Війна
Україна — бренд переможця: Які шанси Одеси прийняти EXPO 2030. Розповів Роман Григоришин

Виставка EXPO — іміджевий захід світового масштабу і в України є всі шанси на проведення виставки в Одесі у 2030 році. Наразі йде підготовка до голосування за кандидата. Воно відбудеться у листопаді 2030 року, де 170 країн, члени Міжнародного бюро виставок, голосуватимуть за одного з чотирьох кандидатів. Міста-суперники Одеси: Пусан, Рим, Ер-Ріяд. Про одеські переваги та плани виставки для “Дайджесту Одеси” розповів директор Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської обласної військової адміністрації, Роман Григоришин.

Фото: УСІ
Розглянемо конкурентів
Виставка можливо не такий відомий захід, як Чемпіонат Світу з футболу чи Олімпійські ігри, але йде на рівні з ними. А економічний ефект навіть більший, адже виставка триває півроку.
Виставка планувалась на 2020 рік в Дубай, була перенесена і проходила з жовтня по березень 2021 року. В 2025 році пройде в Японії. Тому, якщо планувати виставку у Пусані (Південна Корея) або Ер-Ріяду (Саудівська Аравія) — це суперечить базовому олімпійському принципу: виставка повинна подорожувати континентами.
Розглянемо Ер-Ріяд. Ми розуміємо, що фінансово — це точно фаворит, тому що таких можливостей, мабуть, немає у жодної з інших країн. Проте, є аспекти, які грають проти: закритість країни та питання забезпечення прав жінок. Ми зараз будемо спостерігати Чемпіонат Світу з футболу в Катарі. І вже зустрічаються різні ситуації по персоналу саме жіночої статі. Цивілізованому світу зазвичай важко робити такі кроки в напрямку країн, які важко назвати демократичними.
Італія. У 2015 році виставка була в Мілані. Якщо дивитись на столітню історію виставок, то в цій країні вона була дуже багато разів. А у Східній Європі виставки не було останні 40 років.
Серед претендентів була москва, але вона сама собі вистрілила в ногу. Москви немає, тому з огляду на це Одеса — є одним із фаворитів. Ми не фантасти, розуміємо, що у багатьох з цих міст виставку можна проводити хоч завтра, а Одесі — треба попрацювати. Але для цього якраз є оці сім років, за які ми можемо перевтілити наше місто. І зробити таким, яке зможе прийняти протягом 6 місяців мільйони туристів.
Переваги міста і для нього
Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні. Так вони б надали нам не рибу, як зазвичай, а вудочку, якою б ми зловили своє щастя.
Відповідно, це може бути флагманський проєкт всього півдня України. Логістично немає сенсу будувати ще один чи два аеропорти в Одесі. Треба робити місто доступним для інших аеропортів, з’єднувати швидкими шляхами з Миколаєвом (відновлення аеропорту) і з Ізмаїлом (реконструкція злітної смуги). І звичайно швидкою залізницею Одеса-Київ, щоб ми були в межах 3-4 годин зі столицею. Цей логістичний ланцюжок по-новому зв’яже Одесу із Європою, Києвом та Миколаєвом.
Одеса у світі популярне місто, проте на жаль не випустило нічого нового у сучасності, а та спадщина, яка була, вже розгубилась. Проте ми знаємо, що іноземці визнавали це місто як комфортне для життя. Багато хто закохувався в місто, а хтось —в людей, купував нерухомість і час від часу приїжджає. Саме Одеса серед міст України найбільше зачаровує іноземців. На це багато підстав. Виставка — стимул приїхати, тим хто чув, але не був тут.
Щодо економічного добробуту міста, звичайно, хочемо, щоб вони приїхали, отримали задоволення, витратили тут гроші, підтримали нашу економіку, або стали б частиною цієї економіки. Тому це неймовірно великий шанс, історичний для Одеси.
Куди крокуємо стосовно EXPO
У кінці листопада 171 Генеральна асамблея МБВ, на якій відбудеться презентація нашої заявки, цього разу в офлайн режимі. Там буде вперше представлено саме архітектурний концепт, який розробляла Zaha Hadid Architects.
У проміжку між лютим-квітнем буде перевіряюча місія. Перше, що інспектуватимуть — гарантії центральної влади. Ми наразі робимо план, який запропонуємо Міжнародному бюро по візиту. Вони тут працюватимуть з понеділка по п’ятницю. Перші день-два вони проведуть у Києві, потім прибудуть до Одеси. Відбудеться зустріч з керівництвом міста, області, виїзд на саму локацію, демонстрація проєктів, логістики. Крім нашої презентації, готуємо кілька крутих сюрпризів для них.
Ми розуміємо усю безпекову ситуацію, отримали завірення від Генерального Секретаря Міжнародного бюро виставок. Як мінімум він точно приїде, а щоб місія відбулась, потрібно ще троє делегатів. Я думаю, що не буде проблеми. На крайній випадок думатимемо про якийсь гібридний варіант цієї місії, можливо в онлайн-режимі. Але офлайн — краще.
Місце зустрічі — поля зрошення: де планують проходження виставки
Запланована територія — 250 га полів зрошення в 15 хвилинах їзди до центру. Про цю територію говорять останні років 20. Є купа варіантів, а щоб перейти від слів до справи, треба вирішити цілий ряд проблем. І так склалось, що, бюджетом міста чи області — це майже неможливо. Навіть, якщо ми не виграємо, то в будь-якому випадку, це можливість привести до ладу місце. Адже це справді територія пріоритетного розвитку: величезна ділянка, на якій може з’явитись як новий мікрорайон, так і різні економічні суб’єкти. Великий простір для росту, що знайти у місті на узбережжі — важко. І до речі, — ще одна перевага Одеси, відносно суперників. В інших країн немає ділянки в межах центру міста.
Кожна країна по-різному підходить до виставки. Хтось приїжджає себе продавати, представляючи виробників, а хтось презентує країну. Є країни, які концептуально не сприймають, коли ти презентуєш виробника, як США, наприклад, вони себе презентували, як країну загалом. Зрештою — велика конверсія грошей та привернення уваги до країни. Наприклад, у 2021 році, український павільйон був також заточений на кількох виробників. І вони підписали багато контрактів. Це можливість.
Попри війну: як готуватись до проєкту 2030 року, коли у країні війна
Безумовно вторгнення вплинуло. Рік тому, коли ми заявили про цю ініціативу, до того як її підтримав президент, багато людей дуже скептично ставились. Особливо ті, хто був у Дубай і розуміють що це таке.
Через вторгнення та події в Україні і такої уваги, то з цього боку є трохи позитивного впливу для проєкту і можливостей. росію викинули з процесу, а Одеса стала хабом для міжнародних організацій, центром зернової угоди.
Організаційно та ментально після вторгнення було важко повернутись до роботи. Коли тут питання життя та смерті, розмовляти про те, що буде у 2030 році — складно. Коли вся адміністрація, і я також, працювала на забезпечення військових, навіть в думках не було питання “Що робити з ЕКСПО?”.
На кінець лютого планували почати процес підготовки досьє. Були підібрані підрядники, розуміння фінансування, адже це не мало бути за кошти платників податків. Ми були готові починати з 1 березня. Почалась повномасштабна війна і зрозуміло, що ніхто до цього не повертався. І я чесно кажу, не знаю як склалось, якби в середині квітня мені не подзвонила Генеральний директор Zaha Hadid Architectsі. Вона сказала, що фірма готова продовжувати співпрацю. Нагадаю, це найдорожче та найпопулярніше архітектурне бюро у світі. Дуже багато компаній, міст змагаються за те, щоб компанія щось проєктувала чи будували в них і це коштує дуже дорого. До цього ми розглядали комерційну співпрацю з цим бюро, і коли вони в квітні подзвонили, то була дискусія. Навіть якби були гроші, нас би ніхто не зрозумів. Але фірма вирішила подарувати нам цей проект, тому що за їхніми словами: “ Україна — бренд переможців”. Вони хотіли бути з нами, підтримати та перемогти разом.
Після цієї історії особисто я та моя команда не розглядали, що ми не подаємо це досьє. Так, це було дуже важко — програмний документ англійською та французькою мовами. Там розписано все до деталей: як рухаються люди, де вони живуть, яка економіка процесу, як будуватимуться павільйони, як ми будемо це промоутити.
Маленька довідка: 7 вересня Україна офіційно подала реєстраційне досьє до Міжнародного бюро виставок у Парижі (BIE) для участі у конкурсі серед країн-кандидатів на право проведення Всесвітньої виставки Expo 2030 в Одесі. Цей крок є ключовим і обов’язковим для кожної країни-кандидата на етапі розгляду проєкту та в процесі голосування.
Ми з’єднались з командою CIVITTA. Ця консалтингова компанія веде дуже багато проєктів Кабінету Міністрів і ми почали співпрацю. Вони дуже молодці, надзвичайно креативні, крута професійна команда, яка допомогла все це зібрати в один документ. Тут варто відзначити, що Обласна адміністрація, всі департаменти, міністерства, місто оперативно надавали інформацію та допомагали. Це був як мурашник і в мене літо пройшло під лозунгом “досьє ЕКСПО”.




Часто запитують чому ми цим займаємось, при тому що немає абсолютної гарантії, що ми переможемо. Але мені подобається бути причетним до чогось великого і це не купиш ні за які гроші. Думаю, що можливо завдяки цій роботі, колись в 2030 році, гулятиму зі своєю дитиною на виставці ЕКСПО в Одесі. З гордістю скажу: “я працював над цим”.
Хочу відзначити, що абсолютно всі країни, які є нашими конкурентами в боротьбі за ЕКСПО, абсолютно коректно себе поводять. Не бачив жодного висловлювання, що в Україні немає шансів, бо у них війна.
Дізнатись, нададуть Одесі право чи ні, зможемо за 14 місяців. Це довгий дипломатичний шлях, на меті якого показати світу сучасну та прогресивну Одесу.

Війна
Обмін полоненими у форматі «1000 на 1000» може відбутися наступного тижня

Масштабний обмін полоненими у форматі «тисяча на тисячу» може відбутися наступного тижня.
Про це повідомив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов у коментарі ТСН, передає Укрінформ.
«Сподіваюсь, це станеться на наступному тижні, за списками, ви ж розумієте — буде обмін, скажімо так, кого зможемо забрати — того будем забирати. І так само віддавати», — сказав Буданов.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні міністр оборони України Рустем Умєров, коментуючи результати переговорів з російською делегацією у Стамбулі, заявив, що обмін полоненими у форматі «1000 на 1000» може відбутися найближчим часом.
Заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький зазначив, що Головне управління розвідки Міністерства оборони України вже розпочало роботу над списками осіб, які будуть повернені на Батьківщину під час обміну «1000 на 1000».
Фото: ГУР
Війна
як США перезапускають свою кіберполітику?

Америка змінює підходи до боротьби у кіберпросторі, щоб краще відповідати на виклики сучасності.
Держдепартамент США анонсував масштабну трансформацію: вже цього літа Вашингтон планує розділити єдину структуру, що досі відповідала за всю цифрову політику від кібербезпеки до штучного інтелекту. Здавалося б, США лише нещодавно створили цей «кіберцентр» як відповідь на зростаючі цифрові виклики. Бюро останні роки успішно координувало все від переговорів щодо кібербезпеки до розробки глобальних технологічних стандартів.
Але тепер — навпаки: функції розділяють, вертикаль перезавантажують, а підпорядкування змінюють.
Іннформація яка сколихнула кіберспільноту у США стосується Bureau of Cyberspace and Digital Policy (CDP) — Бюро кіберпростору і цифрової політики. Воно з’явилося у квітні 2022 року і стало головним майданчиком США для глобального кібердіалогу.
Саме тоді вперше всі цифрові включаючи безпек,у дипломатію, штучний інтелект були зведені в одну структуру.
CDP напряму підпорядковувалося першому заступнику держсекретаря, що робило його не просто «ще одним підрозділом», а важливою політичною інституцією.
Як пише Government Accountability Office (GAO) у звіті 2025 року, CDP «посилило дипломатичні зусилля США, зміцнило кіберкоаліції та зробило Штати лідером в розробці міжнародних кібернорм».
CDP було створено як міждисциплінарний орган для трьох основних напрямів:
- Кібербезпека і цифрова свобода — просування міжнародних норм у кіберпросторі, протидія загрозам, захист прав людини в онлайні.
- Міжнародна комунікація та штучний інтелект — участь у багатосторонніх форумах з розробки політик щодо цифрових технологій.
- Цифрова економіка — підтримка глобальних ініціатив щодо безпечного інтернету, прозорості інфраструктури, технологічних стандартів.
Bureau of Cyberspace and Digital Policy (CDP) очолював посол з особливих доручень. На початках це був Нейт Фік (Nate Fick), який до того працював у сфері кібербезпеки приватного сектору й служив у морській піхоті. Його призначення символізувало спробу Держдепу надати CDP не лише дипломатичну, а й стратегічну вагу.
Серед найбільших успіхів CDP експерти називають:
- активну участь у переговорах щодо Глобального пакту про цифрову безпеку при ООН;
- координацію позицій G7 щодо використання ШІ;
- запуск партнерських програм з демократичними державами для захисту критичної інфраструктури від кібератак.
Унікальність бюро також у тому, що у союзників США подібних структур немає. Навіть у Великій Британії або Японії подібна цифрова дипломатія розкидана між кількома міністерствами.
То для чого це робиться? Навіщо реорганізовувати ефективну структури? Найголовніше причина це нові технологічні виклики
Серед чинників, які спонукали до реорганізації — поява нових загроз у сфері кібербезпеки, включаючи стрімкий розвиток штучного інтелекту, автоматизованих атак, deepfake-технологій та гібридних інформаційних операцій. Саме цим пояснюється створення нового підрозділу — Bureau of Emerging Threats.
Як зазначає видання Cybersecurity Dive, нове бюро має зосередитися на “emerging challenges to U.S. security, including AI-enabled threats and cyber capabilities of foreign adversaries”. Іншими словами, Вашингтон офіційно визнає, що інструменти штучного інтелекту можуть нести не меншу загрозу, ніж класичні кібератаки. Адже у новій архітектурі кіберзагроз штучний інтелект і автоматизовані бот-мережі перетворюються на повноцінних учасників конфліктів. Вони здатні атакувати не лише інфраструктуру, а й саму довіру до інституцій, громадську думку і внутрішню стабільність країни. Ось як це працює:
1. Deepfake і фейкові заяви
Ці тенденції відчутні не лише в США. Наприклад, в Україні під час повномасштабного вторгнення РФ активно застосовувалися інструменти автоматизованого фішингу, діпфейків, бот-мереж і хактивізму. Один лише факт масового запуску deepfake-відео, на яких Президент Зеленський нібито закликає до капітуляції, показав, що ШІ вже став елементом гібридної війни.
2. Боти, що формують «громадську думку»
Сучасні бот-мережі не просто поширюють спам — вони ведуть діалоги, створюють відчуття масової підтримки певних наративів або паніки. Вони імітують громадян, маніпулюють хештегами, впливають на обговорення. Як зазначає дослідниця Brookings Institution Дар’ялін Пейн: «Боти більше не просто спамлять — вони навчилися імітувати людей, брати участь у політичних дискусіях і зсувати суспільну норму».
3. Атаки через адаптивний ШІ
Нові моделі штучного інтелекту можуть навчатись у реальному часі, обходити фаєрволи, експлуатувати слабкості в ланцюгах постачання, а головне — залишатися непоміченими. Вони здатні автоматично модифікувати код шкідливих програм, залежно від системи, яку атакують. Це означає, що традиційна антивірусна або фаєрвол-захист уже неефективна без систем машинного аналізу та поведінкового моніторингу.
4. Персоналізовані фішингові атаки
Інструменти ШІ здатні створювати гіперреалістичні листи від імені ваших колег, банків або держустанов. Такі повідомлення враховують стиль, мову, тематику ваших контактів — і злам стає справою часу. «AI has moved us from phishing to precision strikes on trust infrastructure,» — йдеться у звіті RAND Corporation за 2024 рік.
5. Масштабність і автоматизація
Один бот може керувати сотнями фейкових акаунтів, а один злам заразити тисячі систем у ланцюгу постачання. Саме це стало можливим під час атаки на SolarWinds, яку досі розглядають як приклад складного, але системного втручання в критичні системи США.
6. Війна у хмарі
Чимало атак відбуваються не через «традиційний» шкідливий софт, а через злам API, підміни в хмарних обліковках або інтеграції в ланцюги CI/CD у розробці. Це не лише питання захисту серверів — це питання безпеки архітектури держави.
Тож як бачимо ШІ, масове використання бот-мереж, автономні інструменти соціальної інженерії, атаки через генеративні моделі це все нова масова зброя впливу проти яких з кожним днем все важче боротися.
Схожі виклики відчули в Ізраїлі під час кібератак іранських угруповань у 2023 році, коли через зломи CCTV і генеративні моделі ворог намагався впливати на наративи всередині країни. А у Великій Британії ще у 2022 році GCHQ попереджувало про використання штучного інтелекту з боку державних суперників для маніпулювання громадською думкою через соцмережі та згенеровані відео.
Ці виклики вимагають окремої оперативної аналітики та технічної експертизи, що і стало одним з головних аргументів на користь нової організаційної моделі. Адже якщо держави хочуть навчитися діяти в цих умовах то їм треба адаптуватися до нової організаційної моделі. “We are no longer dealing with isolated cyber incidents — we are in a permanent state of digital contest,” — йдеться у супровідному меморандумі Держдепу, оприлюдненому 21 квітня 2025 року.
Тож рішення виділити окрему структуру для таких загроз це спроба не лише підвищити швидкість реагування, а й адаптувати політику США до реальності 2025 року, де алгоритми, дані й мережеві атаки стають учасниками міжнародних конфліктів на рівні з арміями.
Тож вже з літа CDP розділять на три окремі частини:
- саме бюро CDP залишиться, але тепер підпорядковуватиметься економічному заступнику держсекретаря (а не першому);
- створюється Bureau of Emerging Threats — новий центр для кіберзагроз, штучного інтелекту та сучасних викликів безпеці;
- можливе створення третьої одиниці для координації технічних підрозділів.
У самому Держдепі пояснюють це потребою у «функціональній ефективності»: «We need to align cyberspace policy more closely with our economic and national security interests, and streamline oversight» — йдеться у внутрішньому документі від 21 квітня 2025 року.
Марк Рубіо, який підтримує реорганізацію, каже, що це зробить керування простішим: «Надто багато центрів прийняття рішень — це завжди ризик. Час об’єднувати зусилля там, де це справді потрібно, і розділяти, де є перевантаження».
Але не всі в захваті. Критики наголошують, що поділ CDP може послабити глобальну координацію США у сфері кібербезпеки.
«Це рішення може підірвати здатність Америки діяти єдиним дипломатичним фронтом у кіберпросторі», — попереджає Джессіка Вейт, експертка з Atlantic Council.
Також, як нагадують у Politico, Конгрес лише нещодавно — у 2023 році — офіційно закріпив повноваження CDP у законодавстві. Теперішня реорганізація, по суті, йде врозріз із цим підходом.
А ще — 3,400 посад під скорочення, 132 офіси під закриття, зокрема ті, що займалися демократією та правами людини. Деякі дипломати вже жартують: «Ми вже встигли розпрощатися із колегами, які щойно вийшли на роботу після пандемії».
Також це рішення несе загрози для світу. Найперше це втрата єдиної координації. Коли мова заходить про те, хто в США представляє позицію щодо штучного інтелекту або кібербезпеки на глобальному рівні, теперішня структура вже не дозволяє дати чітку відповідь. Відтепер замість одного єдиного центру, як це було з CDP, партнери США матимуть справу з кількома підрозділами, які можуть діяти паралельно або навіть конкурувати між собою.
GAO (Government Accountability Office Рахункова палата США), вже застерігає: «Політичні сигнали відтепер надходитимуть із різних джерел, не завжди узгоджених між собою».
По-друге — втрата впливу. Коли CDP був під першим заступником держсекретаря, це означало пріоритет. Тепер — це одна з економічних тем. Для союзників у НАТО, G7 чи ЄС — це теж сигнал.
Хоча, звісно, є і плюси: нове бюро загроз потенційно зможе реагувати швидше — наприклад, на атаки проти енергетики чи кампанії через deepfake в TikTok.
Тож як бачимо Америка змінює підходи до боротьби у кіберпросторі, щоб краще відповідати на виклики сучасності. І незважаючи на суперечливість рішення це у будь-якому разі крок вперед у порівнянні з іншими країнами. Україні у свою чергу варто подивитися і проаналізувати цю модель та подумати як її адаптувати до потреб сучасності. Адже у нас і далі триває війни з росією, що вимагає від нас бути сильними, адаптивним та впроваджувати інноваційні практики, які дозволять посилити обороноздатність країни.
Віктор Таран, український політолог, публіцист, громадський діяч, голова Центру “Ейдос” (до 2016 року – Центр політичних студій та аналітики).
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Війна
Українська компанія розробила лазерну турель

Вітчизняна компанія Fulltime Robotics створила лазерну турель SlimBeam потужністю 1,5 кВт.
Про новинку розповіли в кластері підтримки Defense Tech розробок в Україні Brave1, повідомляє кореспондент Укрінформу.
У Brave1 зазначили, що основний напрямок діяльності компанії-учасника кластера — робототехніка, а протягом останнього року вона активно займається розробкою лазерних технологій.
Серед нещодавніх новинок Fulltime robotics – лазерна турель SlimBeam потужністю 1,5 кВт.
Система здатна працювати в автономному режимі, а також може дистанційно керуватися оператором через відповідний застосунок, що зменшує ризики для особового складу.
Лазерна турель може інтегруватися у мобільні платформи або функціонувати як стаціонарне рішення для охорони критичної інфраструктури та стратегічних об’єктів.

Згідно із заявленими компанією-виробником характеристиками, невеликі БпЛА установка здатна знешкоджувати на відстані до 800 метрів.
Крім того, лазер може засліплювати камери ворожих дронів на відстані до 2 кілометрів.
Окрім цього, SlimBeam можна застосовувати для нейтралізації вибухових речовин і в операціях з розмінування.
«Важливо, що промінь невидимий і безшумний — це перевага на полі бою», — пояснює Ігор, CEO компанії.

За його словами, військові можуть використовувати лазер для диверсій: пропалити замок на відстані, провести розмінування чи здійснити детонацію.
«Ми готові розробити й потужніші лазери, які працюватимуть на більших дистанціях, але для цього потрібно масштабування», – додав фахівець.

Представник Fulltime robotics наголосив: випробування показали, що лазер здатний пропалити метал завтовшки 3 мм за 13 секунд з відстані 100 метрів, а на пластмасу потрібно взагалі кілька секунд.
У Brave1 повідомляють, що наразі учасник кластеру пропонує 4 продукти: лазерну рушницю LR-1000, компактну лазерну турель Slim Beam (1.5 кВт), автономну мобільну платформу SB Bot із інтегрованою туреллю, а також лазерні коліматори з автофокусом для B2B-сегменту.
Як раніше повідомляв Укрінформ, у Силах оборони України для надання вогневої підтримки вже застосовують наземні роботизовані комплекси української розробки.
Фото: Fulltime Robotics
-
Війна4 дні ago
бригада імені короля Данила відбила штурм росіян у Часовому Яру
-
Політика4 дні ago
після звернення отримала погрози (відео)
-
Відбудова4 дні ago
Польща планує провести конференцію з відбудови України наступного року
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі за гроші запускали салюти під час атаки росіян Анонси
-
Усі новини4 дні ago
Розв'яжуть важливу проблему: старим ядерним датчикам знайшли нове застосування
-
Політика1 тиждень ago
Путін не хоче жодного миру і не готовий до припинення вогню
-
Події4 дні ago
Українська кіноакадемія оголосила номінантів на IX «Золоту Дзиґу»
-
Суспільство1 тиждень ago
ДНК-дослідження ексгумованих у Пужниках останків проводитимуть у Польщі