Суспільство
Курган в степи. Как под Одессой археологи изучают культуру древнейших скотоводов (фото, видео)
О ходе раскопок одного из курганов прямо на месте исследований фотокорреспонденту Украинской Службы Информации Владиславе Швец рассказал директор Одесского археологического музея (ОАМ) и начальник археологической экспедиции этого же музея Игорь Бруяко.
Экспедиция имеет статус международной. Она осуществляется ОАМ совместно с Германским археологическим институтом (Евразийское отделение). Помимо научных сотрудников, в работе экспедиции принимают участие местные жители, а также студенты двух одесских университетов – Педагогического и имени Мечникова.
Мы находимся в поле между селами Каиры, Петровка и Александровка примерно в 60 километрах к северо-востоку от Одессы. Раскопки ведутся в самой высокой точке окрестных мест, – здесь расположена небольшая группа из двух курганов. Один крупный, около двух метров, и второй рядом с ним – маленький, едва заметный. Именно он, второй, сейчас является объектом исследований, – рассказывает нам Игорь Бруяко.
Кромлех
Этот курган был нами выбран для исследований по итогам работы прошлого года. В прошлом году мы впервые работали в этом районе. Заинтересованность в этих исследованиях проявили наши коллеги из Германского археологического института. К сожалению, сами они приехать не смогли из-за ковидных ограничений, тем не менее, финансированием этих работ они опосредованно принимают в них участие.
На раскопе. В центре – Игорь Бруяко
В прошлом году результаты были хорошие – настолько, что было принято решение продолжить раскопки и в этом году. В качестве объекта я предложил раскопки этого кургана. Чем он интересен? На его поверхности и на поверхности большого кургана – мы сейчас туда подойдем – есть большое количество камня. Это говорит о том, что под курганом находится какая-то каменная конструкция. И, как только мы начали его копать с помощью техники (бульдозера), это подтвердилось. Это то каменное кольцо, которое вы видите, – говорит ученый.
Игорь Викторович говорит, что это так называемый кромлех, – деталь погребального обряда, которую активно применяли обитатели наших краев в очень давние времена – в эпоху энеолита (5 – 4 тысячелетия до нашей эры) и раннего бронзового века.
Есть разные теории. Но мы пока говорим о том, что он здесь есть, а кроме того, есть еще два погребения в центре кургана, вокруг которых – после того, как в них были захоронены умершие – было возведено довольно мощное каменное кольцо, называемое «кромлех» у археологов.
Позднее в этот курган были «впущены» дополнительные захоронения, уже совершенно другими людьми, какими – мы пока не знаем, потому что раскопать их еще только предстоит, – говорит глава экспедиции.
Тысячелетняя традиция кочевников
Таким образом, рассказывает Игорь Бруяко, в этом, как, впрочем, и во всяком другом кургане, есть древнейшие, самые первые захоронения, – это так называемые «хозяева кургана» – те, ради которых и был сооружен весь погребальный ансамбль, включая каменное кольцо и саму насыпь. А потом, спустя, может быть столетия или даже тысячелетия – другие люди, совершенно не имевшие представления о том, кто здесь когда-то жил – могли захоронить своих сородичей в этом же кургане. Иногда они насыпали новый курган, а иногда использовали старый, поскольку обряд был характерен для населения степей, скотоводов, на протяжении многих тысячелетий.
Последние, кто практиковал обряд захоронения в курганах – еще совсем недавно были причерноморские татары, или ногайцы, жившие здесь в эпоху турецкого господства (Ногайская орда была ликвидирована имперскими войсками в 1770-х, после русско-турецкой войны 1768 – 1774 годов, – ред.). Именно они и считаются последними представителями кочевого мира Северного Причерноморья.
Курган – очень интересный объект: никогда нельзя сказать наверняка, чей он, кто его насыпал и сколько там погребений, кому они принадлежат. Что там – могут показать только раскопки. Работы здесь, если позволит погода, продолжатся еще неделю, максимум – две, поскольку курган маленький и погребений в нем немного. Два вы видели, и еще здесь, по нашим прикидкам, есть признаки еще трех. Возможны неожиданные находки, но пока мы ожидаем увидеть еще 2-3 погребения, – отмечает ученый.
Что будет с находками?
Археологические находки, полученные в результате раскопок, попадают в музей, где и хранятся. Человеческие кости впоследствии будут обрабатывать антропологи. Камни, если они не обработаны и не представляют никакого интереса – это просто дробленые камни, которые использовали для сооружения кольца – оставят здесь, их только зароют поглубже, чтобы не валялись на поверхности. После работы археологов здесь будет ровная поверхность.
Поступающие в музей вещи являются собственностью музея, но поскольку музей – это государственная структура, то и собственностью государства. Предметы из коллекции могут быть представлены на каких-то выставках, а потом возвращаются на место. ОАМ входит в перечень объектов, составляющих культурное наследие Украины. Для всех музейщиков находки очень важны – их хранят, оберегают, изучают. В то же время, они доступны для изучения другими специалистами. К нам в музей ежегодно приезжают специалисты не только из Украины, но и из стран дальнего зарубежья, даже несмотря на эпидемические ограничения. Только в этом году у нас были ученые из Великобритании, Италии, Австрии. Сейчас мы готовим экспонаты для выставки в Дании, которая состоится в следующем году. Жизнь идет: происходит научный обмен информацией, знаниями, идеями. И способствуют этому научному обмену – вещи, находки. Они делают научный диалог актуальным. Потому что когда появляются новые находки, возникает потребность их обсудить. Это то, что называют научными контактами, – рассказал нам руководитель экспедиции, директор ОАМ Игорь Бруяко.
Ранее на USIonline.com — Споры о годе основания Одессы теперь будут вестись в суде.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.