Проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі: розказуємо, як не попастись на гачок шахраїв
Фінансове шахрайство, як і всі інші види злочинів не боїться не воєнного стану, ні ракет над головами. І щоб не втратити гроші зі своїх банківських рахунків потрібно бути уважнішим до даних, які залишаєте в інтернеті, і де ви їх вводите. Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Національним банком України з 15 лютого запустили проєкт із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Як працює цей проєкт і головне, як він збереже наші кошти для «Дайджесту Одеси» розповів Олександр Кльок, керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU.
Збільшення кіберзлочинів та фішингових кампаній у 2022 році
Під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Якщо загалом в Україні за рік правоохоронці фіксують 15 – 20 тисяч випадків такого шахрайства, то у 2022 році, за статистикою правоохоронних органів, їх кількість суттєво зросла.
«Більша частина — безпосередньо фінансове шахрайство в інтернеті. І нові схеми, які з’явились після початку повномасштабної агресії росії проти України, тому яскраве підтвердження. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. Минулого року НБУ виявив близько 4500 подібних шкідливих фішингових ресурсів, у 2021 році ця цифра була на порядок меншою», — коментує Олександр Кльок.
Слово фішинг не дарма має іноземне походження, від англійської — риболовля. Бо суть цього шахрайства в тому, щоб неуважні або довірливі користувачі самі залишили свої персональні дані, тобто потрапили на гачок. Сайти, які копіюють дизайни відомих ресурсів, виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують. А потім коштів на вашій картці як і не було. Злочинці користуються людським бажанням заробити, отримати якусь нагороду, довірливістю і незнанням базових правил мережевої безпеки.
Суть проєкту із протидії кібершахрайству у фінансовому секторі
Під час воєнного стану злочинці отримали нові мотиви для спекуляцій — фінансова допомога для постраждалих під час війни або донати на ЗСУ. Проєкт вводиться для протидії подібним махінаціям, має посилити кіберзахист фінансової системи, дасть змогу убезпечити українців від аферистів, а в майбутньому – зменшити кількість фішингових атак та загалом обсяги фінансового шахрайства в Україні.
Це актуально не лише для України. Виробники основних інтернет-браузерів застосовують однакові способи інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Це той самий червоний трикутник і конкретний напис про те, що сайт підозрілий. Це називається «антифішинг».
Загалом же завдання проєкту просте — посилити захист громадян від кіберзлочинців та зменшити переходи користувачів на шахрайські сайти.
Як це працює на практиці зазначає пан Кльок: «Фахівці Центру кіберзахисту НБУ регулярно моніторять інтернет-простір та соціальні мережі і виявляють шахрайські ресурси, метою створення яких є збір даних для доступу до банківських рахунків громадян. Після цього переходи користувачів на такі зловмисні сайти обмежуються інтернет-провайдерами. У результаті – громадяни переспрямовуватимуться на сторінку з попередженням, що цей сайт створений шахраями, і його відвідування може призвести до втрат коштів. Перші результати проєкту уже вражають: наразі зафіксовано понад 200 тисяч унікальних переходів на цю сторінку. Тобто десятки тисяч громадян України щомісяця будуть захищеними від потрапляння на “гачок” кібершахраїв і потенційної можливості бути ошуканими».
Ще до початку проєкту долучилися такі провайдери, як «Київстар», «Датагруп», «Воля». Зараз приєдналися всі мобільні оператори та більшість ключових інтернет-провайдерів. Це сприятиме створенню дієвої системи захисту від кібершахрайства по всій Україні.
Як не потрапити на фішинговий сайт?
Шахраї масово надсилають громадянам у месенджерах, смс або емейлах посилання, що ведуть на шкідливі ресурси. Тому керівник Команди реагування на кіберінциденти в банківській системі України CSIRT-NBU радить:
- Не переходьте за посиланням від незнайомих осіб. Ці лінки можуть заразити ваш пристрій вірусом, викрасти персональні дані та реквізити карток, інформацію про інші рахунки.
- Якщо необхідно перейти на сайт державного органу, компанії чи організації, адресу якої ви отримали в посиланні з невідомого номеру, то краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
- Перевіряйте правильність назви сайтів, на які переходите та вводите свої персональні дані. Адреси справжнього та шахрайського сайту можуть бути схожі, за винятком одного чи кількох символів.
Головна зброя проти шахраїв — це обізнаність та уважність. Радимо бути уважними, не поспішати та завжди перевіряти отриману інформацію.
Що робити, коли все ж ошукали
Якщо ввели на підозрілому сайті реквізити своєї платіжної картки і після цього зрозуміли, що сайт може бути шахрайським, по перше, треба негайно заблокувати свою платіжну картку. Для цього можна скористатись інтернет-банкінгом або, зателефонувавши на гарячу лінію банку, вказану на звороті картки.
По друге, потрібно звернутися до Кіберполіції із відповідною заявою, наприклад, можна це зробити онлайн за посиланням ticket.cyberpolice.gov.ua
Фінансові злочини — не десь там відбуваються. Це ціла система у якій живуть тисячі шахраїв, і якщо у вас є смартфон чи банківська картка, ви вже потенційно в зоні їхніх інтересів. З простого, що можна зробити просто зараз: перевірте свій інтернет-банкінг, сайти, на яких вводите дані карток, паролі — не зберігайте реквізити у браузері. Налаштуйте на облікових записах двофакторну аутентифікацію, щоб крім пароля вводити і одноразовий код з смс. Гугліть номера, які вам щось пропонують здебільшого ошукані люди вже зазначили цей контакт у мережі. Особливо, це актуально при підозрілих онлайн-продавцях.
Вимагати повернення коштів від банківської установи можна лише у випадку, коли саме банк безпідставно списав кошти з картки. У випадку махінації зі фішинговими сайтами — найімовірніше, не допоможе. Бо відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта. Тому не бійтесь звертатись до поліції, у випадку бездіяльності, постраждалий виявиться єдиною винною особою. Кіберзлочин — не лише якісь масштабні DoS-атаки та проблеми рівня Пентагону, це і : незаконний доступ, перехоплення, втручання у дані, зловживання пристроями, шахрайство, пов’язане із комп’ютерами, правопорушення, пов’язані з дитячою порнографією…
Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди виступила у Страсбурзі з нагоди відкриття 51-ї сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, однією з головних тем якої стане підтримка України.
Концерт відбувся 26 жовтня у залі пленарних засідань Палацу Європи, напередодні початку сесії, передає кореспондент Укрінформу.
«Україна залишатиметься найвищим пріоритетом Конгресу стільки, скільки буде потрібно, зокрема й у питанні притягнення Російської Федерації до відповідальності за злочини агресії», – заявила президентка Конгресу Гунн Маріт Хельгесен.
Вона відзначила значення бандури як символу української культурної спадщини та здатність музики об’єднувати людей через традиції й універсальну мову мистецтва.
Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький наголосив, що виступ колективу є свідченням життєздатності української культури.
«У самому серці Ради Європи ви почуєте голос України – давньої, могутньої, вільної нації, сповненої життя. Упродовж століть українська пісня та традиції кобзарства й бандурного мистецтва передавали від покоління до покоління історію свободи, гідності, любові та спротиву», – сказав дипломат.
За його словами, сьогодні Росія знову намагається знищити українську незалежність та стерти національну ідентичність, однак українські пісні продовжують лунати попри атаки на міста й культуру.
Нагадаємо, капела бандуристів імені Георгія Майбороди була заснована у 1918 році в період боротьби України за державність, цьогоріч вона відзначає 108-річчя. Її художній керівник і головний диригент – Юрій Курач.
Концерт спільно організували Постійне представництво України при Раді Європи та асоціація Promo Ukraina.
Сесія Конгресу місцевих та регіональних влад триватиме в Страсбурзі 27-29 жовтня. У її програмі дебати про російську агресію та фінансування відновлення нашої країни, участь у яких візьмуть міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін та керуючий Банком розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі. Конгрес також розгляне проєкт декларації щодо посилення російських атак на Україну.
Як повідомляв Укрінформ, Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи очолила Гунн-Маріт Гельгесен.
Фото: Лідія Таран / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
В Україні реалізували перший етап програми «Будуємо майбутнє: економічна реінтеграція через професійну підготовку вразливих груп населення».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Асоціація інноваційної та цифрової освіти (АІDE).
Програма «Будуємо майбутнє» є пілотним проєктом підготовки кадрів для відбудови країни. Її реалізує AIDE спільно з благодійним фондом «Разом для України» (Razom).
Головна мета ініціативи – створити дієвий механізм економічної реінтеграції українців, які через війну або інші життєві обставини опинилися у складному становищі. Ключова ідея – перетворити соціальну підтримку на економічну самостійність, а професійну підготовку – на реальний інструмент відновлення країни.
Програма орієнтована на внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та членів їхніх родин, людей з інвалідністю, пенсіонерів, молодь і жінок, які прагнуть змінити професію, повернутися до трудової діяльності або отримати нові можливості для заробітку.
Особливістю проєкту є його практична спрямованість. Навчання орієнтоване на здобуття конкретної професії, яка може забезпечити людині роботу, стабільний дохід та можливість професійного розвитку.
«Війна змінила життя мільйонів українців. Хтось був змушений залишити рідний дім, хтось втратив роботу чи власну справу, а хтось після повернення з фронту шукає можливості реалізувати себе в цивільному житті. Водночас Україна вже сьогодні гостро потребує кваліфікованих фахівців, які відбудовуватимуть зруйновані будинки, школи, лікарні та інфраструктуру. Програма «Будуємо майбутнє» поєднує вирішення цих двох важливих завдань: допомогу людям, які потребують нових економічних можливостей, та підготовку кадрів для відбудови країни», – зазначають в Асоціації.
Перший етап програми реалізували в Одесі. До нього долучилися 40 людей.
На базі Одеського професійного ліцею будівництва та архітектури учасники опанували професії муляра і штукатура, отримали як теоретичні знання, так і практичні навички, необхідні для роботи в будівельній галузі. Це дає можливість їм розпочати новий професійний шлях, забезпечити фінансову незалежність своїх родин і стати активними учасниками економіки України, створюючи додану вартість та сприяючи зростанню ВВП.
Як зауважив директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак, на сьогодні професійна освіта має бути максимально наближеною до реальних потреб людей та економіки.
«Особливо важливо створювати можливості для тих, хто через війну чи складні життєві обставини потребує нового професійного старту. Такі програми демонструють, як співпраця держави, закладів освіти, громадських організацій та благодійних партнерів може давати конкретний результат. Ми не просто навчаємо людей нових професій – ми створюємо передумови для їхньої економічної самостійності та водночас готуємо фахівців, яких потребує відбудова України», – наголосив Лончак.
Заступник голови AIDE Дмитро Бондаренко зі свого боку підкреслив, що основою будь-якої економіки є люди, які працюють, створюють товари та послуги, формують додану вартість.
«Сьогодні ми випускаємо перших 40 учасників, але наше стратегічне завдання – створити модель для всієї країни. Адже відновлення України починається не лише з будівель та інфраструктури, а насамперед із розвитку людського капіталу держави, відновлення економічних можливостей кожного українця і забезпечення вітчизняних роботодавців професійно підготовленими кадрами», – заявив він.
В Асоціації очікують, що програма «Будуємо майбутнє» стане першим етапом створення Національного кадрового резерву для відбудови України – системи професійної підготовки й залучення до економічної діяльності внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, людей з інвалідністю та інших вразливих груп населення.
Подальший розвиток програми передбачає розширення географії навчання, залучення нових категорій учасників, підготовку фахівців за іншими професіями, які мають попит на українському ринку праці, а також залучення інших роботодавців, організацій і провайдерів професійного навчання до формування Національного кадрового резерву для відбудови України.
Як повідомляв Укрінформ, формування портфеля якісних проєктів відбудови є одним із ключових пріоритетів роботи Мінекономіки на наступний рік.
Фото: Асоціація інноваційної та цифрової освіти
Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про актуалізацію Стратегії національної безпеки України».
Відповідний указ №1066/2026 оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.
Згідно зі вказаним рішенням, секретар РНБО має, зокрема, забезпечити організацію роботи з актуалізації Стратегії національної безпеки, затвердженої указом Президента від 14 вересня 2020 року №392/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» (зі змінами, внесеними згідно з указом Президента від 6 січня 2025 року №16/2025).
Також Апарат РНБО має спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень із залученням відповідних державних органів, інституцій громадянського суспільства й іноземних експертів за три місяці підготувати пропозиції щодо внесення змін до Стратегії для їх розгляду Радою національної безпеки і оборони.
Контроль за виконанням рішення покладений на секретаря РНБО.
Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Як повідомляв Укрінформ, 25 жовтня Зеленський анонсував безпекову зустріч у Брюсселі, під час якої обговорюватимуться ініціативи із завершення війни. Участь у ній візьмуть представники США, України, Євросоюзу та НАТО.
Фото: ОП
-
Політика3 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Одеса4 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини4 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство4 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна4 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика4 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Відбудова1 тиждень agoG7 виділить €260 мільйонів на відновлення укриття на ЧАЕС