Війна
141 пункт обігріву: як в Одесі готуються до зими у воєнний час

На сьогодні в Одесі визначили понад 140 об’єктів, які можуть облаштувати під пункти обігріву у випадку надзвичайних ситуацій. Про це повідомили у мерії та на зустрічі з керівниками міських ОСББ.
У випадку обмеження постачання ресурсів у зимовий сезон, будуть розгорнуті палатки. Також 67 комунальних укриттів готові приймати людей для тимчасового розміщення. За словам мера, Геннадія Труханова, вони приведені до ладу, забезпечені водою, електрикою та каналізацією, а також лавами та стільцями, обладнані Інтернетом. У наявності є 80 генераторів, які будуть використовуватися в об’єктах цивільного захисту за необхідністю. Наразі організована робота щодо закупівлі теплових конвекторів.

А ще підготовлені 68 закладів освіти, у яких є запаси їжі та води, медикаменти, теплий одяг.
З початку повномасштабного вторгнення місто постійно підтримує запас продуктів довготривалого зберігання. Ще є потреба в достатньої кількості генераторів, проводиться централізована закупівля булер’янів. «Міськзелентрестом» вже заготовлено 400 кубічних метрів дров і це не кінець.
Є домовленості щодо встановлення на залізничних вузлах плацкартних вагонів для забезпечення обігріву. Наразі визначаються кількість вагонів та місця їх розташування.
Нагадаємо про те, яка ситуація з об’єктами енергетичної інфраструктури в Одесі.
Війна
Сили оборони уразили бронепотяг росіян на Покровському напрямку

Бійці екіпажу «Асмодей» з батальйону безпілотних систем «EWOKS» за допомогою дронів знищили на Покровському напрямку ворожий бронепотяг.
Війна
Пам’яті заступника командира взводу полку «Сафарі» Владислава Купіна (позивний «Чумак»)

“Хто, як не я?” – такий шлях відданості Батьківщині обрав поліцейський із Лисичанська
Владислав народився у Лисичанську 1 жовтня 2001 року. Змалку хлопець вирізнявся допитливістю та щирістю, вже в ранньому віці виявляв інтерес до історії України. Навчався у ліцеї №14, де проявив себе як активний та небайдужий учень, завжди готовий допомогти.
“Ця дитина виросла у нас на очах. Він мав активну життєву позицію, завжди був готовий допомогти. Брав участь у всіх виховних заходах, був душею навчального закладу”, – згадує вчителька Владислава Оксана Лапенкова.
Саме в ліцеї хлопець зустрів своє кохання – Юлію. Їхня історія тривала вісім років, шість з яких вони зустрічалися, а потім створили родину.
“Влад був дуже доброю людиною з великим серцем. Чуйним, завжди прийде на допомогу. Був душею компанії, мав багато друзів. Він у мене був навіть ближчою людиною, ніж батьки. Ставився до мене з неймовірною любов’ю та турботою. Досить неочікувано зробив пропозицію руки та серця у мої 19 років. З 2023 року ми офіційно у шлюбі, створили сімʼю, завели песика, про якого я колись мріяла у шкільні роки,” – згадує дівчина.
Владислав завжди мав чітку громадянську позицію, був відданий патріотичним ідеалам. Його цікавість до історії країни та відчуття обов’язку яскраво проявлялися вже в молоді роки. “Владислав зі шкільної парти був активістом, мріяв потрапити до Азову. У 2016 році він долучився до угрупування «Національний корпус» у нашому рідному Лисичанську — це був громадський рух «Чесні справи». З того моменту він ще більше цікавився історією України, та її минулим”, – розповідає Юлія.
Історія була не просто захопленням, а глибокою пристрастю юнака. За словами дружини, Владислав ще зі шкільних часів регулярно переглядав історичні канали на YouTube, читав книги філософів та істориків, а також захоплювався фільмами про Першу та Другу світові війни.
Після школи він здійснив ще один крок до своєї мрії — захищати Україну. Владислав вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю “Правоохоронна діяльність”. Після навчання молодий офіцер служив у поліції Луганської області.

Владислав не лише присвячував себе службі — однією з мрій було багато подорожувати.
“Ми мали надію відвідати різні куточки України та світу. Влад цікавився історією, тому побачити нові місця було у наших планах. Особливо він мріяв побувати у Сполучених Штатах — це була його мрія з дитинства,” – розповідає дружина.
З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Владислав та Юлія були змушені залишити рідну Луганщину й переїхати до Дніпра. Водночас Владислав ухвалив рішення, до якого йшов усе життя.
“Через повномасштабне вторгнення Влад сильно хотів добровільно доєднатися до бойового підрозділу. Він обрав «Лють», оскільки був поліцейським. Звісно, як будь-яка жінка, я переживала за нього, ми багато розмовляли на цю тему, бо він єдиний, хто був зі мною поруч. Він був моєю опорою, але я прийняла його рішення. Він завжди казав «Хто як не я?». Він мріяв воювати”, – згадує Юлія.
Коли хлопець остаточно приєднався до Окремого штурмового батальйону Національної поліції України “Лють”, сім’я переїхала на Житомирщину.

На фронті старший лейтенант Купін став заступником командира взводу полку управління поліції особливого призначення №1 штурмового полку “Сафарі” Департаменту поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «Лють». Воював у найгарячіших точках Донеччини, стикаючись з ворогом віч-на-віч. Не боявся викликів й відмінно виконував бойові завдання.
Служба на передовій не оминула Владислава випробуваннями. Під час першого бойового виїзду він зазнав контузії. За словами дружини, попри переляк, серйозних травм тоді не було — кілька днів ротації допомогли йому відновитися та стабілізувати стан. Друге поранення, отримане в липні 2024 року, виявилося значно серйознішим та потребувало тривалішого лікування. Юлія та друзі були поруч із Владиславом у цей складний період. Попри виснаження, він наполягав на поверненні до служби, вважав, що мусить завершити розпочату справу. Навіть під час реабілітації юнак не полишав військової справи — опановував безпілотники та придбав власний дрон.

Попри молодий вік, Владислав швидко здобув повагу серед побратимів та командирів. У вільний від бойових завдань час він часто спілкувався з дружиною.
“Ми з ним постійно були на зв’язку, він завжди ділився ситуацією, розповідав, що відбувається, щоб він хотів змінити. Я приїздила до нього у Донецьку область декілька разів. Гуляли, часто розповідав про свої бойові задачі. У нас не було секретів одне від одного, він завжди ділився своїми переживаннями”, – розповідає дружина.
13 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Торецька Бахмутського району Донецької області Владислав загинув. Йому було лише 23 роки…
“Ми неймовірно пишаємося ним – нашим чоловіком, сином, близьким другом. Владислав заплатив найдорожчу ціну за вільну Україну, за нас з вами – своє життя за територіальні кордони, державний суверенітет та народ України”, – написали його близькі у петиції до Президента про присвоєння Владиславу почесного звання «Героя України».

“Мій чоловік був не лише військовим, а людиною з великою душею. Уважний, чуйний, справжній. Завжди допомагав іншим — і на фронті, і в житті. Завжди буду пам’ятати його усмішку. Його втрату важко описати словами, але я знаю, що його добро та любов залишилися з нами. І я завжди нестиму це в собі”, – ділиться Юлія.
У Владислава залишились дружина, рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
Герої навіки в наших серцях!
Фото з відкритих джерел
Війна
Сили оборони вночі збили 33 російські дрони, ще 36

Сили оборони України в ніч на 19 квітня збили 33 із 87 російських дронів, ще 36 – локаційно втрачені.
Як передає Укрінформ, про це Командування Повітряних Сил Збройних сил України повідомило у Фейсбуці.
У ніч на 19 квітня 2025 року із (21.00 18 квітня) російські загарбники здійснили удар по Україні ракетами наземного, повітряного базування та ударними БпЛА.
За попередніми даними, радіотехнічними військами Повітряних Сил було виявлено та здійснено супровід 95 засобів повітряного нападу ворога – вісім ракет різних типів та 87 ударних БпЛА та безпілотників-імітаторів інших типів.
Зокрема, Росія застосувала: три балістичні ракети “Іскандер-М” (район пуску – Крим); дві протикорабельні ракети “Онікс” (район пуску – Крим); три протирадіолокаційні ракети Х-31П; 87 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів інших типів (райони пусків – Міллєрово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Гвардійське – Крим).
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ та мобільні вогневі групи Сил оборони України.
Станом на 09.00 підтверджене збиття 33 ударних БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півночі, півдні та країни.
36 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків).
Внаслідок ворожої атаки постраждали Одещина, Харківщина, Сумщина, Донеччина та Запоріжжя.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 19 квітня 2025 року становлять близько 940 тисяч 150 осіб, зокрема за останню добу – 1180 осіб.
-
Події1 тиждень ago
Україна просить Європу допомогти в евакуації культурних артефактів
-
Суспільство1 тиждень ago
Зеленський відвідав поранених захисників, які виконували завдання на Донеччині та у Курській області
-
Усі новини5 днів ago
машинний зір не допоміг (відео)
-
Усі новини4 дні ago
у Китаї створили найкращий у світі елемент
-
Усі новини3 дні ago
Кожен телефон приховує трюк, який полегшує життя користувачам: про що йдеться
-
Події1 тиждень ago
МКСК оголосило конкурс із розробки книги для зміцнення національної єдності
-
Події3 дні ago
Українка перемогла на конкурсі краси у США Miss Petite Universe
-
Усі новини3 дні ago
чоловік ремонтував будинок та виявив під підлогою щось невідоме (фото)