Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом гарне формулювання, але для країни, яка воює це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Світ

журналісти вказують на строковика РФ

Published

on


У мережі з’явилося відео стосунків полковника білоруської армії Павла Матукевича з чоловіком. За даними журналістів, партнером міг бути російський строковик, який прибув до Білорусі на спільні навчання з армією РФ.

Про скандальне відео повідомив український журналіст Роман Цимбалюк, опублікувавши його у своєму Telegram-каналі. За його інформацією, чоловіком на кадрах є 42-річний Павло Матукевич — начальник 1-го польового вузла зв’язку 83-го центру радіозв’язку спецпризначення Генштабу ЗС Білорусі.

За даними Цимбалюка, партнером білоруського офіцера міг бути російський військовослужбовець-строковик, який приїхав до Білорусі для участі у спільних з РФ військових навчаннях “Захід-2025”. Російські підрозділи вже почали прибувати для підготовки до маневрів, запланованих на вересень.

Журналіст також стверджує, що Матукевич використовує у соцмережі “ВКонтакте” псевдонім “Павел Мирный”. На цій сторінці він нібито шукав стосунків у Санкт-Петербурзі, Мінську та Гродно.

“Матукевич на парадах — строгий офіцер, вдома — зразковий чоловік і батько, а на навчаннях — інструктор з “особливих навичок” для братського народу”, – іронічно написав Цимбалюк.



Фото сім’і Павла Матукевича

Фото: Скриншот

Цимбалюк також пише, що полковник Матукевич вважається наближеним до військово-політичного керівництва: свого часу він проходив підвищення кваліфікації в Санкт-Петербурзі, а президент Олександр Лукашенко особисто нагородив його медаллю “За бездоганну службу”.

За інформацією Романа Цимбалюка, Павло Станіславович Матукевич народився 3 листопада 1982 року в селі Новодубова Гродненської області. Нині він обіймає посаду начальника 1-го польового вузла зв’язку 83-го центру радіозв’язку спецпризначення. Служить у Головному розвідувальному управлінні Генштабу ЗС Білорусі.

Як повідомляв Фокус, Росія почала заводити у Білорусь техніку й особовий склад для спільних навчань, активна фаза яких має відбутись у вересні.

Фокус також писав про можливі провокації Росії на кордоні з Білоруссю під час навчань “Запад 2025”.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києво-Печерській лаврі презентували проєкт «Україна в мініатюрі»

Published

on


У Трапезній палаті Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» відкрилась виставка «Україна в мініатюрі», експонатами якої стали 3D-моделі архітектурних памʼяток різних епох із різних областей країни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій

Зокрема, знищені війною Донецький драмтеатр у Маріуполі та музей Григорія Сковороди відродилися на виставці у вигляді 3D-моделей. Поруч із ними можна побачити Софійський собор, що у Києві, львівський Собор Святого Юра, франківський драмтеатр та луганський готель «Україна».

Донецький драмтеатр у Маріуполі

Екскурсію для перших відвідувачів провела кураторка Ліна Романуха.

Як зауважили у МКСК, будівлі з різних епох, зведені у різному стилі, відтворила команда Skeiron, фахівці якої перед друком моделей провели масштабну роботу з оцифрування памʼяток.

Анастасія Бондар
Анастасія Бондар

«Це яскравий приклад того, як потужна історична основа поєднується з новітніми технологіями, і наскільки Лавра сьогодні відкрита до такого сучасного діалогу. Я сподіваюся, що проєкт розвиватиметься й далі, адже кількість представлених пам’яток може зростати», – зазначила заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.

Так, сучасні технології додали експозиції нового виміру, зокрема VR-тури, імерсивні відео та музичні композиції українських митців дозволяють відвідувачам не лише роздивитися макети, а й почути «голоси» архітектури, відчувши атмосферу цих місць через VR-окуляри.

Світлана Котляревська
Світлана Котляревська

«Лавра має бути місцем поєднання історії, культури та сучасних технологій. Сьогодні ми бачимо приклади цифровізації архітектурних пам’яток з усіх областей України, і тепер вони – у серці країни, у Лаврі. Символічно, що мобільна виставка повернулася з Європи саме сюди, так само як ми віримо: повернуться і ті області, які нині перебувають під окупацією. Ми неодмінно відзначатимемо перемогу всією Україною», – переконана в.о. генерального директора заповідника Світлана Котляревська.

Читайте також: У Києві відкриють виставку нідерландського фотографа про війну в Україні







У Києво-Печерській лаврі презентували проєкт «Україна в мініатюрі» / Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ

Як зауважили у МКСК, до цього «Україна в мініатюрі» мандрувала Фінляндією, Латвією, Францією, Угорщиною та Німеччиною, де знайомила світ із культурною спадщиною України та розповідала про втрати, завдані російською агресією. 

Виставка працюватиме щодня до 29 вересня з 10:00 до 18:00, відвідування входить у загальний квиток заповідника «Києво-Печерська лавра». 

Проєкт «Україна в мініатюрі» створений у межах діяльності Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансувалась Агенцією США з міжнародного розвитку (USAID), реалізувалась міжнародною організацією Pact в Україні за сприяння заступниці міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасії Бондар.

Як повідомляв Укрінформ, у Національному музеї історії України в Києві до Дня Незалежності відкрилася виставка «Скарби України. Символи державності», на якій представлені унікальні нумізматичні пам’ятки доби княжої Русі.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Відбудова

ЮНЕСКО допоможе у відновленні ще трьох закладів культури та мистецької освіти, пошкоджених росіянами

Published

on


Міністерство культури та стратегічних комунікацій підписало три меморандуми про співпрацю з Представництвом ЮНЕСКО в Україні та державними закладами культури і мистецької освіти

Про це повідомляє пресслужба МКСК, передає Укрінформ.

Ідеться про такі заклади, як Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського й Одеський державний музичний ліцей імені професора П. С. Столярського.

Меморандуми передбачають реалізацію комплексних заходів з відновлення об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок російської агресії.

Фінансування проєктів, організацію робіт, технічний супровід і контроль за їхнім втіленням здійснюватиме ЮНЕСКО за підтримки уряду Японії.

Для наукової бібліотеки імені Короленка меморандумом передбачена модернізація системи опалення всього бібліотечного комплексу. Мета – зберегти фонди та саму будівлю, яка є пам’яткою архітектури. Цей заклад є найбільшою бібліотекою сходу України з понад сімома мільйонами одиниць фондів. Через російські обстріли він зазнав серйозних пошкоджень.

Читайте також: МКСК та фундація AI for Good посилять співпрацю з документування воєнних злочинів

В Одеському державному музичному ліцеї імені професора Столярського будуть здійснені роботи з реставрації й укріплення будівлі. Це дозволить відновити навчальний процес та зберегти традицію музичної освіти. Музичний ліцей імені Столярського є унікальною музичною школою. У липні 2023 року вибухова хвиля після російського удару зруйнувала в його будівлі сотні вікон і дверей, стелю.

Харківському національному університету мистецтв імені І. П. Котляревського в межах меморандуму ЮНЕСКО допоможе відновити системи опалення, водопостачання й каналізації, щоб убезпечити умови для навчання студентів і зберегти культурний простір. Цей заклад є один із провідних мистецьких вишів України. Він зазнав суттєвих пошкоджень через ворожу атаку в березні 2022 року.

Укладені меморандуми скріпили своїми підписами виконувачка обов’язків міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна, голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі та керівники вказаних держустанов.

Бережна висловила вдячність міжнародним партнерам, зокрема самій ЮНЕСКО та японському уряду, за послідовну підтримку в умовах воєнного стану.

«Особливо цінною є готовність не зупинятись на формальних кроках, а переходити до реальних дій. Ми разом працюємо над тим, щоб зберегти українську культурну спадщину, національну пам’ять, мистецтво та ідентичність», — зазначила вона.

Голова представництва ЮНЕСКО зі свого боку підкреслила важливість послідовної підтримки українських інституцій.

За словами Децці Бардескі, підписання меморандумів — це не просто символічний акт, а «продовження конкретної роботи», яка вже розпочата.

«Культура — це серце нації. Ми переконані, що відновлення закладів культури є невід’ємною складовою відновлення соціальної єдності та національної цілісності», — наголосила голова представництва.

Як повідомляв Укрінформ, раніше був укладений меморандум на відновлення будівель Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Бойчука, пошкоджених унаслідок російського обстрілу навесні 2024 року.

Фото: МКСК



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.