Одеса
ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту
Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE
Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?
Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?
Реклама
Читайте також:
Одеса в ЮНЕСКО
Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.
“Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.
Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.
“Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.
Пам’ятники без захисту
На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.
“Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.
Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.
“Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.
Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.
“Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.
Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.
Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.
Одеса
У ВМС пояснили, як удари послаблюють Крим і логістику РФ
Кримській міст. Фото ілюстративне: росЗМІ
Удари по об’єктах у Криму та поблизу Керченської протоки продовжують послаблювати російську логістику на окупованому півострові. Цей процес триває вже не перший рік і поступово скорочує можливості ворога. Особливу увагу привертають атаки по об’єктах з обох боків Керченської протоки. Завдання щодо Кримського мосту залишається актуальним.
Про це в ефірі Вечір.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Логістика під ударом
Останні удари по нафтобазі в Керчі, військовій інфраструктурі та засобах протиповітряної оборони стали частиною ширшої кампанії зі зменшення російських можливостей у Криму. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, особливе значення має те, що атаки відбулися по обидва боки Керченської протоки. Це впливає на забезпечення російських військ і ускладнює роботу логістичних маршрутів, які використовуються для підтримки угруповання на півострові. Такі дії, на його думку, мають прямий вплив на військовий потенціал окупаційних сил.
“Відрізання півострова Крим від російської логістики триває планово. Враховуючи кількість військових об’єктів на півострові, це має зменшити спроможності ворога щодо контролю Азово-Чорноморського регіону та нанесення ударів по материковій частині України”, — сказав Дмитро Плетенчук.
Багаторічний процес
У ВМС нагадують, що проблеми з логістикою в Криму почалися не сьогодні. За останні роки російська сторона втратила частину морських шляхів постачання, а також зіткнулася з труднощами у використанні великих десантних кораблів і поромів. Паралельно українські сили регулярно завдавали ударів по системах ППО на півострові. Усе це поступово створювало для окупантів дедалі більше обмежень.
Читайте також:
“Спочатку зникли великі десантні кораблі як елемент військово-морської логістики. Потім виникли проблеми з поромами, а засоби ППО в Криму знищувалися місяцями. Це один великий процес, який триває вже давно”, — пояснив речник ВМС.
Міст під питанням
За словами Плетенчука, росіяни нині використовують Кримський міст не в тому обсязі, на який розраховували під час будівництва. Однією з причин можуть бути наслідки попередніх ударів. Він припустив, що в майбутньому окупанти можуть спробувати активніше використовувати переправу для перевезення пального та важкої техніки.
“Ймовірно, у них є технічні складнощі. Попередні пошкодження мосту можуть даватися взнаки, і тоді ситуація для них виглядає навіть гірше, ніж може здаватися зараз”, — зазначив Дмитро Плетенчук.
Складна ціль
Речник ВМС підкреслив, що будь-який великий міст є надзвичайно стійкою спорудою, для ураження якої потрібні потужні засоби. Крім того, протягом тривалого часу Кримський міст прикривала насичена система протиповітряної оборони. Водночас останні події свідчать, що ефективність цього захисту може поступово знижуватися.
“Будь-який мостовий перехід — це дуже стійка споруда. Але багатомісячна робота зі зменшення потенціалу російської ППО в Криму, ймовірно, вже приносить свої результати”, — сказав Плетенчук.
Завдання залишається
У ВМС наголошують, що питання Кримського мосту не втратило актуальності. За словами Плетенчука, ця споруда від самого початку розглядалася як військова ціль через її роль у забезпеченні російських військ на окупованому півострові. Тому завдання щодо її ураження ніхто не скасовував.
“Це завдання ніхто не знімав. Не стоїть питання, чи визначений міст ціллю — він був визначений як ціль одразу після появи”, — наголосив речник ВМС.
Небезпечний сезон
Після серії ударів по військових та паливних об’єктах у Криму в українському Міноборони заявили про фактичне завершення туристичного сезону на півострові. Плетенчук зазначив, що навіть представники окупаційної влади почали відкрито говорити про проблеми з паливом. Попри це, охочих відпочивати в Криму не меншає. Водночас українцям, які залишаються на окупованій території, радять бути максимально обережними.
“Це вже не перший вибуховий сезон у Криму. Нашим громадянам варто триматися якомога далі від військових об’єктів та інфраструктури, яка використовується окупаційними силами”, — підсумував Дмитро Плетенчук.
Як повідомляли Новини.LIVE, українські Сили оборони системно атакують логістичні маршрути та об’єкти, які забезпечують окупаційну армію, зокрема в Криму. Для цього використовують різні засоби ураження, серед яких дедалі більшу роль відіграють безпілотники. Водночас військові продовжують шукати нові способи послаблення можливостей противника.
Також Новини.LIVE писали, що останніми днями у медіа та соцмережах активно поширювалися повідомлення про можливу висадку українського десанту в Криму. Водночас у ВМС наголошують, що подібні операції є одними з найскладніших у сучасній війні. Для їх проведення необхідні зовсім інші умови на фронті, ніж існують зараз.
Одеса
Атака дронів на Одесу: загибла жінка та поранений чоловік
Правоохоронці на пляжі. Фото ілюстративне: Національна поліція України
Російські війська атакували Одещину ударними безпілотниками. Один із ударів припав на узбережжя Одеси. Внаслідок атаки загинула одна людина, також є поранений. Рятувальні та екстрені служби працюють на місці події.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Наслідки атаки
Вдень, 23 червня, війська РФ атакували Одещину дронами. За попередньою інформацією, внаслідок російського удару загинула 26-річна жінка.Також відомо про 39-річного чоловіка, який дістав поранення. Йому надають необхідну медичну допомогу. Наразі інформація щодо кількості постраждалих уточнюється. На місці атаки працюють усі відповідні служби.
Мешканців регіону вкотре закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час небезпеки перебувати в укриттях.
Що відомо про атаку
Тривогу на Одещині оголосили о 11:02. Повітряні сили повідомляли про швидкісну ціль у напрямку регіону. Згодом пролунав вибух. Після цього, одеський район атакували ударні безпілотники. Моніторингові канали повідомляли, що ворожий БпЛА літає над обласним центром. Відбій дали о 12:18.
Читайте також:
Як повідомляли Новини.LIVE, зранку, 20 червня, під удар потрапив Білгород-Дністровський район на півдні Одещини. Ворожий безпілотник поцілив у цивільну автозаправну станцію. Через влучання на заправці спалахнула будівля операторської та загорівся газовоз. Ситуація була критичною, адже існувала серйозна загроза вибуху цистерни з пальним. На щастя, під час цієї атаки люди не постраждали.
Також Новини.LIVE писали, що ввечері 21 червня російські війська завдали балістичного удару по одному з районів Одеської області. Внаслідок атаки загинула людина, ще троє людей дістали поранення та перебувають у лікарні. Пошкоджень зазнали цивільні об’єкти, техніка та транспорт. Правоохоронці розпочали розслідування чергового воєнного злочину РФ.
Одеса
Кримчани стоять у чергах годинами: військові РФ забирають пальне
Черги на заправку в Криму. Фото ілюстративне: Alexey Pavlishak/REUTERS
У тимчасово окупованому Криму російські військові отримують пальне раніше ніж місцеві жителі. Після прибуття бензовозів на заправки окупанти РФ можуть забирати пальне ще до продажу цивільним. На цьому тлі на півострові розвивається чорний ринок бензину.
Про це в етері Вечір.LIVE повідомив заступник постійного представника президента України в АР Крим, Денис Чистіков.
Пріоритет для російських військ
Денис Чистіков стверджує, що коли на АЗС надходить нова партія пального, військовослужбовці РФ фактично отримують перевагу перед цивільним населенням. Він зазначає, що ситуація особливо помітна у північних районах півострова, де зосереджено значну кількість військових підрозділів.
“Коли приїздить паливозаправник на певні АЗС, то в першу чергу під’їздять російські військовослужбовці. Вони можуть забрати до половини того палива, яке було доставлено, і при цьому нехтують будь-якими чергами”, — сказав він.
Читайте також:
Нелегальні схеми з паливом у Криму
На тлі дефіциту в Криму почали з’являтися і нелегальні схеми продажу бензину. Частину пального перепродають через посередників, а окремі партії реалізують безпосередньо з бензовозів.
“Є інформація, що паливо можна придбати у перекупів. Уже працюють схеми, через які порушують кримінальні справи за шахрайство. Крім того, пальне продають просто з бензовозів, але його вартість у два-три рази вища за офіційну”, — додає Денис Чистіков.
Він пов’язує нинішні проблеми із наслідками ударів по військовій логістиці Росії на окупованих землях. Раніше на території півострова працювали великі склади паливно-мастильних матеріалів, однак після атак їхня роль суттєво зменшилася. Тепер паливо доводиться постійно завозити з території Росії.
“Фактично Російська Федерація зараз змушена працювати з коліс. Паливо вже не надходить зі сховищ, а завозиться безпосередньо з території Росії. Це створює додаткові труднощі для забезпечення півострова”, — сказав Чистіков.
Система QR-кодів і обмеження за кількістю
Через нестачу бензину окупаційна влада почала вводити обмеження для населення. У Севастополі запровадили систему QR-кодів, а на один автомобіль є обмеження за кількістю літрів пального на добу.
“На сьогодні встановлено ліміт у 20 літрів на кожний транспортний засіб. Також біля АЗС працюють представники влади, які контролюють продаж пального та перевіряють, щоб його не купували повторно”, — зазначив Денис Чистіков.
Паливна криза б’є по селах
Найбільше паливна криза б’є по сільських районах. Через дефіцит скорочуються автобусні маршрути між селами та райцентрами, а також виникають ризики для аграрного сектору під час збору врожаю.
Паралельно місцеві жителі почали активно запасатися продуктами тривалого зберігання. За інформацією представництва президента в АР Крим, у магазинах швидко розкуповують крупи, сіль та цукор.
“Є питання щодо збирання врожаю на території Криму. Також люди почали робити запаси продуктів першої необхідності, побоюючись подальшого погіршення ситуації”, — каже Честіков.
Раніше Новини.LIVE писали, що після ударів по логістичних маршрутах російські війська змінили напрямки постачання. Частину трафіку вони перекинули в район Армянська, намагаючись зменшити ризики нових уражень. Однак ці маршрути також залишаються вразливими, оскільки проходять через низку мостів і технічних переправ.
Також Новини.LIVE повідомляли, що внаслідок регулярних атак на російські нафтопереробні заводи в окупованому Криму та деяких регіонах РФ уже почався дефіцит бензину. Головними цілями для наших захисників стали російські підприємства нафтопереробки, військові заводи та важливі логістичні вузли.
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова7 днів agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Усі новини1 тиждень agoРікі Мартін в Україні – співак може виступити тут
-
Війна7 днів agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
