Connect with us

Одеса

Авіація РФ у Криму під загрозою: проблеми з ракетами та паливом

Published

on


Винищувач РФ в небі. Фото ілюстративне: росЗМІ

Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Нові ракети

За даними української розвідки, Росія щомісяця виготовляє понад сотню балістичних і гіперзвукових ракет. Йдеться про “Іскандери-М”, “Кинджали”, “Циркони”, а також снаряди для комплексів С-300 та С-400. Водночас аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина цих боєприпасів була виготовлена вже цього року. Це свідчить про те, що російська промисловість продовжує поповнювати запаси, а нові ракети майже одразу потрапляють до військ.

Попри наявність ракет, помітних змін у тактиці їхнього застосування в акваторії Чорного моря останнім часом не спостерігається. Ба більше, запусків стало менше, хоча пускових установок у росіян достатньо. За словами речника ВМС, причини можуть бути різними — від технічного стану носіїв до інших внутрішніх проблем.

“Застосування стають дедалі рідшими. Практично зараз, можна казати, прогрес на 10. І цікавим моментом є те, що кількість випущених ракет менша, ніж кількість пускових установок”, — зауважив Плетенчук.

Читайте також:

Ворог змушений тримати свої основні ракетоносії на базі в Новоросійську. Хоча підвезення боєприпасів туди не є неможливим завданням, сам процес спорядження кораблів став значно складнішим. Росіянам серйозно відгукується втрата можливості безпечно базуватися в тимчасово окупованому Криму. Окупаційна армія фактично веде бойові дії “з коліс”, що є логічним результатом затяжної війни.

“Споряджати ракети – це окрема історія. І тут аукається росіянам відсутність можливості базуватися в Криму… Імовірніше за все, так, є якісь інші причини, інші проблеми. Можливо, і пошкодження, отримані носіями. Неодноразові, до речі”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Удар по рятувальниках

Одним із останніх інцидентів у Чорному морі стала атака на судна Морської пошуково-рятувальної служби. Вони виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору та забезпечували безпеку судноплавства. На борту перебували цивільні члени екіпажу, які постраждали внаслідок удару. Судна не виконували жодних військових завдань.

“Це точно не можна назвати випадковістю, влучити в таку ціль можна лише через прямий канал зв’язку, тому що ця ціль не стаціонарна і, відповідно, це цілью спрямована дія… Переплутати їх з військовими одиницями або ще з чимось неможливо”, — наголосив речник.

За словами Плетенчука, рятувальні судна були належним чином позначені, тому їх неможливо було переплутати з військовими кораблями. Він наголосив, що такі екіпажі працюють винятково для забезпечення безпеки людей у морі. Саме тому удар по них не можна вважати випадковим. Подібні дії порушують міжнародні норми, які захищають пошуково-рятувальні служби.

Втрати в Криму

Останніми місяцями українські військові регулярно повідомляють про ураження російських об’єктів у Криму. Серед них — системи ППО, радіолокаційні комплекси та кораблі. Такі удари поступово послаблюють можливості окупантів захищати півострів. Водночас швидко компенсувати втрати складної техніки росіянам непросто.

“Чим більше і частіше бачите повідомлення про те, що щось вибухає, тим менша компонента протиповітряної оборони в наявності… Поповнювати запаси ППО швидко не вийде, тому що це складна техніка. Панцері — це окрема історія взагалі… черговий спосіб росіян витатити бюджетні кошти не за призначенням”, — зазначив Плетенчук.

Росія продовжує перекидати техніку до Криму, але можливості для цього не безмежні. Особливо складною залишається ситуація із сучасними системами ППО, виробництво яких потребує часу та ресурсів. Саме тому навіть поодинокі втрати таких комплексів мають значення. За словами речника ВМС, швидко закрити всі прогалини в обороні окупанти не можуть.

Паливна криза

Ще однією проблемою для російських військ у Криму стає паливо. Після ударів по нафтобазах і складах окупантам доводиться перебудовувати маршрути постачання. Додаткові труднощі створює й географія самого півострова, адже кількість шляхів доставки ресурсів обмежена. Це особливо важливо для авіації, яка потребує значних обсягів пального.

“Залишити російських окупантів в Криму без палива — це ідея дуже класна, тому що, по-перше, авіація, яка там базується, вона, звісно, споживає багато пального. Вильоти 24 на 7 є реально багаті авіації… Зменшення цих спроможностей, звісно, позитивно впливає на перебіг бойових дій”, — підкреслив він.

Будь-які перебої з паливом впливають не лише на транспорт, а й на бойові можливості військ. Особливо це стосується авіації та техніки, яка постійно залучена до бойових завдань. Поки що говорити про повне припинення польотів зарано, однак додаткові труднощі для окупантів уже виникають. Наскільки серйозними вони будуть, покаже час.

Міст біля Чонгара

Окупаційна влада також повідомляла про пошкодження мосту в районі Чонгара, який є одним із маршрутів між Кримом і захопленою частиною півдня України. Через це росіяни вже почали переорієнтовувати рух транспорту через інші напрямки. Водночас остаточні висновки щодо масштабів пошкоджень поки робити рано. Для цього потрібні додаткові підтвердження.

За словами Плетенчука, мости є надзвичайно міцними спорудами, тому навіть після ударів вони не завжди втрачають свою функціональність. Водночас навіть часткові пошкодження можуть уповільнювати рух техніки та вантажів. Для військової логістики це створює додаткові ризики. Саме тому ситуація навколо переправ залишається важливою для обох сторін.

“Мости насправді дуже-дуже міцні конструкції. І практика цієї війни показала так, що такі об’єкти, як міст, зруйнувати доволі складно, насправді. Так, можна там ускладнити рух чи щось. Але в будь-якому разі, я думаю, що згодом ми побачимо, чи вплинуло це на логістику”, — зауважив Плетенчук.

Нова логістика

Через пошкодження залізничних та автомобільних шляхів логістика загарбників опинилася під загрозою зриву. Інформації про спроби окупантів навести понтонні переправи чи переправляти сили плавзасобами наразі немає. Використати Чорне море для перевезення вантажів військове командування РФ зараз просто не здатне. Усі вцілілі великі десантні кораблі заблоковані у Новоросійську, а пошкоджені судна стоять без діла в кримських портах. ​Морська логістична компонента для російської армії зараз повністю відсутня через високу небезпеку знищення. Росіяни бояться виводити флот у відкрите море, розуміючи загрозу від українських безпілотників.

“З морською логістикою є проблемка. Вона відсутня. Великі десантні кораблі залишаються в пункті базування новоросійському. Ті, які були пошкоджені, залишаються в Криму. І, відповідно, якраз морську компоненту для цього задіяти, буде край складно і небезпечно”, — резюмував речник.

Кримський міст

Російська армія продовжує діяти в умовах суворих обмежень на незаконно побудованому Кримському мосту. Через страх нових ударів з боку ЗСУ окупанти мінімізували перевезення військових вантажів цим шляхом. Основний упор робився на сухопутний коридор через тимчасово захоплені території Запорізької, Херсонської та Донецької областей. Проте через постійну небезпеку ворог був змушений перенести логістичні маршрути ближче до морського узбережжя. ​

Зміна траєкторії руху дозволяє російським колонам трохи збільшити відстань від лінії бойового зіткнення. Проте розвиток українських дронових технологій нівелює цю перевагу, залишаючи транспорт ворога в зоні ураження.

“Зараз є інформація, що вони змінили маршрут, рухаються ближче до узбережжя… В такий спосіб трошки збільшується дистанція від лінії бойового зікну. Але насправді це все закономірно… Розвиток технологій дронових дозволив це використати. Тому так, ворог шукатиме, звісно, вихід із цієї ситуації”, — підсумував Дмитро Плетенчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, вільний продаж бензину на автозаправних станціях Севастополя тимчасово зупинили. Згідно з оголошеними правилами, пальне відпускатимуть тільки за раніше придбаними талонами та не більше 20 літрів в одні руки. Місцевих жителів також закликали не створювати черги біля заправок.

Також Новини.LIVE писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.



Джерело

Одеса

Обухов про електрику, воду та підготовку Одеси до зими

Published

on


Генератор на вулиці. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Після атаки Росії в Одесі в ніч на 9 серпня, залишаються проблеми з електропостачанням. Через пошкодження енергетичної інфраструктури тимчасово не працює міський електротранспорт, а в окремих районах ще є перебої зі світлом. Водночас водопостачання в місті вдалося відновити.

В ефірі Ранок.LIVE. депутат Одеської міської ради Петро Обухов розповів, чого чекати містянам найближчими тижнями та як Одеса готується до зими.

Світло в Одесі

За словами Петра Обухова, після удару енергетична система міста досі працює з проблемами. Частині мешканців уже відновили електроенергію, але в інших будинках її ще немає. Через це 9 та 10 серпня не працює міський електротранспорт.

“Росіяни вже відзвітували, що вони атакували наші підстанції. Вони перелічили шість підстанцій. І дійсно досі є проблеми з електрикою”, — сказав депутат.

Водночас він зазначив, що ситуація з водою вже стабілізувалася. За його словами, місто заживили, і водопостачання відновилося. Однак проблеми з електрикою можуть тривати ще кілька тижнів.

Читайте також:

Можливі графіки

Точних даних про можливі графіки відключень Обухов не назвав. Він наголосив, що не відповідає за енергетичну сферу, тому остаточну інформацію мають надати енергетики. Депутат припустив, що на ситуацію також впливатиме можливість нових атак. Він назвав останній удар прицільним і звернув увагу на те, що під удар потрапили енергетичні об’єкти та міст через Дністровський лиман.

“Можна припустити, що це зроблено просто як терор місцевого цивільного населення”, — заявив Обухов.

План стійкості

У квітні Одеська міська рада ухвалила план стійкості міста. За словами Обухова, документ містить чимало корисних заходів, однак частина з них розрахована на роки та потребує значного фінансування. Депутат вважає нереалістичним, що всі заявлені проєкти вдасться реалізувати найближчим часом. Зокрема, він згадав будівництво сміттєспалювального заводу, який має виробляти тепло для міста.

“Чесно кажучи, з моєї точки зору, це більше така фантазія, ніж якийсь реальний план”, — сказав депутат.

Водночас, за його словами, є конкретні заходи, які можуть посилити готовність міста до опалювального сезону. Йдеться, зокрема, про використання когенераційних установок на великих котельнях.

Частину таких установок, отриманих від Японії, планують запустити вже цього року. Також генераторами або акумуляторами мають обладнати проміжні бойлерні, які допомагають подавати тепло до будинків.

“Якась така більша підготовка триває наразі, ніж минулого року”, — зазначив Обухов.

Водночас він закликав не очікувати, що місто буде повністю захищене від наслідків можливих блекаутів.

“Сказати, що ми прямо на 100% будемо готові, або на 100% місто буде захищено, і в разі блекаутів все буде добре, це було б неправдою”, — наголосив депутат.

Ситуація з водою

Проблеми з водопостачанням після атаки виникли через перебої з електроенергією, а не через пряме пошкодження водогонів чи насосів. За словами Обухова, саме водопостачання є однією з найбільш критичних систем міста. Він пояснив, що альтернативні способи забезпечення Одеси водою мають дуже обмежені можливості. Навіть система бюветів не зможе повністю покрити потреби міста у разі тривалого знеструмлення.

“Навіть якщо лімітувати кожному по 3–4 літри на людину, бювети забезпечують приблизно 10% мешканців”, — сказав Обухов.

Під час перебоїв у місті працювали точки, де можна було набрати технічну воду з цистерн. Однак такий варіант депутат називає лише тимчасовим рішенням.

“Це екстрене рішення. Його вистачить на один-два дні”, — пояснив він.

Чи виїжджають одесити

За словами депутата, наразі він не бачить серед своїх знайомих масового виїзду людей з Одеси через загрозу нових атак і складної зими. Водночас минулої зими місто вже пережило тривалі перебої зі світлом і теплом. Обухов навів приклад одного з великих будинків, де проблеми з електропостачанням досі не вдалося повністю вирішити.

“Люди ставлять, хто може собі, сонячні панелі, накопичують воду. Тобто все, що можна робити вдома, роблять вдома”, — розповів депутат.

В одному з будинків, за його словами, мешканці отримують електроенергію від потужних генераторів по кілька годин на день ще з минулої зими. Проте організувати таке забезпечення для всього міста буде практично неможливо.

Безпека на пляжах

Окремою проблемою залишається безпека людей під час відпочинку на узбережжі. В Одесі триває курортний сезон, однак повітряні тривоги можуть починатися просто під час перебування людей на пляжах. Обухов нагадав про випадок, коли жінка загинула від уламків під час повітряної тривоги. Після цього з’ясувалося, що пляж не був офіційно дозволений для відпочинку. На деяких офіційних пляжах встановлені бетонні укриття, але депутат вважає, що їх недостатньо.

“Я б не сказав, що їх достатньо. Ну, чесно кажучи, я сам не був під час тривоги, я не бачив, чи користуються ними люди”, — зазначив Обухов.

Він також звернув увагу на зміну характеру російських атак. За його словами, останнім часом під ударом були порти та цивільні судна. Тепер, на його думку, загроза безпосередньо для цивільного населення зросла.

“А тепер вони, після того, як порти перестали працювати, взялися за цивільне населення”, — сказав депутат.

Як повідомляли Новини.LIVE, унаслідок російської масованої атаки на Одещину в неділю, 9 серпня, постраждали 14 людей. 11 потерпілих госпіталізували. Усім травмованим надають допомогу.

Також Новини.LIVE писали, що у Чорному морі загострилася ситуація навколо українського судноплавства. Росія посилила атаки на морські маршрути та судна, а роботу морського коридору наразі фактично призупинено. Водночас українські сили шукають способи зменшити загрозу для судноплавства та послабити російські можливості в регіоні.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Ціни на пальне в Одесі 10 серпня: вартість бензину та ДП

Published

on


Ціни на АЗС. Фото: Новини.LIVE

Початок нового тижня приніс чергові оновлення на заправних станціях Одеси. Місцеві автолюбителі знову стикаються з відсутністю окремих марок пального на стелах популярних мереж. Водночас середня вартість дизелю, бензину та автогазу в регіоні залишається стабільною.

Новини.LIVE розповідають, скільки зараз коштує заправити авто в Одесі та що саме змінилося порівняно з учорашнім днем.

Актуальні ціни на АЗС в Одесі

Станом на 10 серпня популярні мережі АЗС встановили такі ціни: 

WOG: 

  • ДП Євро — 93.80 грн/л 
  • ДП Mustang — 96.80 грн/л 
  • А-95 Євро — 83.50 грн/л 
  • 95 Mustang — 85.90 грн/л 
  • 100 Mustang — 92.90 грн/л 

UKRNAFTA: 

Читайте також:

  • 92 — немає в наявності
  • 95 — 79.90 грн/л
  • 95 Energy — 82.90 грн/л 
  • ДП — 89.90 грн/л 

ОККО:

  • PULLS 100 — 92.90 грн/л 
  • PULLS 95 — 85.90 грн/л 
  • A-95 Євро — 82.90 грн/л 
  • PULLS ДП — 96.90 грн/л 
  • ДП Євро — 93.90 грн/л

На заправках UKRNAFTA й надалі відсутній бензин А-92, проте звичайний А-95 та дизель є в наявності за вигідними цінами. У мережі ОККО преміальний дизель PULLS ДП знову доступний для водіїв за ціною 96.90 грн/л. Мережа WOG утримує цінники на попередньому рівні.

Середні ціни на пальне в Одеській області

Згідно з даними моніторингу на 10 серпня, середня вартість пального на Одещині становить: 

  • Бензин А-95 преміум: 84.41 грн/л (без змін, 0.00%)
  • Бензин А-95: 81.48 грн/л (без змін, 0.00%) 
  • Бензин А-92: 77.90 грн/л (без змін, 0.00%) 
  • Дизельне паливо: 92.46 грн/л (без змін, 0.00%) 
  • Газ автомобільний: 42.59 грн/л (без змін, 0.00%)

Ціни на пальне на АЗС згідно з даними Мінфіну

Зріз вартості пального серед основних операторів Одеської області станом на 10 серпня: 

  • AMIC: А-95 — 79.99 грн/л, ДП — 91.99 грн/л, Газ — 42.49 грн/л. 
  • Parallel: А-95+ — 81.90 грн/л, А-95 — 79.90 грн/л, ДП — 89.90 грн/л, Газ — 40.90 грн/л.
  • SOCAR: А-95+ — 88.40 грн/л, А-95 — 85.40 грн/л, ДП — 95.90 грн/л, Газ — 42.90 грн/л. 
  • UKRNAFTA: А-95+ — 82.90 грн/л, А-95 — 79.90 грн/л, А-92 — 77.90 грн/л, ДП — 89.90 грн/л, Газ — 42.90 грн/л. 
  • UPG: А-95+ — 81.90 грн/л, А-95 — 79.90 грн/л, ДП — 90.90 грн/л, Газ — 42.90 грн/л. 
  • VST: А-95 — 80.90 грн/л, ДП — 93.90 грн/л, Газ — 42.90 грн/л. 
  • WOG: А-95+ — 85.90 грн/л, А-95 — 83.50 грн/л, ДП — 93.80 грн/л, Газ — 44.50 грн/л. 
  • БРСМ-Нафта: А-95 — 78.99 грн/л, ДП — 90.99 грн/л, Газ — 41.49 грн/л. 
  • Катрал: А-95+ — 83.99 грн/л, А-95 — 83.39 грн/л, ДП — 93.39 грн/л, Газ — 40.99 грн/л.
  • ОККО: А-95+ — 85.90 грн/л, А-95 — 82.90 грн/л, ДП — 93.90 грн/л, Газ — 43.90 грн/л.

Як повідомляли Новини.LIVE, на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.

Також Новини.LIVE писали, що водіям, які планують перетинати кордон з Румунією через Одеську область, варто заздалегідь перевірити документи на автомобіль. Під час прикордонного контролю можуть попросити підтвердження чинного технічного огляду. Також необхідно мати документи на водія та транспортний засіб.



Джерело

Continue Reading

Одеса

На Одещині втрачено винищувач МіГ-29: пілот катапультувався

Published

on


МіГ-29 Повітряних Сил ЗСУ. Фото: Український мілітарний портал

Увечері 10 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання на Одещині було втрачено винищувач МіГ-29 Повітряних Сил ЗСУ. Пілоту вдалось успішно катапультуватися.

Про це повідомили у Повітряних Силах ЗСУ, інформують Новини.LIVE.

Авіакатастрофа МіГ-29 у Одеській області

Як зазначили в Повітряних Силах, льотчик виконував завдання зі знищення повітряних цілей противника.

За попередніми даними, під час пуску авіаційної ракети сталася нештатна ситуація, внаслідок якої літак загорівся. Пілот втратив керування винищувачем, однак до останнього намагався врятувати машину.

Льотчик успішно катапультувався. Його евакуювали до медичного закладу, де йому надають необхідну допомогу.

Читайте також:

Причини та обставини інциденту наразі встановлюються.

Скриншот повідомілення Повітряних Сил ЗСУ у Facebook

Як ми раніше інформували, Україна запропонувала Польщі обміняти винищувачі МіГ-29 на безпілотники. Київ уже передав польській стороні конкретні умови такої угоди.

Напередодні у Варшаві наголосили, що не відмовляються від передачі літаків, однак у разі затягування переговорів можуть розглянути інші варіанти. Польща розраховує на співпрацю з Україною у сфері безпілотних технологій.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.