Суспільство
интервью с одесским фотографом Дмитрием Скворцовым (фото) — УСИ Online
О театре и искусстве фотографии с Дмитрием Скворцовым пообщалась корреспондент Украинской Службы Информации Анна Городенцева.
На фото: Дмитрий Скворцов
Театр, который не видят зрители
Трудно найти одессита, который хотя бы раз в жизни не был в театре оперы и балета. А что вы запомнили? Представление? Костюмы? Зал? Декорации? Конечно, все это впечатляет, но есть детали, которые мы не замечаем или просто не видим, если они по ту сторону занавеса. Именно их ловит в фотокопилку одессит Дмитрий Скворцов. 3 года назад он договорился о фотосессии театра с необычного ракурса, и фактически эта сессия длится до сих пор.
Как и многих одесситов, меня интересовало, что находится под крышей театра. И мне удалось туда попасть. Мне показали эти конструкции, устройства, лебедки, которые держат люстру театра, и многие вещи, которые обычный зритель не видит. После этого я сделал небольшой репортаж и показал руководству Оперного свои снимки. Мы сошлись на том, что я буду приходить в театр как волонтер и фотографировать то, что хочу. Есть штатные фотографы, которые должны снимать оперу, балет, постановки. Это входит в их обязанности. Я снимаю то, что меня интересует и с тех ракурсов, которые меня интересуют, – рассказал Дмитрий.
Дмитрий ловит в объектив своей камеры интересные лица в зале, а также эмоции – как зрителей, так и артистов.
Я начал снимать в основном не с партера и не из лож, я снимаю со сцены. Как раз на сцене видно очень много интересного, связанного с подготовкой артистов, с декорациями, с подготовительными работами. С этого угла зрители не могут видеть, и это очень интересно. Мои работы так понравились многим, что зимой этого года в фойе театра прошла моя выставка. Там были показаны мои основные работы, связанные с интерьером и внешним образом театра, – рассказывает фотограф.
Хорош со всех сторон
И внутри, и снаружи Одесский театр оперы и балета очень фотогеничен. Дмитрий говорит, что у него нет любимого ракурса: театр ему нравится со всех сторон.
В самом театре я снимаю и некоторые узкие темы, например постановки, артистов, убранство. Многие вещи мы даже не замечаем. Это касается и изделий из литья, которые были использованы в театре, это касается скульптур, галерей, и различные места в театре, на которые зритель не обращает внимание. А это очень интересно, каждая вещь – это некая история, которую интересно послушать. Если вы будете в театре, вы там увидите вентиляционные отверстия. Они закрываются специальными шторками. Тяга к этой шторке идет на специальном держателе под ключ. Я сделал увеличенное фото этого держателя, и мне стало интересно узнать о нем. Эти держатели были сделаны в Петербурге на знаменитом заводе, где делалось литье, и если на них посмотреть, это не просто литые механические железяки. Это тоже произведение искусства. Тогда красивые вещи делали даже для технического направления.
По мере того, как я стал чаще бывать в театре, я стал делать тоже интересную тему – это «Театр и зрители». В антракте я выхожу в фойе и наблюдаю за зрителями: если у кого-то из посетителей необычная одежда, прическа, грим – я их фотографирую. Мне такие люди очень нравятся, – рассказал Дмитрий.
Фотографии как открытие
Дмитрий ведет фотоблог. В нем есть альбом, посвященный театру. Часто автор удивляет своих читателей.
Есть ли детали, которые люди обычно не замечают в театре? Да, и их много. Даже такая вроде бы мелочь – в театре есть 6 мест, которые называются «неудобными». Это 6 мест, которые находятся за колоннами. Они обычно стоят немного дешевле, чем обычное место.
Очень интересно наблюдать, как сделана лепка. Я для себя нашел совершенно случайно один интересный витраж. Этот витраж выходит из окна на первый этаж главных лестниц, и он виден лишь тогда, когда внутри помещений зажигают свет. На отраженном свете витраж почти не виден.
Есть много деталей, связанных с конструкциями различных механизмов. С первого взгляда это все не увидеть, нужно чаще бывать в театре и очень хорошо рассматривать все детали. Вплоть до того, что там есть необычные названия, которые до сих пор сохранились. Все можно увидеть, просто «путешествуя» по театру, – делится Дмитрий.
Ловить момент
Первый фотоаппарат у Дмитрия появился, когда он учился во втором классе. Это был заветный подарок на день рождения – легендарная «Смена- 8». Тогда и началось увлечение фотографией, появились первые черно-белые снимки. Первая зеркальная камера была куплена на первую зарплату в 20 лет – «Зенит-Е». В те времена можно было наблюдать за рождением фото – его проявкой. Тогда фотографы сами печатали свои снимки.
В 2009 году у одессита появилась первая профессиональная камера. Сейчас можно сделать удачный кадр и на телефон, у многих есть хорошая техника, несмотря на то, что камера нужна лишь для домашних снимков. Но все-таки главное, что отличает настоящего фотографа – умение ловить момент.
Многие люди, имеющие серьезные камеры, должны еще многое изучить: не только настройки фотоаппарата, но и многие программы – для того, чтобы обрабатывать фото. Техника все равно отстает от возможностей наших глаз. Как и у всех фотографов, у меня был «цветочно-кошачий» период. Когда я ходил по улицам и фотографировал котов, цветы, кузнечиков. Но потом пришло понимание, что нужно фотографировать интересные сценки из нашей жизни, репортажные съемки. Тогда возникает профессионализм. Это и отличает фотографа от простого владельца камеры. Нужно видеть и ловить моменты, – рассказывает Дмитрий.
УСИ подготовила подборку фотографий Дмитрия Скворцова посвященную Оперному театру. У него есть фото и на другие темы. Их можно увидеть на его странице в Facebook.
Ранее на USIonline.com — «Упрямство не дает мне бросить дело, которым я занимаюсь больше 30 лет», — Александр Красовицкий.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.