Суспільство
что не так с одесскими больницами — УСИ Online
В проблемах одесских больниц разбирался корреспондент Украинской Службы Информации Сергей Ищенко.
Проблема №1: старость
Лечение, обслуживание, отношение медперсонала – к этому никаких претензий нет. Просто все очень старое, — говорит одесситка Оксана. Еще до пандемии она несколько раз лежала с маленьким ребенком в «старом» детском корпусе одесской «инфекционки».
Туалет всего один на все отделение, в палате не было раковины, чтобы умыться, душ неудобный, на кардиограмму приходилось отправляться с больным ребенком в другое здание, а УЗИ – вообще делать в частной клинике по соседству, рассказывает девушка.
С тех пор мало что изменилось: как выяснили фотокорреспонденты УСИ, старый корпус «инфекционки» продолжает медленно, но верно разрушаться. Но, несмотря на то, что аварийное состояние здания видно невооруженным глазом – оно по-прежнему функционирует и открыто для посетителей.
К сожалению, в подобном состоянии оказалось немало городских медучреждений. Мы уже писали о том, что, например, в кожвендиспансере на Старопортофранковской сыпется фасад, в потолке травмпункта на Болгарской зияют дыры, а бывший тубдиспансер на Филатова, куда еще два года назад водили женщин из 7-го роддома, и вовсе зрелище не для слабонервных.
В основном, современная одесская городская медицинская инфраструктура появилась в ходе нашего титанического прорыва в 60-х годах. Тогда все делалось дешево и сердито. Но прошло уже полвека, и, с учетом современных требований к площади и логистике, все это невероятно устарело, — говорит представитель Института развития городов Михаил Мейзерский.
Проблема №2: несовременность
Больничная инфраструктура имеет несколько составляющих, объясняет Михаил Мейзерский. Во-первых, это сама недвижимость, во-вторых, медицинское оборудование, и, в-третьих, сопровождающее оборудование вроде лифтов и прочих устройств, которые позволяют эффективно организовать медицинский процесс. Как раз последнего в одесских больницах не хватает больше всего.
Например, в областной больнице есть подъемник, куда можно погрузить лежачего пациента на каталке, но больше туда никто не поместится. Пациент едет в подъемнике, а вы бежите за ним по лестнице, — говорит эксперт.
Всем посетителям одесских больниц знакома ситуация, когда 2-3, а то и 4 врача делят один маленький кабинет, где в тесноте приходится принимать пациентов и выполнять бумажную работу.
Когда видишь, как твою жену после операции в Еврейской больнице двое санитаров на носилках, маневрируя по лестнице, несли на второй этаж в палату – ощущения не самые приятные, — вспоминает одессит Олег.
Все это происходит потому, что при организации больниц упор делался на количество койко-мест. По их количеству Украина занимает одно из первых мест в мире. Если в нашей стране на тысячу населения приходится 7,8 койко-мест, то, например, в Великобритании или Норвегии – 3-4. Такой подход считался оправданным в середине прошлого века, но современным требованиям уже не отвечает, считает Михаил Мейзерский. Тем не менее, при ремонтных работах в больницах основной упор делается как раз на увеличение количества мест и на косметический ремонт.
Сейчас выделяются огромные деньги на то, чтобы облицевать и отремонтировать фасад, причем расходы явно завышены – по 15-20 тысяч за квадратный метр. За эти деньги можно было бы построить небольшую, но современную больницу, чтобы создать врачам достойные условия для труда. Разделить процедурные, увеличить расстояния между койками, — говорит он.
Проблема №3: неравномерность
Старый фонд и не самая оптимальная организация – это проблемы, с которыми сталкиваются медики по всей стране. Но есть и «чисто одесский» недостаток – неравномерность расположения медучреждений.
Так как создание медицинской инфраструктуры в основном закончилось в 60-х годах, то более поздние районы оказались непокрытыми медучреждениями. Больниц не хватает на Таирова, на Черемушках – там, правда, на краю расположена «десятка», но в ней оказывают не весь комплекс медицинских услуг, — объясняет Михаил Мейзерский.
Эксперт считает, что огромные расстояния между медучреждениями усиливаются сложностями подчинения-переподчинения больниц – между городом, областью, различными ведомствами. Лечебницы, подчиняющиеся разным уровням власти, нередко не хотят действовать в синергии, что еще больше усиливает неравномерность.
Нужно не только делать косметический ремонт в больницах, но и строить новые. Например, просто необходимо создавать большой больничный комплекс на Таирова. Кстати, здание нынешнего супермаркета «Вузовский» в свое время, в конце 80-х, строилось под больницу, — вспоминает Мейзерский.
Больниц не хватает не только жителям разных районов, но и определенным категориям пациентов. Например, после того, как в январе 2019 года закрыли больницу Алейниковой на Лидерсовском бульваре, город остался без современного кардиологического центра. Замену отдельной больницы отделениями в двух других медики и общественники считают неравноценной, но в горсовете на вопросы о восстановлении лечебницы отвечают весьма размыто.
Ранее на USIonline.com — В одесском кожвендиспансере сыпется фасад.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.