Суспільство
Одесский архитектор Жанна Киселева превратила свой двор в достопримечательность (фото, видео)
О зарубежном опыте, о воспитании детей и об уникальном дворе Жанна Киселева рассказала Украинской Службе Информации.
Когда это случилось? Откуда взялась идея?
Около полугода назад, когда только начался карантин, мы решили привести в порядок наш дворик. Из-за карантина нельзя было проводить время нигде, кроме двора, и наши дети могли гулять только в нем. Так что в первую очередь мы сделали это для своих детей.
Мой муж подарил мне машину гравия то ли на 8 марта, то ли на день рождения. Это был лучший подарок! Я 10 лет живу в этом дворе, и на третий или четвертый год я случайно заметила, что асфальт в районе водостоков подмывается и оттуда видно, что под асфальтом есть лавовые камни. Я видела их во многих дворах, и знала, что их привозили балластом на кораблях итальянские моряки. Я мечтала о том, что мы снимем асфальт – и весь двор окажется в лавовых камнях. У меня была такая идея-фикс.
И как вы ее реализовали?
Мы заказали ребят, которые сняли за один день весь асфальт, и оказалось, что лавовых камней здесь на одну дорожечку, все остальное – плотный большой ракушечник. В момент, когда мы сняли это все и затеяли большой ремонт, начался карантин. Какое-то время дети играли на этих развалинах из асфальта, это тоже было забавно.
И, по-моему, уже в мае, через месяц или полтора, мой супруг Олег мне сделал подарок и подарил «КамАз» гравия. И у нас была такая вечеринка, – мы с архитекторами вместе распределяли этот гравий, расставляли эти лавовые камни весь день, и с двумя рабочими и нашим другом Димой мы смогли за один день поменять внешний вид двора. А так как мы знаем по своим архитектурным проектам, реально 70% эффекта – это пол или одно напольное покрытие.
Вы отдекорировали не только пол, но уделили внимание и верху, потолку, так сказать?
Наши друзья на Гешефте делали такие флажочки, и так как мы являемся поклонниками такой reuse и recycle идеи переиспользования каких-то предметов, мы увидели, что эти флажки после фестиваля они срежут и отвезут на склад, и скорее всего там они будут пылиться в темном пакете, коробке. И мы предложили ребятам перекупить у них эти флажки, повесили и поняли, что стало как-то более атмосферно.
Про нас, правда, говорят, что тут живет секта каких-то белых буддистов или каких-то монахов, – флажки вызывают у людей странные чувства. На самом деле, это была аллюзия на маленькие простыни, а это детские, маленькие, мышичьи простынки.
Вторую жизнь получили не только эти ткани?
Тут есть бревно, которое мы нашли в конце улицы, его спилил «Зелентрест» и оно оставалось там гнить, и мы его принесли сюда как скульптуру. Потихонечку начали обживать двор, ставить вазоны, кашпо: нам хотелось, чтобы вход в дом и в нашу архитектурную студию тоже был приятный.
В центе двора стоит большая ванна. Как она сюда попала? Она же, наверное, весит прилично?
Эта ванна весит 400 кг, ее нашла наша фотограф, моя подруга Марина, она листала OLX и нашла ванну за 3 тысячи гривен из мрамора в селе Прилиманском. Она тоже из Прилиманского – она поехала ее посмотрела, поняла, что у нее на участке ванну некуда поставить, и прислала мне эту ссылку со словами: «Слушай, а может, ты ее заберешь к вам во двор?».
И я подумала, что у нас негде ставить ванну, но она такая классная, это классическая римская форма, и я видела такую же в Апельсиновых садах в Риме – над ней лев и из нее течет вода, то есть, это фонтан. В общем, мы тут же позвонили этому парню и поехали спасать эту ванну, забрали. Этот парень купил участок у дедушки с этой ванной, и он даже не знал, откуда она там. Ее везли пятеро грузчиков, и доставка стоила дороже, чем она сама.
Проводите ли вы здесь какие-то события?
Мы делали детский Хэллоуин, мы проводим здесь детские дни рождения, у нас с мужем была 10-летняя годовщина свадьбы, мы решили, что не пойдем в ресторан, и сделаем это здесь. Еще какие-то детские мероприятия, у нас была вечеринка LeSilpo, и было два концерта за лето, и мы поняли, что больше шумных мероприятий мы тут не делаем, потому что соседям было достаточно трудно. Мы любим и уважаем время наших соседей, и их тишину, и нам не хотелось больше, чтоб они нервничали, переживали, и мы отказали всем, кто был в августе и сентябре, кто хотел здесь проводить какие-то концерты.
Что-то очень тихое, без усилителей и колонок – окей, или с тихой музыкой, что-то такое нейтральное.
Сейчас это идеальное место для фотосессий, приходят ли сюда люди, учитывая, что двор закрыли на замок и здесь нет такого открытого доступа?
Мы закрыли эту калитку, и в этот момент здесь стало чисто, безопасно, и тут перестали ходить в туалет, курить. Здесь есть недалеко несколько учебных заведений, и школьники стояли тут подкуривали постоянно под окнами. Нам хотелось, чтобы здесь была такая часть полуприватная, полупубличная, – это не приватное пространство, но все-таки с ограниченным доступом, чтобы мы могли контролировать, кто здесь обитает, потому что тут много ценных вещей. У нас, к сожалению, украли уличные детские кресла наших детей. У меня двойняшки, и девочки на них сидели, пили чай летом, что-то еще – и кресла исчезли.
Чтобы наслаждаться цветущими растениями, нам приходится закрывать калитку, и мы хотим поменять ворота, они уже старые, вываливаются из петель. Все лето здесь проводились лекции, какие-то были по пятницам – про искусство, художников. Мы поддерживаем проекты, которые как-то касаются нашей архитектурной деятельности, и мы проводили сами лекции со сбором на ворота.
Мы, кстати, просверлили там дырочки для детей, чтобы дети небольшого роста могли видеть, что тут происходит, потому что там внизу – глухой металл. Теперь тут можно подглядывать. Нам бы хотелось, чтобы это было открытое пространство, свободный доступ, но, к сожалению, наш город пока… (пожимает плечами. – ред.)
Тем не менее, оно со свободным доступом для тех, кто приходит с благими намерениями?
Да, можно нам позвонить, написать. Мы относимся к этому месту как к своей гостиной для всего двора.
Может, если бы все дворы Одессы были такими же, то и не было бы желания прийти сделать что-то не то. Люди бы росли в красоте.
Да, я уверена, что вкус наших детей воспитывается с самого детства. Мы, кстати, против такой системы супер-воспитания. Мне кажется, что они смотрят на нас и делают то же, что и мы. Мне бы хотелось, чтобы, если мы меняем как-то город вокруг себя, стараемся делать его чуть лучше, – и они тоже будут это делать. И у меня есть глубокая вера в то, что если в их сознании будет правильная история с хорошей средой – архитектурной, дизайнерской – то и их восприятие, их мир будут более позитивными, более энергичными.
Вы много путешествуете по миру, вас приглашают работать для классных архитектурных проектов, они у вас достаточно масштабные.
Мы делаем проекты отелей, и в нашем портфолио в этом году уже есть 20-й отель, то есть мы сделали 20 концепций отелей. Один отель, который мы делаем, есть у нас в Индии, – он сейчас стоит на паузе из-за пандемии. Мы недавно вернулись из Нью-Йорка, там мы сделали реконструкцию дома, легкими касаниями, мы там ничего не сносили, просто передекорировали его.
Именно из Нью-Йорка, кстати, эта традиция – украшать свое крыльцо дома тыквами и цветами осенью. И эта тема с Хэллоуином – она тоже оттуда. Мы почему-то попадаем в Нью-Йорк именно в это время, и это выглядит очень здорово – дети с конфетами, переодетые, очень карнавально все, по-доброму, и весь Бруклин, и весь Нью-Йорк украшены. Мы стараемся этот вайб, эту атмосферу, настроение –перенести сюда. Сохранить здесь кусочек Парижа, кусочек Нью-Йорка, которые есть в моем каком-то ощущении.
Одесса всегда была таким многонациональным, многокультурным городом, поэтому в этом дворе есть разные кусочки наших путешествий. У нас есть проект в Саудовской Аравии, в Бахрейне мы тоже делали проект. В пандемию все стало очень дистанционно, но в основном большая часть проектов – в Одессе, в Украине.
Не хотите передать эстафету другим дворам, чтобы они тоже, может, обратили внимание и присоединялись? Вроде бы здесь минимум, и ничего такого сверхъестественного, но оно так сочетается и в такой любви, что, может, это и играет такую манящую роль, что сюда хочется приходить?
Мы очень любим это место. Это одно из самых моих любимых мест в городе. И даже когда оно было еще с асфальтом, текущими люками и канализацией, и еще с кучей проблем, – даже тогда мне казалось, что эти арки – какой-то другой мир, портал. Это система порталов в какую-то лучшую, позитивную историю. Мы очень осторожно подкрашиваем тут граффити, которые нам тут оставляют, сохраняем эту историческую ценность, и не собираемся делать из двора какой-то супер евро ремонт, очень аккуратный, новый. Нам кажется, что его аутентичность и атмосфера – именно в том, что он такой, как есть.
Ранее на USIonline.com — Больше котов! На Худграфе педуниверситета появились новые скульптуры.
Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.