Суспільство
реализованные и исчезнувшие проекты, эскизы на бумаге (фото) — УСИ Online
В этом материале для читателей Украинской Службы Информации журналист и краевед Станислав Кинка расскажет о том, что можно до сих пор увидеть в разных уголках Одессы, и о чем могут рассказать одесские арки.
Арка при спуске на пляж Ланжерон: ей почти двести лет!
В далеком 1830 году была построена арка (парадный въезд) на дачу Ланжерона. Автором проекта выступил архитектор Франческо Боффо. Это самая старая часть дачи, которая до наших дней не сохранилась.
Арка, ведущая на дачу Ланжерон
Прибавился памятник князю Воронцову на Соборной площади, обвалилась в море дача Ланжерона, Строганов мост соединил берега Карантинной балки, через которую я столько раз перебирался вброд, и Европейская гостиница заменила на Итальянской [улице] развалины дома, принадлежащего Маразли, — такими широкими мазками характеризует Одессу 1860-х Константин Скальковский, сын знаменитого историка Аполлона Скальковского.
Для нас важно, что уже в 1860-е гг. самой дачи Ланжерона не было, а вот арка сохранилась до наших дней. Хотя еще в 1854 году генерал-лейтенант Владимир Ден, описывая подготовку к возможному повторному отражению англо-французской эскадры, упоминал о мортирах возле дачи Ланжерона, т.е. в 1850-е гг. она еще существовала.
Арка, ведущая на пляж Ланжерон, 1940-е гг., румынская оккупация
Ровно тридцать лет тому назад арку признали памятником архитектуры местного значения. Восемь лет назад арку реконструировали с использованием графических материалов прошлого и позапрошлого веков.
Современное состояние Ланжероновской арки
Богатый на арки Французский бульвар
Начнем с нереализованного проекта. В книге инженера Василия Зуева «Французский бульвар» (1915) можно увидеть эскиз триумфальной арки, которая должна была обозначать начало бульвара (приблизительно пересечение бульвара Итальянского и Французского). Автором выступил городской архитектор Семен Ландесман.
Причина того, что строительство не состоялось, весьма проста: не было достаточно средств для обустройства бульвара. Часть денег выделяли сами дачевладельцы, часть — городские власти, но в итоге преобразование Малофонтанской дороги во Французский бульвар проходило долго и со значительными трудностями, часть владельцев дач даже отказалась от продажи нужной для расширения дороги территории, и пришлось вмешаться императору Николаю II.
Проект триумфальной арки был подготовлен в преддверии визита президента Французской республики в Российскую империю через Одессу. Визит через Одессу не состоялся, и арка осталась в проекте.
*Эмиль Лубе (президент Франции в 1899-1906 гг.) посетил Российскую империю в 1902 году, но прибыл непосредственно в Санкт-Петербург морским путем.
Многие знают это место: от Мавританской арки начинается путь к канатной дороге. В 1902 году канатной дороги не было, а была сторожка и въезд на дачу Екатерины Ждановой. Проект выполнили по эскизам архитектора Валериана Шмидта в стиле ориентализма. В 1980-е гг. арка стала памятником архитектуры и градостроительства местного значения.
Мавританская арка, 1943 г.
Она довольно часто попадала в фокус кинокамеры. Несколько лет тому назад арку приводили в порядок.
Ждановым принадлежал и огромный жилой дом по адресу Екатерининская площадь, 6.
Мавританская арка, 2019 г.
Второй существующей аркой Французский бульвар обязан бывшему заводу, который назывался не иначе как «Южнорусское общество виноделия Генрих Редерер». Несмотря на высокое качество производимого вина, вместо прибыли акционерное общество генерировало убытки, и одним из первых из числа соучредителей вышел француз Редерер. Впоследствии участок был выкуплен купцами Елисеевыми, которые использовали его в качестве склада. Оставшиеся пайщики «Генриха Редерера» продолжили свое дело на участке ближе к Шампанскому переулку.
Арка дачи братьев Елисеевых (Генри Редерер), ок. 1915 г.
Кирпичная арка дошла до нас, хотя металлические ворота уже более поздние. Известно немало изображений, в том числе с надписью «Братья Елисеевы» около 1915 года.
Арка, ведущая на завод шампанских вин
Тработинская арка на Куяльнике
На Куяльнике есть необычная для этого места Тработинская арка. Стоит подняться по лестнице или серпантину на плато Жеваховой горы, как на вас взглянет строение, мало сопоставимое с окрестным пейзажем.
Тработинская арка
Когда-то одним из самых крупных землевладельцев в этой местности был Альфред Тработти. Он имел целый ряд бизнес-интересов в старой Одессе. В частности, его фамилия фигурирует среди владельцев кирпичного завода на Малофонтанской дороге, он был директором Одесского учетного банка.
Тработинская арка, вид с плато горы в сторону лимана
Кроме того, Тработти владел «тработинским городком» (рынком, ярмаркой) на плато горы, и, конечно же, был рад видеть обитателей Куяльницкого курорта. Арка сохранилась до наших дней почти в нетронутом виде, разве что нет флагштока. Это хорошо видно по изображению этой арки и лестницы к ней на дореволюционной открытке.
Лестница и арка тработинского городка
Арки временные и триумфальные
В середине XIX— начале XX вв. в Одессу неоднократно прибывали именитые и высокопоставленные гости. Довольно часто приводят в качестве примера триумфальную арку, включенную в число фотографических работ Иосифа Карла Мигурского. Но, оказывается, что она имеет отношение не к реконструкции Одесского порта в 1860-е гг., но связана с визитом императрицы Марии Александровны в 1867 году в Кишинев.
Триумфальная арка, приуроченная к визиту императрицы Марии Александровны в 1867 году
Но и в Одессе были свои триумфальные арки. В 1905 году импровизированную арку соорудили для военных моряков, которые возвращались с тихоокеанского театра боевых действий. Порядка трехсот человек, которые не сдали корабли противнику (команды крейсера «Варяг» и канонерской лодки «Кореец», затопленных экипажами после боя с японцами, возвращались в несколько этапов) вернулись в Одессу героями. Их принимали в Одессе, и для этого соорудили арку героям Чемульпо (так раньше назывался порт Инчхон). Арка находилась в верхней части Потемкинской лестницы и была украшена гирляндами живых цветов.
Арка героям Чемульпо на Приморском бульваре
Моряков на руках пронесли от Дюка до Биржевой площади (сейчас Думская площадь). После чего был дан торжественный обед в честь прибывших.
В 1916-м, во время визита императора в Одессу с инспекцией лазаретов, другая триумфальная арка была сооружена на ул. Пушкинской. Тогда Николай II со свитой посетил Куяльницкий и Хаджибейский лиманы, заведения которых уже начали использоваться в качестве лазаретов для выздоравливающих чинов действующей армии. Стоит сказать, что в 1914 и 1915 году Николай II также посещал Одессу с краткосрочными визитами, но упоминания о триумфальных арках в те годы не дошли до нас.
Триумфальная арка на Пушкинской улице, сооружённая в честь приезда императора, 1916 г
Исчезнувшие арки
По крайней мере две арки можно найти на старых фотографиях. Одна из них находилась при въезде на дачу Давида Халайджоглу. Ее локализация — в районе нынешнего театра музыкальной комедии, она венчала въезд на нынешнюю улицу Отрадную. Эта арка была демонтирована около 1908 г.
Арка дачи «Отрада»
Другая арка простояла значительно дольше и находилась в самом начале улицы Гоголя. Это была часть домовладения Зенона Бжозовского, позднее получившего название Шахский дворец. Арка была уничтожена строительством «сталинки» в начале 1960-х гг., но и она успела появиться в некотором количестве старых кинофильмов.
Арка у дворца Бжозовского (шахского дворца)
Ранее на USIonline.com — Карантины в истории Одессы.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.