День міста Одеси пропонують залишити 2 вересня, хоча дискусії про вік міста та дату його заснування тривають. Олег Кіпер вважає, що остаточний рік мають визначити історики за документами. Водночас він закликав не перетворювати дату святкування на нову лінію поділу серед одеситів і всієї громади міста.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Реклама

Дата святкування

Очільник Одеської ОВА Олег Кіпер під час виїзного засідання комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив, що День міста варто й надалі відзначати 2 вересня. Водночас він наголосив, що справжній вік Одеси та рік її фактичного заснування мають визначити історики. На його думку, під час цього дослідження потрібно спиратися на документи та підтверджені факти, а не на імперські міфи.

Кіпер також закликав не робити дату Дня міста новою причиною для суспільного протистояння. За його словами, 2 вересня — дата, до якої звикли одесити.

“Десятиріччями Росія нав’язувала нам міфи, переписувала нашу історію, просувала власну пропаганду та витісняла українську мову і культуру. Саме тому для нас принципово важливо зміцнювати український культурний та інформаційний простір, розширювати присутність української мови, підтримувати національні медіа та очищати публічний простір від імперської спадщини”, — заявив Кіпер.

Наратив про Катерину

Дискусія стосується не лише дати святкування, а й самої історії Одеси. В ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE співкерівник археологічної експедиції Андрій Красножон розповів, що, твердження про те, що саме Катерина II заснувала Одесу, не виникло за її життя. Історик зазначає, що цей наратив сформувався вже у XIX столітті, приблизно у 1837 році, за часів князя Михайла Воронцова.

Красножон наголошує, що навіть у XIX столітті цю версію не сприймали як беззаперечний історичний факт. За його словами, у професійному середовищі до неї ставилися скептично, а дату заснування святкували лише кілька разів.

“Цей наратив, так званий, з’явився за часів Воронцова аж в 1837 році. І до нього самі російські професори і одесити ставилися неважливо. Ми бачимо це по спогадах численних XIX століття”, — розповів історик.

Порт Хаджибей

Окремо історик звертає увагу на документи Катерини II. За його словами, в указі імператриці йдеться про будівництво порту в Хаджибеї, тобто населений пункт уже існував до початку будівництва нової портової інфраструктури. Саме тому, вважає Красножон, називати Катерину засновницею міста некоректно. Імператриці вже було відоме існування Хаджибея, а її рішення стосувалося розвитку порту.

“Вона дуже здивувалася б, якби почула, що їй разом з Дерібасом і Деволаном приписують заснування Одеси. Яка засновниця Одеси, коли вона у своєму декреті пише: в місті Хаджибей побудувати порт? Місто Хаджибей в її власному уявленні вже існувало”, — зазначив Красножон.

За словами історика, Хаджибей був відомий ще до переходу території під контроль Російської імперії. Водночас точний час виникнення міста поки не можна назвати остаточно встановленим.

Фортеця Хаджибей

Красножон також розповів про те, як образ Хаджибея змінювався в радянський період. За його словами, радянська влада не могла просто заперечити існування Хаджибея, адже про нього писали ще в російській історіографії та документах XVIII–XIX століть. Зокрема, історик згадує Хаджибейську фортецю, яка фігурувала в історичних працях. У 1889 році в Одесі навіть видали ювілейне дослідження, присвячене століттю взяття Хаджибея. Сам факт існування фортеці та її захоплення Дерибасом не зникав із російської та радянської історіографії.

За словами Красножона, натомість змінювався інший акцент — Хаджибей почали подавати не як місто, а як маленьке поселення.

“Не можна скасувати Хаджибей, а що тоді брав Дерибас? А от скасувати місто можна. І таким чином було негласно зафіксовано в радянській історіографії переважно, що так, було щось тут османське, але не місто, навіть не містечко. Селище, чотири хати татарські, напівземлянки”, — пояснив історик.

Місто біля моря

Водночас у документах XVIII століття Хаджибей називали містом або містечком. Красножон посилається на картографічні матеріали та описи того часу, зокрема роботи Ісленєва та Деволана. Тому, за словами історика, сучасники сприймали Хаджибей як невелике місто. Інше питання — коли саме він сформувався як населений пункт. Це вже потребує подальшого археологічного дослідження.

“З точки зору нормативів кінця XVIII століття, як російських, так і османських, це було невеличке місто, яке тут існувало від якихось часів. Від XVI століття або XVII — це вже справа археологів. Але ж сучасники сприймали його як місто”, — сказав Красножон.

Перебудування Хаджибея

Після переходу Хаджибея під контроль Російської імперії місто не виникло на порожньому місці. За словами Красножона, його перебудували, змінили планування, розвинули гавань і звели великі кам’яні моли. Це суттєво збільшило масштаби торгівлі. Водночас основна логіка розвитку території через порт збереглася: український степ постачав зерно, а море давало можливість відправляти його далі.

“Російська імперія все перебудувала, зробила нове планування, інтегрувала морську гавань під свою технологічну на той час спроможність, відбудувала великі кам’яні моли і почалася набагато більша за інтенсивністю торгівля”, — розповів історик.

Перейменування Одеси

Ще один важливий момент стосується самої назви міста. Красножон зазначає, що після захоплення Хаджибея у 1789 році російська влада не перейменувала його одразу. За словами історика, до 1795 року населений пункт продовжував називатися Хаджибеєм. При цьому чіткого наказу про перейменування на Одесу, за його словами, немає.

“Від 1789, як вони його захопили, до 1795, під російською владою, це місто продовжувало зберігати османську старовинну назву. Лише потім воно ніби було перейменовано на Одесу, хоча немає ніяких наказів цього приводу”, — зазначив Красножон.

Історичні розкопки

Тому питання про вік Одеси не зводиться лише до вибору між двома датами. Йдеться про те, що саме вважати початком історії міста — появу першого поселення, існування Хаджибея як міста чи масштабну перебудову та розвиток порту наприкінці XVIII століття. Красножон наголошує, що остаточні висновки мають спиратися на документи й археологічні знахідки. Для цього, зокрема, потрібні дослідження залишків Хаджибейської фортеці.

“Тут треба чітко розставляти акценти. Для того, аби побачити залишки фортеці Хаджибей, потрібно гроші”, — наголосив історик.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі пропонують переглянути офіційну дату заснування міста. Наразі нею вважається 2 вересня 1794 року, однак військові вважають такий відлік пов’язаним із російською імперською історією. Вони нагадали про давніші згадки про поселення на території сучасної Одеси та закликали провести фахове обговорення.

Також Новини.LIVE писали, що раніше на Приморському бульварі науковці вилучили понад тисячу артефактів в хронологічному діапазоні від античності до періоду окупації Одеси. За 2.5 місяці робіт на алеях і площі біля Дюка закладено близько 10 шурфів (вертикальна гірнича виробка) і 3 розкопу. 

В Одесі на Дерибасівській відкрили вуличну виставку про роботу гуманітарних місій під час війни. Експозиція містить фото, свідчення та техніку, пошкоджену обстрілами. Також у місті покажуть документальний фільм про евакуації з Костянтинівки та роботу волонтерів під атаками. Проєкт уже побував у шести містах України та продовжить мандрівку.

Про це повідомляють журналісти Новини.LIVE з виставки.

Реклама

Обстріли гуманітарних місій

Від початку повномасштабного вторгнення команда гуманітарної місії “Проліска” 114 разів потрапляла під атаки. Ударів зазнавали співробітники, офіси, службові приміщення та техніка, яку використовували для допомоги людям.

Керівник гуманітарної місії “Проліска” Євген Каплін розповів, що серед працівників загиблих немає. Водночас близько 25 співробітників отримали поранення або контузії під час різних атак.

“Наша команда з початку повномасштабного вторгнення зазнала 114 атак по наших співробітниках, під час надання допомоги, по наших офісних, стаціонарних приміщеннях”, — зазначив Євген Каплін.

За його словами, найтяжче поранення один із працівників отримав у Добропіллі 8 березня минулого року. Російські військові завдали повторного удару балістичною ракетою через 20 хвилин після першого влучання. У цей момент співробітник допомагав винести лежачу жінку з палаючої квартири. Каплін зазначив, що працівник втратив близько чотирьох літрів крові, одну нирку та отримав численні поранення легень. Лікарям лікарні Мечникова у Дніпрі вдалося врятувати його життя.

Прицільні удари

За словами Капліна, виставка має показати, в яких умовах працюють гуманітарні працівники. В експозиції є фотографії, свідчення та автомобіль, який був уражений під час евакуації. Керівник місії наголосив, що гуманітарне маркування не завжди захищає цивільні автомобілі та працівників допомоги від атак. Частину матеріалів експозиції доповнюють відеоперехоплення, які, за його словами, демонструють обставини ударів.

“На жаль, незважаючи на всі гуманітарні маркування, Росія завдає прицільних ударів по гуманітарних операторах, по гуманітарних місіях і знищує як наші склади, наші офіси, так і нашу техніку”, — сказав Каплін.

Він додав, що на одному з відео оператор безпілотника бачив цивільну автівку та людей, яких евакуювали. Попри це, по машині завдали удару. Люди, які перебували в автомобілі, загинули.

Фото з фронту

Фотографії для виставки робили самі співробітники “Проліски” під час евакуацій та роботи на місцях обстрілів. На них зафіксовані події у Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях.

Серед локацій — Харків, Дружківка, напрямок до Костянтинівки, а також Зюмський напрямок. Автори хотіли показати не лише наслідки атак, а й небезпеку, з якою стикаються працівники під час звичайної допомоги людям.

Один зі співробітників місії розповів, що сам регулярно бере участь в евакуаціях. Він працював на Сумщині, Чернігівщині, Донеччині та Дніпропетровщині, а також координував евакуаційні команди.

“Це яскравий приклад того, що всі працівники гуманітарних організацій знаходяться в небезпеці”, — зазначив Денис Наумов.

За його словами, виставка має допомогти людям краще зрозуміти умови роботи гуманітарних команд і звернути більше уваги на їхню безпеку.

Робота виставки

В Одесі експозиція працюватиме до 19 вересня. У межах проєкту також відбудеться відкритий показ документального фільму “Костянтинівка. У напівоточенні та на межі”. Стрічка показує реальні евакуаційні місії у прифронтовому місті. У фільмі немає постановочних сцен і дикторського тексту — глядачі побачать роботу гуманітарної команди під обстрілами та атаками безпілотників.

Одеса стала сьомим містом, де представили виставку-інсталяцію. До цього її показували, зокрема, у Києві, Ужгороді, Дніпрі та Миколаєві. Надалі експозиція має вирушити до Харкова, Сум, Чернігова та Кривого Рогу. З міркувань безпеки організатори поки не називають усі наступні міста. Загалом вони планують показати виставку та документальний фільм приблизно у 40 містах України.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія змінює тактику застосування ударних дронів і шукає нові маршрути для атак. На півдні України вже фіксують такі спроби, зокрема напрямки з Криму. Водночас ворог продовжує використовувати звичайні та реактивні “Шахеди”, а Одеса залишається однією з важливих цілей. Погода також впливає на перебіг атак.

Також Новини.LIVE писали, що росіяни під час масованої атаки на Одещину пошкодили цивільне судно. Ударний безпілотник влучив у морський пошуково-рятувальний буксир “Сапфір”, який перебував в одному з портів регіону. Попередньо, люди не постраждали.

Навчальний рік тільки розпочався, а в Одесі та кількох навколишніх громадах вже виникли проблеми зі шкільним харчуванням. Після скарг батьків в Одеській області запровадили щоденний моніторинг їдалень, а перевірки проводитимуть без попередження. 

Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на директора Департаменту освіти і науки Одеської ОДА Олександра Лончака. 

Реклама

Де найбільше скарг на шкільні обіди

За словами Олександра Лончака, після звернень батьків в області почали щоденно стежити за тим, чим і як годують школярів. Перед цим він обговорив ситуацію з компаніями, які організовують харчування, Департаментом освіти Одеси та представниками громад.

Наразі найбільше нарікань стосується шкільного харчування в Одесі, Нерубайській та Таїровській громадах. За проблемними випадками вже дали окремі доручення.

“Будемо розбиратися не за фотографіями у соцмережах, а безпосередньо з відповідальними людьми та на місцях”, — зазначив Олександр Лончак.

Окремо він згадав Подільськ. Там після зауважень батьків запевнили, що ситуацію вже виправили. Тепер це мають перевірити, а самих батьків попросили повідомляти, чи справді харчування дітей змінилося.

Де шкільним харчуванням задоволені

Водночас проблеми є не скрізь. Як позитивні приклади Олександр Лончак назвав Кілійську, Фонтанську, Красносільську, Чорноморську міську, Куяльницьку та Великомихайлівську громади. За його словами, шкільна їдальня не повинна бути рестораном, а звичайні каші, м’ясні страви, пюре, рис, салати, овочі, фрукти, сир, хліб та узвар є нормальною їжею для дітей. Однак справа не лише в тому, чи подобається конкретна страва школяреві.

Головними критеріями мають бути якість продуктів, дотримання технології приготування, відповідність порцій установленим нормам та безпечність готової їжі. Окрему увагу приділятимуть і тому, як обід виглядає на тарілці.

“Можна просто нарубати огірок. А можна його нормально порізати, красиво подати поруч із іншими овочами, і дитина сприйматиме цю тарілку зовсім інакше”, — пояснив Олександр Лончак.

Їдальні перевірятимуть без попередження

Моніторинг харчування в школах продовжать спільно з відповідними службами. Перевірки проводитимуть без попередження, щоб побачити реальну ситуацію в їдальнях. Перевірятимуть якість продуктів і готових страв, розмір порцій, подачу, сервірування та загальну організацію харчування. Олександр Лончак наголосив, що контроль триватиме доти, доки проблеми не усунуть.

“Я бачу, хто душу вкладає в страви, готує так, ніби для своєї дитини. І хто ставить підгнивший помідор коло булочки — це неприпустимо”, — заявив Олександр Лончак.

Батьків закликають і надалі повідомляти як про проблеми зі шкільними обідами, так і про вдалі приклади організації харчування. Реформа шкільного харчування на Одещині передбачає, зокрема, дотримання санітарних вимог і стандартів безпечності харчових продуктів.

Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі перший день навчального року пройшов під звуки повітряної тривоги й в укритті. В одному з ліцеїв до 1 вересня готувалися заздалегідь. Планували провести урочистості в актовій залі, прикрасили приміщення та підготували виступи дітей. Однак через погіршення безпекової ситуації план довелося змінити

Також Новини.LIVE повідомляли, що новий навчальний рік 116 шкіл Одеси розпочали очно, однак у разі тривалих тривог, блекаутів чи інших небезпек заклади мають переходити на інші формати. Окремі школи працюватимуть на базі сусідніх закладів через проблеми з укриттями.