Суспільство
загадочный покровитель переселенцев (фото) — УСИ Online
Кто такой Иван Инзов и почему ему до сих пор устанавливают памятники, для читателей Украинской Службы Информации рассказал журналист и краевед Станислав Кинка.
Герой войн против Османской империи и Наполеона
Об Инзове известно сравнительно мало. Если обратиться к изданию «Император Александр I и его сподвижники» (1845-1849), то мы найдем только год рождения Ивана Инзова (1768). О его родителях и детских годах нет никакого упоминания, а следующая информация касается его службы, которая началась в 1785 году в Сумском легком конном полку. В связи с этим уже в XIX веке циркулировали слухи, что он был незаконнорожденным сыном кого-то из самых титулованных дворян того времени. Кто знает, может в этом и была часть правды.
Портрет генерала Ивана Инзова, мастерская Джорджа Доу, 1828 г
Боевое крещение будущий генерал принял в возрасте 21 года в бою против турок. Он также принимал участие в боях за Измаил в ходе русско-турецкой войны 1787-1791 гг. После войны он получил должность флигель-адъютанта при князе Николае Репнине. В 1794 году он был представлен императрице Екатерине II и из ее рук получил подарок — золотые часы, которые хранил всю свою жизнь.
Несмотря на смену монархов, Инзов не попадал в опалу, а постепенно завоевывал расположение то одного, то другого императора. Он принял участие в Итальянском походе (1799), участвовал в битве под Аустерлицем (1805). В мае 1813 года Инзов отличился в Бауценском сражении, получив орден Св. Анны 1-й степени уже из рук императора Александра I.
Чем отличался боевой генерал? Конечно, личной храбростью. Он неоднократно принимал участие в атаках на противника, выступая в первых рядах, воодушевляя своих подчиненных.
Кроме того, он был отмечен французским военным орденом Почетного легиона за то, что «французские пленные… пользовались хорошим содержанием и человеколюбивым обращением». В более позднее время «добрый и мягкосердный, он снискал себе общую любовь подчиненных и иностранных поселенцев».
Иван Инзов на гражданской службе
В 1819 году Инзов занялся реализацией «Указа об устройстве задунайских поселенцев». Особое внимание он уделял расквартированию болгарских и гагаузских переселенцев. Они прибывали с земель, которые тогда находились под властью Османской империи. Благодаря стараниям Инзова они получили статус, уравнивающий их с немецкими колонистами, что давало определенные привилегии переселявшимся.
Сквер и памятник Ивану Инзову в Болграде, дореволюционная открытка
Двести лет тому назад основанный для болгарских переселенцев Болград получил статус города.
Для истории Одессы интересен тот факт, что именно генерала Инзова называют тем человеком, который начал сбор средств на установку памятника знаменитом дюку де Ришелье:
Узнав о кончине герцога Ришелье, которому столь многим обязаны Новороссийский край и Одесса, Инзов испросил высочайшее соизволение на сооружение ему памятника, и открыл на него подписку.
О последних годах его жизни известно немного, он не имел семьи и наследников; тяжело болел, умер в Одессе в 1845 году, «прослужив Престолу и Отечеству почти шестьдесят лет».
Памятник Ивану Инзову, г. Болград
Если в Болграде есть несколько памятников и мемориальная табличка в честь Ивана Инзова, усыпальница генерала и улица Инзовская, то в Одессе нет ни малейшего упоминания об Инзове, хотя в 1822-1823 гг. он исполнял обязанности Новороссийского генерал-губернатора (после Александра Ланжерона и перед вступлением в должность Михаила Воронцова).
Пушкинский след
Некоторое время под руководством Инзова служил Александр Пушкин. Генерал к поэту относился снисходительно, в некоторой степени даже оберегая его. Именно Инзов позволил поэту совершить путешествие в Крым и на Кавказ, несмотря на то, что для Пушкина пребывание в Бессарабии было «южной ссылкой».
Современный памятник Ивану Инзову, г. Болград
Есть свидетельства, что Инзов разрешил без кровопролития одну из дуэлей поэта. Самого Пушкина он услал на гауптвахту, а его визави отправил за границу. Возможно, именно это спасло вспыльчивого поэта, который неоднократно мог погибнуть в результате дуэлей чести.
Перенос тела: процессия прошла 200 километров
В 1845 году Иван Инзов умер. Старосты болгарских колонистов ходатайствовали о том, чтобы тело генерала и покровителя переселенцев перенесли в усыпальницу в Болграде.
Мавзолеем Инзова стала церковь святителя Митрофана Воронежского, построенная в 1840-1844 гг. (по другим данным, в 1833 г.). Это одно из немногих мемориальных сооружений, сохранившееся с первой половины XIX века.
Существуют описания процессии переноса тела генерала из Одессы в Болград. Порядка двухсот километров люди несли его тело на руках, используя погребальную колесницу только во время отдыха.
Памятник: метаморфозы памяти
Памятник Ивану Инзову был установлен 9 октября 1911 года в Болграде. Уже в 1923 году он был демонтирован. Тогда нынешняя часть украинской Бессарабии была в составе Румынии (1918-1940). Нынешний, восстановленный памятник, стоит на месте советского памятника Владимиру Ленину, убранного с пьедестала по закону о декоммунизации.
Жетон в память открытия памятника Инзову, 1911 г
Современный бронзовый бюст Ивану Инзову установлен напротив центрального входа в болградский Спасо-Преображенский собор. Его автором выступил одесский скульптор, Народный художник Украины Александр Токарев.
В Болграде есть и памятный знак в честь Ивана Инзова. Он был открыт в 2010 году, к 165-летию с момента смерти основателя города и покровителя болгарских переселенцев.
История создания памятника Ивану Инзову в Болграде уходит корнями в конец XIX века. Почти десять лет так называемый «Инзовский комитет» собирал средства для строительства монумента. Первоначально памятник хотели поставить к 80-летию переселения болгар в Бессарабию. В конечном счете, открытие памятника произошло только в 1911 году. На средства, собранные инициативной группой, была отреставрирована Свято-Митрофановская церковь.
В честь открытия памятника был даже выпущен памятный жетон «На память об открытии памятника генералу Инзову в г. Болграде 9 октября 1911 года».
Современный памятный знак Ивану Инзову
Ранее на USIonline.com — Как в старой Одессе боролись с «зеленым змием».
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.