Суспільство
первый дореволюционный урбанистический проект — УСИ Online
Об истории улицы читателям Украинской Службы Информации рассказывает журналист и краевед Станислав Кинка.
Обвалы на Малом Фонтане
История развития территории
Под названием «дорога к Малому Фонтану» будущий бульвар стал известен примерно в 1830-е годы. Дорога шла от Старопортофранковской улицы (граница старой линии порто-франко проходила в районе нынешнего Итальянского бульвара) в сторону нынешней Аркадии.
Кто бывал в этой местности? Кто посещал будущий Французский бульвар. Тут проводил вечера Александр Пушкин. Часто, в лунные ночи, он уезжал за две версты от города на бывшую дачу Рено (это расстояние более двух километров от «города»).
Тогда это было дико-поэтическое место уединения, в котором наш поэт, конечно, бродил над морем, и, внемля говору его валов, предавался своим заветным мечтам, — отзывался об одесском периоде Пушкина преподаватель Ришельевского лицея Константин Зеленецкий, автор ряда работ, посвященных одесскому периоду писателя; его работа вошла в антологию «Книга воспоминаний о Пушкине» (1931).
Там же побывала в 1828 году императрица Александра Фёдоровна (супруга императора Николая I и мать Александра II). Как подчеркивают современники, в 1820-е на Малом Фонтане не было крупных построек, роскошных беседок, как не было там садов и парков, характерных для конца XIX — начала XX вв.
Сидя на скамейке, на высоком песчаном берегу, который каждый год отрывался, я висела над бездною, и это не пугало меня; глаза мои устремлены были на небо, беспрестанно изменявшееся при солнечном закате, — так описывала пустынные склоны, принадлежащие к бывшим землям барона Рено, в 1845 году путешественница О. Шишкина в своих «Заметках и воспоминаниях».
В 1894 году, благодаря усилиям главного инженера Одессы Василия Зуева, рождается проект преобразования Малофонтанской дороги в настоящий бульвар, свободный для прогулок и удобный для всех граждан. По этому проекту дорогу должны были замостить диким камнем, а некоторых дачевладельцев обязывали передать часть территории (часто владельцы участков «прирастали» землицей, которую использовали, чтобы немного увеличить свои владения и вынести подальше забор), чтобы сделать дорогу все-таки прямой, как было задумано планом.
Но эта часть преобразования была одной из самых трудных: на конец XIX века насчитывалось уже около 150 дачевладельцев, причем это были не только частные лица, но и различные ведомства (Удельное ведомство, Военное ведомство, университет и прочие). Процесс согласования занял долгие годы.
Сложилась интересная ситуация, когда часть владельцев земли были готовы выделить довольно значительные средства на развитие бульвара, а другие отказывались не то что передать бесплатно, но и продать необходимые участки.
В конечном счете благоустройство было произведено за счет дачевладельцев: самая крупная сумма равнялась пять тысячам рублей (такие взносы, например, сделали Григорий Маразли и Бернард Вальтух: последний отказался и от 4 641 рубля компенсации за участок земли, который отдал для расширения дороги), а минимальный взнос составлял сто рублей. Самым неуступчивым пришлось уступить свою землю после личного вмешательства императора Николая II.
Дача Исаакович (Эль-Тур). Около 1915 г.
Переименование: как это было
Малофонтанская дорога была переименована в ознаменование визита императорской семьи во Францию. Переименование было оформлено в 1901 – 1902 годы.
Ворота и забор дачи Г. Маразли, ок. 1915 г.
… В ознаменование последнего посещения Франции государем императором и государыней императрицей и в знак признательности французскому народу за оказанный их величествам радушный прием, наименовать одну из улиц г. Одессы «Французской», — такой текст мы можем найти в одном из постановлений Одесской городской думы от 11 сентября 1901 года.
Далеко не все гласные городской думы (депутаты) были в восторге от такой инициативы. Было несколько предложений относительно того, какую улицу в Одессе можно назвать «Французской». Кое-кто из гласных даже выступал против, мотивируя это тем, что Малофонтанская дорога — это исторически сложившееся название, и менять его не стоит. Однако, после дебатов и дискуссий, вместо Малофонтанской дороги одесситы получили Французский бульвар.
Санатория на Малом фонтане (сейчас часть санатория Аркадия)
Во Францию же был отправлен поздравительный адрес.
В советское время бульвар сразу переименовали. «Французский» — название, отдающее «буржуазным», поэтому новым стало название «Пролетарский бульвар». Под таким названием бульвар существовал с 1920 по 1990 год.
Вместо окончания
Стоит сказать, что не все проекты были реализованы на Французском бульваре. Если обратиться к самому полному труду по истории преобразования бульвара авторства инженера Василия Зуева (1915), то ясно, что мы как минимум не получили Триумфальную арку, которая должна была располагаться в начале бульвара.
Также до наших дней не дошли многочисленные дачи состоятельных одесситов, которые использовались ими и как летние загородные резиденции, и в качестве домов для постоянного проживания.
Но, все-таки, триумфальных арок на Французском бульваре предостаточно. Как минимум одна из них находится при въезде на бывший завод Генри Редерера (позже братьев Елисеевых, сейчас — завод Шампанских вин), а вторая — т.н. «мавританская арка», которая ранее вела на дачу Ждановой (построена в начале XX в. по проекту архитектора Валериан Шмидта).
Мавританская арка, она же арка-вход на дачу Ждановой, 1943 г.
Арка на заводе шампанских вин Генри Редерер
Ранее на USIonline.com — «Одесский дом художника» разместят на территории бывшего завода шампанских вин.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.