Єлизавета Стрій, Центр журналістських розслідувань

Спрятанный в лесах и парковых зонах, и поэтому крайне популярно среди киевлян и внутренних мигрантов пригород столицы, Ирпень превращается из зеленого города в бетонный. Спрос рождает предложение, и когда этот закон накладывается жадность и изобретательность застройщиков и беспринципность чиновников, потеря леса как достояние громады города является лишь вопросом времени.

Фото: investigator.org.ua

«Як у Криму»

Ірпінь — одне з найулюбленіших міст переселенців з Криму та Донбасу. Шість років тому багато хто з них приїздив ще в зелене місто, проте наразі люди протестують: на місці зелених зон вирубуються дерева та зводяться нові забудови. 

Людмила Черток — переселенка з Луганська. Бідкається, що вперше бачить незаконні вирубки: 

«Ми живемо в поверхівці поруч і там дуже багато переселенців — і з Криму, і з Донеччини, і з Луганська. У нас дача була біля лісу і там таких вирубок немає. А тут — ми були раді, що тут така ділянка добра, можна і з дітками гуляти, а тепер — вирубують». Місцевий мешканець Андрій теж проти вирубування зеленої зони: «На санках постійно каталися взимку. Зараз цього вже не буде, гірки — немає. Бажано, звичайно, це б все зупинити, так як останні шматки зелені залишилися».

Людмила Черток, переселенка з Луганська фото: investigator.org.ua

Забудова заповідних і просто зелених зон у Криму — бізнес, де корупція земельна завжди йшла поруч із корупцією політичною. Не дивно, що Володимир Константинов, власник найбільш корумпованої будівельної компанії Криму «Консоль ЛТД», став одним із провідників російської окупації. Тепер Крим — суцільна забудова,  віддана окупантам та їхнім посіпакам на пограбунок. 

Лєране Хайбуллаєва бере участь у протестах проти забудови зелених зон. Порівнює ситуацію із забудовниками в Ірпіні з Кримом:

«Ми спостерігаємо, що твориться в Криму, як окупант знищує зелені насадження, і екосистему Криму. І коли під носом — а я тут мешкаю недалеко — робляться такі самі речі — це подвійний біль».

Лєране Хайбуллаєва, переселенка з Криму фото: investigator.org.ua

У 2020 році Ірпенем прокотилася нова хвиля протестів через наступ забудовників на зелені зони міста. Замість дерев, що захищали мешканців від викидів заводу «Екософт» біля ЖК «Котляревський», ведеться будівництво. На вулиці Найкращій замість лісу виріс ЖК «Грінплейс», а на місці парку Героїв небесної сотні, створеного мешканцями самостійно, планують побудувати супермаркет АТБ.

«У нас в Ірпені всім керують забудовники. Люди, наближені до цього бізнесу, прийшли до влади лише завдяки тому, що люди їм повірили, що вони будуть обстоювати їхні інтереси і захищати ці зелені зони. Але прийшовши до влади, вони, навпаки, почали ці зелені зони знищувати», — каже депутат Київської обласної ради Ігор Домбровський.

Богдан Устименко, голова ГО «Спеціальна комісія з протидії корупції» зауважив, що вільної землі для пересічних учасників АТО-ООС міська рада не знаходить, натомість землю виділяють певним ветеранам бойових дій: 

«Ті випадки, що я чув — атошник звертався, а йому казали офіційним листом, що немає вільної землі в Ірпені. А під своїх осіб вони знаходять вільні землі. Дуже дивним чином воно все в руках одного забудовника». 

АТБ на 11-й

Фото: investigator.org.ua

Сумнозвісна ділянка площею 28 соток на вулиці «11 лінія»-  відоме ще з 2015 року місце протистояння мешканців Ірпеня, з одного боку, та керівництва міськради і забудовників — з іншого. Тоді активісти відвоювали цю ділянку, знесли паркан, і у 2019 році засадили парк, присвятивши його Героям небесної сотні. 

«Оцей маленький клаптик — остання зелена зона в цьому мікрорайоні. Ми бачимо тут одні багатоповерхівки. І в 2015 році цю зелену зону віддали схемами в оренду КП «Ірпіньжитлобудінвест», яка через п’ять днів віддала це забудовнику Антону Мирончуку», — розповідає Лаврентій Кухайлешвілі, депутат Ірпінської міської ради та громадський діяч, який роками активно бореться проти вирубки та забудови зелених зон міста.

Лаврентій Кухайлешвілі, депутат Ірпінської міської ради та громадський діяч фото: investigator.org.ua

Антон Мирончук — керівник і  співвласник компанії «Смарт Універсал груп», яка є суборендатором ділянки. За даними кадастрової карти, земля і досі у  комунальній власності з цільовим призначенням: для будівництва багатоповерхівки. Однак наразі цікавість до неї проявляє ще й «Корпорація АТБ», яка проводить опитування людей щодо будівництва на цій ділянці чергового супермаркету своєї мережі. 

Антон Мирончук

10 червня місцеві мешканці помітили на ділянці землеупорядника.  

Рішення про зміну цільового призначення ділянки поки що немає. Громадських слухань щодо будівництва тут супермаркету також не проводили.  А заступник міського голови Олександр Маркушин запевняє, що шляхом переговорів задовольнить інтереси всіх груп — і ірпінців, і забудовників: 

«Парк героїв небесної сотні» — це його так назвали. Там вже було давно право власності іншої людини. Ми за те, щоб він так і залишився парком. Ми разом з власниками та активістами будемо намагатися його зберегти. Але Маркушин не може скасувати право власності. Скасовують право власності лише через суд. Ми зараз будемо намагатися домовитися з ними перевести їх в інше місце, бо інакше — не можна».

Олександр Маркушин, заступник міського голови фото: investigator.org.ua

У земельно-паркових конфліктах в Ірпіні виділяється ще одна група зацікавлених — ветерани Антитерористичної операції, які мають права на отримання ділянок. Однак ця пільга швидко була задіяна у схемі забудовників. 

У 2015 році, під час протестів забудовник заручився підтримкою учасників АТО — їм пообіцяли 12 квартир у новобудові. 

На вулиці «11 лінія» копають котлован під чергову забудову. За словами активістів міськрада виділила 74 ділянки по 5 соток атовцям та нацгвардіцям. А ті, в свою чергу,  — договорами спільної діяльності передали землю у розпорядження забудовнику. 

Схему із передачею ділянок атовців забудовникам Лаврентій Кухайлешвілі підтверджує документами: 

«Видається земля атовцям, а атовці уже дають в користування нашим забудовникам. Це робиться з метою, щоб не піднявся скандал, що зелену зону роздерибанили. Вони виділяють навмисно атовцям і потім у нас вже конфлікт з атовцями. А влада — в сторонці стоїть: «Ну, ми ж класні хлопці. Ми віддали землю атовцям, а чого вони землю забудовникам віддали — ми звідки знаємо».

Фото: investigator.org.ua

Ненайкраща забудова

Неподалік на вулиці Найкращій подібна схема вже майже реалізована. На місці сосен уже стоїть каркас багатоповерхівки і активно продовжується будівництво житлового комплексу «Грін плейс», яке веде однойменний житлово-будівельний кооператив. Це ціле містечко таунхаусів, які юридично оформлені як дачні будинки.  

За витягом з держреєстру прав на нерухоме майно ЖК «Грінплейс» продає квартири у «зблокованому дачному будинку».

На рекламному відео комплексу  від 2016 року видно ще не зачищену під будівництво зелену ділянку Ірпеня.  

Пройти на його територію нашій знімальній груп не вдалося, працівниця ЖК «Грінплейс» не пропустила: 

«Мені не було ніякого дзвінка, я воджу лише інвесторів».

Далі — мова про будівництво біля житлового комплексу «Котляревський» на вулиці Антонова. Місцеві мешканці обурені: дерева вирубали у санітарній зоні заводу «Екософт». Кажуть, що будівельні роботи почались після того, як власник — учасник АТО перепродав свою ділянку громадянину Володіну. На звернення до поліції щодо незаконності вирубування дерев ірпінці отримали дивну відповідь. 

«Було прийняте рішення про матеріальну перевірку. І тут написано, що Володін, який перекупив ділянку, надасть документи потім. Ось таке розслідування провела наша поліція», — читає відповідь від поліції Наталія Стопятюк, голова ініціативної групи

Заступник Ірпінського міського голови Олександр Маркушин каже, що ділянки і справді виділяються ветеранам АТО, але те, як вони їх надалі використовують — це їхня особиста справа. Все законно: 

«Це — їхнє право. Люди відвоювали. Були поранені. У нас в Ірпені є й загиблі, на жаль. Їх та їхні родини ми повністю забезпечили житлом та землею. Це їхнє право вирішувати, чи продати, чи залишити, чи комусь віддати».

«Зелена» вулиця для забудовників

Проблема вирубок зелених зон почалася у 2002 році, коли міськрада прийняла  рішення про те, що всі землі, вкриті рослинністю, віднесені до житлової та громадської забудови та вважаються землями запасу. З тих пір це стало лазівкою для забудовників. Хоча, згідно відповіді державного об’єднання «Київліс», міськрада Ірпеня не має повноважень для  переведення земель лісового фонду Ірпінського регіону до земель житлової та громадської забудови. Змінювати цільове призначення лісів може лише Кабмін. 

Згідно зі старим генпланом міста, всіх згаданих об’єктів не мало б існувати. Забудови легалізували новим генпланом у 2018 році. За словами активістів, він приймався з порушеннями, без громадських слухань та з розширенням меж міста, що теж не є компетенцією міськради.

Фото: investigator.org.ua

Лаврентій Кухайлешвілі повідомив подробиці: 

«Генплан вони змінили у грудні. Ділянка в 2015 році виділена. А генплан змінили у 2018. Вони заднім числом намагаються легалізувати вже побудоване житло — вони більше мільйона квадратів набудували і дали старт для нової забудови». 

Олександр Маркушин натомість каже, що у новому генплані міста — більше зелених зон, аніж було. І взагалі, міськрада дуже береже зелені зони і робить все, аби вони залишалися: «Якщо взяти оновлений генеральний план міста і подивитися попередній і цей, зараз у нас набагато більше зелених зон. Всі ліси, якщо взяти там такий трикутник до водоканалу, там більше 15 га, від відноситься до зеленої зони. І ми в генеральному плані чітко прописали, що це буде зелена зона, це буде парк».

Олександр Маркушин каже, що у наступному році мерія планує завершити перемовини з людьми, щоб паркова зона й надалі залишилась парковою зоною.

Тож ірпінці напередодні місцевих виборів отримали нову обіцянку від чиновників, які, схоже, мають намір залишитися у владі.