Криминал
66,9% українських агропідприємств не хочуть впроваджувати ринок землі: побоюються нечесній конкуренції
Керівництво 66,9% українських агропідприємств не бажає впроваджувати ринок землі, оскільки не бачить для себе можливості конкурувати на цьому ринку.
Про це повідомив голова Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Андрій Дикун на Всеукраїнському земельній форумі.
ВАР провела опитування представників агропідприємств. опитування показало, що, на думку підприємців, вони не витримають конкуренції з холдингами та олігархами, а також складної ситуації з чиновниками. Серед опитаних було близько 500 чоловік, тільки шестеро відповіли негативно на питання «чи Платили ви хабарі в минулому році у зв’язку зі своєю діяльністю?». Решта визнали, що тема хабарництва для органів держвлади залишається актуальною.
На думку присутніх, якщо в Україні будуть впроваджувати ринок землі, то право продажу має поширюватися: спочатку на землі державної та комунальної власності, а потім і на землі приватної власності — так вважають 29,84% респондентів; тільки на землі в приватній власності – з цією тезою погодилися 21,59% учасників опитування; одночасно на землі як приватної, так і державної та комунальної власності — 26,03%.
Відповідаючи на питання про те, хто має право купувати землю, більшість голосуючих (51,5%) зійшлися на думці, що спочатку це повинні бути тільки фізичні особи, а після закінчення перехідного періоду одночасно фізичні та юридичні особи-сільгоспвиробники (підприємства, власниками яких є виключно фізичні особи-громадяни України). Ще 22,46% опитаних переконані, що право на купівлю землі повинні мати тільки фізичні особи-громадяни України.
68,87% проголосували проти обмеження кола фізичних осіб, які мають право на купівлю-продаж та володіння землями сільськогосподарських призначення виключно членами фермерських господарств (тобто мають організаційно-правову форму «фермерське господарство»).
Думки щодо максимального розміру площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення «в одні руки» фізичній особі розділилися: 38,51% підтримують ідею «до 200 га», а 34,47% — до 500 га». Коли аграрії відповідали на питання, скільки землі має бути у власності юридичних осіб (і пов’язаних з ними осіб, то вийшов такий відповідь: максимальний розмір до 5000 га підтримали 51,52%, а до 10000 га — 22,42% опитаних.
51,59% учасників опитування висловилися проти надання винятків юридичним особам у вигляді права купувати землі сільськогосподарських призначення більш обмеження (заборони на купівлю або ліміти) у розрахунку 2 га на корову.
58,42% учасників голосування вважають, що будуть менше грошей інвестувати в інфраструктуру населеного пункту, де вони проживають, після того, як пайовики продадуть свою землю новим власникам.
В опитуванні брали участь 490 агропідприємств із загальним земельним фондом 4500000 га землі. З них — 115 тваринницьких комплексів і 79000 поголів’я ВРХ.
Треба думати, побоювання українських аграріїв мають підстави. По-перше, тому, що за 1 квартал 2019 року оренда землі в Україні подорожчала на 24%. Це офіційні дані Госгеокадастра України. Як повідомив ГолосUA один з підприємців, на сьогодні оренда 1 га землі в Україні коштує близько 142 доларів США.
По-друге, українські аграрії не користуються такою підтримкою держави при оренді землі, як, наприклад, це зроблено в Литві. Але близько 50% опитаних зацікавлені в купівлі землі і близько 80% опитаних хотіли б взяти кредити на придбання земельних ділянок.
А заступник голови Комітету з питань сільських питань Литовського Сейму Казіс Старкявичюс повідомив, що в 2019 році у країнах-членах ЄС оренда землі коштує 260 євро за 1 га, в Польщі — 160 євро, Литві – 180 євро. «У Литві на оренду землі аграрії можуть витратити державні дотації – 100 євро на 1 га», — сказав він.
Нагадаємо, в грудні 2018 року профільний Комітет парламенту рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроект №9355-5 про продовження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Про це повідомив заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, передає РБК Україна.
Він зазначив, що комітет розглянув всі зареєстровані в Раді проекти закону про продовження мораторію.
«На сьогоднішньому засіданні розглянуті всі законопроекти про продовження заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення. Комітет підтримав законопроект №9355-5», — повідомив парламентарій.
Нардеп зазначив, що розробниками цього законопроекту були в більшості члени аграрного комітету. «Цей законопроект передбачає продовження мораторію на один рік. А також обов’язкове внесення Кабміном закону про обіг землі… Всі інші законопроекти комітет відхилив, рекомендував прийняти за основу один — №9355-5. Але комітет надав свій висновок, а в залі будуть розглядатися всі законопроекти», — пояснив заступник голови комітету.
«>
11.04.2019
08:19
Источник
В Одессе состоится общественное обсуждение дальнейшей судьбы памятника «Основателям Одессы», расположенного на Екатерининской площади в центре города. Мероприятие пройдет под руководством управления по объектам культурного наследия Одесского городского совета в форме интернет-конференции 19 сентября в 12.00.
С учетом предложений, полученных по результатам общественного обсуждения, в период с 20 сентября 2022 года по 20 октября 2022 года включительно будет проводиться электронный опрос территориальной громады Одессы по данному вопросу с использованием вебпортала «Социально активный гражданин» Одесского городского совета.
Напомним, недавно на президентском портале было размещено несколько петиций с требованием снести монумент. Президент рассмотрел эти предложения и заявил, что судьбу памятника должны решать городские власти Одессы.
В Национальном природном парке «Тузловские лиманы» в Одесской области практически высохли уникальные мелкие внутренние озера, названные в честь академика Ювеналия Зайцева.
Об этом сообщил бывший руководитель нацпарка эколог Иван Русев.
Причиной высыхания озер стало то, что в этом году вода в лиманы почти не поступает извне.
«Не было и стока пресной воды по малым рекам в лиманы. К тому же в этом году уровень воды в реке Дунай крайне низок за последние десятилетия, поэтому вода в лиманы Джантшейский и Малый Сасык тоже оттуда не поступает и не пополняет озера», – объясняет Русев.
По его словам, сейчас «совсем» не поступает вода и из Черного моря в Тузловские лиманы. Помимо влияния военных действий на отсутствие водообмена одной из причин Русев также назвал тот факт, что администрация области не предоставила рыбакам разрешения открыть пропасть за собственные средства.
«Одесская ОГА, а именно заместитель главы ОГА Олег Муратов и Департамент экологии ОГА Павел Буланович противозаконно блокировали выдачу разрешений местным рыбакам, которые готовы были за свои средства сделать такую важную природоохранную работу, о чем я писал раньше и открыть пропасть. Но этого не произошло» , – подчеркивает сотрудник Национального парка.
В результате испарения воды из лиманов на фоне отсутствия водообмена привело к полному высыханию заповедных озер, где были сосредоточены уникальные птичьи «садики» галагазов (род уток), говорит Русев.
Национальный парк «Тузловские лиманы» — природоохранная территория в Украине на территории Белгород-Днестровского района Одесской области.
В Одессе разгорелся скандал вокруг случаев нарушения комендантского часа развлекательными заведениями. Наибольший резонанс вызвала дискотека в клубном отеле М1 на Ланжероне, видео с которой появилось в соцсетях ее участников. Шум и веселье многие сочли опасными и неуместными во время войны, когда в Одессе страдают переселенцы, в госпиталях лежат раненые, а Николаев ежедневно бомбят ракетами оккупанты.
Ситуация привлекла внимание военной администрации. О том, как поступили с нарушителями, рассказал спикер главы Одесской военной администрации Сергей Братчук.
Он заявил, что и персонал клуба и все посетители поняли, что они нарушили правила, поэтому принесли свои извинения и все вместе решили предоставить финансовую помощь подразделениям Вооруженных сил Украины. Братчук подчеркнул, что ни одного исключения для нарушителей комендантского часа, кто бы это ни был или правил в работе данных клубов, не будет.
Между тем в анонимных телеграм-каналах города появилось заявление одного из сотрудников клуба, который утверждает, что все это ложь, и на самом деле никто не был наказан. Также он написал, что никакие средства на ВСУ в клубе не собирались. Дискотека изначально была организована якобы с благотворительной целью, но кому конкретно и какая часть от собранных с отдыхающих средств уйдет — неизвестно.