Суспільство
к 150-летию со дня рождения — УСИ Online
О жизни великого Столярского и его школе для читателей Украинской Службы Информации узнавал журналист и краевед Станислав Кинка.
Ранние годы Петра Столярского
Петр Соломонович Столярский родился в музыкальной семье, но эта музыкальность была природной. Его отец играл на скрипке, виолончели, давал уроки и управлял оркестром. Старший брат нашего героя сам научился играть на многих музыкальных инструментах.
Петр Столярский
Будущий скрипач начал постигать азы музыки в пять лет. Первые «уроки» были в местном клубе, где играли в карты и на бильярде, но также устраивали и музыкальные выступления. В 10 лет вундеркинд стал выступать не только в Липовце, но и в Шаргороде, Фалештах, Бельцах.
Поначалу у Столярского были сложности: дирижер Севастопольского оркестра согласился принять его второй скрипкой, но жалование не заплатил, в Бельцах его клезмер-бенд был потеснен оркестром, состоящим из молдаван, а обучение в Варшаве пришлось прервать. Но, отправившись в Одессу, он нашел и знающих преподавателей, и, в конечном счете, признание.
Петр Столярский
Столярский: путь преподавания
Петр Столярский окончил Одесское училище Русского музыкального общества по классу скрипки (это было единственное профессиональное образование, не помешавшее ему стать профессором).
Более двадцати лет он работал в Одесском оперном театре. С 1920 года — преподаватель в Одесской консерватории. С 1921 года — избран в городской Совет. Его деятельность, не только концертная, но и преподавательская, получает одобрение новых властей.
Но свою преподавательскую работу он начал еще в дореволюционное время. В 1910-е гг. руководил «Частными музыкальными скрипичными курсами П. Ш. Столярскаго». Инициалы отличаются, т.к. его имя и отчество звучало как «Пейсах Шлемович», а написание фамилии выполнено в дореформенной стилистике.
Курсы располагались сначала на «ул. Петра Великого, 15» (сейчас — ул. Дворянская), а к 1914 году переехали на ул. Преображенскую, 58. Первый адрес не сохранился, сейчас там располагается жилой пятиэтажный дом 1962 года постройки, а вот второй адрес есть: это доходный дом Аглицкой, 1899 года постройки, между Еврейской и Троицкой улицами.
Столярский не прекращал преподавать даже в страшные и голодные месяцы после окончания Гражданской войны. В Одесской газете «Известия» от 13 апреля 1920 года можно найти анонс выступления в «Новом театре». Его организовывал школьный комитет курсов П.С. Столярского. Обещали концерт-бал до утра и Леонида Утесова в качестве конферансье.
Здание «Нового театра» сохранилось. Сейчас это жилой дом, а ранее это был театр немецкого общества ремесленников и промышленников. Здание неоднократно перестраивалась: первоначально оно было одноэтажным, затем ему надстроили второй этаж вместо деревянной террасы. Сейчас здание имеет три этажа, но третий заметно меньше по высоте двух первых.
Здание «Нового театра», где выступали воспитанники Петра Столярского
В 1930-е гг. профессор Столярский – уже признанный мастер, руководитель крупного ансамбля и педагог, который вырастил целую плеяду талантливых музыкантов, завоевывающих многочисленные титулы, в том числе и на международной сцене.
В 1933 году он основывает первую в Украине специальную музыкальную школу, ее называли «десятилеткой» для одаренных детей. Сейчас эта школа — всемирно известная музыкальная школа имени П.С. Столярского. Из этой школы вышли музыканты с мировым именем, такие как Елизавета Гилельс, Борис и Михаил Гольдштейны, Натан Мильштейн, Давид Ойстрах, Самуил Фурер и многие другие.
Для многих из них учеба под началом Столярского стала трамплином для будущего успеха:
17 сентября в зале Одесской государственной консерватории состоялся торжественный выпуск воспитанников класса заслуженного деятеля искусств проф. П.С. Столярского — талантливых скрипачей Лизы Гилельс и Миши Фихтенгольца. Для дальнейшего совершенствования они вчера поехали в Москву, в школу мастеров московской государственной консерватории, — читаем в газете «Черноморская коммуна» за 20 сентября 1936 г.
Школа: не просто стены, но и дух
Отдельное здание для специализированной музыкальной школы было построено всего за несколько лет. Проект выполнил архитектор Федор Троупянский. Раньше на месте школы находилась гостиница «Крымская».
Здание гостиницы — это массивное четырехэтажное здание, которое открыли в 1875 году. Вот как ее описывали через семь лет после открытия (1882):
[Гостиница] «Крымская» у Сабанеева моста, обширная, расположена в нескольких зданиях, террасами, с открытым видом на море. Хороший ресторан с табль д’отом.
Реклама гостиницы «Крымская», «Одесские новости», 1913 г.
В 1920-е гг. гостиница была уничтожена. После Гражданской войны здание было в плачевном состоянии, и местная пресса неоднократно обращалась к этой теме. В 1922 году ветхое здание обвалилось, и, как указывала газета «Известия», не обошлось без жертв.
Вид на будущую школу, а пока там пустырь, закрытый забором, 1932 г.
В 1937 году уже готовится площадка для строительства будущей школы. На ее возведение выделили немалые средства.
На Сабанеевом мосту уже готовится площадка для будущего здания музыкальной школы имени заслуженного деятеля искусства, проф. П.С. Столярского. На сооружение школы ассигновано 1 млн. 600 тыс. рублей. В школе будет концертный зал на 500 мест с оборудованной сценой, на которой установят орган. 22 класса будут предназначаться для музыкальных занятий, одиннадцать – для общеобразовательных. Отдельный зал будет для репетиций оркестра. Создадут большую нотную библиотеку, спортплощадку и зал ожидания для родителей, которые сопровождают маленьких музыкантов в школу. В новой музыкальной детской школе, единственной в Украине, могут учиться 400 юных музыкантов. Новая школа должна войти в строй в наступающем году, — читаем в газете «Черноморская коммуна» за 2 октября 1937 года.
Школа Столярского, конец 1930-х гг.
Строительство школы было начато после того, как в апреле 1937 года ученики Столярского получают призовые места на международном конкурсе скрипачей в Брюсселе. После этого триумфа Столярский оказывается на пике славы: его награждают Орденом Трудового Красного Знамени, он получает личный автомобиль, но самое главное — положительно решается вопрос о строительстве специального здания школы.
Школа Столярского, 1960-е гг.
Работы были окончены в 1939 году. Но, к сожалению, Петр Столярский руководить своим детищем смог очень недолго. С началом войны, в 1941 году, он отправляется в эвакуацию, где продолжает педагогическую работу.
Он умер 29 апреля 1944 года в Свердловске. Газета «Большевистское знамя» поместила скромную заметку от 10 мая 1944 года:
29 апреля 1944 г. в г. Свердловске после непродолжительной болезни скончался старейший выдающийся музыкальный деятель, народный артист УССР, профессор-орденоносец Петр Соломонович Столярский.
Школа сильно пострадала во время оккупации и боев; она открылась для учеников только в 1952 году. В 1958-1959 гг. к школе пристраивают корпус интерната. Но это не значит, что подготовка юных талантов была приостановлена.
Вид на школу им. П. Столярского, 1960-1965 гг.
27 декабря 1948 года в Одессе отмечали 15-летие создания детской музыкальной школы имени Столярского. Местная пресса сообщает: «за послевоенное время она успела выпустить 40 человек».
В путеводителе «Одесса» (1968) школу описывали в превосходной степени:
На улице Менделеева, 1, примыкающей к площади, размещена известная далеко за пределами города музыкальная школа имени профессора П. С. Столярского. Светлые, просторные классы, концертные залы, превосходное оборудование школы — все это создает самые благоприятные условия для обучения одаренных детей музыкальному искусству.
В 1960-е гг. в стенах школы обучалось около 400 детей.
Цветная открытка со школой им. П. Столярского, 1960-1970-е гг.
Настоящее время
Школа им. П. С. Столярского сегодня — это восемь отделений, где дети могут выбрать будущее музыкальное направление: фортепьяно, струнные, духовые или ударные инструменты, есть отделение народных инструментов, преподается и дирижирование.
Современный вид школы со стороны Сабанеева моста
За годы существования школы ее воспитанники получили более трех тысяч званий лауреатов различных конкурсов.
Современный вид со стороны двора школы
Если вы хотите глубже узнать историю школы и биографию самого Петра Столярского, то можете посетить онлайн выставку, которая была подготовлена научными сотрудниками Одесского историко-краеведческого музея с использованием архива музыканта, переданного его родственниками.
Неочевидный факт: в школе есть и своя часовня
Ранее на USIonline.com — Город, которого нет: 5 мест в Одессе, которые мы не увидим.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.