Коли стикаються світи зони бойових дій, воєнних злочинів та цивільних людей. Коментує начальник психологічного забезпечення ГУНП Андрій Костюк
Чи можемо ми зрозуміти людину, яка пережила окупацію, насилля, втратила близьку людину, побачила зруйнування свого світу за секунду? Чи готові ми розуміти хлопців та дівчат, які стоять на захисті своєї країни? Компетентні давати поради, навіть, якщо здається, що вже зрозуміли цей світ? Так, ми всі живемо у війні, але для кожного вона різна. І поки українські військові та всі силові структури борються за життя цього суспільства, наша задача — підтримати їх і створити більш-менш здорові умови, в які вони повернуться.
У цьому тексті “Дайджест Одеси” розповість про мобільні групи на території бойових дій, комунікацію з військовими та підготовку поліціянтів до роботи на місцях злочинів. Коментує начальник відділу психологічного забезпечення ГУНП в Одеській області Андрій Костюк.
Мобільні групи психологів для військовослужбовців
Стрес — абсолютно нормальна захисна реакція організму. Те, що людина боїться, — це нормально. Важливе питання: як справлятись із цим станом? Завдання психолога стосовно військових — підготувати до дій у надскладних умовах, пов’язаних зі стресом, шоком, несподіванкою. Чим краще воїн буде підготовлений, то менший вплив стресу відчуватиме.
Фото: LIBKOS
А.К.: У складі групи ми виїжджали до Херсона та області. Не у безпосередню точку несення служби, бо для проведення психотерапії та використання її методів має бути безпечний простір. Як мобільна група, вирішували більше соціально-побутові питання, дізналися у когось які реакції на стрес. З деякими працювали, висмикуючи на базу Миколаєва. Та у будь-якому випадку хлопці мають наші телефони. Це не вал дзвінків, проте є реакція: їм комфортно, мають змогу поемоціонувати, вимовитись. Тому потреба у таких виїздах та групах — є. Ми обов’язково перед відправленням на службу тестуємо військовослужбовців, перевіряємо невротизацію, психологізацію, визначаємо стресостійкість та психоемоційний стан. Після повернення теж потрібно працювати. Нині, за повернення військові обов’язково проходять психотерапевтичну групу. Ми обговорюємо, що відбувалося, які є емоції та переживання. Якщо зазначаємо відхилення за відповідями, то працюємо далі, наприклад у групах. Це гуртує людей та підтримує. Працюємо і з пораненими, там де вони проходять лікування. Виходить мультидисциплінарна команда: психолог, клінічний психолог, психіатр, реабілітолог та лікарі. Дехто не може спати, коли розуміють, що просто не можуть заснути, то звертаються по допомогу. І мова не лише про військовослужбовців, консультували і поліціянтів Херсону. Якщо бачимо ознаки гострих стресових розладів, ПТСР — висмикуємо людей, щоб пропрацювати ці стани, якомога раніше.
Так, військові знаходяться у зоні смертельної небезпеки, тому мають більшу ймовірність повернутись з посттравматичним синдромом, але це не для кожного. Психіка та її ресурс відрізняється від людини до людини, тому одна й та сама подія приносить різні результати. Хоча й здається, що пережити досвід війни неможливо — це не так. Тільки у 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР. Таку статистику оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Якщо ми комплексно будемо підходити до відновлення, а ми вже над цим працюємо, то подолаємо наслідки стресових розладів, як і другу армію світу.
Що казати чи не казати військовому?
Фото: LIBKOS
Якщо говорити про комунікацію соціуму та людини, яка повернулась із фронту з ПТСР, то радять уникати тригерів: гучні звуки, іграшки з сиренами, налякування заради жарту, алкоголю, наркотиків чи психотропних речовин.
АК: Треба дякувати військовим. Це добре, потрібно та взагалі нормально. Пережити те, що переживають вони — неможливо. І ми справді знаходимось у різних життях і, за повернення, зіткнення світів може травматично вплинути на людину. Замість фрази “я розумію, як тобі погано” можна використати, наприклад, “мені боляче це чути”, щоб випадково не знецінити травматичний досвід людини. А взагалі просто подякуйте — це нормальне правило комунікації. Навіть, якщо сьогодні настане перемога, і всі військові повернуться додому, буде багато важких, які потребуватимуть соціальної та психологічної реабілітації. Важлива і сімейна інтеграція, коли родина знає як реагувати — усім набагато легше. Ми підтримуємо родичів, а вони — військового. Коли пропрацювати з усіх сторін, швидше настане одужання та адаптація.
Підготовка поліціянтів до роботи на місці воєнних злочинів
Знищення майна, пограбування, вбивства, поранення, катування, знущання, викрадення, умисні тілесні ушкодження, розстріл цивільних, обстріл місць перебування мирного населення, зґвалтування — ці та інші жахливі злочини вчиняє рф на українській землі із часу повномасштабного вторгнення. Серед служб, які працюють на цих місцях і поліціянти. А це абсолютно нова категорія постраждалих і з ними теж треба працювати.
А.К.:У поліціянтів є професійно-психологічна підготовка, для цього у нас працюють штатні психологи. Вони супроводжують відділи поліції та раз на тиждень влаштовують заняття. Там навчають поняття стресу, реакціям та реагуванню на ці прояви. Поліціянти мають вміти спілкуватись з людиною в істериці та у заціпенінні. У випадках ракетних ударів по житлових будинках, формуються групи з співробітників кількох прилеглих областей, які займаються цивільними на місцях воєнних злочинів. Тому поліціянти мають володіти навичками першої психологічної допомоги. У нас є програма «рівний-рівному», у якій співробітники поліції, які не є психологами, хочуть мати певні знання та навички з цієї області. Вони стають ніби психологами свого колективу — консультантами, можуть десь допомогти або направити вже до спеціаліста за потреби. Ми два роки впроваджували цей проєкт і вже затвердили офіційно. Консультанти мають вищий рівень знань з цієї області, і поліціянти охочіше звертаються, бо це не саме психолог, а допомога у форматі рівний-рівному. Тим паче, що кожен психолог має свого терапевта і якщо щось трапляється ти біжиш до свого супервайзера і він тобі вже розкладає ситуацію. Тому ми більше розвиваємось та розуміємось на собі.
Фото: Психологічна служба Поліції
Функціонувати під час війни — це ще й про життєстійкість. Людині не так багато часу потрібно для адаптації до умов. Вже зараз, побачивши ракету повз вікна, на роботу все ж поїдеш, хіба що запізнишся. А згідно з результатами соціологічного дослідження “Емоційно-психологічний стан українців”, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з “Нью імідж маркетинг груп”, зафіксовано три емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом лютого 2023 року. Це тривога (57%), очікування покращень (46%), надія (41%). Проте зараз в Україні суттєво зростає культура роботи із своїм психологічним здоров’ям. І це стане ще одним із методів, який допоможе пережити досвід цієї війни.
Зазначимо, що наразі створені всі умови для отримання підтримки та кваліфікованої допомоги. Наприклад, скористатись платформою “Розкажи мені”, яка працює цілодобово й надає безкоштовну психологічну допомогу. Або обрати інший ресурс. Ось добірка 10 безкоштовних ініціатив від VisitUkraine.Today. В Одесі тимчасово переміщені українці та всі особи, які постраждали внаслідок війни, можуть безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну допомогу на базі міських медзакладів.
В грудні 2023 року в приміщенні Radisson Hotel City Centre Odessa відбувся Одеський Експортний Форум, який об`єднав представників транспортної галузі, дипломатів, економістів, державних службовців та фахівців інших суміжних галузей для обговорення актуальних, на нинішній час, питань експорту та логістики в Одеському регіоні та Україні в цілому.
Організаторами заходу виступили Агенція Регіонального Розвитку Одеської області, UKRSIBBANK BNP Paribas Group та Регіональний офіс міжнародного співробітництва в Одеській області. Партнер форуму – Агенція міжнародних експедиторів України.Ми вперше проводимо Експортний форум, – зауважив Директор
Ми вперше проводимо Експортний форум, – ЗАУВАЖИВ ДИРЕКТОР
Агенції Регіонального Розвитку Одеської Області Сергій Кононенко, – це пов`язано з певними змінами, які відбулись в економіці країни, транспортній галузі та логістиці під час воєнного стану в Україні. Мета форуму – не тільки об`єднати за круглим столом фахівців та лідерів транспортної сфери, але й ознайомити учасників з тими здобутками, які зробила офіційна влада для сприяння розвитку економіки, бізнесу і, відповідно, добробуту Одеського регіону в такий непростий для нашої країни час.
В рамках Одеського Експортного Форуму Представник Міністерства Закордонних Справ України Петро Сухомейло провів презентацію платформи Nazovni, як одного з потужних державних сервісів глобалізації бізнесу.
Доповідь провідного фахівця UKRSIBBANK Юлії Пінєгіної щодо особливостей валютного нагляду в умовах воєнного стану та виступ сертифікованого експерта Торгово – Промислової Палати України з питань експорту до ЄС Миколи Ларіна, безумовно, поповнили багаж знань та розширили світогляд запрошених до участі у Форумі гостей.
Окремим блоком Одеського Експортного Форуму була дискусія провідних гравців експортного сектору Одеського регіону, серед яких – Дмитро Казанін, власник та директор ТОВ «Теус Термінал», Володимир Гузь, комерційний директор Глобал Оушен Лінк, Сергій Боєчко, директор ТОВ «КАЛІПСО ЕКСПРЕС» та інші.
До участі у дискусії приєднались також Дмитро Казавчинський, засновник Odesa Business Club та Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця».
І приємним доповненням нетворкінгу на завершення Одеського Експортного Форуму стала презентація та дегустація продукції від ТМ «Шабо», якість продукції якої є беззаперечною з 2003 року.
У Києві відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та віцепрем’єр-міністра — міністра закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Антоніо Таяні. Сторони обговорили потреби у відновленні. У спільному українсько-італійському комюніке Італія оголосила про взяття під патронат відбудови міста Одеси та Одеської області, щоб пришвидшити їхнє відновлення від наслідків російської агресії, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ.
«Підтримуємо початок роботи представництва Confindustria в Україні та готовність Італійського агентства експортного страхування (SACE) надавати фінансові гарантії італійським компаніям. Цінуємо активну позицію уряду Італії щодо підтримки швидкого відновлення України», — сказав Денис Шмигаль і подякував за військову, гуманітарну та санкційну підтримку.
Прем’єр підкреслив, що Україна очікує на ухвалення 12-го пакета санкцій, який має бути спрямовано на унеможливлення постачання в росію західної високотехнологічної комплектації.
Президент України під час зустрічі з італійським урядовцем високо оцінив готовність Італії взяти під патронат Одесу, зокрема фінансування відбудови Спасо-Преображенського кафедрального собору та інших історичних пам’яток міста, пошкоджених внаслідок російських ракетних атак.
Володимир Зеленський подякував італійському уряду і Прем’єр-міністрові за політичну підтримку нашої країни в усіх питаннях та висловив сподівання, що тема України буде серед ключових пріоритетів головування Італії у «Групі семи» 2024 року.
Глава держави поінформував про ситуацію на полі бою та першочергові потреби Сил оборони України. Було наголошено на важливості подальшого нарощування оборонної підтримки нашої держави, зокрема посилення ППО для захисту мирних українців та зернової інфраструктури, повідомляє Офіс Президента.
Останніми днями почастішали атаки росіян на острів Зміїний. Удари керованими авіабомбами провокують небезпеку для пересування суден акваторією Чорного моря.
«Вони намагаються бомбити саме навігаційні шляхи. Тому що сам острів географічно і ландшафтно міцна скеля. Розбомбити його не так просто, якщо розраховувати, що там щось хотілось б розмістити. Біля самих газовидобувних платформ їм немає що робити. Їм підходу до вишок Бойка немає. Тому вони просто тероризують морські транспортні шляхи», — розповіла речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк в етері телемарофону.
За її словами, росіяни скидають керовані авіабомби для того, щоб привести в дію морські міни, яких ще доволі багато в морі, і щоб ускладнити навігаційний шлях.
Речниця також підкреслила, що останніми днями працює тимчасовий коридор.
«Нам довіряють судновласники і йдуть на те, щоб судна йшли тим коридором, який ми запропонували. Безпековий компонент нами дотримується, ми повністю забезпечуємо безпеку для суден», — зазначила Наталія Гуменюк.