. Кассеты тогда еще не придумали.
По нынешним меркам Жванецкий был, вроде как, стендапистом, но… По его собственному определению, существует две разновидности комиков: одни шутят, другие смешат. Жванецкий шутил, большинство сегодняшних – смешат. Год назад его не стало. Жванецкий был ярким, остроумным и энергичным не только на сцене и перед телекамерами, но и в жизни. Впервые мне посчастливилось пообщаться с ним в начале 1990-х. Он приехал с концертами в Израиль и согласился встретиться за чашкой кофе с редакцией тогда еще юного, почти новорожденного «Бесэдера», — вспоминает Александр.
Фотограф, журналист Дмитрий Брикман поделился воспоминанием о своем разговоре с Михаилом Жванецким, этот пост он опубликовал год назад, но сегодня подписал «Михаил Жванецкий. Год без».
Однажды на концерте Михаила Жванецкого я сделал фотографию и назвал ее «Портрет портфеля Жванецкого». И опубликовал. Через несколько лет показал ее Михаилу Михайловичу. Он похвалил: «Хорошая фотография, Дима. Очень хорошая». Потом помолчал и добавил: «… но посмертная». Я содрогнулся внутри и фотографию с этого момента публиковать перестал. И других просил этого не делать, — поделился воспоминанием Дмитрий Брикман.
Артист оркестра Игорь Хентов из Израиля написал слова и музыку для международного проекта «Памяти Жванецкого».
Поет Кира Кафт (Германия). Аранжировка – Артур Бродский (Израиль) – Игорь Добрянский (Германия). Кларнет – Игорь Знатоков (Одесса), скрипка – Георгий Соколов (Одесса). Саунд-продюсер – Игорь Добрянский (Германия), — поделился своим проектом Игорь Хентов.
Ранее на USIonline.com — Двор Жванецкого: как выглядит место, где жил писатель.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.