Війна
Більшість українців підтримують вступ до НАТО
Українці підтримують вступ до Євросоюзу та НАТО, про це стало відомо з соціологічного дослідження групи “Рейтинг”.
Вступ до НАТО наразі отримав максимальну підтримку від населення за весь час спостережень соціологічної групи. Цю ініціативу підтримали б 83%, проти – 4%, не проголосували б 9%. У червні 2022 підтримували вступ до Альянсу 76%.
На відміну від вступу до ЄС вступ до НАТО дещо обережніше сприймається мешканцями сходу країни (69% – за вступ, 9% – проти, 17% – не прийшли б на голосування). Попри це у порівнянні із попереднім опитуванням динаміка у підтримці вступу до Альянсу серед мешканців цього макрорегіону дуже позитивна (у червні за – 55%, проти – 20%, не прийшли б голосувати – 22%).
За результатами загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 1-2 жовтня 2022 року, 86% опитаних підтримали б вступ України до Євросоюзу у разі проведення референдуму (проти – 3%, не проголосували б – 7%). Підтримка вступу до ЄС одностайна серед представників усіх макрорегіонів та вікових груп.
Нагадаємо, що в Україні працює Єдиний портал вакансій.
Україна до кінця року отримає через механізм швидкої допомоги PURL військове обладнання зі складів США на суму близько 5 мільярдів доларів. Йдеться про системи ППО, боєприпаси та критичні запчастини.
Як передає Укрінформ, про це заступниця Генерального секретаря НАТО Радмила Шекерінська заявила в інтерв’ю Суспільному.
Шекерінська підкреслила, що саме PURL забезпечує найбільш нагальні потреби України.
“Левова частка засобів протиповітряної оборони надходить в Україну саме через PURL — це буквально різниця між життям і смертю”, – зазначила Шекерінська.
За її словами, логістика працює цілодобово через хаби у Польщі та Румунії, а фінансування пакетів здійснюють європейські союзники та Канада. До ініціативи також приєдналися Австралія та Нова Зеландія.
Шекерінська додала, що попри значні поставки, Україні “завжди потрібно більше ППО”, а оборонна промисловість країн НАТО збільшує виробництво, щоб покрити цей дефіцит.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський у зверненні до Коаліції охочих закликав до забезпечення гарантій безпеки України, співпраці у межах програми PURL і якнайшвидшого руху вперед у питанні використання заморожених російських активів.
Фото: НАТО
Великий обмін полоненими, про який було домовлено раніше і який мав відбутися перед Новим роком, росіяни загальмували.
Про це повідомив Президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«У Рустема Умєрова була зустріч про обміни. Сторони погодили, що буде такий достатньо великий обмін до Нового року і що треба проговорювати списки. Але зараз саме з «рускої» сторони є гальмування», – зазначив Зеленський.
За його словами, росіяни почали гальмувати обміни, тому що «хочуть загальних домовленостей». «На мій погляд, саме це відбувається. Якщо у нас буде формування всіх цих процесів, то ми повернемося знову до рішень про обмін», – наголосив Глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, останній великий обмін полоненими між Україною та Росією відбувся 2 жовтня – додому повернулися 185 військових і 20 цивільних.
Фото Укрінформу можна купити тут
Воїни 425-го окремого штурмового полку “Скеля” Сухопутних військ Збройних сил України в центрі Покровська Донецької області підняли український прапор.
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство7 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Усі новини5 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Одеса1 тиждень ago
Загроза в Чорному морі та вибухи на російських танкерах
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна7 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом