«Морські бої» з росією: саботаж зернової угоди, розвиток Дунайського регіону, вільне судноплавство. Інтерв’ю заступник Голови ДП «АМПУ» Дмитра Барінова
Зернову угоду підписали 22 липня 2022 року. З того часу ні дня не проходить без хліба та видовищ. Очевидні дії із штучного затягування інспекцій суден від росіян досі супроводжують кожен караван, який прямує з чи до портів Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»). В інтерв’ю із заступником Голови по взаємодії з органами влади ДП «Адміністрація морських портів України» Дмитром Баріновим обговорили: шалену активність Дунайського портового кластера, експорт/імпорт України, махінації сусідів та збитки української інфраструктури.
До повномасштабної війни 80-85% аграрної продукції експортувалося портами Чорного та Азовського морів. Решта припадала на річкові порти Дунаю. Уряд був змушений повністю закрити чотири порти, які лишились на окупованих територіях: в Бердянську, Маріуполі, Скадовську і Херсоні. Нині порти українського Придунав’я — Ізмаїльський, Усть-Дунайський, Ренійський залишаються єдиним шляхом вітчизняного експорту. Ряд портів зазначили про збільшення свої перевалювальних потужностей у рази, яка загальна ситуація?
— Рік тому, коли Чорноморські порти були заблоковані, а деякі Азовські — частково окуповані, вся напруга і вантажопотік пішов на Дунай. Це величезні об’єми та номенклатура вантажів з якими ці порти не працювали. Раніше просто не було потреби, бо Одеський та Миколаївський регіон мали достатню потужність.
АМПУ, Міністерство інфраструктури України та бізнес переорієнтувались, щоб система працювала. У березні минулого року було перевантажено 23,5 тисяч тонн, але вже у квітні — 400 тисяч тонн, у травні — 800. Зараз тримаємо ланку, більш ніж 2 мільйони тонн перевантаженої продукції щомісячно, а взагалі на меті — 3 мільйони тонн.
Під час візиту заступниці Генерального директора Генерального директорату Європейської Комісії з питань мобільності і транспорту (ГД ЄК MOVE) Майї Бакран поставили питання: як працюватиме “план б” (робота через Дунайський портовий кластер) після Перемоги з відкриттям заблокованих нині портів? На що вона відповіла, що це залишиться нашим “планом а”, адже це близькість з кордоном до ЄС та наша інтеграція. Я згоден, думаю, що формат перевалення через порти Дунайського регіону не зміниться і після завершення воєнних дій. Бо це надпотужний фактор для експорту та імпорту товарів.
Це вже приносить покращення для регіону: велика кількість вантажівок спонукала розвиток транспортної інфраструктури, створення майданчиків для очікування. Загалом, це збільшення кількості терміналів та робочих місць. Протягом 2014-2017 років я очолював Українське Дунайське пароплавство, тому бачу та можу оцінити значущі зміни. Порт Усть-Дунайськ перевалює майже у 10 разів більше, Ренійський відвантажує у 5-6, а Ізмаїльський — у 2-3. І це важливо не лише для регіону, а й для країни.
Але перевалювальні можливості загалом у країні зменшились?
— У 2021 році ми, усі порти України, обробили 153 мільйони тонн вантажів, з яких лише близько 50 мільйонів тонн становили аграрні вантажі. Наразі зменшились можливості по імпорту та експорту і за цими направленнями працюють лише порти Дунайського регіону. Порти ж Великої Одеси функціонують лише в рамках «Зернової ініціативи», тому можуть експортувати тільки агропродукцію. Усі інші порти або не можуть перевалювати, або знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Переорієнтувався і Білгород-Дністровський порт, який не має змоги перевалювати взагалі? Працює у режимі сухого порту, що навіть дозволило їм виплатити частину боргу по зарплатні.
— Цей порт став хабом або майданчиком для зберігання та перевалювання на внутрішніх напрямках. Тут є усі інфраструктурні можливості: поруч залізна дорога, зручне автомобільне сполучення, є кран. Можливо є сенс продовжити його так використовувати, але він був приватизований і подальші дії залежить від бачення власника.
Останнє подовження угоди по «Зерновій ініціативі» викликає питання. Міністр інфраструктури Кубраков повідомив 18 березня, що угоду подовжили на 120 днів, росіяни потім випустили заяву про 60 днів, висуваючи нові умови. Що та як відбуватиметься?
— Наразі я можу поділитись лише власними думками: якщо подовження, то це відбувається на тих же вимогах, як і під час підписання 22 липня та першої домовленості. Адже це питання вже поставало і такою була позиція росіян. Україна та росія підписали однакові зернові домовленості з генсеком ООН та турецьким керівництвом окремо. Там зазначено, якщо коротко, що три порти: «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний», завантажують агропродукцію протягом 120 днів. Коли у листопаді наша сторона ініціювала додання портів Миколаївського регіону — росіяни відмовили, бо подовження, за їхніми словами, може відбуватись лише за умовами перших домовленостей. Якщо вони говорять про 60 днів, то має відбуватись перепідписання з новими критеріями і якась сторона мала це ініціювати. Такого не було. Це звичайна їхня модель поведінки, щось змінювати, вимагати.
Враховуєте саботування росіянами як певну похибку? Адже тенденція за лютий свідчить про реалізацію лише половини запланованого із наших можливостей.
— Слушне питання, яке виникло з першого дня роботи ініціативи. Бо тактика шантажу та вигадок виникала відразу і вже звичайна для нас. Потім про це писатимуть мемуари, як на перевірках досліджують якісь судові запаси чи обладнання. Під час перевірок йдеться ж не про це. Щоденна важка праця та комунікація з іноземними партнерами, ООН направлена на подовження дня перевірок (російська сторона системно зупиняє інспектування після 15:30, хоча офіційний робочий день інспекторів триває протягом світлового дня), збільшення кількості працівників та інспекцій. Всі сторони згодні, а росіян нічого не влаштовує.
Будемо далі працювати, наша задача — продовжувати воювати з ними.
А як при домовленості обговорювались перевірки, яка в них необхідність та порядок дій?
— Ініціатива — більш політичний, декларативний документ, де не вказані такі деталі. Там зазначені порти, які можуть працювати та номенклатура вантажу, тобто аграрна продукція. А деталі, місце очікування судном інспекції, перелік документів опрацьовували вже з моменту підписання. Наша задача АМПУ — структури, яка опікується прозорістю, комфортом для бізнесу — зробити, щоб для учасників процесу все було зрозуміло. Тобто для бізнесу, судновласників, терміналів, вантажовласників. Як це відбувається: є вантаж і власник, який хоче його відправити, домовляється із судновласником — фрахтує судно. Потім дає заявку на філію, тобто порт, а після узагальнення інформації в Одесі, вона відправляється до Спільного координаційного центру в Стамбулі. Там вже формується черга, яка публікується у нас на сайті, аби кожен міг слідкувати за своїм судном та вантажем. І ось готові всі документи, можна відвантажувати балкер і трапляється затримка на інспекції. Ми готові та запланували, наприклад, по 7 суден до кожного з трьох портів, а по факту не заходить навіть три. Все це через те, що росіяни не інспектують. А потім балкери, які чекали довго та нудно, відправляються на іншу роботу.
І щоб ми не робили, якби ми не влаштовували та налаштовували процес — все руйнується підходом з їхнього боку.
Як міжнародні перевізники реагували на потребу перебувати у країні, яка воює? Наприклад, «Maersk» нещодавно відновив пряме бронювання вантажів в Україну через Ренійський порт, хто ще виказав підтримку?
— Навіть з першого дня війни є інвестори, наприклад, британська компанія, які продовжували створювати нам потужності. Усі вірять в Україну. З часом, інші перевізники теж побачили, що працювати можна. АМПУ зі свого боку робить днопоглиблення, щоб судна безпечно могли пришвартуватись та виконувати вантажні операції. Зазначимо про повернення більш системних компаній, як «Maersk» — контейнери. Таких вантажів також раніше не було в портах Рені чи Ізмаїлу, але зараз в них вже працюють фідерні лінії. Тобто порт стає базовим, до якого приходить велике контейнерне судно і вже звідси товар розвозитимуть меншими суднами до менших портів. Наприклад, з Рені до Констанци. Ось так працює фідер.
Щоб зрозуміти наскільки це важливо, зазначу, що 95% імпортованих товарів з поличок наших магазинів приходить по морю. Без цього ми не можемо, тому створюємо умови та сприяємо поверненню системних великих компаній.
Моя думка, що судноплавство вільне, згідно з усіма міжнародними конвенціями. А нам хтось щось блокує. Ми можемо торгувати, отримувати та відправляти вантажі і ніхто не повинен в цьому перешкоджати. І це важливо для нашої та світової економіки. Україна по експорту агропродукції в першій п’ятірці постачальників. Наша країна забезпечує продовольством 400 мільйонів людей у різних куточках світу, деякі з країн потерпають від голоду. Вся ця наша праця розрахована на те, щоб Україна не страждала, постачала на світові ринки та мала спроможність отримувати все необхідне.
Яких збитків завдали воєнні дії росіян портовій інфраструктурі, рахували? Якщо є розрахунки скільки коштуватиме відновлення?
— Повністю ще не рахували, бо як обчислити збитки у Маріуполі чи Бердянську. Ми побачимо це, коли відвоюємо територію. Як вже відвойований, завдяки ЗСУ, Херсон. Але дуже ризиковано надсилати туди спеціалістів через щоденні обстріли. Цей аналіз немає коштувати їхнього життя. Дійсно сильно постраждав Миколаїв, там були прильоти по терміналах, збудованим іноземними компаніями. Наш ПРРС (пункт регулювання руху суден) в Очакові зруйнований вщент. Підрахунки ми відтермінували, це мільярди, але цифри нічого не скажуть.
Але зміни по Дунайським портам вже йдуть?
— Так. Зараз «Нібулон» вже будує свій термінал в Ізмаїлі, «Kernel Holding» реконструює свій у Рені — це великі українські інвестори. Міжнародні компанії теж зацікавлені, створено багато нових терміналів. Там таке життя вирує і моя думка, що надовго. Це чудово.
Трохи додамо про важливість ініціативи. Підписавши угоду Україна точно не здала свої національні інтереси. Просто не було іншого варіанту крім як домовитись про розблокування портів і морських шляхів для відправлення свого зерна. Тому що залізничні перевезення забезпечують досить скромні обсяги. Ми ризикували залишитися з новим урожаєм у переповнених сховищах без можливості зберігати продовольство. При цьому ракети окупантів могли “випадково” падати по елеваторах та інших об’єктах, де зберігається українське зерно та олія. Що і відбувалось. А зерно треба переміщати, бо це не лише годує країни Африки та Азії, але й впливає на нашу економіку.
Той факт, що генсек ООН підписав ці домовленості не означає, що Організація несе будь-які юридичні зобов’язання перед Україною чи росією. Генеральний секретар — посередник, завдяки якому вдалося досягти цього прогресу. Проте цей документ — політична домовленість, а не документ в якому прописані якісь зобов’язання. І з’ясувати суперечки, наприклад, в Міжнародному суді не вийде.
Зазначимо, що з 1 серпня 2022 року по 20 березня 2023 року з портів Великої Одеси вийшло 828 суден, які експортували 25,1 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
В Україні протезування безкоштовне. Але постраждалі внаслідок бойових дій не завжди поінформовані, або не вірять у можливості української медицини, тому часто шукають можливості протезування за кордоном. Так, для отримання якісного протеза в Україні потрібно пройти певні бюрократичні процедури. В Україні та Одесі встановлюють сучасні протези і роблять це безоплатно та якісно. “Дайджест Одеси” поспілкувався із військовослужбовцем, який переніс травматичну ампутацію та центром протезування, ортезування та реабілітації “Без обмежень” в Одесі.
Можна навчитись ходити та бігати, треба лише захотіти
Роман родом із Тернополя, а в Одесі живе близько 9 років. Минулого червня під час виконання бойового завдання в Херсонській області отримав уламкове поранення, що призвело до травматичної ампутації. Розповідає, що коли лежав у госпіталі у Вінницькій області, то щодня відчувався сильний фантомний біль, зараз вже рідше, але інколи ніби б’є струмом у нозі. У госпіталі було багато військовослужбовців зі схожими пораненнями і всі самостійно обирали центри для протезування.
“В перший день на протезі вже зміг піти, але не довго, бо розболілась нога. Це було у вересні. До протеза треба звикнути, адже нижче коліна нічого не відчуваєш. Тому не все відразу, а потрошки. Чим більше ходиш, тим більше навчаєшся. Наприклад, ходити сходами у переході. Зараз нормально себе відчуваю. Краще, коли нога своя, але можна навчитись ходити, бігати, треба лише захотіти. А до центру приходжу лише тоді, коли щось болить чи заважає, таке все ж трапляється. Тут перевіряють, замінюють необхідне”, — поділився військовослужбовець.
Ірина, представник центру “Без обмежень” в Одесі зазначає, що кожному дуже хочеться допомогти: “Наші герої заслуговують найкращого. Поки ми працюємо, то стаємо ніби сім’єю. Після ампутації людина психологічно почувається неповноцінною, ніби життя минуло. Ми ж намагаємось пояснити, що це не окрема річ, а нога. Важливо мати бажання ходити, я бачу людей, котрі горять бажанням та хочуть стати на протез. У них це вдається. Військові між собою тісно спілкуються, коли бачать позитивний досвід, то отримують більше прагнення. Адже вставати на протезі — страшно. Ми намагаємося показати, що все буде добре, і людина не залишиться з проблемою сам на сам”.
Хто та як може отримати протез коштом держави
Протези — це технічні засоби реабілітації, які можна безоплатно отримати від держави й водночас пройти реабілітаційний курс з користування ними. На них можуть претендувати:
- особи з інвалідністю;
- діти з порушеннями опорно-рухового апарату;
- військовослужбовці;
- мирні громадяни, які дістали поранення внаслідок військової агресії російської федерації проти України;
- ті, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Щоб отримати безоплатний протез або інший технічний засіб реабілітації слід пройти кілька кроків процедури:
- Подати заяву та повний пакет документів або до ЦНАП, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю;
- Ознайомитися з інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, які забезпечують протезами в рамках державної підтримки;
- Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про ухвалене рішення та сформоване електронне направлення;
- Звернутися до обраного вами підприємства із заявою. Пам’ятайте, ви маєте право поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення;
- На підприємстві вам підберуть протез та сформують замовлення для індивідуального засобу реабілітації або анкету для серійного засобу реабілітації.
- Вам потрібно перевірити та підписати замовлення або анкету;
- Після примірки протеза, якщо він вам підійшов, підпишіть замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт;
- Отримайте протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.
Етапи протезування
Важливо, що пацієнт самостійно обирає центр у якому протезуватиметься. Жодна з організацій, яка займається документами чи лікарі не мають направляти. Людина ознайомлюється із переліком сертифікованих закладів, може поспілкуватись з працівниками та пацієнтами, прийняти рішення. Надалі у цьому ж підприємстві потрібно буде обслуговувати протез.
Після ампутації є можливості повернення до активного життя та соціального статусу. Початкові етапи складні та болючі, але для протезування потрібна правильно сформована кукса.
Пацієнт має рекомендації по догляду за раною, формуванню кукси, підтримці суглобів, техніці бинтування. Спочатку кінцівка набрякла, а для протезування потрібно, щоб щонайменше протягом 4 днів, вона не змінювалась у розмірі. Тоді протезисти роблять гіпсовий зліпок, куксоприймач та замовляють комплектувальні протезу. Далі приміряють, пробують, роблять приймач максимально комфортним. Це індивідуальний вибір, тому потрібно працювати безпосередньо з людиною. Неможливо точно сказати за який час людина зможе ходити, комусь і 30 хвилин достатньо, аби зрозуміти процес, комусь важче. Але тут взнаки дається вік, тяжкість поранень, бажання.
Перший час може траплятись підвищене потовиділення, але кукса адаптується. Також у 5-7% може виникнути індивідуальна непереносимість до матеріалів, тоді змінять метод фіксації. Ставши на протез, зменшується навантаження на хребет і тіло повертається до свого анатомічного положення. Протягом півроку-року кукса зменшується, зникає набряк і використовується спеціальна панчоха, аби заповнити втрачений об’єм.
Протези: мобільність, вартість, експлуатація
Важливу роль грає мобільність протеза, яка має чотири ступені. Українські військовослужбовці отримують протези із найвищою мобільністю, що за функціями та можливостям відповідає здоровій кінцівці.
На кожен протез є гранична ціна, яка для військових збільшена утричі. Тому комплектуючі дорожчі. Більшість колінних вузлів — механічні пристрої, що забезпечують зворотний зв’язок з пацієнтом, амортизацію при ходьбі і автоматичне розгинання.
Здебільшого деталі протеза замовляють у Великій Британії, Німеччині, Америці та Японії. “Без обмежень” має власне виробництво саме вузлів, опираючись на досвід іноземних колег, створили конкурентні вироби. І хоч цей засіб є дорогим, відсутність потреби у транспортуванні та розмитненні позитивно впливає на вартість.
“Одновісні вузли, які зображені на фото, виконані нашим підприємством, мають додаткову зону буфера для пом’якшення режиму ходьби. Усі вироби є гідравлічними та можуть застосовуватись із механічним кріпленням куксоприймача. Це потрібно для додаткової фіксації, якщо на кінцівці залишається мало м’яких тканин, аби людина не вислизнула із протеза”, — розповідає протезист центру “Без обмежень” Сергій.
Виготовлення протеза залежить від особливостей пацієнта, але при вторинному протезуванні займає близько 2-3 тижнів. Оптимальний час виготовлення протеза гомілки — 15 днів, а стегна — 20 днів.
Пацієнт отримує один основний протез та один гігієнічний для купання. Перший є більш функціональним, а другий — можна мочити. Основний протез експлуатується три роки, а гігієнічний — п’ять років. Після чого знову за державні кошти відбувається заміна протезів. На період використання передбачено і ремонт, проте його вартість не має перевищувати 70% від граничної вартості.
Є і спортивні протези, тут треба додати документи, які свідчать про потребу через заняття певними видами спорту. Українські ветерани беруть участь у спортивних змаганнях і перемагають. Нагадаємо, як маленька Саша Паскаль, яка у травні минулого року втратила ногу через ракетний удар по селищу Затока, вперше після трагедії виступила на змаганнях з художньої гімнастики. І перемогла.
Первинне протезування в Україні піднялось на багато щаблів вперед наразі, дуже високою ціною. Проте сьогодні ми можемо забезпечити наше населення якісними виробами і допомогти їм повернутись до соціального та активного життя. До того ж на початку потрібен нагляд протезиста, контроль ходьби, зміна куксоприймачів, обслуговування самого засобу. Із повномасштабною війною відзначили складність ампутацій, тяжкі поранення, проте нас це стимулює розробляти нове, аби українські захисники мали повноцінне майбутнє, яке нам і дарують!
Фото: «Без обмежень»
За период с 1 августа по сегодня, 14 сентября, из портов Большой Одессы вышло более 130 судов с продовольствием. Экспортировано 3,1 млн тонн агропродукции.
В Министерстве инфраструктуры Украины отметили, что всего из портов «Одесса», «Черноморск» и «Южный» вышли уже 134 судна, в Азию — 71, в Европу — 44, а в Африку — 19.
Среди этих судов были и зафрахтованы Всемирной продовольственной программой ООН, противодействующей голоду в мире. Так украинская пшеница попала в Йемен и Эфиопию, где продовольственная катастрофа.
В планах экспортировать всеми видами транспорта не менее 8 млн тонн. Пока что самый большой караван, отправленный из портов Большой Одессы по этой инициативе составил 13 судов, которые перевозили 282,5 тыс. тонн украинской агропродукции.
В течение двух дней, 15-16 сентября, в Консультативно-диагностическом центре №6 пройдут Дни проверки слуха. Каждый желающий до 60 лет может бесплатно пройти аудиометрию и проконсультироваться с врачом.
Проверить слух можно с 09:00 до 17:00 в поликлинике №6, расположенной на ул. Маршала Говорова, 26а. Чтобы не было очередей, есть предварительная запись по номеру: (048) 797 28 88.
Аудиометрия позволяет оценить остроту слуха. Эту диагностику рекомендовано проводить раз в 5 лет, но если работаете или часто находитесь в шумных условиях – нужно проверять чаще. Обычно понижение слуха происходит постепенно, поэтому самостоятельно оценить себя невозможно. Имея аудиограмму, врач сможет предоставить рекомендации и профилактические мероприятия.