NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
В грудні 2023 року в приміщенні Radisson Hotel City Centre Odessa відбувся Одеський Експортний Форум, який об`єднав представників транспортної галузі, дипломатів, економістів, державних службовців та фахівців інших суміжних галузей для обговорення актуальних, на нинішній час, питань експорту та логістики в Одеському регіоні та Україні в цілому.
Організаторами заходу виступили Агенція Регіонального Розвитку Одеської області, UKRSIBBANK BNP Paribas Group та Регіональний офіс міжнародного співробітництва в Одеській області. Партнер форуму – Агенція міжнародних експедиторів України.Ми вперше проводимо Експортний форум, – зауважив Директор
Ми вперше проводимо Експортний форум, – ЗАУВАЖИВ ДИРЕКТОР
Агенції Регіонального Розвитку Одеської Області Сергій Кононенко, – це пов`язано з певними змінами, які відбулись в економіці країни, транспортній галузі та логістиці під час воєнного стану в Україні. Мета форуму – не тільки об`єднати за круглим столом фахівців та лідерів транспортної сфери, але й ознайомити учасників з тими здобутками, які зробила офіційна влада для сприяння розвитку економіки, бізнесу і, відповідно, добробуту Одеського регіону в такий непростий для нашої країни час.
В рамках Одеського Експортного Форуму Представник Міністерства Закордонних Справ України Петро Сухомейло провів презентацію платформи Nazovni, як одного з потужних державних сервісів глобалізації бізнесу.
Доповідь провідного фахівця UKRSIBBANK Юлії Пінєгіної щодо особливостей валютного нагляду в умовах воєнного стану та виступ сертифікованого експерта Торгово – Промислової Палати України з питань експорту до ЄС Миколи Ларіна, безумовно, поповнили багаж знань та розширили світогляд запрошених до участі у Форумі гостей.
Окремим блоком Одеського Експортного Форуму була дискусія провідних гравців експортного сектору Одеського регіону, серед яких – Дмитро Казанін, власник та директор ТОВ «Теус Термінал», Володимир Гузь, комерційний директор Глобал Оушен Лінк, Сергій Боєчко, директор ТОВ «КАЛІПСО ЕКСПРЕС» та інші.
До участі у дискусії приєднались також Дмитро Казавчинський, засновник Odesa Business Club та Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця».
І приємним доповненням нетворкінгу на завершення Одеського Експортного Форуму стала презентація та дегустація продукції від ТМ «Шабо», якість продукції якої є беззаперечною з 2003 року.
У Києві відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та віцепрем’єр-міністра — міністра закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Антоніо Таяні. Сторони обговорили потреби у відновленні. У спільному українсько-італійському комюніке Італія оголосила про взяття під патронат відбудови міста Одеси та Одеської області, щоб пришвидшити їхнє відновлення від наслідків російської агресії, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ.
«Підтримуємо початок роботи представництва Confindustria в Україні та готовність Італійського агентства експортного страхування (SACE) надавати фінансові гарантії італійським компаніям. Цінуємо активну позицію уряду Італії щодо підтримки швидкого відновлення України», — сказав Денис Шмигаль і подякував за військову, гуманітарну та санкційну підтримку.
Прем’єр підкреслив, що Україна очікує на ухвалення 12-го пакета санкцій, який має бути спрямовано на унеможливлення постачання в росію західної високотехнологічної комплектації.
Президент України під час зустрічі з італійським урядовцем високо оцінив готовність Італії взяти під патронат Одесу, зокрема фінансування відбудови Спасо-Преображенського кафедрального собору та інших історичних пам’яток міста, пошкоджених внаслідок російських ракетних атак.
Володимир Зеленський подякував італійському уряду і Прем’єр-міністрові за політичну підтримку нашої країни в усіх питаннях та висловив сподівання, що тема України буде серед ключових пріоритетів головування Італії у «Групі семи» 2024 року.
Глава держави поінформував про ситуацію на полі бою та першочергові потреби Сил оборони України. Було наголошено на важливості подальшого нарощування оборонної підтримки нашої держави, зокрема посилення ППО для захисту мирних українців та зернової інфраструктури, повідомляє Офіс Президента.
Останніми днями почастішали атаки росіян на острів Зміїний. Удари керованими авіабомбами провокують небезпеку для пересування суден акваторією Чорного моря.
«Вони намагаються бомбити саме навігаційні шляхи. Тому що сам острів географічно і ландшафтно міцна скеля. Розбомбити його не так просто, якщо розраховувати, що там щось хотілось б розмістити. Біля самих газовидобувних платформ їм немає що робити. Їм підходу до вишок Бойка немає. Тому вони просто тероризують морські транспортні шляхи», — розповіла речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк в етері телемарофону.
За її словами, росіяни скидають керовані авіабомби для того, щоб привести в дію морські міни, яких ще доволі багато в морі, і щоб ускладнити навігаційний шлях.
Речниця також підкреслила, що останніми днями працює тимчасовий коридор.
«Нам довіряють судновласники і йдуть на те, щоб судна йшли тим коридором, який ми запропонували. Безпековий компонент нами дотримується, ми повністю забезпечуємо безпеку для суден», — зазначила Наталія Гуменюк.