Суспільство
что осталось в городе за годы независимости — УСИ Online
Корреспондент Украинской Службы Информации собрал информацию о памятниках архитектуры Одессы.
Неточный перечень
На данный момент официальный перечень памятников архитектуры Одессы устарел, так как в него входят здания, внесенные в него еще в сентябре 2009 года. Исходя из ответов Министерства культуры и соответствующих управлений Одесской облгосадминистрации и Одесского горсовета, до 2009 года и до получения независимости Украины список памятников архитектуры существовал в, мягко говоря, не полном виде. При этом, даже сейчас списки памятников, которые предоставляет Одесский горсовет и Министерство культуры Украины – разные.
Как пример, Минкульт указывает, что в Одессе на данный момент всего два дома-памятника архитектуры национального значения: доходный дом Лерхе (Приморский бульвар, 5) и здание Греческой церкви Святой Троицы (Екатерининская, 55).
В тоже время Одесский горсовет утверждает, что зданий-памятников архитектуры национального значения в Одессе гораздо больше — 34. В этот список мэрии вошли ансамбль Воронцовского дворца (Воронцовский переулок, 2), Карантинная арка, здание Одесского горсовета (Старая биржа на Думской площади), здание Сабанских казарм (Канатная, 23), Троицкая Греческая церковь, Дворец Гагарина (Ланжероновская, 2), дом Лидерса (Ланжероновская, 3), здание Археологического музея (Ланжероновская, 4), здание Английского клуба (Ланжероновская, 6), Оперный театр, здание Кирхи (Новосельского, 68), здание Инфекционной больницы на Пастера, научная библиотека Горького (Пастера, 13), дом Потоцкого и Маразли (Приморский бульвар, 1), дом Нарышкина (Приморский бульвар, 2), дом Марини и Ашкинази (Приморский бульвар, 3), дом Версаля, Серато и Верани (Приморский бульвар, 4), доходный дом Лерхе, дом «Присутсвующих мест» (Приморский бульвар, 7), дом Завадовского (Приморский бульвар, 8), дворец Шидловского (Приморский бульвар, 9), дом Родоконаки (Приморский бульвар, 10), гостиница «Лондонская» (Приморский бульвар, 11), дом Золотарева (Приморский бульвар, 12), дом Маюрова (Приморский бульвар, 13), дом Магнера (Приморский бульвар, 14), дом Фука (Приморский бульвар, 15), дворец Абази (Пушкинская, 9), здание филармонии (Новая биржа), дом Вучини (Пушкинская, 19), дворец Толстого (Сабанеев мост, 4), дворец Потоцкого (Софиевская, 5), дворец Камо (Тираспольская, 4) и дом Боффо (переулок Чайковского, 8).
Карта памятников национального значения:
В отношении памятников имеющих статус «местного значения» (архитектуры и истории) ситуация еще более «загадочная»: по версии Минкульта их в Одессе – 1002, а вот у мэрии их – 1312. При этом эксперты советуют обращать внимание все же на список горсовета, так как он более точный, и в Киеве его еще могли не принять.
К созданию списка памятников архитектуры в 2009 году имели отношение местные органы власти, которые подавали документы дальше в Кабинет министров Украины. Однако это дало возможность заинтересованным лицам избавить некоторые здания от охранного статуса, чем формально облегчить их снос или реконструкцию. Ведь получать разрешения и проводить работы в памятниках архитектуры стоит немалых денег, а вот с обычными зданиями суммы затрат значительно ниже. Потому бизнесмены иногда используют чиновников, чтобы здание перестало быть памятником.
«Список Штербуль»
Самым большим и самым известным «ударом» по памятникам архитектуры Одессы стал так называемый «список Штербуль». Это перечень памятников, которые были исключены из реестра и лишены охранного статуса. В него вошло порядка 100 зданий по всему городу, многие из которых в дальнейшем и вовсе исчезли.
«Список» бы сформирован в период с 2001 по 2014 годы, а название свое получил в честь тогдашней начальницы Управления охраны объектов культурного наследия Одесской облгосадминистрации Натальи Штербуль. Именно под ее руководством город массово стал терять памятники, на месте которых стали появляться новые здания, далеко не всегда сочетающиеся со стоящими рядам старинными домами.
Согласно ответу из Департамента культуры, национальностей, религий и охраны объектов культурного наследия Одесской ОГА, внесли в список памятников архитектуры Одессы с 1995 года лишь 9 зданий (2009 – 1, 2014 – 1, 2015 – 1, 2017 – 4, 2018 – 1, 2019 – 2).
При этом из списка памятников архитектуры, истории и градостроительства Одессы с 1995 года «вычеркнули» 155 объектов. Какие же известные дома утратили свой статус и что с ними стало? Пройдемся по некоторым из них.
Ответ Департамента культуры, национальностей, религий и охраны объектов культурного наследия Одесской ОГА
Часть памятников архитектуры, которые находятся на территории Одесской области
Гостиница «Империал» («Спартак»)
Гостиница «Имперал» была построена еще в 1875 году. Здание находилось прямо напротив Горсада на Дерибасовской. После революции гостиницу национализировали и передали в управление коммунальному предприятию. После Второй мировой войны здание пришлось реконструировать, но жизнь его продолжилась.
Здание лишили статуса памятника в 2008 году и почти сразу снесли. На его месте теперь стоит новое здание гостиницы, которое тоже привлекает внимание туристов, однако на данный момент как отель оно не работает и в списке памятников архитектуры вряд ли окажется.
Гостиница «Имперал»
Пивзавод Санценбахера («Гамбринус»)
Завод по производству пива начал работу в 1890 году. Производственные помещения пивзавода были возведены по проекту архитектора Бруно Бауэра, располагали самым современным на тот момент оборудованием и не имели себе равных по техническому оснащению. После национализации завод получил известное каждому одесситу название «Гамбринус».
Этот пивзавод на проспекте Гагарина, 9 лишили статуса памятника в 2007 году.
Территория бывшего пивзавода «Санценбахер» на проспекте Гагарина
Дача Докса
Дача или усадьба Докса была построена в Аркадии примерно в конце 19-го века. Архитектором дачи стал известный по созданию торговых рядов Пале-Рояль, доходного дома Родоканаки и кирхи на Новосельского Герман Шеврембрандт.
Вывели здание из списка памятников также в 2007 году.
Дача Докса
Типография Фесенко
Это самая свежая история, которая, однако, началась все также при Наталье Штербуль. Здание долгие годы стояло нетронутым, но в 2019 начались разговоры о строительстве там жилого дома. Застройщик приступил к работам, и на месте бывшего памятника появится совсем другое здание.
Типография Фесенко на Ришельевской
Останутся ли в Одессе памятники архитектуры!?
В наше время памятники архитектуры защищены очень слабо, не только от выкупа и реконструкции бизнесменами и застройщиками, но и от банального сноса. Реставрация таких объектов требует колоссальных денег, которые далеко не всегда находятся в бюджете. Трудность также составляет и то, что по закону ответственность за здание несут его жильцы, которые должны его содержать. При этом обычные одесситы и весьма состоятельные бизнесмены предпочитают ничего не делать и ждать «подачки» от города или государственных органов, которые возьмут большую часть затрат на бюджет. Это приводит к обрушениям, которые последние несколько лет не перестают происходить в Одессе.
Для спасения памятников необходима масштабная государственная программа и комплексный подход со стороны местных властей. Также это требует привлечения специалистов, которых, судя по последним реставрациям в Одессе, у нас почти не осталось. Сейчас по инициативе президента Украины Владимира Зеленского, такая программа уже стартовала. Вот только одесских памятников на данном этапе в ней пока нет.
Будем надеяться, что чиновники и депутаты примутся исправлять этот досадный факт, и в будущем мы сможем не боятся проходить под балконами старинных домов города.
Ранее на USIonline.com — «Большая реставрация»: ни один одесский памятник в список не попал.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.