Connect with us

Культура

Міністр культури схвалює знесення пам’ятника Катерині II

Published

on

Пам’ятник російській імператриці Катерині II в Одесі не потрібно залишати, але рішення про його демонтаж мають ухвалювати місцеві депутати.
Про це заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю онлайн-медіа “Свідомі”.

Ткаченко так озвучив свою думку щодо пам’ятника засновникам Одеси, демонтувати який пропонують деякі:

«Про пам’ятник Катерині II я маю очевидну думку: навряд чи його треба залишати. Однак це насамперед має бути рішення одеських депутатів із відповідним зверненням до нас. Якщо воно надійде – не сумнівайтеся, ми дамо згоду», – сказав Ткаченко.

Міністр також наголосив, що для знесення пам’ятника є законна процедура.

«Якщо пам’ятник належить до списку місцевої культурної спадщини, то місцева влада подає нам рішення про виключення його з цього списку. У такому разі пам’ятник можуть перенести на якусь алею радянських пам’яток чи віддати до музею. Тобто, не обов’язково руйнувати. Якщо це національна пам’ятка, то вносимо пропозицію до Кабміну, де ухвалюється відповідне рішення. Ми просимо місцеві органи влади вирішувати з огляду на думки експертів, але також і місцеві традиції чи історії, пов’язані з тим чи іншим місцем», — заявив Ткаченко.

Міністр додав, що він підтримує процес декомунізації, але не може наказувати закладам культури, що їм робити: «Потрібно діяти відповідно до закону і не забувати, що ми толерантна європейська держава, тому відмова від радянської спадщини має відбуватися прозоро з обговоренням експертів та врахуванням нюансів регіонів».

Нагадаємо, петицію про знесення пам’ятника російській імператриці Катерині II було подано на сайт Президента і набрало необхідні для розгляду 25 тис голосів. 1 серпня Володимир Зеленський опублікував відповіді на неї, в якому наголосив, що вирішення цього питання не в його компетенції – за законом лише місцева влада, яка встановила пам’ятник, може вирішити його демонтувати.

Continue Reading
Click to comment

Думки

коли видатний режисер скаржиться на кризу

Published

on


“Лента” відкрила традиційний київський марафон іспанських фільмів — 11-й фестиваль “Лінія іспанського кіно” у кінотеатрі “Жовтень”.

Про що фільм “Гірке Різдво” (2026) Педро Альмодовара

Отже, 2004 рік: у Ельзи (Барбара Ленні) сильна мігрень, яку неможливо полегшити ліками. Турботливий коханий Бо (Патрік Кріадо) відвозить її до лікарні. Насправді ця мігрень — прояв панічної атаки, а ще вона знімала рекламний ролик у цій лікарні, і в палаті навпроти помер пацієнт. І ні — Ельза не забобонна, просто їй страшно. Рік тому померла її мати.

Трейлер фільму “Гірке Різдво” 2026 року Педро Альмодовара

Ельза — режисерка. Серед її робіт є кілька культових (іншими словами, комерційно провальних) фільмів. На життя вона заробляє рекламою. Психотерапевт радить їй змінити обстановку, тому вона летить на вулканічний острів Лансароте, де орендує чарівну віллу.

Там режисерка розробляє сценарій свого нового фільму, присвяченого її дитинству та матері.

Для загального уявлення нам показують історію знайомства Ельзи з Бо. Він — пожежник, але у вихідні працює стриптизером.

Далі курсор на екрані повідомляє нам, що ми переносимося у 2026 рік. За комп’ютером сидить якийсь старіючий режисер Рауль (Леонардо Сбаралья), пригнічений марними спробами написати пристойний сценарій про свій творчий тупик, використовуючи депресивну кризу своєї героїні Ельзи.

"Гірке Різдво" Педро Альмодовара



Режисер Рауль — як відображення Педро Альмодовара

Фото: Скриншот

Виявляється, прототипом стриптизера Бо є партнер Рауля — Санті. За образом Ельзи ховається агент Рауля — Моніка (Айтана Санчес-Хіхон). Вона йде від Рауля після 20 років відданої роботи на нього, і цей факт лише посилює депресивні настрої старіючого режисера. Моніка йде, щоб підтримати свою подругу, яка втратила дитину. Але головне для Рауля полягає в тому, що Моніка більше не підтримує його самого.

Йому не цікавий гонорар у розмірі 200 000 євро за один день участі у фестивалі в Катарі. Він хоче написати складний сюжет, бо не може не знімати кіно.

Проникливий глядач здогадається, що Рауль — це сам Альмодовар. Класик світового кінематографа — у депресивному настрої та постійній тривозі. Він не може створити нічого схожого на свої попередні знамениті роботи. Він говорить про це з глядачами через Рауля, а той, у свою чергу, — через Ельзу.

"Гірке Різдво" Педро Альмодовара



І режисерка Ельса — це також відображення самого Альмодовара

Фото: Скриншот

Усі герої на екрані перебувають у пошуках чогось втраченого або недосяжного. Вони — немов експонати музею емоцій, зібрані Альмодоваром у ідеальну за кольорами та розрізнену за змістом експозицію.

Режисерові не вдалося об’єднати історію в цілісний сюжет, і саме про це Альмодовар знімає свій новий фільм “Гірке Різдво” 2026 року. Збірка незавершених фрагментів сценарію, які натрапили на стіну творчої кризи сценариста.

Щоб розважити глядача, якого не вдалося зацікавити логікою розповіді, Альмодовар включає у фільм епізод із піснею “La Llorona” у чудовому пізньому виконанні його улюбленої співачки — Чавели Варгас, а також запальний відвертий танець оголеного Бо, який, як ми вже знаємо, пожежник, але іноді — стриптизер.

"Гірке Різдво" Педро Альмодовара



Кадр із фільму “Гірке Різдво”

Фото: Скриншот

Одним словом, перед нами — плутана сповідь автора, а кожен персонаж у картині — щось на кшталт його сублічностей, через яких він висловлюється відверто й часто непослідовно.

У фільмі Альмодовара не обійшлося без Россі де Пальма. Вона зіграла нав’язливу немолоду сеньйору, чиє життя — нескінченна вечірка, в якій немає місця панічним атакам і мігрені. Вона — справжній оазис свята та яскравих кольорів.

Ми бачимо режисера-лауреата “Оскара” у стані повної самотності. Він зняв фільм, який не матиме касового успіху, але детально розповість про нього самого у 2026 році.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, яким вийшов фільм “Серце звіра” з Бредом Піттом.

Також у український прокат вийшла нова комедійна стрічка з трилогії про пригоди на залізниці — “Поїзд „Червона рута“”.



Джерело

Continue Reading

Культура

Нацвідбір-2026 — скільки глядачів обрали LELÉKA представляти Україну на Євробаченні

Published

on

В Україні 7 лютого відбувся Національний відбір на конкурс “Євробачення-2026”. За результатами відбору переможницею стала виконавиця LELÉKA, яка представить Україну на цьогорічному конкурсі в Австрії. 

Вона здобула найбільшу можливу кількість балів — по 10 балів від глядачів та журі. Водночас “Суспільне” розповіло, скільки саме глядачів проголосували за переможницю.

Як відбувається процес вибору переможця

Традиційно, за правилами Нацвідбору, представник України на “Євробаченні” визначається спільним голосуванням глядачів та журі. І журі, і глядачі розставляють десятку фіналістів від 1 до 10 місця.

Глядацьке голосування відбувалося в мобільному застосунку Дія та за допомогою СМС.

Водночас, якщо підсумкова кількість балів є рівною, то перевагу має той учасник, який отримав більше балів від глядачів.

Як голосували глядачі в Дії

У застосунку “Дія” під час глядацького голосування у прямому ефірі проголосували 208 391 українець. Голоси розподілились так:

  1. LELÉKA — 54 830 голосів — 26,311%;
  2. LAUD — 35 189 голосів — 16,886%;
  3. Jerry Heil — 33 034 голоси — 15,852%;
  4. KHAYAT — 17 144 голоси — 8,227%;
  5. Mr. Vel — 15 809 голосів — 7,586%;
  6. The Elliens — 14 363 голоси — 6,892%;
  7. Molodi — 12 400 голосів — 5,95%;
  8. Monokate — 11 963 голоси — 5,741%;
  9. Valeriya Force — 7 928 голосів — 3,804%;
  10. “ЩукаРиба” — 5 731 голос — 2,75%.

Як проголосували глядачі в СМС-голосуванні

У СМС-голосуванні взяли участь 19 209 осіб. Їхні голоси за фіналістів конкурсу розподілились так:

  1. LELÉKA — 5 220 голосів — 27,17%;
  2. Jerry Heil — 2 687 голосів — 13,99%;
  3. LAUD — 2 674 голоси — 13,92%;
  4. KHAYAT — 1 863 голоси — 9,7%;
  5. Mr. Vel — 1 713 голосів — 8,92%;
  6. The Elliens — 1 640 голосів — 8,54%;
  7. Molodi — 1 115 голосів — 5,8%;
  8. Monokate — 939 голосів — 4,89%;
  9. “ЩукаРиба” — 715 голосів — 3,72%;
  10. Valeriya Force — 643 голоси — 3,35%.

Як проголосували журі Нацвідбору

До складу журі “Нацвідбору-2026” увійшли:

  • Руслана — переможниця Євробачення-2004;
  • Zlata Ognevich — співачка та сонграйтерка;
  • Євген Філатов — український композитор і співак;
  • Віталій Дроздов — генеральний продюсер медіахолдингу “ТАВР Медіа”;
  • Костянтин Томільченко — режисер і хореограф-постановник.

Від журі фіналісти отримали наступні бали:

  1. LELÉKA — 10
  2. LAUD — 9
  3. Jerry Heil — 8
  4. Mr. Vel — 7
  5. Monokate — 6
  6. KHAYAT — 5
  7. Valeriya Force — 4
  8. “ЩукаРиба” — 3
  9. Molodi — 2
  10. The Elliens — 1 бал.

За підсумками голосування глядачів та оцінювання журі перемогу здобула LELÉKA. Вона представить Україні на Євробачення, яке пройде в травні у Відні.

  • Перший півфінал відбудеться 12 травня;
  • Другий півфінал — 14 травня;
  • Гранд-фінал — 16 травня.

Раніше Фокус пояснював, що у Lelѐka, яка їде на Євробачення, з’явились дуже великі проблеми.

Нагадаємо, що промова співачки Руслани викликав бурхливу реакцію мережі через слова на підтримку виконавиці Lelѐka, яка виграла Нацвідбір до пісенного конкурсу. Юзери вимагають провести повторне голосування через вплив на результати.

До цього на Origin Stage презентували пісні всіх фіналістів українського відбору на Євробачення-2026. На сцену не вийшла лише Monokate (Катерини Павленко), яка поїхала на музичну конференцію в Нідерланди.

Фокус вів текстову трансляцію Нацвідбору, ведучими якого цього року стали Тимур Мірошниченко та Леся Нікітюк.



Джерело

Continue Reading

Культура

рецензія на фільм «Пан або пропав»

Published

on


В Україні в рамках програми 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю 2025 стартував показ французької сатиричної соціальної комедії “Пан або пропав” режисера Ентоні Кордьє (“Гаспар одружився”). У європейському прокаті картина вийшла під назвою “Середній клас”, і ми зараз розберемося, чому фільм названо саме так.

У фільмі знімаються популярні французькі актори Лоран Лафітт і Елоді Бушез, володарка кількох акторських нагород. Акторський склад доповнюють Рамзі Бедіа і Лора Каламі. Фокус побував на гала-прем’єрі картини і ділиться враженнями.

З першої сцени глядач потрапляє в напружену атмосферу взаємодії представників різних соціальних класів. Глава буржуазного сімейства і господар вілли на півдні Франції — Філіп Трусселяр звертається до свого працівника — Тоні Азізі в день народження доньки останнього з проханням почистити колектор під вбиральнею.

Трейлер фільму “Пан або пропав”

“Там роботи на п’ять хвилин”, — каже Філіп, не бажаючи відкладати завдання навіть у день народження доньки Азізі.

Як виявилося, роботи там зовсім не на п’ять хвилин. Тоні повертається після ремонту труби облитий екскрементами і кидає невербальний виклик своїм господарям. З цього епізоду починається небезпечна дуель двох родин, одна з яких звикла бути на вершині соціальних преференцій, а інша — у становищі приниженого і ображеного.

Сім’я Азізі — Тоні та Надін — понад сім років працювали на сім’ю Трусселяр без соціальних гарантій, контракту, відрахувань, на заробітну плату, нижчу за мінімальну в країні. Тепер подружжя Азізі вирішує розпочати з наймачами юридичну війну, вимагаючи компенсації в розмірі 150 000 євро.

Іронія сюжету в тому, що Філіп — власник юридичної фірми. Він був настільки впевнений у беззахисності своїх працівників, що навіть не подумав про правові наслідки. Тепер він не знає, як домовитися з Тоні та Надін, та ще й зарозумілість спадкового буржуа йому заважає, а працівники своєю чергою агресивно йому погрожують судовими розбірками, здатними знищити репутацію знаменитого у Франції юриста.

Репутації дружини Філіпа (Елоді Бушез), акторки, яка бажає повернутися на екрани, такий неприємний галас зовсім ні до чого: її і так не поспішають знімати.

Представники буржуазного класу всіляко намагаються “зам’яти” неприємний конфлікт із працівниками, але все стає тільки гірше.



Кадр із фільму “Пан або пропав”

Фото: Постер

Ентоні Кордьє динамічно розвиває тему соціальної напруженості та взаємного приниження між персонажами, поступово досліджуючи питання взаємодії класів за різних обставин.

Буржуа Трусселяр звик демонструвати зверхність і вважати людей іншого класу другим сортом, а мігрант Тоні надто втомився почуватися ніким і навіть меншим. При цьому кожен поступово приміряє нову роль. Філіп почувається загнаним, але не переможеним, а сімейство Азізі вперше відчуло смак влади над тими, хто раніше їх пригнічував.

До слова, у картині немає поганих і хороших героїв. Є лише різні обставини та розмір фінансової задоволеності. Наприкінці глядачі зрозуміють, що в цій історії немає невинно ображених, і всі герої діють лише під впливом зовнішніх чинників і внутрішніх потреб.

І так! Якщо “змішати” буржуазний клас і безправних мігрантів — ми й отримаємо той же середній клас або злегка усереднений клас.

Раніше ми писали, як Марго Роббі та Колін Фаррелл знаходять кохання через GPS-навігатор у новому фільмі.

Ми також розповідали про фільм “Еддінгтон” режисера Арі Астера, у якому на тлі пандемії коронавірусу розгортаються пристрасті в маленькому містечку в пустельному штаті Нью-Мексико.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.