Суспільство
225 лет Дюку. Что мы знаем о герцоге и его вкладе в развитие Одессы (фото) — УСИ Online
Историю знаменитого герцога (по-французски – duc) Армана Эммануэля дю Плесси Ришелье, которого в Одессе называют просто Дюком, читателям Украинской Службы Информации рассказывает журналист и краевед Станислав Кинка.
О Дюке в Одессе знает каждый. Сложно найти человека, который ни разу не был на Приморском бульваре и не видел первый в городе памятник. Ришельевская улица и гимназия, кинофестиваль Золотой Дюк и одноименный ночной клуб, Дюковский сад и еще большое число имен и названий, связанных с ним.
Портрет дюка де Ришелье
Ранняя биография дюка де Ришелье
Ришелье родился в 1766 году, в возрасте 19 лет он уже поступил на военную службу, присоединившись к драгунскому полку королевы Марии Антуанетты. По традиции того времени, в раннем возрасте был заключен брак: жениху было 15 лет, а его супруге — всего 12 лет. Девочка имела серьезный физический недостаток. В общем, сразу после заключения брака Ришелье отправился в путешествие по Франции и Швейцарии со своим наставником-гувернером.
Род супруги Ришелье Розалии де Рошешуар продолжает существовать до наших дней, а его появление на аристократическом горизонте Франции датируется 980 годом.
Начавшаяся революция вынудила Ришелье покинуть Францию. Он поступает на российскую службу, участвует в штурме Измаила, получает Орден Св. Георгия из рук Екатерины II.
…Ришелье в этой кровопролитной битве был один из самых храбрых офицеров, так что по окончании кампании награжден орденом Св. Георгий IV класса и золотою шпагою, — читаем у Аполлона Скальковского в его «Первом тридцатилетии Одессы» (1837).
Но желание вернуться на родину пересиливает, и он вступает в армию эмигрантов, которую еще называют l’Armée des Princes (Армия аристократов, или Армия князей). Однако войска под командованием принца крови Конде потерпели поражение, и Ришелье во второй раз поступает на российскую военную службу. Но и тут ему не повезло: наследник трона Павел I к нему относился не так благосклонно, как Екатерина. Однако после убийства Павла Александр I снова призывает француза на службу.
Портрет дюка Ришелье
Одесский период
В 1803 году Ришелье возглавляет Одессу и, со временем, весь огромный малозаселенный край. Поначалу возникает проект поселить в степи Причерноморья французов-эмигрантов, но желающих оказалось немного, и от этой идеи отказываются.
… Указ, данный генерал-лейтенанту герцогу де Ришелье 27 января 1803 года, извещает, что… Его Императорское величество избрал его градоначальником в Одессу, — пишет Аполлон Скальковский.
Дом Ришелье (слева), с литографии 1822 г
На протяжении следующего десятилетия Ришелье активно сочетает политику администратора и военного, принимая участие в нескольких экспедициях на Кавказ и против Османской империи. В войне против Наполеона в 1812-1813 гг. он не принимает участия. Одесса в августе 1812 года стала эпицентром эпидемии чумы. Город был закрыт, а Ришелье остался для поддержания порядка.
Ришелье и его эпоха в Одессе
Что связано с «эпохой Ришелье» в Одессе? Во-первых, в 1804 году француз добился снятия с Одессы налоговой нагрузки. На некоторое время все товары, которые привозились или вывозились через Одесский порт, были освобождены от налогов. Также с его именем связано открытие гимназии и коммерческого училища. В 1806 году при Ришелье первая одесская биржа переезжает из дома Дофине в дом Рено на углу Дерибасовской и Ришельевской улиц.
Улица Ришельевская, была названа в его честь при жизни дюка
Дом Рено еще со времен Ришелье служил для всякого рода публичных собраний; здесь был большой зал, в котором устраивались вечера, здесь же были и помещения для приезжающих, — читаем в книге «Одесса за сто лет, исторический очерк и путеводитель» (1901).
Сфера образования и культуры во многом обязана именно Ришелье: в 1809 году открывается первый одесский театр, а через несколько лет после его отъезда из города открывается и Ришельевский лицей, который привлекал многих выдающихся деятелей своего времени: достаточно сказать, что знаменитый польский поэт и мыслитель Адам Мицкевич должен был преподавать лицеистам классические языки, но его не допустили к юным умам, опасаясь негативного влияния.
Вид на памятник дюка с Потемкинской лестницы
В 1806 году Одесса получает Городской сад. В 1837 году вокруг зеленой зоны установили ограду.
Добровольное и охотное пожертвование майором де-Рибасом без заплаты навсегда в пользу города садом, который при доме его состоит, предлагаю принять комитету в целостное соблюдение. За такое же пожертвование комитет от граждан города Одессы и от меня объявил де-Рибасу должное возблагодарение. А отзыв его ко мне последовавший, препровождаю комитету, хранить его в архиве документов, — читаем предложение дюка де Ришелье Одесскому строительному комитету (ноябрь 1806).
Именно при Ришелье в Одессе стали культивировать уличные зеленые насаждения.
Устройством насаждений Одесса всецело прежде всего обязана Ришелье, который по приезде в Одессу, стал заниматься исследованием почвы и производством опытов культуры разных растений, пока ему не удалось привить на каменистом грунте такое благородное растение, как белая акация, — можно прочитать в путеводителе, который вышел к столетию Одессы (1894). Более того, Ришелье лично выписал саженцы из Италии. Сам же Дюк подавал пример, засаживая акациями свой парк-сад на Водяной балке.
Памятник дюку де Ришелье с видом на Приморский бульвар, «зеленая Одесса» — тоже одна из заслуг француза
Примеру Ришелье, устроившего для себя дачу, последовали многие граждане, и Одесса начала украшаться садами и дачами, которые устраивались вдоль берега моря и на Водяной балке, — подчеркивает путеводитель по Одессе (1894).
Возвращение во Францию
В 1806-1812 гг. Ришелье принимал участие в русско-турецкой войне; войска под его командованием заняли Аккерман (нынешний Белгород-Днестровский). В 1812 году он планировал принять участие в войне против Наполеона, но эпидемия чумы вынудила его оставаться в Одессе.
Покидая Одессу, знаменитый француз не мог не испытывать радости: его любимый проект — Одесса — расцветал, достаточно сказать, что в год, когда он занял должность руководителя в городе, было всего лишь «девять тысяч душ», а в 1814 году численность населения уже составляла 25 тысяч человек.
Ришельевская улица с видом на дом, который был превращен в гостиницу Ришелье
В холодный понедельник в конце сентября 1814 года Ришелье оставил свою должность. За его каретой, покидавшей пределы, следовали запрудившие улицы повозки доброжелателей. По сведеньям того времени, Ришелье покидал Одессу с небольшим кожаным саквояжем да парой смен белья, — пишет американский исследователь Чарльз Кинг в книге «Одесса. Величие и смерть города грез» (2010).
По возвращению во Францию, через некоторое время, Ришелье получает титул пэра, а в скором времени становится главой правительства, хотя поначалу он отказывался от этой должности, мотивируя это тем, что он долгое годы был за пределами государства.
Заслугой Ришелье можно назвать попытки примирить различные группы влияния; он также делал акцент на амнистии бывших врагов.
Его политический опыт и связи были востребованы и во время определения суммы репараций, наложенных коалицией на Францию, и досрочного вывода войск с территории государства. При поддержке Александра I сумма репараций была сокращена с 1 млрд 600 млн. франков до 265 млн. франков. В конце осени 1818 года, отбыв минимальные три года, иностранные войска покидают Францию. В результате интриг и различных политических перипетий Ришелье два раза подает монарху свое прошение об отставке, — на второй раз, в декабре 1818 года оно было принято.
На короткий срок в 1820-1821 гг. он снова возвращается на должность главы правительства. Это произошло после того, как рабочий-бонапартист убивает герцога Берри.
Смерть Ришелье наступила 17 мая 1822 года от инсульта. Он не оставил прямого наследника, а поэтому, согласно королевскому указу, его титул и звание пэра наследует его племянник Одет де Джумильхак.
Наследие Ришелье в Одессе
В Одессе в его честь были названы улица, школа, театр и даже сорт шампанского. Помимо этого, целый ряд событий и локаций использовали или используют в своих названиях слово «дюк» или «Ришелье».
Снос здания дома Ришелье, конец 1940-х гг
Наверное, самой известной является улица Ришельевская. Под таким названием она фиксируется еще в 1817-1820 гг., то есть при жизни управителя города, но после его отъезда из Одессы.
Дом Ришелье не сохранился, он был уничтожен «из-за ветхости» еще в 1827 году. Позже там возник так называемый «городской дом». Некоторое время в этом месте были присутственные места, позже размещалась гостиница, банки, клубы, а в советское время — различные конторы, а также проживали «65 нанимателей жилплощади». Во время Второй мировой войны здание серьезно пострадало, но до 1949 года оно эксплуатировалось, после чего было принято решение, что его целесообразнее снести, чем восстанавливать.
Нельзя обойти и монумент Дюку. Это первый по времени установки в Одессе памятник. Долгое время (до 1863 года) это был единственный монумент в Одессе, — конечно же, почти все посетители Одессы обращали на него внимание, он встречал путешественников со стороны моря. Хотя, правды ради, — сначала пассажиры проходили через карантин, а уже потом знакомились с городом.
Памятник дюку де Ришелье, первый по времени сооружения, находится на Николаевском бульваре, против лестницы, и обращен лицом к морю. Он не поражает своими размерами и роскошью, но статуя герцога во весь рост, несколько больше натуральной величины, отличается тонкостью художественной работы, — читаем в путеводителе по Одессе (1915).
Открытие памятника состоялось в 1826 году, после отъезда и смерти Дюка. В 1854 году пьедестал памятника пострадал во время обстрела Одессы англо-французской эскадрой; после этого там появилось вмурованное ядро и металлическая вставка с надписью: «Страстная суббота 1854 года».
Ранее на USIonline.com — Французский бульвар: первый дореволюционный урбанистический проект.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.