Криминал
Охота на журналистов. Херсонщина
Двое пророссийских деятелей атакуют в центре города журналиста местного издания. К сожалению, пока для Херсона такая картина скорее является нормой, чем экстраординарной ситуацией. За последний месяц на работников СМИ в регионе было совершено четыре нападения, но ни один из нападавших до сих пор ответственности за свои действия не понес.
23 червня Дмитро Багненко, журналіст-розслідувач місцевого видання “Вгору”, готував матеріал з приводу незаконного будівництва парковки в центрі Херсона, коли на нього було скоєно напад. Людина, яка на нього напала — скандально відомий проросійський діяч, сподвижник Іллі Киви Кирило Стремоусов.
Як не парадоксально, нападник сам є власником місцевої інформагенції і блогер. Та відомий не тільки цим. У 2018 році Стремоусов намагався відбити під будівлею херсонського суду євпаторійського депутата-колаборанта Осмініна, затриманого СБУ, роком пізніше влаштував стрілянину в пресклубі обласної газети “Новий день”. Слідство за цим фактом досі не закінчено.
Дмитро Багненко, журналіст-розслідувач видання «Вгору» Фото: investigator.org.ua
Якщо згадати ще довоєнні часи, то Стремоусов запам’ятався організацією у Херсоні так званих “руськіх пробіжок”, а зараз, прикриваючись посвідченням журналіста, схоже, лобіює інтереси місцевих забудовників.
За словами Дмитра Багненка він одразу ж зателефонував до поліції. Стремоусов вів себе доволі агресивно та сам же знімав свій напад на відео. В певний момент (на жаль камера цього не зафіксувала) Багненко отримав удар по голові. Погрози та тиск на журналіста “Вгору” скінчились лише після того, як на місце прибула поліція.
Кирило Стремоусов Фото: investigator.org.ua
Після нападу Дмитро Багненко потрапив до лікарні, де в нього діагностували закриту черепно-мозкову травму. На телефон кореспондента та редакції почали приходити погрози з невідомих номерів, офіс видання обіцяли підпалити. А коли залякуванням не вдалося змусити колектив “Вгору” видалити публікацію про незаконну парковку, представникам ЗМІ почали пропонувати доволі великі суми за спростування опублікованої інформації. Забудову зеленої зони під парковку активісти повязують з керівником місцевого концерну Електромаш Вячеславом Горловським, якому належить бар “Твін Пікс”.
Наразі слідчі дії тривають.
Та напади на журналістів і тиск на ЗМІ на Херсонщині не завжди пов’язані з їх викривальною діяльністю. Влітку, в сезон відпусток, населення області збільшується майже вдвічі завдяки курортникам і туристам.
“Туристичною Меккою” цей регіон став після окупації Кримського піовстрову. Для місцевого населення це чудова можливість сезонного заробітку. І часом — не зовсім законного.
Працівники каналу “Україна 24” знімали сюжет про відкриття туристичного сезону в курортному селищі Залізний Порт, коли помітили чоловіка, що пропонував охочим сфотографуватися з папугою. Така діяльність кваліфікується як жорстоке поводження з тваринами, що й намагались зафіксувати журналісти.
Чоловік не очікував такої уваги до своєї персони та почав погрожувати представникам ЗМІ, а коли це не спрацювало — просто вибив мікрофон з рук у кореспондентки.
Інформація про цей випадок також була внесена в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Представник Інституту масової інформації в Херсонській області Сергій Нікітенко зазначає, що для південного регіону таке відношення до журналістської діяльності є, на жаль, майже традицією.
“Херсонщина, на жаль, стабільно займає місце в першій пятірці серед областей щодо порушення прав журналістів. Цю тенденцію ми спостерігаємо вже декілька років. Іноді навіть виходимо на третє місце. В цю ж пятірку входять Миколаївська та Одеська області. Якщо можна так сказати — це південна специфіка”, — розповів Нікітенко.
Сергій Нікітенко, редактор херсонського видання «Мост» Фото: investigator.org.ua
З особливим цинізмом напади на представників ЗМІ скоюються колишніми або діючими співробітниками правоохоронних органів. Експоліціянти впевнені у своїй безкарності, що додає їх діям агресивності та зухвалості. Ще один напад, цього разу на знімальну групу телеканалу “Херсон Плюс”, було скоєно в селищі Чаплинка, куди телевізійників запросили для зйомок сюжету про незаконне будівництво МАФу.
Володимир Косюк, директор телеканалу Херсон Плюс Фото: investigator.org.ua
“Як тільки наша знімальна група потрапила на цю будівельну площадку, їх одразу оточило десяток молодиків. Керували ними три людини — їх персони встановлено та вони й самі не приховували хто вони”, — розповів нашим кореспондентам директор «Херсон Плюс» Володимир Косюк.
Агресивні дії щодо журналістів, за словами Володимира Косюка, вчиняли представники Громадського Об’єднання “Єдиний щит”, керівником якого є голова обласної поліції часів Януковича генерал Валерій Литвин. Він не бере активної участі у політичному житті області, та фокусує свою діяльність на створенні організації ветеранів силових структур.
Генерал Валерій Литвин нагороджує грамотою Сейтумера Німетулаєва Фото vizit-info
Місцеві підприємці, обурені незаконним будівництвом МАФів Єдиного Щита, скаржились, що нові об’єкти заважають їх бізнесу та принесуть збитки чаплинським торгівцям.
Люди радо спілкувались на камеру з представниками ЗМІ, та вже за кілька годин після виходу сюжету про МАФи на телеканалі Херсон Плюс представники генерала Литвина обійшли торговців, що давали інтерв’ю, зібравши з них заяви про начебто тиск з боку журналістів та примус до коментарів. Колеги надали аудіозапис, на якому мешканець Чаплинки розповідає про ці дії з боку колишніх правоохоронців. З міркувань безпеки не називаємо його ім’я.
“Вони побачили, хто де був і почали дзвонити людям, щоб вони дали отказ, шо їх змусили дати інтерв’ю. Вони обійшли всіх та сказали, що всі хто там був на відео, шо всім буде хана! Люди бояться. Зрозуміло — ви поїхали в Херсон, а їм тут жити”, — розповів анонім.
Директор телеканалу Херсон Плюс має сумніви щодо об’єктивності розслідування випадку нападу на його підлеглих правоохоронцями, адже ветерани силових структур можуть мати вплив на хід слідства.
Відтак сезон полювання на журналістів в Херсонській області триває, а бездіяльність правоохоронних органів та обласного керівництва спонукають нападників на подальші порушення закону про свободу слова. Безкарність породжує нові злочини.
В Одессе состоится общественное обсуждение дальнейшей судьбы памятника «Основателям Одессы», расположенного на Екатерининской площади в центре города. Мероприятие пройдет под руководством управления по объектам культурного наследия Одесского городского совета в форме интернет-конференции 19 сентября в 12.00.
С учетом предложений, полученных по результатам общественного обсуждения, в период с 20 сентября 2022 года по 20 октября 2022 года включительно будет проводиться электронный опрос территориальной громады Одессы по данному вопросу с использованием вебпортала «Социально активный гражданин» Одесского городского совета.
Напомним, недавно на президентском портале было размещено несколько петиций с требованием снести монумент. Президент рассмотрел эти предложения и заявил, что судьбу памятника должны решать городские власти Одессы.
В Национальном природном парке «Тузловские лиманы» в Одесской области практически высохли уникальные мелкие внутренние озера, названные в честь академика Ювеналия Зайцева.
Об этом сообщил бывший руководитель нацпарка эколог Иван Русев.
Причиной высыхания озер стало то, что в этом году вода в лиманы почти не поступает извне.
«Не было и стока пресной воды по малым рекам в лиманы. К тому же в этом году уровень воды в реке Дунай крайне низок за последние десятилетия, поэтому вода в лиманы Джантшейский и Малый Сасык тоже оттуда не поступает и не пополняет озера», – объясняет Русев.
По его словам, сейчас «совсем» не поступает вода и из Черного моря в Тузловские лиманы. Помимо влияния военных действий на отсутствие водообмена одной из причин Русев также назвал тот факт, что администрация области не предоставила рыбакам разрешения открыть пропасть за собственные средства.
«Одесская ОГА, а именно заместитель главы ОГА Олег Муратов и Департамент экологии ОГА Павел Буланович противозаконно блокировали выдачу разрешений местным рыбакам, которые готовы были за свои средства сделать такую важную природоохранную работу, о чем я писал раньше и открыть пропасть. Но этого не произошло» , – подчеркивает сотрудник Национального парка.
В результате испарения воды из лиманов на фоне отсутствия водообмена привело к полному высыханию заповедных озер, где были сосредоточены уникальные птичьи «садики» галагазов (род уток), говорит Русев.
Национальный парк «Тузловские лиманы» — природоохранная территория в Украине на территории Белгород-Днестровского района Одесской области.
В Одессе разгорелся скандал вокруг случаев нарушения комендантского часа развлекательными заведениями. Наибольший резонанс вызвала дискотека в клубном отеле М1 на Ланжероне, видео с которой появилось в соцсетях ее участников. Шум и веселье многие сочли опасными и неуместными во время войны, когда в Одессе страдают переселенцы, в госпиталях лежат раненые, а Николаев ежедневно бомбят ракетами оккупанты.
Ситуация привлекла внимание военной администрации. О том, как поступили с нарушителями, рассказал спикер главы Одесской военной администрации Сергей Братчук.
Он заявил, что и персонал клуба и все посетители поняли, что они нарушили правила, поэтому принесли свои извинения и все вместе решили предоставить финансовую помощь подразделениям Вооруженных сил Украины. Братчук подчеркнул, что ни одного исключения для нарушителей комендантского часа, кто бы это ни был или правил в работе данных клубов, не будет.
Между тем в анонимных телеграм-каналах города появилось заявление одного из сотрудников клуба, который утверждает, что все это ложь, и на самом деле никто не был наказан. Также он написал, что никакие средства на ВСУ в клубе не собирались. Дискотека изначально была организована якобы с благотворительной целью, но кому конкретно и какая часть от собранных с отдыхающих средств уйдет — неизвестно.