Криминал
За шаг до Римского статута
Тридцатого июня 2019 вступит в силу часть 6 ст. 124 Конституции, согласно которой Украина может признать юрисдикцию Международного уголовного суда (МУС) на условиях, определенных Римским статутом.
Фото investigator.org.ua
Україна підписала Статут ще дев’ятнадцять років тому — але досі не ратифікувала. На заваді, серед іншого, стало рішення Конституційного суду, за яким приєднання до Римського статуту . Але ще кілька днів — і перепона зникне, бо той самий Конституційний суд схвалив редакцію ст. 124, яка набере чинности 30 червня. Відтоді ратифікація статуту — лише питання політичної волі українського парламенту. Але чи цього скликання? Аліна Павлюк, юристка Української Гельсінської спілки з прав людини, не впевнена:
“Вибори до Верховної Ради відбудуться у липні, тому питання ратифікації Римського статуту може бути розглянута вже через двадцять днів, після 30 червня 2019 року. Фактично в ці досить скорочені терміни можна прийняти рішення про ратифікацію, якщо воно буде досить оперативно розглянуто. Але якщо не зараз, не в найближчі півтора місяці, то це, мабуть, питання до кінця року”, — сказала Аліна Павлюк Центру журналістських розслідувань під час міжнародній конференції “Відповідальність за найтяжчі злочини: можливості Міжнародного кримінального суду та інших механізмів для України”, яка проходила 10-11 червня у Києві.
Аліна Павлюк, юристка УГСПЛ, Фото investigator.org.ua
МКС для України є інструментом протидії російській агресії — саме туди прокуратура Криму та правозахисники спрямовують численні докази, які дозволяють розслідувати дії Російської Федерації як воєнні злочини і злочини проти людяності на окупованому півострові Крим. Але сам формат співпраці з МКС без ратифікації Римського статуту помітно обмежує можливості України у застосуванні цього інструменту. Про це під час конференції сказав Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»:
“Відносини України з МКС будувались досить складно. На превеликий жаль, обраний шлях дуже довгий, щодо повноцінної співпраці. З одного боку, ми є унікальними, тому що досить швидко погодились на співпрацю — підписали Римський статут, прийняли дві декларації в українському парламенті, які надалі були комуніковані з МКС, триває попередня оцінка ситуації. В той же час, повноцінна ратифікація Римського статуту не відбулась. Для дуже багатьох людей це є загадка: чому Україна тривалий час не може завершити цей процес. Що до цього спонукає? Зрештою, чому обраний шлях відмови від своїх прав і при цьому — намагання слідувати зобов’язанням”.
Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя» МФ «Відродження» Фото Facebook МФ «Відродження»
Підписання Статуту розширить можливості України у притягненні до відповідальності винних у скоєнні міжнародних злочинів не лише в МКС, а й у національних судах.
“Зараз злочини можуть розглядатися за статтями «Вбивство», якщо це були вбивства, «Тортури», оскільки в Україні заборонено тортури, тільки не в рамках міжнародного кримінального права, а як злочин в рамках кримінального права України; «Незаконне позбавлення волі». Україну зараз ніщо не обмежує в цьому плані. Але підписання статуту розширить повноваження і можливості для переслідування не тільки в рамках українського права, але і в рамках міжнародного кримінального права. Підписання в будь-якому випадку розширить можливості нашої держави”, — вважає Олександр Сєдов, аналітик Кримської правозахисної групи.
Олександр Сєдов, аналітик Кримської правозахисної групи Фото investigator.org.ua
Але головну роботу з переслідування воєнних злочинців Україні в будь-якому разі доведеться виконувати самотужки.
“Ми не можемо всі свої очікування щодо розслідування міжнародних кримінальних злочинів покладати саме на міжнародний кримінальний суд. За великим рахунком, Україна вже сьогодні надала МКС право розслідувати ці злочини, і сьогодні громадськими організаціями, прокуратурою туди направляються матеріали. Питання в тому, що Україна при цьому відмовилася від своїх прав на повноцінну участь в роботі МКС. В тому числі, ми не платимо членські внески, що, можливо, є одним з факторів того, що гальмується процес відкриття офісу прокурора, який би тут почав роботу з розслідування”, — зауважує Дар’я Свиридова, юристка УГСПЛ.
Дар’я Свиридова, юристка УГСПЛ Фото investigator.org.ua
Роботи попереду багато. Зокрема, Україні доведеться гармонізувати національне кримінальне законодавство із міжнародним, розповідає Аліна Павлюк:
“Однієї ратифікації недостатньо, оскільки надо буде приводити у відповідність до міжнародного кримінального права наше законодавство. Україна вже робить певні кроки в цьому напрямку — на минулому тижні Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про воєнних злочинців, який вносить зміни до кримінального кодексу і передбачає певний ряд доповнень і кримінальних статей щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів”.
Але самої гармонізації замало. Потрібні кадри, що здатні застосовувати гармонізоване законодавство і співпрацювати з МКС. Отже, Україні доведеться навчити своїх правоохоронців та суддів працювати за нормами міжнародного кримінального права.
“Ми маємо підвищувати кваліфікацію кадрів як в судовій, так і в правоохоронній системі, бо тисячі кримінальних проваджень відкриті щодо фактів порушень воєнних злочинів на окупованих територіях, мають розслідуватися на рівні національної правоохоронної системи. Ми маємо розуміти, що МКС розглядатиме питання лише щодо ТОП-злочинців”, — каже Дар’я Свиридова.
Звичайно, практика розгляду справ про воєнні злочини в національних судах також має бути гармонізована з міжнародним кримінальним правом, зазначає Аліна Павлюк:
“Судова практика має бути узгоджена. Якщо ми говоримо про питання кваліфікації злочинів — наприклад, прокуратури Донецької і Луганської областей кажуть про акти тероризму, а аналогічні діяння тут в києві СБУ і Головна військова прокуратура кваліфікують як ведення агресивної війни. Такого не має бути, і це питання має бути також узгоджено”.
Прокурор АРК Гюндуз Мамедов Фото investigator.org.ua
Втім, дещо в цьому напрямку вже робиться. Наприклад, прокуратура Автономної республіки Крим вже не перший рік навчає свої кадри працювати за нормами міжнародного гуманітарного права, про що нагадує прокурор АРК Гюндуз Мамедов:
“Ми самі протягом трьох років — в серпні буде три роки — навчали наших співробітників розслідувати подібні злочини, оскільки раніше в нас не було досвіду. І в будь-якому випадку продовжуємо підвищувати свою кваліфікацію в цій області. Тому ми йдемо своєю чергою, і я сподіваюся, що МКС приступить до розслідування злочинів, пов’язаних з Кримом”.
Отже, у зв’язку з можливою ратифікацією Римського статуту та повноцінним приєднанням до Міжнародного кримінального суду Україна має вирішити три проблеми — гармонізацію законодавства, навчання правоохоронців та узгодження судової практики.
“Якщо ми не вирішимо ці три проблеми, то в подальшому буде важко говорити про якусь ефективність розслідувань чи притягнення до відповідальності. Існує велика загроза, що в нас будуть досить довгі судові тяганини та процедурні розслідування, і в результаті ми можемо отримати безліч заочних вироків — якщо збережеться те, що в нас є зараз”, — попереджає Аліна Павлюк.
Україні не звикати втрачати можливості. Але цього разу шансом на зміни варто скористатися. Аби приступити до вирішення цих проблем, можна навіть не очікувати ратифікації Римського статуту і починати вже сьогодні — зекономимо час.
В Одессе состоится общественное обсуждение дальнейшей судьбы памятника «Основателям Одессы», расположенного на Екатерининской площади в центре города. Мероприятие пройдет под руководством управления по объектам культурного наследия Одесского городского совета в форме интернет-конференции 19 сентября в 12.00.
С учетом предложений, полученных по результатам общественного обсуждения, в период с 20 сентября 2022 года по 20 октября 2022 года включительно будет проводиться электронный опрос территориальной громады Одессы по данному вопросу с использованием вебпортала «Социально активный гражданин» Одесского городского совета.
Напомним, недавно на президентском портале было размещено несколько петиций с требованием снести монумент. Президент рассмотрел эти предложения и заявил, что судьбу памятника должны решать городские власти Одессы.
В Национальном природном парке «Тузловские лиманы» в Одесской области практически высохли уникальные мелкие внутренние озера, названные в честь академика Ювеналия Зайцева.
Об этом сообщил бывший руководитель нацпарка эколог Иван Русев.
Причиной высыхания озер стало то, что в этом году вода в лиманы почти не поступает извне.
«Не было и стока пресной воды по малым рекам в лиманы. К тому же в этом году уровень воды в реке Дунай крайне низок за последние десятилетия, поэтому вода в лиманы Джантшейский и Малый Сасык тоже оттуда не поступает и не пополняет озера», – объясняет Русев.
По его словам, сейчас «совсем» не поступает вода и из Черного моря в Тузловские лиманы. Помимо влияния военных действий на отсутствие водообмена одной из причин Русев также назвал тот факт, что администрация области не предоставила рыбакам разрешения открыть пропасть за собственные средства.
«Одесская ОГА, а именно заместитель главы ОГА Олег Муратов и Департамент экологии ОГА Павел Буланович противозаконно блокировали выдачу разрешений местным рыбакам, которые готовы были за свои средства сделать такую важную природоохранную работу, о чем я писал раньше и открыть пропасть. Но этого не произошло» , – подчеркивает сотрудник Национального парка.
В результате испарения воды из лиманов на фоне отсутствия водообмена привело к полному высыханию заповедных озер, где были сосредоточены уникальные птичьи «садики» галагазов (род уток), говорит Русев.
Национальный парк «Тузловские лиманы» — природоохранная территория в Украине на территории Белгород-Днестровского района Одесской области.
В Одессе разгорелся скандал вокруг случаев нарушения комендантского часа развлекательными заведениями. Наибольший резонанс вызвала дискотека в клубном отеле М1 на Ланжероне, видео с которой появилось в соцсетях ее участников. Шум и веселье многие сочли опасными и неуместными во время войны, когда в Одессе страдают переселенцы, в госпиталях лежат раненые, а Николаев ежедневно бомбят ракетами оккупанты.
Ситуация привлекла внимание военной администрации. О том, как поступили с нарушителями, рассказал спикер главы Одесской военной администрации Сергей Братчук.
Он заявил, что и персонал клуба и все посетители поняли, что они нарушили правила, поэтому принесли свои извинения и все вместе решили предоставить финансовую помощь подразделениям Вооруженных сил Украины. Братчук подчеркнул, что ни одного исключения для нарушителей комендантского часа, кто бы это ни был или правил в работе данных клубов, не будет.
Между тем в анонимных телеграм-каналах города появилось заявление одного из сотрудников клуба, который утверждает, что все это ложь, и на самом деле никто не был наказан. Также он написал, что никакие средства на ВСУ в клубе не собирались. Дискотека изначально была организована якобы с благотворительной целью, но кому конкретно и какая часть от собранных с отдыхающих средств уйдет — неизвестно.