Криминал
Медична реформа та страхова медицина в Україні: що робити та де отримати допомогу
Медична реформа є чи не найважливішою та найзатребуванішою на сьогодні супільством, оскільки проблема забезпечення якісного лікування українців і стимулювання розвитку та підвищення рівня медицини в цілому назріла вже давно.
Перші кроки в цьому напрямку вже зроблено, зокрема, в частині надання первинної медичної допомоги. Проте навіть на цьому етапі є безліч невирішених питань, як то елементарне інформування населення щодо засад роботи медичної реформи.
Наразі нею передбачено три рівні медичної допомоги: первинну допомогу, що вже реалізовано через підписання договору з сімейним лікарем, вторинну (спеціалізовану) та третинну (вузькоспеціалізовану) допомогу, впровадження яких ще очікується. Але що ж робити хворим зараз?
Спочатку варто розібратися, як працює вже впроваджена медична реформа
Держава оплачує приблизно 370 грн за лікування одного пацієнта. Загалом на сьогодні вже близько 22,5 млн. осіб підписали договори з сімейним лікарем. Сімейний лікар надає безкоштовну консультацію у нескладних ситуаціях в межах своєї компетенції, у важких випадках спрямовує пацієнта до інших спеціалістів, а також дає направлення на кілька найпростіших аналізів. Питаннями додаткової діагностики, придбанням необхідних ліків пацієнт має займатися та оплачувати їх самостійно.
Хочу навести кілька показових фактів з дослідження, яке було проведене в рамках проекту USAID «(Без)коштовна медицина»:
кожен 2-й пацієнт в Україні відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів, більше ніж 56% пацієнтів вживали лише частину прописаних ліків через їхкож: зависоку для них вартість, 68% хворих довелося позичати кошти на госпіталізацію, середня сума коштів, які довелося позичати, складає 14 183 грн, 70% хворих вдаються до самолікування.
Вартість деяких медичних послуг в середньому по Україні наразі становить: ліжко-день – близько 500-1 000 грн, дослідження МРТ – до 7 000 грн, консультація лікаря – 200 – 500 грн, середній чек на медикаменти для ШКТ складе до 5 тис. грн, при гастриті – до 2,5 тис. грн., в разі ГРВІ – до 1 тис. грн, а вартість операції, наприклад, з видалення апендициту виллється у 5 – 8 тис. грн, при інсульті — мінімум у 10-20 тис. грн.
Якщо навіть уявити стандартну ситуацію, що виходить поза межі компетенції сімейного лікаря, наприклад, при гаймориті, то можна порахувати, в яку суму може стати лікування такого, на перший погляд, нескладного захворювання: три консультації вузькопрофільного спеціаліста (кожна по 300 грн), купівля медикаментів до 3 тис. грн, проведення локальних процедур (кукушки): 2,5 тис. грн – 10 сеансів, КТ гайморових пазух – 2,4 тис. грн. І так набігає більше 8 тис. грн.
Для пересічного українця — це досить суттєва сума! З іншого боку, лікування – це ще й купа організаційних питань та проблем, які має вирішувати людина, – з пошуку кваліфікованого лікаря та медичного закладу, медикаментів, медичних та діагностичних центрів тощо. Розвинуті країни світу вже давно вирішили усі ці питання шляхом впровадження страхової медицини, до якої, маю надію, й Україна дійде в осяжному майбутньому.
Як має працювати страхова медицина?
Страхова компанія при зверненні пацієнта підбере кваліфікованого лікаря і організує консультацію в зручному для нього місці, в комфортних умовах, без черги та очікування, оперативно підбере ліки, за потреби навіть забезпечить їх доставку, зафіксує необхідні лікувальні процедури, знайде та організує діагностику належної якості, ну і головне, усе оплатить.
Але що може бути навіть важливішим за власне гроші на лікування? Це час та невідкладна організація цієї самої медичної допомоги. Часто від швидкості надання якісної медичної допомоги залежить життя людини, і саме оперативність реагування є головною перевагою страхової медицини. Адже лікарі-координатори страхової компанії під час звернення пацієнта можуть відразу допомогти йому, організувати допомогу в будь-якій точці України, де б пацієнт не знаходився, в будь-якій ситуації та 24 години на добу. Та навіть, поки під’їжджає швидка, дати поради щодо перших дій чи ліків, які потрібно вжити для виживання.
Наведу нещодавній приклад з практики нашої компанії. Наш клієнт поїхав у відрядження, під час якого автобус, яким він їхав, потрапив у ДТП. Чоловік отримав тяжкі травми та потребував оперативної медичної допомоги. Але він був в важкому стані, посеред чужого міста, далеко від рідних та знайомих. Куди й до кого звертатися? Що робити? Ситуація просто жахлива! Але чоловік одразу зателефонував нам –і лише за одним дзвінком СГ «ТАС» організувала та оплатила термінову госпіталізацію клієнта, життєво необхідну йому операцію, підготовку до транспортування в Київ за місцем його проживання. Загальна сума витрат склала близько 30 тис. грн. Та головне, чоловікові не потрібно було думати про те, як організувати медичну допомогу, де взяти кошти на лікування, де знайти кваліфікованого лікаря для проведення операції, чи викликати рідних, як організувати транспортування додому тощо. Опісля він ще й скористався нашими послугами в частині організації реабілітації та відновлення після отриманих травм.
Тож переваги медичного страхування очевидні. Адже у будь-якій життєвій ситуаціївигідно мати чіткий план дій та професіональну підтримку.
Особливо це важливо в тих випадках, коли вірогідність виживання пацієнта вираховується навіть не годинами, а хвилинами. Або в разі серйозних захворювань. Наведемо приклад досить розповсюдженого захворювання – інфаркту. В середньому витрати на лікування цього захворювання, наголошу, за умови своєчасної допомоги, складуть більше 50 тис. грн, в тому числі на медикаменти – біля 7-8 тис. грн, аналізи та ЕКГ – до 5 тис. грн., МРТ з контрастом 2 рази – близько 8 тис. грн, необхідні консультації суміжних спеціалістів (невролога, нейрохірурга, окуліста) – загалом 6 консультацій на 2 тис. грн, перебування в стаціонарі – до 10 тис грн (10 днів). Питання: чи легко та просто за кілька годин знайти таку суму? І чи зручно та вигідно було б, щоб страхова компанія взяла на себе організацію лікування та всі витрати?
Тож, на мою думку, добровільне медичне страхування – це єдиний сучасний та доступний спосіб убезпечити себе від великих витрат, необхідності самостійної організації медичної допомоги та й загалом це – крок в майбутнє комфортне життя.
Вибір завжди за споживачем. Хочеться вірити, що у питаннях піклування про найдорожче, що є у людини, – власне здоров’я, наші співвітчизники та держава будуть рухатися шляхом позитивних змін та розвитку. Бажаю усім міцного здоров’я!
«>
02.06.2019
08:50
Источник
В Одессе состоится общественное обсуждение дальнейшей судьбы памятника «Основателям Одессы», расположенного на Екатерининской площади в центре города. Мероприятие пройдет под руководством управления по объектам культурного наследия Одесского городского совета в форме интернет-конференции 19 сентября в 12.00.
С учетом предложений, полученных по результатам общественного обсуждения, в период с 20 сентября 2022 года по 20 октября 2022 года включительно будет проводиться электронный опрос территориальной громады Одессы по данному вопросу с использованием вебпортала «Социально активный гражданин» Одесского городского совета.
Напомним, недавно на президентском портале было размещено несколько петиций с требованием снести монумент. Президент рассмотрел эти предложения и заявил, что судьбу памятника должны решать городские власти Одессы.
В Национальном природном парке «Тузловские лиманы» в Одесской области практически высохли уникальные мелкие внутренние озера, названные в честь академика Ювеналия Зайцева.
Об этом сообщил бывший руководитель нацпарка эколог Иван Русев.
Причиной высыхания озер стало то, что в этом году вода в лиманы почти не поступает извне.
«Не было и стока пресной воды по малым рекам в лиманы. К тому же в этом году уровень воды в реке Дунай крайне низок за последние десятилетия, поэтому вода в лиманы Джантшейский и Малый Сасык тоже оттуда не поступает и не пополняет озера», – объясняет Русев.
По его словам, сейчас «совсем» не поступает вода и из Черного моря в Тузловские лиманы. Помимо влияния военных действий на отсутствие водообмена одной из причин Русев также назвал тот факт, что администрация области не предоставила рыбакам разрешения открыть пропасть за собственные средства.
«Одесская ОГА, а именно заместитель главы ОГА Олег Муратов и Департамент экологии ОГА Павел Буланович противозаконно блокировали выдачу разрешений местным рыбакам, которые готовы были за свои средства сделать такую важную природоохранную работу, о чем я писал раньше и открыть пропасть. Но этого не произошло» , – подчеркивает сотрудник Национального парка.
В результате испарения воды из лиманов на фоне отсутствия водообмена привело к полному высыханию заповедных озер, где были сосредоточены уникальные птичьи «садики» галагазов (род уток), говорит Русев.
Национальный парк «Тузловские лиманы» — природоохранная территория в Украине на территории Белгород-Днестровского района Одесской области.
В Одессе разгорелся скандал вокруг случаев нарушения комендантского часа развлекательными заведениями. Наибольший резонанс вызвала дискотека в клубном отеле М1 на Ланжероне, видео с которой появилось в соцсетях ее участников. Шум и веселье многие сочли опасными и неуместными во время войны, когда в Одессе страдают переселенцы, в госпиталях лежат раненые, а Николаев ежедневно бомбят ракетами оккупанты.
Ситуация привлекла внимание военной администрации. О том, как поступили с нарушителями, рассказал спикер главы Одесской военной администрации Сергей Братчук.
Он заявил, что и персонал клуба и все посетители поняли, что они нарушили правила, поэтому принесли свои извинения и все вместе решили предоставить финансовую помощь подразделениям Вооруженных сил Украины. Братчук подчеркнул, что ни одного исключения для нарушителей комендантского часа, кто бы это ни был или правил в работе данных клубов, не будет.
Между тем в анонимных телеграм-каналах города появилось заявление одного из сотрудников клуба, который утверждает, что все это ложь, и на самом деле никто не был наказан. Также он написал, что никакие средства на ВСУ в клубе не собирались. Дискотека изначально была организована якобы с благотворительной целью, но кому конкретно и какая часть от собранных с отдыхающих средств уйдет — неизвестно.