Криминал
Порошенко вже списали: як українська еліта готується до поразки президента
Нагальні відставки губернаторів планувалися як попередження іншим главам регіонів перед другим туром виборів. Однак попередження вийшло вкрай непереконлива і запізніле.
До другого туру виборів президента України залишається ще тиждень, а висока ймовірність поразки Петра Порошенка вже щосили розхитує українську вертикаль виконавчої влади. Губернатори та міністри оглядаються в пошуках контактів з потенційним переможцем. Всупереч очікуванням багатьох президентська рать виявилася швидше ситуативним союзом, а не тим, що прийнято називати «адмінресурсом».
Особливості неофеодалізму
В українській політиці адмінресурс був потужною силою в період президентства Леоніда Кучми. Тоді кар’єрні перспективи губернаторів були безпосередньо пов’язані з кількістю голосів, отриманих провладними кандидатами. Після помаранчевої революції однією з умов нового елітного пакту став демонтаж вибудуваної Кучмою вертикалі влади. Верховна рада ухвалила зміни до Конституції, що обмежують повноваження президента.
Призначення губернаторів залишалося прерогативою президента (за поданням прем’єр-міністра), але регіональні елітні угруповання отримали більше важелів для лобіювання вигідних їм кандидатур. Наприклад, у Луганській області у 2005-2006 роках обласна рада, де більшість отримала Партія регіонів, відмовлявся приймати київських призначенців і саботував їх роботу, поки не домігся прийнятною для регіоналів кандидатури. По суті, в країні склалася неофеодальна система, де центральна влада просто збирала свою частку податків і мало вникала в життя контрольованих кланами областей.
Прийшовши до влади, Янукович скасував політичну реформу 2004 року і повернув собі повноваження Кучми, проте його спроби реанімувати вертикаль зіткнулися з опором місцевих еліт і стали однією з причин його повалення в 2014 році.
Прийшов до влади після Майдану Порошенко опинився перед серйозною проблемою – Верховна рада повернула парламентсько-президентську республіку зразка 2004 року, хоча хаос, який панував у країні, явно вимагав від президента відтворення жорсткої вертикалі. Порошенко багато експериментував з кадрами: чого варто його ідея призначити губернаторами проблемних областей олігархів – Коломойського в Дніпропетровську, Таруту в Донецьку. Такого прямого правління великого капіталу Україна ще не знала.
В результаті Порошенко повернувся до децентралізації, переукласти договори з місцевою елітою, в тому числі з колишніми регіоналами. Наприклад, очевидна його союз з мерами великих міст південного сходу – Кернесом в Харкові і Трухановим в Одесі, вплив яких на політико-господарські процеси в обласних центрах переважує в очах президента негатив, пов’язаний з їх співпрацею з представниками «старої влади». Втім, їх підтримка мало допомогла Порошенка на виборах, він так і не зміг вирішити, що робити з південно-сходом, ніж в підсумку і скористався Зеленський, запропонувавши формулу безконфліктного співіснування різних Україн (поки, зрозуміло, суто віртуальну).
Проблеми з губернаторами
Хорошим прикладом того, як Порошенко вибудовував стосунки з регіонами може слугувати ситуація, що склалася в Одеській області. Ця галузь завжди була проблемним регіоном для будь київської адміністрації. Тут сильні проросійські настрої, є межа з невизнаним Придністров’ям і вікові традиції кримінальної вольниці.
Мала батьківщина президента (він сам родом з Болграда Одеської області) була для Порошенка джерелом головного болю протягом всього президентського терміну. Він змінив вже трьох губернаторів, намагаючись знайти вигідну для себе управлінське рішення.
Тимчасовий союз з Коломойським привів до Одеської облдержадміністрації Ігоря Палицю, свого ділового партнера. Потім його замінив Михайло Саакашвілі. Колишній президент Грузії повинен був перетворити область на вітрину реформ Порошенка, але швидко посварився з ключовими учасниками президентської коаліції (з прем’єром Арсенієм Яценюком і головою МВС Арсеном Аваковим) і був відправлений у відставку. Третій губернатор Максим Степанов зайняв пост за підсумками відкритого конкурсу (втім, за українською традицією він виявився кумом колишнього губернатора Палиці), однак передвиборча кампанія підвела риску і під його правлінням.
Після першого туру виборів, 6 квітня, Степанов був відправлений президентом у відставку з поста губернатора, що відразу ж пов’язали з низьким результатом, отриманим Порошенко в Одеській області (він посів третє місце, поступившись Зеленському і Бойко). В українських виданнях повідомлялося, що Степанов саботував агітацію за президента і інтригував з людьми Коломойського.
Через кілька днів губернатор оголосив, що відмовляється визнавати президентський указ і йти з посади, оскільки, за законом, усунення губернатора повинно проходити за погодженням з Кабміном. Цей бунт став черговим підтвердженням серйозної кризи в президентському таборі напередодні непростого для нього другого туру.
Характерно, що, коли Кабмін все ж затвердив відставку губернатора Степанова, проти виступив ще один баламут – глава МВС Аваков. Одночасно Порошенко відправив у відставку губернатора Херсонської області Гордєєва. У цій області президент також отримав поганий результат – 11,5%, програвши Зеленському і Бойко. Плюс у Гордєєва була зіпсована репутація через всеукраїнського скандалу з нападом на місцеву опозиційну активістку Катерину Гандзюк (її облили кислотою, і вона померла від опіків).
По всій видимості, нагальні відставки губернаторів планувалися як попередження іншим главам регіонів перед другим туром виборів. Однак попередження вийшло вкрай непереконлива і запізніле. «Порошенко вже списали, але поки ще різною мірою. Деякі вже зовсім, а деякі просто чекають, коли вибори закінчаться і буде ясний результат», – каже український політолог Погребинський.
Більшість губернаторів вже шукають контакти з переможцем або особами, які, як їм здається, будуть визначати кадрову політику нової влади. Той же Степанов напевно наводить мости з людьми Коломойського, розраховуючи, що саме вони будуть формувати наступний уряд (в деяких київських газетах екс-губернатора Палицю називають мало не майбутнім прем’єр-міністром).
Однак тут губернаторів може очікувати жорстке розчарування – Зеленський у разі перемоги навряд чи захоче, щоб його правління на місцях уособлювали представники старої влади або протеже його уявних чи реальних спонсорів. А губернаторський корпус Порошенко в його очах являє собою вкрай суперечливий конгломерат, сформований на основі компромісів Києва та місцевої еліти (наприклад, Кіровоградську область очолює колишній регіонал і спонсор антимайдана Сергій Кузьменко, висунутий у владу місцевим аграрним лобі). Так що масштабної чистки в разі перемоги Зеленського не уникнути.
Проблеми з урядом
Серйозний конфлікт існує і в уряді. Глава МВС Арсен Аваков вважається «сильною людиною» Кабміну. Свого часу його призначення пролобіювали партнери Порошенко по коаліції, щоб не дозволити президенту повністю узурпувати силовий блок. З цим завданням Він справився успішно, перетворивши МВС в потужний інструмент внутрішньополітичної боротьби плюс негласно підтримуючи вуличних націоналістів і парамилитарес з Національного корпусу «Азов». Саме ці вкрай праві активісти бузили на мітингах президента після скандалу в «Укроборонпромі». Зрозуміло, Аваков засудив заворушення під час зустрічей президента з виборцями, але осад залишився.
Офіційно під час виборів Аваков зайняв позицію над сутичкою, заявивши, що його мета – не допустити фальсифікацій. Але було очевидно, що подібна нейтральність міністра продиктована прагненням дистанціюватися від слабкого президента. Під час виборчої кампанії Авакову формували образ справжнього «гаранта Конституції», який взяв на себе цю роль, коли формальний гарант – президент Порошенко – загруз в брудній боротьбі за владу.
У президентському таборі Авакова підозрювали у змові з Тимошенко і в тому, що він заважав розгорнути в регіонах «сітку» – систему підкупу виборців на користь президента. Навіть поразка Порошенко серед ув’язнених українських в’язниць пов’язували зі злою волею глави МВС. У Авакова є свій базовий регіон – Харківська область, якою він керував при Ющенку і де зробив свою бізнес-кар’єру. У першому турі область також проголосувала проти Порошенка, де він програв Зеленському і Бойко.
Зараз Аваков робить компліменти Зеленському. Політолог Фесенко вважає, що глава МВС цілком може стати «політичним наставником» недосвідченого президента: «Для нього [Авакова] головне, щоб він не залишився на посту президента. Тимошенко буде президентом чи Зеленський, йому не так вже важливо». У Авакова є підстави турбуватися про своє політичне майбутнє – яка висунула його у владу партія Народний фронт, за опитуваннями. не проходить до наступного скликання парламенту. А призначення міністра внутрішніх справ йде за квотою Верховної ради, а не президента.
Неоднозначною залишається навіть позиція прем’єр-міністра Гройсмана. Після виборів він залишиться виконувати обов’язки глави уряду до осені 2019-го – як досвідчений апаратник, він не пориває зі своїм патроном Порошенко, але і не включається в його виборчу кампанію. У разі зміни влади його роль стає ключовою: він буде уособленням наступності і посередником у спілкуванні з новим президентом для еліт.
Інша справа, як поставиться до цього сам Зеленський. У його серіалі «Слуга народу» є примітний персонаж – прем’єр-міністр Юрій Чуйко, який дістався «народному президенту» Голобородько від попередника. Досвідчений інтриган намагається підпорядкувати своєму впливу молодого лідера, але в підсумку виявляється у в’язниці. Якщо сценарні ходи збігаються з ходом думки Зеленського-політика (а такі переклички легко побачити), після 22 квітня київські кабінети чекають непрості часи.
Костянтин Скоркін, журналіст, письменник, публіцист, для Московського центру Карнегі
«>
16.04.2019
07:36
Источник
В Одессе состоится общественное обсуждение дальнейшей судьбы памятника «Основателям Одессы», расположенного на Екатерининской площади в центре города. Мероприятие пройдет под руководством управления по объектам культурного наследия Одесского городского совета в форме интернет-конференции 19 сентября в 12.00.
С учетом предложений, полученных по результатам общественного обсуждения, в период с 20 сентября 2022 года по 20 октября 2022 года включительно будет проводиться электронный опрос территориальной громады Одессы по данному вопросу с использованием вебпортала «Социально активный гражданин» Одесского городского совета.
Напомним, недавно на президентском портале было размещено несколько петиций с требованием снести монумент. Президент рассмотрел эти предложения и заявил, что судьбу памятника должны решать городские власти Одессы.
В Национальном природном парке «Тузловские лиманы» в Одесской области практически высохли уникальные мелкие внутренние озера, названные в честь академика Ювеналия Зайцева.
Об этом сообщил бывший руководитель нацпарка эколог Иван Русев.
Причиной высыхания озер стало то, что в этом году вода в лиманы почти не поступает извне.
«Не было и стока пресной воды по малым рекам в лиманы. К тому же в этом году уровень воды в реке Дунай крайне низок за последние десятилетия, поэтому вода в лиманы Джантшейский и Малый Сасык тоже оттуда не поступает и не пополняет озера», – объясняет Русев.
По его словам, сейчас «совсем» не поступает вода и из Черного моря в Тузловские лиманы. Помимо влияния военных действий на отсутствие водообмена одной из причин Русев также назвал тот факт, что администрация области не предоставила рыбакам разрешения открыть пропасть за собственные средства.
«Одесская ОГА, а именно заместитель главы ОГА Олег Муратов и Департамент экологии ОГА Павел Буланович противозаконно блокировали выдачу разрешений местным рыбакам, которые готовы были за свои средства сделать такую важную природоохранную работу, о чем я писал раньше и открыть пропасть. Но этого не произошло» , – подчеркивает сотрудник Национального парка.
В результате испарения воды из лиманов на фоне отсутствия водообмена привело к полному высыханию заповедных озер, где были сосредоточены уникальные птичьи «садики» галагазов (род уток), говорит Русев.
Национальный парк «Тузловские лиманы» — природоохранная территория в Украине на территории Белгород-Днестровского района Одесской области.
В Одессе разгорелся скандал вокруг случаев нарушения комендантского часа развлекательными заведениями. Наибольший резонанс вызвала дискотека в клубном отеле М1 на Ланжероне, видео с которой появилось в соцсетях ее участников. Шум и веселье многие сочли опасными и неуместными во время войны, когда в Одессе страдают переселенцы, в госпиталях лежат раненые, а Николаев ежедневно бомбят ракетами оккупанты.
Ситуация привлекла внимание военной администрации. О том, как поступили с нарушителями, рассказал спикер главы Одесской военной администрации Сергей Братчук.
Он заявил, что и персонал клуба и все посетители поняли, что они нарушили правила, поэтому принесли свои извинения и все вместе решили предоставить финансовую помощь подразделениям Вооруженных сил Украины. Братчук подчеркнул, что ни одного исключения для нарушителей комендантского часа, кто бы это ни был или правил в работе данных клубов, не будет.
Между тем в анонимных телеграм-каналах города появилось заявление одного из сотрудников клуба, который утверждает, что все это ложь, и на самом деле никто не был наказан. Также он написал, что никакие средства на ВСУ в клубе не собирались. Дискотека изначально была организована якобы с благотворительной целью, но кому конкретно и какая часть от собранных с отдыхающих средств уйдет — неизвестно.