Суспільство
рассказываем, как ее описывали современники в XIX — начале XX века — УСИ Online
Об истории главной улицы Одессы для читателей Украинской Службы Информации рассказал журналист и краевед Станислав Кинка.
Известно, что Иосиф Дерибас вошел в историю как успешный военачальник и один из первых руководителей города. Феликс же находился в тени старшего брата, но прожил в Одессе значительно более длинный отрезок жизни, передав в пользование городу свой сад, который мы знаем как Городской сад.
Портрет Феликса Дерибаса (1769-1845), младшего брата Иосифа Дерибаса (1751-1800)
«Именные» трансформации
Первым названием самой известной улицы Одессы была «Гимназская» или «Гимназическая». Подтверждения этому уходят корнями в 1804 год. Есть и туманные сведения, что ещё раньше Дерибасовская была улицей Садовой.
Вид Дерибасовской, сер. XIX в.
На заре существования улица часто меняла свое название, но к 1814 году уже устоялось название: Рибасовская или Дерибасовская. В таком виде улица прошла трансформацию от «одной из» до самой-самой приметной, может не самой красивой, но точно важной части города.
В советские годы зуд переименования сразу же овладел новыми хозяевами города. Дорвавшись до власти, «красные» сразу же вычеркнули Дерибаса из истории, обозвав мощеную гранитным кубиком, красивую улицу гостиниц, магазинов и кофеен фамилией немецкого философа Лассаля. Время шло, появлялись новые герои, и Лассаль отошел на второй план: в 1939 году, после смерти летчика-полярника Валерия Чкалова, улицу переименовали в его честь.
Вид на Дерибасовскую угол Ришельевской, конец XIX в.
А кто же вернул привычное нам имя Дерибасовской? Это сделали румынские власти, которые, заняв город в октябре 1941 года, переименовали, а точнее, вернули старые названия почти всем одесским улицам, переулкам и площадям. Так что с 19 ноября 1941 года Дерибасовская снова носит именно это имя. И это была едва ли не единственная улица, которая после освобождения Одессы в 1944 году не была переименована уже советской властью.
Дерибасовская угол Екатерининской, конец XIX в.
Дерибасовская в воспоминаниях современников
О том, какой была ранняя Дерибасовская, у нас не так много сведений. Но представим себе улицы начала XIX века: в основном дома по их сторонам одно-двухэтажные, на пересечении с Гаванной переброшен мост через вдающуюся глубоко в тело города Военную балку.
По бокам от пыльных, замощенных местным ракушечником, дорог – канавы, туда выливают нечистоты, и так отводят воду после дождей. После ливней или непогоды пройти сложно, проехать — почти нельзя.
Вид на Дерибасовскую с высоты последних этажей
Я сам видел в конце Дерибасовской, против теперешней кондитерской Либмана, как выброшенный из опрокинувшихся дрожек* господин в цилиндре попал в яму головою вниз и выскочил из нее, как из ванны, по шею в грязи. Там же, на Дерибасовской, для перехода через улицу появились носильщики из евреев, которые за гривенник** переносили на спинах прохожих, — так описывал главную улицу города Осип Чижевич в своей книге «Город Одесса и одесское общество» (1894).
* дрожки — легковой, открытый экипаж для езды по городу.
** гривенник — серебряная монета достоинством в 10 копеек, с 1810 года чеканилась регулярно с постепенным понижением содержания серебра в сплаве до 500 пробы.
Гостиница Империал. Здание не сохранилось, сейчас там городская ярмарка по фасаду Дерибасовской и новая парковка по Красному переулку
Большая часть улиц была шоссирована местным щебнем, по мак-адамовой системе, которая поглотила более миллиона рублей серебром, не оставив после себя ничего, кроме ям и грязи… в последние годы сделаны новые опыты мощения улиц булыжником и гранитом, привозимым из-за границы вместо балласта на коммерческих судах. Таким образом вымощены: вся Дерибасовская улица, часть Ришельевской, часть Ланжероновской и Итальянской улиц, — пишет Аполлон Скальковский в своих «Записках о торговых и промышленных делах Одессы» (1865).
Дерибасовская в середине XX века
К середине XIX века Дерибасовская преображается. Тут уже есть мощение, есть кофейни и питейные заведения, появляются и книжные магазины. «Сборник сведений по книжно-литературному делу за 1866 год» упоминает существующий на Дерибасовской улице книжный магазин Г.И. Белого. Там можно было приобрести «Ведомости Одесского городского общественного управления», официальное печатное издание, которое выходило дважды в месяц.
Троллейбус на Дерибасовской ходил почти 40 лет
В 1854 году, когда к Одессе подошла англо-французская эскадра, с Дерибасовской и Ришельевской, да и из всего центра, мирное население спешно покидало припортовую зону.
Постояв четверть часа со своими знакомыми, пошел к себе на квартиру, увидел я настоящее переселение по Ришельевской и Дерибасовской улицам, ведущим от центра города к хуторам и на Молдаванку. Повозки на волах и лошадях тащили пожитки, мебель, товары из магазинов. Брички, дрожки, коляски и кареты скакали во весь опор, — писал Константин Зеленецкий, в те годы – член Одесского общества истории и древностей, в прошлом — профессор Ришельевского лицея.
Ресторан «Юбилейный», позже «Братислава»
Далеко не всегда Дерибасовская была той улицей, о которой упоминали в восторженных тонах.
Куда бы вы не пошли: в турецкую ли кофейню, в первоклассный ресторан, в летний театр, на щегольскую Дерибасовскую, к «фонтанам» — всюду один и тот же меркантильный разговор, уснащенный терминологией биржи и говорящий только о «купле»-«продаже», — так отзывался об Одессе Сергей Филипов в своем описании путешествия под названием «Отражения» (1889).
Дом Якова Новикова на Дерибасовской угол Ришельевской
Михаил Кузнецов, описывая проблемы, связанные с проституцией в Российской империи, прошелся и по Одессе. Тут он выделил «дома терпимости», скученные «в конце Дерибасовской улицы, их около 12», подобные заведения в доме Папудова и около Пале-Рояля. Разумеется, что «в конце» имеется в виду – в начале нумерации улицы Дерибасовской, ближе к лестнице с Дерибасовской на Польский спуск.
Мало узнаваемый сейчас угол Дерибасовской и Гаванной, 1970-е гг.
Небезопасной была улица и для власть имущих. Константин Андриевский, сын знаменитого врача Эраста Андриевского, основавшего первое бальнеологическое заведение на Куяльнике, упоминал о событии, которое произошло не с кем-нибудь, а с самим Григорием Маразли. Некий молодой человек стал преследовать городского голову с кем, чтобы тот больше денег тратил на благотворительность (!). Не удовлетворившись письмами, он «преследовал Маразли на бульваре, по Екатерининской, Дерибасовской и таким образом довел до дому. Тут ворвался он в переднюю с заряженным пистолетом в руках и хотел выстрелить по нему, но был схвачен прислугою».
Угол Дерибасовской и Ришельевской, с видом на здание государственного банка, можно оценить какой загруженной улицей тогда была Дерибасовская,1970-1980-е гг.
А что в начале XX века? Тогда эта улица уже была безусловно центральной, но –
…Гуляет [там] почти исключительно серенькая публика отдаленных частей города и предместий, та публика, которая посещает народные балы, устраиваемые попечительством о народной трезвости. Репутацию Дерибасовской составляют её шикарные магазины и огромное оживление, но и здесь следует оговориться, так как это оживление распространяется лишь на ту часть, которая находится в пределах Преображенской и Ришельевской улиц.
В 1920-е гг. улица лишилась своего лоска, но по-прежнему тут теплилась жизнь – в кафе и ресторанах, буйным цветом поросших после введения НЭПа.
Послевоенные годы принесли новые испытания для Дерибасовской.
Дерибасовская периода румынской оккупации, ноябрь 1943 г.
Неузнаваемой стала Дерибасовская в послевоенные годы. Одетые в стекло и пластик, похорошели фасады её многочисленных магазинов, помолодели кварталы, застроенные старинными домами, — так возвышенно описывали улицу в советских путеводителях.
В те годы Дерибасовская была не променадной улицей, а важной транспортной артерией: до 1984 года тут ходил троллейбус.
Значительные изменения должны были коснуться облика улицы в 1980-е гг. Но вместо масштабных проектов ее сделали пешеходной на участке от Преображенской до Ришельевской.
Памятник Иосифу Дерибасу в самом начале улицы, установлен в 1994 году. Лопата, свиток — символы его участия в строительстве города. Сама скульптура помещена на небольшое возвышение, состоящее из булыжника, которым мостили одесские улицы, правда уже через полвека после смерти Иосифа Дерибаса
Единственный в Украине памятник Людвигу Заменгофу, основателю языка эсперанто, находится во дворике по адресу ул. Дерибасовская, 3. Памятник появился там случайно, т.к. заказчики не забрали работу скульптора Николая Блажкова и ему пришлось ее приспособить в родном дворике, установив бюст на оголовок колодца
Ранее на USIonline.com —Вторая в мире: 135 лет назад в Одессе открыли бактериологическую станцию.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Уoutube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.