Суспільство
Одеса 1 квітня 2026 — як відроджується День сміху після війни
Гуморина в Одесі.
1 квітня в Одесі традиційно асоціюється з жартами, веселощами та знаною Гумориною. До початку повномасштабної війни це свято збирало тисячі містян і гостей, створюючи святкову, легку атмосферу. Однак останні роки внесли суттєві зміни: масові події відійшли на другий план. Чи доречно проводити такі заходи під час війни і чи слід відновлювати їх після перемоги?
Журналісти опитали одеситів, що для них означає 1 квітня і чи варто повертати Гуморину.
Одеса — столиця гумору
Деякі містяни кажуть, що нині це свято втратило свою актуальність. Через війну багато хто відчуває, що зараз не час для розваг і масових святкувань. Водночас у пам’яті зберігаються теплі згадки про часи, коли місто жило святковим настроєм.
“Ну, зараз я не святкую це свято. Хотілось, як завжди, ми звикли до параду, концертів. До війни ми приходили, дивилися. Звичайно, добрі емоції були”, — каже Оксана.
Інші мешканці переконані: після завершення війни такі традиції треба неодмінно відновити. На їхню думку, святкування піднімають настрій і сприяють формуванню позитивного іміджу міста. Одеса завжди вирізнялася особливим гумором і легкою атмосферою.
“Можна, після війни поновити свято. Я особисто участі не брала, але як житель Одеси бачила. Це красиво, яскраво, піднімає настрій і престиж міста. Все-таки Одеса — це гуморне місто”, — говорить Ольга.
Гуморина в Одесі
Для багатьох Гуморина — це сімейне свято, пов’язане з дитячими спогадами та спільними розвагами. Воно стало частиною особистих історій і традицій родин. Війна ж змінила життя багатьох: родини роз’єдналися, частина людей виїхала з міста.
“Раніше ходили, у мене ж троє дітей. Весело було, хотілося б, щоб було як раніше. Але зараз дітей немає поруч, внуки маленькі всі поїхали, тому що бомблять. Звісно, хочеться повернути це. Одеса — це ж сміх, це веселість”, — каже Тетяна.
Багато жителів з ностальгією згадують, як раніше святкували 1 квітня: сім’ями приходили на події, переодягалися й брали участь у заходах. І сьогодні вони зберігають надію, що ці традиції повернуться в майбутньому.
“Зараз, звісно, ніхто не святкує. Але як раніше — дуже хочеться. Ми приходили з сім’єю, самі переодягалися, святкували. І зараз теж хотілося б повернути це”, — ділиться Альона.
Завершення війни
Є також ті, для кого Гуморина не була частиною особистого досвіду, але вони усвідомлюють її значення як важливої міської традиції. Такі люди вважають, що спочатку потрібно повернутися до миру, а вже потім — до масових розваг.
“Про Гуморину знаю, але ми не з Одеси. Ми хотіли б, щоб війна закінчилася, а потім уже весь гумор”, — зазначає Олександр.
Для багатьох одеситів 1 квітня залишається символом радості, гумору та міської ідентичності. Незважаючи на те, що сьогодні святкування відійшли на другий план, більшість мешканців сподівається на повернення Гуморини після перемоги — адже для Одеси це не просто свято, а частина її душі.
Раніше повідомлялося, що цьогоріч легендарному українському комедійному проєкту “Маски-шоу” виповнюється 35 років від виходу перших серій на телеекрани. Про сприйняття програми в 90-х, сучасний одеський гумор і питання, чи можливий сміх під час війни, розповів комік і один із засновників “Маски-шоу” Борис Барський.
Також повідомлялося, що Олег Філімонов поділився історією свого шляху в гуморі, розповідаючи, як змінювався його стиль від початку повномасштабної війни, і яку роль Одеса відіграла у формуванні його особливого почуття гумору.
Роботу застосунку “Резерв+” відновили, для користування ним необхідно оновити застосунок до останньої версії в App Store або Google Play.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомляє Міноборони.
«Авторизація та функції застосунку працюють у звичайному режимі після відновлення роботи сервісу вчора ввечері. Щоб користуватися “Резерв+”, оновіть застосунок до останньої версії в App Store або Google Play», – йдеться у повідомленні.
Водночас зазначається, що окремі користувачі ще можуть стикатися зі складнощами.
У пресслужбі відзначили, що роботу застосунку відновили спільними зусиллями команди Міністерства оборони та Національного банку України.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні Міноборони звернулося до представників ТЦК та поліції із проханням лояльно ставитися до чоловіків, які через технічні проблеми не можуть завантажити військово-облікові документи.
На Одещині нотаріусів стало більше, водночас область увійшла до п’ятірки регіонів України з найбільшою їх кількістю. Загалом по країні за рік реєстр зріс, а помітне збільшення кількості фахівців зафіксували також у прифронтових областях.
Про це свідчать дані сервісу Опендатабот.
Станом на кінець серпня 2026 року в Україні налічувалося 6 156 нотаріусів. За рік реєстр зріс на 311 фахівців, або приблизно на 5%, однак лише 40 із них були новими — решта поновили свої свідоцтва. Водночас 104 нотаріуси припинили роботу.
На Одещині налічувався 431 нотаріус. Це п’ята за кількістю нотаріусів область України.
Найбільше нотаріусів зареєстровано в Києві — 1 365. Далі йдуть Харківщина — 460, Дніпропетровщина — 457, Львівщина — 449 та Одещина — 431. Таким чином, на п’ять регіонів припадає понад половина всіх нотаріусів країни.
На Миколаївщині, згідно з даними карти, працює 153 нотаріуси, тоді як на Херсонщині — 84. Водночас Херсонщина продемонструвала одне з найпомітніших зростань: за рік кількість нотаріусів там збільшилася з 33 до 84 — у 2,5 раза.
Зростання спостерігалося й в інших прифронтових областях: на Луганщині кількість нотаріусів зросла до 22, на Донеччині — до 63, а на Запоріжжі — до 147.
З червня 2025 року приватним нотаріусам, робочі місця яких розташовані на територіях можливих або активних бойових дій, дозволили змінювати адресу робочого місця в межах своєї області. При цьому вони можуть продовжувати працювати у нотаріальному окрузі, зазначеному в реєстраційному посвідченні.
Загалом 82% нотаріусів в Україні — жінки. Ще одна особливість реєстру — переважання приватних фахівців: їх 5 484, тоді як у державних нотаріальних конторах працюють 652 нотаріуси, а в державних нотаріальних архівах — 20.
Також Одещина увійшла до п’ятірки регіонів України з найбільшою кількістю бухгалтерів, які ведуть фінансову звітність підприємств. Водночас переважна більшість фахівців працює лише з однією компанією.
Правоохоронні органи Одеської області викрили 53-річного мешканця міста Одеси, який організував плантацію конопель на своїй дачній ділянці, розташованій у Подільському районі. Чоловік ретельно приховував свій незаконний «урожай», огородивши територію двометровим парканом, що унеможливлювало стороннім особам спостерігати за рослинами.
Деталі виявлення незаконної плантації
Отримавши оперативні дані, працівники поліції провели обшук на території дачі підозрюваного, яка знаходиться в Зеленогірській територіальній громаді. В результаті огляду було виявлено понад сто доглянутих кущів конопель.
Основні факти справи:
- Місце злочину — дачна ділянка в Подільському районі, Зеленогірська громада.
- Особа — чоловік віком 53 роки, постійний мешканець Одеси.
- Обсяг вилученого — більше ста кущів конопель, які вирощувалися з метою збуту чи власного вживання.
- Заходи правоохоронців — оперативна обробка інформації, проведення санкціонованого обшуку та фіксація злочинної діяльності.
Правоохоронці продовжують слідчі дії для встановлення усіх обставин справи та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до законодавства України.
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із представниками оборонних і технологічних компаній Фінляндії захист енергооб’єктів
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони