Суспільство
к 190-летию со дня рождения архитектора (фото) — УСИ Online
К 190-летию со дня рождения Александра Бернардацци журналист и краевед Станислав Кинка специально для читателей Украинской Службы Информации подготовил материал о наследии, которое оставил в нашем городе архитектор.
Архитектурная семья Бернардацци
В 1831 году, 2 июля, родился Александр Бернардацци. Человек, который пошел по стезе своего отца-архитектора и стал одним из тех зодчих, которые формировали облик Одессы в последней четверти XIX — начале XX вв.
Александр родился в городе Пятигорск, где долгое время работали его отец и дядя, выходцы из италоязычного кантона Швейцарии близ Лугано. В Пятигорске до сих пор остались здания, которые принадлежат к числу реализованных швейцарцами проектов.
Под руководством архитекторов братьев Бернардацци были построены в Пятигорске: казенная гостиница, Николаевские ванны, первая церковь во имя Скорбящей Божией Матери, офицерский дом для бедных офицеров, устроен бульвар, грот Дианы, беседка Эоловой арфы, дорога для восхождения на гору Машук, начат водопровод пресной воды с Бештау и многое другое, — так описывает вклад семьи в развитие города один из источников конца XIX века.
Интересно, что развитие курорта минеральных вод проходило под покровительством кавказского наместника, которым некоторое время был хорошо знакомый одесситам Михаил Семенович Воронцов.
Как подчеркивал один из авторов конца XIX века, «князь Воронцов лично вникал во все и изучал недостатки бывшего тогда управления водами».
Кишиневский этап творчества
Александр Бернардацци окончил Петербургское строительное училище и связал свою жизнь с архитектурой. Долгое время он работал в Кишиневе, став в возрасте 25 лет главным архитектором города. До сих пор сохранилось здание городской думы и женской гимназии Дадиани, построенные швейцарским зодчим. Впрочем, работал он и в самых разных направлениях, порой создавая и малые архитектурные формы, такие как деревянные открытые павильоны для отдыха.
В 1872 году император Александр II пожаловал ему орден Св. Станислава 2-й степени, как «кишиневскому городскому архитектору, титулярному советнику».
Одесский период
Фойе Новой биржи (Филармонии), скульптура Александра Бернардацци
С 1878 года архитектор уже проживает в Одессе. Забегая вперед, отметим, что здесь по достоинству оценили его вклад в формирование облика города. В честь 50-летия архитектурной деятельности Бернардацци, в 1900-м, у входа в Новую биржу был установлен бронзовый бюст зодчего. Проект реализовал знаменитый одесский скульптор Борис Эдуардс.
Благодаря адрес-календарям за разные годы можно проследить «миграцию» Бернардацци по Одессе. В 1885 году он проживал по адресу ул. Преображенская, 7. Через четыре года он уже жил на Канатной, 23. В 1896 году архитектор проживал на Княжеской, 2. В 1901 году его можно было найти по адресу ул. Карантинная, 10.
В те годы он совмещал немало должностей, в частности был почетным членом Одесского отделения императорского русского технического общества. В календаре на 1891 год коллежский асессор Александр Бернардацци был в должности архитектора императорского Новороссийского университета. Он же входил в число патронов Комитета Кагановских учреждений, занимая должность архивариуса. В том же году он занимал должность директора-секретаря Женского отделения попечительного совета о тюрьмах.
Ул. Институтская (Дидрихсона), 7. Последний адрес Александра Бернардацции в Одессе
В 1907 году Александре Бернардацци жил на новом месте по улице Институтской, 7 (сейчас это улица Дидрихсона). Тогда он числился «надворным советником, гражданским инженером, состоящем при градоначальнике». В том же году Бернардацци умирает, будучи в Нежине в командировке. Похоронен в Кишиневе, – согласно завещанию.
Внутренние интерьеры дома, который проектировал Бернардацци на ул. Институтской (Дидрихсона)
Проекты и строения в Одессе
Около тридцати проектов были реализованы Александром Бернардацци в нашем городе.
Оперный театр под руководством трех видных одесских архитекторов по проекту австрийцев Фердинанда Фельнера и Германа Гельмера
Он, вместе с архитекторами Юрием Дмитренко и Феликсом Гонсиоровским, участвовал в строительстве Одесского оперного театра (1884-1887, проект подготовили венские архитекторы Фердинанд Фельнер и Герман Гельмер) и создал фасад здания Одесского отделения Императорского технического общества (часто это здание, которое сейчас находится в руинах, называют «масонским домом»).
Ограда вокруг дуба, посаженного императором в Александровском парке
В те годы Бернардацци выполнял очень разные по масштабу проекты. В 1888 году он выполнил работу по обнесению бронзовой решеткой дуба, который посадил в Александровском парке император.
Здание железнодорожного вокзала (1880-е гг.)
Довольно часто Александр Бернардацци руководил строительством по проектам иных архитекторов. Так был построен Одесский железнодорожный вокзал (проект выполнил архитектор Виктор Шретер, а непосредственно руководил работами Бернардацци, который разделил лавры вместе с инженером Шевцовым и архитектором Лонским).
Вестибюль одесского вокзала, 1898 г. (из путеводителя по Юго-Западным железным дорогам).
В эталонном издании «Одесса 1794-1894. К столетию города» (1895) упоминаются некоторые из проектов, подготовленные Бернардацци:
Николаевская церковь (в Ботаническом саду) однокупольная, сооружена в 1887 году на средства М. Трушевского по проекту архитектора Бернардацци. Первоначальный проект этой церкви в русско-византийском стиле был очень красив, но при исполнении работ были сделаны значительные отступления от проекта.
«Вход в приют для лиц привилегированного сословия», одно из богоугодных творений зодчего
Были в числе реализованных проектов и богоугодные заведения (сейчас бы сказали – социальные учреждения). Именно Бернардацци составил проект Инвалидного дома, он же представил проект и руководил постройкой «небольшого, но весьма красивого здания «Убежища», построенного в 1889 году, в память чудесного избавления от опасности Государя императора и всей царской семьи на станции Борки 17 октября 1888 года».
Новая биржа (филармония)
Но, наверное, самыми значимыми творениями зодчего в Одессе были два проекта: строительство Новой биржи в стиле флорентийского возрождения (сейчас – Филармония) и здания гостиницы «Бристоль».
Фасад Новой биржи со стороны ул. Пушкинской
Здание Новой биржи (1894-1899) имеет множество интересных и даже загадочных элементов декора; часто их связывают с масонством. Часть этих символов присутствует и на скульптуре самого Бернардацци в привходовой части. Первоначальный проект был разработан Викентием Прохаской, но был основательно переработан Бернардацци, который осуществлял надзор за строительством.
Фрагмент декора фасада Новой биржи со стороны ул. Бунина
Итальянский дворик Новой биржи
Вся скульптурная композиция пронизана солярной символикой. Орел, считавшейся солнечной птицей Юпитера, олицетворяет достоинство, вдохновение, духовную силу и победу. Пальмовая ветвь над свитком также является солярным символом, который является атрибутом сильной личности… небольшие иконки, фланкирующие скульптуру, видимо, отражают навыки и пристрастия этого необычайно талантливого человека. Здесь присутствуют символы чертежного, строительного ремесла (циркуль, угольник, молот), скульптуры (измеритель, молоточек, стек), изобразительного искусства (палитра с кистями), — так описывает «масонское» насыщение этой скульптуры архитектор Антонина Кадурина.
Фасад Новой биржи выполнен в формах флорентийского Возрождения, фундаменты сложены из бутовой плиты и кирпича на сложном растворе, цоколь и стены — из бутовой плиты, кирпича и штучного камня. Фасады облицованы керамической плиткой разных оттенков коричневого цвета. При строительстве уже применяли бетон.
Главный вход в гостиницу Бристоль
Гостиницу «Бристоль» построили сравнительно быстро, за два года (1898-1899). Основанием послужило предыдущее двух- с половиной этажное здание, выстроенное в 1830-е гг. архитектором Торичелли. Гостиница стала одной из самых совершенных и фешенебельных в старой Одессе. Путеводители описывали ее как первоклассную гостиницу, прекрасно обставленную, с подъемной машиной (лифтом) и электрическим освещением. Гостиницу называли «одним из наиболее красивых зданий в Одессе», а на крыше даже была сооружена «оригинально устроенная площадка», с которой открывался «чудный вид на город и море».
После революции «Бристоль» переименовали в «Красную»
Это далеко не полный перечень строений, выполненных Александром Бернардацци, но даже по ним ясно, насколько большой талант был у швейцарского зодчего, который лучшие годы своего творчества отдал Одессе.
Наследники-архитекторы
Архитектор был дважды женат, имел двух сыновей. Об их деятельности есть некоторые сведения. Так, в 1914 году в Екатеринбурге создают первое высшее учебное заведение в городе — Уральский горный институт. Для строительства корпусов университета приглашены братья Бернардацци: архитектор-художник Александр Александрович и архитектор-инженер Евгений Александрович — сыновья «одесского» Бернардацци.
Организовав в Екатеринбурге мастерскую из студентов Академии художеств, братья Бернардацци смогли менее чем за два месяца выполнить эскизный проект Горного института и подготовить все необходимое для его дальнейшей разработки, — подчеркивают исследователи развития высшего образования в Екатеринбурге Людмила Дашкевич и Евгений Киселев.
Оба брата родились в Кишиневе. Они получили образование в Санкт-Петербурге и в 1910-е гг. успели реализовать немало самостоятельных проектов. Мы коснемся только тех, которые были выполнены в Одессе.
Александр Александрович Бернардацци сообщал о себе, что он «окончил курс» в Академии художеств в 1904 году, после чего до 1911 года занимался частной практикой. В 1911 году его пригласили занять должность старшего архитектора строительного комитета министерства народного просвещения. В Одессе он построил особняк для баронессы Вассаль.
Евгений Александрович в 1908-1909 гг. работал помощником своего брата на строительстве шестиэтажного доходного дома в Санкт-Петербурге. В 1911 году он получает первый самостоятельный опыт строительства. Около 1914 года он строит дом В.В. Гарбузова (адрес указан как ул. Софиевская, 26). 1915 годом датируется проект (нереализованный) для грязелечебницы акционерного общества «Хаджибейская грязе- и водолечебница».
У сыновей Александра Бернардацци выдалась сложная и трагическая жизнь. Старший, Александр Александрович, состоялся как архитектор в Харбине: работая на износ, он умер в 1925 году в возрасте 54 лет, оставив после себя целый ряд жилых домов в этом центре белой эмиграции.
Младший сын, Евгений Бернардацци, после Гражданской войны некоторое время проживал в Одессе и даже читал лекции об архитектуре в клубе «Урания». После Одессы нашел пристанище в Кишиневе, став городским архитектором, повторив успех своего отца. В 1931-м, на 48 году жизни, он скончался после продолжительной болезни.
В адрес-календаре на 1916 год можно найти Екатерину Александровну Бернардацци, которая проживала по адресу ул. Преображенская, 6 и занимала должность преподавателя Одесского коммерческого училища купеческого сословия. Была она его дочерью или какой-то иной родственницей, пока не ясно.
Ранее на USIonline.com — Опасный крен: история одесских оползней.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Уoutube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.