Суспільство
какими они были и как выглядели (фото) — УСИ Online
Материал об истории образования современных одесских пляжей специально для читателей Украинской Службы Информации подготовил журналист и краевед Станислав Кинка.
Пляжи: неудобные, но посещаемые
Как выглядел берег в начале прошлого века? В путеводителе по Одессе (1911) описывают его как протяженную линию в 30 верст в пределах только Одесского градоначальства (градоначальств к началу 1910-х гг. было всего девять, и это отображало важный статус города — центра градоначальства).
Вид на порт, конец XIX века
Начиная от Пересыпи, на юго-восток, берега моря везде круты и обрывисты и часто подвергаются сдвигам и разрушениям. Исследования показали, что причиною сдвигов всегда бывает вода, проникающая между наклонно лежащими пластами глины, — уверенно пишет автор путеводителя 1911 года.
Сейчас об оползнях и их причинах мы знаем много больше, о чем уже рассказывали нашим читателям в предыдущем материале.
Но кто-то же отдыхал на этих неудобных и опасных участках земли? Уже в самом начале XIX века в Одессу на купальный сезон приезжали аристократы из разных земель.
Особенно оживлялось одесское общество во время купального сезона, когда съезжались сюда знатные польские дамы; польская аристократия как нельзя лучше чувствовала себя в разноплеменном свободном городе. Приезжало также много молдавских и валашских бояр, — описывает Одессу времен дюка де Ришелье автор путеводителя по Одессе (1901) под редакцией Юрия Сандомирского.
Исчезнувшие и существующие: от купален к пляжам
В истории Одессы были пляжи, которых уже нет ни на картах, ни в пространстве города, они остались на редких фотоснимках и кадрах старых фильмов. В начале прошлого века купален (пляжами эти места еще не назывались) было довольно много. Их можно было встретить и в тех местах, где сегодня нет даже намека на пляжный отдых.
Вид на «заведение теплых морских ванн» у лестницы Николаевского бульвара. На первом плане – территория нынешнего Греческого парка.
Морские купания в Одессе применяются как прекрасное терапевтическое средство. В особенности купание в море служит большим подспорьем, как укрепляющее средство после пользования лиманами. Самые близкие купальни — на Ланжероне и на даче «Отрада». Затем есть купальни на Малом Фонтане, в Аркадии, на Среднем Фонтане, на Большом Фонтане, на Пересыпи, — читаем в путеводителе по Одессе (1911).
Но были и купальни, которыми пользовались только избранные. Например, у членов Екатерининского яхт-клуба была своя купальня «на портовой территории в конце Платоновского мола». Всего в течение двух лет своей деятельности (1898 – 1900 гг.) Екатерининской яхт-клуб успел устроить гавань для своего флота, кают-компанию, жилые помещения для боцмана и матросов, купальню и даже библиотеку на тысячу томов!
Екатерининский яхт-клуб, строения на оконечности Платоновского мола
Екатерининский яхт-клуб и вид города с моря
А для тех, кому плавание в отрытом море претило, были специальные купальни на берегу, но с морской водой. Далеко ходить не надо: на улице Приморской возле лестницы Николаевского бульвара (сейчас – Потемкинской) был целый ряд «морских ванных заведений». Они работали с апреля по октябрь и за морскую ванную с предоставлением белья брали от 15 до 50 копеек.
Заведения с теплыми морскими ванными были у самого порта
Как думаете, сколько можно было заработать на купальнях? Небольшой ликбез дает исследователь экономической истории края Аполлон Скальковский в своем труде «Записки о торговых и промышленных силах Одессы, составленные в 1859 году». Он приводит сведения о том, что за сутки через одну купальню могло пройти до тысячи человек, которые платили по 10 копеек с человека, «а их несколько, а тысячи простого народа купаются в разных местах на берегу моря бесплатно».
Этих купален уже давно нет, как и некоторых пляжей. В пределах нынешнего Одесского порта был и уютный Австрийский пляж, который посещался солдатами австро-венгерской армии, которые расквартировались в Одессе в 1918 году.
Австрийский пляж, 1918 г.
Это пляж можно было увидеть даже на кадрах кинофильмов начала 1960-х гг. Если поискать, то в сети есть фильм «Никогда» (1962). Эта драма была снята на Одесской киностудии и именно здесь есть отличные кадры исчезнувшего пляжа.
Путеводитель по пляжам
Давайте пройдемся по одесским пляжам и узнаем, как их описывали в различных изданиях лет 120 тому назад.
Вид Ланжерона с моря
Ланжерон. Когда-то за будущим Александровским парком находилась дача графини Ланжерон под звучным названием «Belle Vie» (что в переводе значит «красивая жизнь»). Дача «Ланжерон» неоднократно переходила из рук в руки и в начале XX века находилась в аренде у частных лиц, хотя принадлежала городу.
Здесь в разных местах разбросано несколько деревянных и полукаменных строений. Благодаря близости к городу сюда приезжают очень охотно. В местности около Ланжерона расположены лучшие пригородные дачи, на которых живут круглый год. Здесь построено несколько вилл, отвечающих требованиям зимних барских квартир, — читаем в путеводителе по Одессе (1901).
Пляж на Ланжероне
На Ланжероне был летний театр, а добраться туда было возможно на конке (а потом и на трамвае), причем летом она доходила до самой дачи Ланжерона, а зимой – до станции напротив третьей гимназии на углу ул. Успенской и Старопортофранковской (не удивляйтесь, так называлась ул. Леонтовича в то время).
Дорога к Малому Фонтану (нынешний Французский бульвар) в начале XX века уже была преобразована в некое подобие элитного района. Сверху были домовладения и немногочисленные предприятия (завод, производящий вино и шампанское Генри Редерера, завод Удельного ведомства, кирпичный завод Тработти), а внизу – владения дачевладельцев, в том числе Григория Маразли.
Точкой притяжения в этой местности была дача Дунина. Дачу описывали как живописное место с хорошим буфетом «с верандой, которая выходит над самым морем».
Одесса, вид Малого Фонтана
Путеводитель продолжает: «Летом ежедневно тут бывают гуляния с музыкой».
А что же любимая многими в наши дни Аркадия? После того, как тут возникла дача-ресторан «Аркадия», число людей, посещающих это место, значительно выросло, ведь тут можно было располагаться вблизи конно-железной дороги. Рядом со станцией построили буфет, а в начале прошлого века летнюю Аркадию описывали так:
Здесь играет музыка, подвизаются капеллы. Здесь же можно хорошо выкупаться. Любители природы располагаются на горной террасе и любуются морем и дачами.
Одесса, Аркадия, купальни
Средний Фонтан знали благодаря живописной местности, которая террасами спускалась прямо к морю. Ее называли «Новая Швейцария», и именно тут были сосредоточены купальни.
Одесса, вид на «Новую Швейцарию»
Из постановления Одесской городской Думы (1893):
Содержателям купален вменяется в непременную обязанность: держать в услужении достаточное количество благонадежных людей и учредить в купальнях внутренний присмотр за порядком… посетители могут сдавать в кассу купален для хранения: деньги не свыше 50 р. и драгоценные вещи, за целость которых содержатель купальни отвечает.
Одесса, берег Большого Фонтана
Поездка на Большой Фонтан была сродни приключению. В 1901 году прогулку от станции трамвая до конечной на Большом Фонтане описывали следующим образом:
Вы мчитесь мимо дач, огородов, полей, вдыхая свежий ароматный воздух… здесь на главной улице и на всех поперечных, почти в каждом домике можно иметь квартиру; каждый дом представляет собой дачу.
Летом Большой Фонтан становился пристанищем среднего класса, которому были не по карману дачи Французского бульвара или резиденции Куяльника.
Общественных купален на Большом Фонтане нет, и многим приходится купаться на т.н. «Золотом берегу». На самом берегу устроена спасательная станция Общества спасения на водах, — пишет автор путеводителя по Одессе (1901).
Одесса, театр на Большом Фонтане
В числе плюсов Большого Фонтана указывали на его обособленность и удаленность от города, но и тут был устроен «театр и сад с рестораном», причем «когда в театре идут спектакли, поезда трамвая ждут городскую публику до окончания спектакля».
Одесса, люстдорфский берег
Самым южным пляжем был Люстдорф/Ольгино. От дачи Ковалевского сюда можно было доехать за 10 копеек на омнибусе или же взять экипаж от Большого Фонтана. Очевидцы не уставали нахваливать этот кусочек морского берега: «отличное морское купание, берег отлогий, дно песчаное». Да и цены в немецкой колонии были доступными, от 50 рублей за две комнаты за сезон, в то время как в Одесской Санатории на Малом Фонтане только за месяц надо было заплатить от 150 до 300 рублей.
Мы обошли стороной пляж Лузановка. С одной стороны, сейчас это один из самых популярных пляжей в Суворовском районе Одессы, природный песочный пляж, и один из самых протяженных в Одессе. С другой стороны, его развитие началось уже в 1920-е гг.
Лузановка, 1920-1930-е гг.
Довольно долгое время территория за Пересыпью была практически пустынной: за Куяльницкими хуторами, где добывали камень, выпаривали соль, а чуть позже обустроили бальнеологический курорт, была степная местность, отданная во владение Фоме Лузанову. Ровно 95 лет тому назад, в мае 1926 года началось регулярное трамвайное сообщение с Лузановским курортом, и пляж стал набирать популярность. Прямой маршрут с Греческой площади привозил жителей центра к пустынному пляжу. В послевоенное время тут построили станцию для продажи билетов и причал, и сообщение с центром города стало еще проще.
Лузановка, 1960-е гг.
Ранее на USIonline.com — Одесское наследие Александра Бернардацци: к 190-летию со дня рождения архитектора.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Уoutube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.