Суспільство
В студии должно быть, как дома – хорошо,
Чтобы узнать побольше про эту профессию, журналист Украинской Службы Информации Кирилл Овсяный пообщался с одним из лучших звукорежиссеров Украины Игорем Рабиновичем, на счету которого работы с такими известными исполнителями как Бумбокс, Jamala, Jah Khalib и многими другими.
Видео вы также можете посмотреть на нашем канале YouTube.
Чем занимается звукорежиссер?
С хорошей песней – простая работа. Ее главное не испортить. Очень много звукорежиссеров, которые могут испортить хорошие песни. Если хорошей песне немного помочь… Для этого нужно изучить немного звукорежиссуру, немного физику, работу с программами и плагинами. Эту работу можно сравнить с работой на СТО или даже на заводе по производству машин – есть все детали, но их можно собрать абсолютно по-разному, а для этого нужно знать какие инструменты для этого использовать. Талантливый мастер использует может сделать красиво, а это «красиво» находится у нас внутри и зависит от нашего вкуса.
Если человек талантливый, слушает хорошую музыку, изучает ее и пытается услышать в ней все детали и услышать то, что не слышат его друзья, и он в запой об этом рассказывает (какие «примочки» использует гитарист, как извлекают звуки из инструментов и так далее), вот такие люди становятся звукорежиссерами.
В Одессе или в Украине есть места, где учат звукорежиссуре, или это сейчас возможно только на частных курсах и самостоятельно?
У меня много лет были куры в Одессе при студии (RY Records – прим. ред.). Потом я из-за этого переехал в Киев, где мы открыли школу звукорежиссуры на базе студии «Исток». В какой-то момент работы стало много, и к нам зашли большие артисты, которые захотели все время, которое у нас есть, и курсы приостановились. Пока так, но я стараюсь отвечать людям на вопросы везде, где это возможно.
У нас есть несколько учебных заведений в Киеве – это Университет Карпенко-Карого, Университет культуры и искусства и, возможно, еще где-то… Так как я сам не учился, то не знаю область формального образования у нас в стране. Был один преподаватель, который после вуза отправлял ко мне на курсы, потому что там они могли получить реальную практику. Я думаю, что любое образование нужно сразу совмещать с практикой и, если есть возможность попасть куда-то (кино, студия, концертный звукорежиссер, театральный), то нужно это делать. Я, например, занимаюсь концертной звукорежиссурой, но для кино, мне кажется, лучше выбрать кого-то другого.
Как вы пришли в профессию?
Я никогда не хотел быть звукорежиссером. Я хотел быть музыкантом. Очень многие успешные режиссеры – это в прошлом неуспешные музыканты, те, у кого не получилось добиться желаемого на инструментах или в вокале.
Когда-то я играл на клавишах и бэк-вокале в рок-группе Medium в Одессе. Там мне пришлось взять на себя определенные звукорежиссерские обязанности и обязанность записывать альбом. Оказалось, что не так уж это и просто и, так как у меня пытливый ум, я начал копать. Наверное, для этой профессии очень важен пытливый ум и все время быть недовольным тем, что ты слышишь. Я пока не записал ничего такого, что мне бы сильно понравилось…
Учился я самостоятельно и качал тогда видео с торрентов, так как YouTube был не сильно развит, а даже купить что-то было проблематично. Помню, что меня очень впечатлил один психоделический фильм, в котором рассказывалось, как записывают и сводят музыку со вставками о том, как музыка на нас влияет.
То есть нужно быть всегда на пути к какому-то идеальному звучанию?
Я надеюсь, что я всегда буду на пути. Иначе стоит уходить из этой профессии и уходить в другую, где ты снова начинаешь поиск.
Не жалеете, что не стали музыкантом?
Я сделал очень осознанный выбор, и мне нравится делать музыку других людей лучше. Мне нравится работать с людьми, которые талантливее меня в чем-то. Они ко мне приходят потому, что где-то им нужна помощь конкретно моя, и я стараюсь делать максимум из того, что можно сделать с творчеством не в ущерб, а чтобы усилить эмоции от музыки.
Расскажите о работе на студии Исток: работа со звездами легче или наоборот сложнее?
С ними легче работать, чем с людьми, которые впервые на студии. Это люди, для которых это любимая работа… Они талантливы, открыты и они понимаю куда пришли. В студии должна быть атмосфера, приближенная к той, в которой люди пишут песни – уютная, комфортная обстановка, так как именно в ней они рассказывают о своих самых сокровенных мыслях. Потому в студии обязательно должно быть как дома – хорошо.
Когда люди попадают в такую атмосферу, редко у кого проскакивают даже намеки на «звездность». Они такие же люди, как мы, и где-то они стесняются, где-то им неудобно… Как-будто они пришли к тебе домой в гости.
У украинских звезд и звезд стран СНГ редко получается захватить интерес европейских слушателей. Пока какой-то успех есть у российской группы Little Big. Почему так сложилось?
Не слышал об их каком-то сильном успехе, но думаю, что это у них получилось за счет того, что они культивировали постсоветскую эпоху, которая, по сути, была закрыта для всего остального мира, и сейчас они увидели что-то новое. Это ответ на вопрос: если ты делаешь что-то уникальное в рамках мира, то ты становишься популярен везде. Если ты делаешь что-то уникальное в рамках своего города, то ты популярен там.
Не нужно думать о том, как что-то такое создать – нужно делать то, что свойственно тебе. Самое важное, что должно быть в любой музыке – это любовь. Нужно объединять уникальное с талантом, и тогда это будет популярно.
Вы упомянули, что работает на концертах. Каково это? И правда ли, что возле звукорежиссера на концерте всегда самый лучший звук?
Раньше я себя неуверенно чувствовал на концертах и уверенно чувствовал в студии, так как там всегда есть второй шанс, если, конечно, все не разъехались уже. В концерте нужно сделать хорошо здесь и сейчас. Это — больше стресса, нет спокойной обстановки, где можно выпить кофе и подумать, вернуться и сделать нормально.
По поводу места лучшего звука – это правда. Но вообще, если в зале есть места, в которых плохо слышно, то это, как по мне, — неуважение к слушателю. Конечно, не всегда можно добиться желаемого результата, так как в нем принимает участие цепочка людей: артист, техническая команда артиста, организаторы, техническая команда площадки (прокатная компания). Если вся эта цепь работает практично и слаженно, а цена билета, погодные условия, размер площадки соответствуют, то каждый зритель, где бы он не находился, он получит отличный звук. Но, если ты находишься физически с одной стороны у колонки (портала), то ты уже слышишь звук не в стерео, а в моно, и от этого, пока что, мы никуда не ушли. По центру, между двумя колонками, получается так, будто ты надел наушники.
Над какими проектами вы сейчас работаете?
Есть один интересный проект, который зародился когда-то давно в Одессе. Ко мне пришла девочка Аня, которой тогда было 12 лет. Когда ей было уже 16, она пришла ко мне на курсы в Киеве. После она опять пришла ко мне на курсы в 18 и сказала, что поступила в Калифиронийский Университет Бэркли на сонграйтинг, но она не хочет ехать, а хочет писать альбом. Я провел с ней 4-часовую беседу и объяснил, что запишем мы альбом только в том случае, если она поедет в Бэркли.
У нее потрясающий тембр, и она невероятно чисто поет. В итоге мы записали EP (миниальбом – прим. ред.) во Львове в студии в лесу с лучшими музыкантами, которых я знаю: Дмитрий Родичев (гитарист Jah Khaliba), Евгений Костиц (барабанщик Jamala), Джордж Ивезе (басист Tayanna) и один из лучших джазовых пианистов Алексей Боголюбов.
Там мы записали пять песен, которые, к сожалению, еще не вышли. Я жду этой работы, потому что это, наверное, самое вдохновляющее, что я делал в жизни. Очень надеюсь, что выйдет все в ближайшее время, так что, следите за соцсетями.
Ранее на USIonline.com — Я сумел продать севастопольским мамочкам украинского Олафа, — актер озвучки Андрей Алехин.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Уoutube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.