В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.

Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти

Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування. 

“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.

Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.

Хто та як може отримати протез коштом держави 

Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:

• особи з інвалідністю;
• діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
• військовослужбовці; 
• мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України; 
• ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:

• Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
• Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
• Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
• Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
• На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації. 
• Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
• Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт; 
• Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.

Етапи протезування 

Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез. 

Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса. 

Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.

Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм. 

Протези: мобільність, вартість, експлуатація

Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці. 

На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.

Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість. 

“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби.  Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці  залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.

Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів. 

Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості. 

Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.

Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!

Фото: «Без обмежень»

У побережья в Одесской области сдетонировала русская морская мина.
Об этом сообщил спикер Одесской ОВА Сергей Братчук.
«Вражеская морская мина, которую сорвало во время шторма с якоря, сдетонировала в водах у Одесского побережья», — отметил он.

Взрывом задело один из частных пляжей, было повреждено оборудование — однако ни один человек не пострадал.

Братчук напомнил, что в Одесской области до сих пор запрещено купаться в море, посещать пляжи и побережье.

В честь Дня города в Одессе вручили Почетный знак «За оборону Одессы». Награду основал в 2022 году городской голова, ею будут награждаться общественные организации, трудовые коллективы, жители города Одессы и других городов Украины, иностранные граждане, осуществлявшие и продолжающие осуществлять волонтерскую деятельность, оказывали материальную, финансовую и другую помощь Вооруженным Силам Украины, другим военным формированиям, способствовали восстановлению и развитию города или иным образом активно участвовали в выполнении задач по обеспечению обороны Одессы, защите населения и интересам государства в связи с широкомасштабной вооруженной агрессией российской федерации против Украины.

Почетным знаком Одесского городского головы «За оборону Одессы» награждены:

Пантелис Бумбурас – почетный гражданин Одессы, председатель благотворительной организации «Фонд Бумбураса», основатель строительной компании «Гефест»;

Трудовой коллектив строительной компании «Стикон». Награду получил руководитель компании, почетный гражданин Одессы Крючков Леонид Яковлевич;

Викнянский Николай Львович – координатор волонтерского центра «Гостиная хата»;

Добровольский Виталий Владимирович – руководитель ООО «ОДЕССКИЙ ХЛЕБОЗАВОД № 4»;

Унан Албертян – руководитель минигостиницы «Сова»;

Коллектив Благотворительного фонда «Международная помощь «Добрый Самарянин». Награду получил президент фонда Сердиченко Денис Петрович;

Богаченко Наталья Валерьевна – волонтер, координатор волонтерского центра «Гостинна хата»;

Ищенко Руслан Анатольевич – водитель транспортной компании, который в первые дни войны обеспечил доставку техники в зоны активных боевых действий;

Ножевникова Екатерина Юрьевна – волонтер, директор и соучредитель благотворительного фонда «КОРПОРАЦИЯ МОНСТРОВ»;

Трус Виктор Николаевич – директор Общества с ограниченной ответственностью «ЛИБРА»;

Яковенко Александр Владимирович – волонтер, руководитель и соучредитель общественной организации «ГОРОД».

Почетный знак Одесского городского головы «За оборону Одессы» также присужден:

Кудашкину Олегу Николаевичу – начальнику железнодорожного вокзала станции «Одесса-Главная»;

Орешиной Людмиле Владимировне – генеральному директору первого городского телеканала и первого городского радио – СМИ, которые с начала полномасштабного вторжения единственные в г. Одессе, кто не остановил трансляцию.