Посадовець Одеського обласного ТЦК задекларував десятки тисяч доларів готівки, але не зміг підтвердити, звідки взялися ці гроші. НАЗК також знайшло розбіжності у відомостях про автомобіль, квартири та доходи родини. Загалом перевірка виявила недостовірні дані на понад три мільйони гривень.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на довідку Національного агентства з питань запобігання корупції № 771/26 від 30 жовтня 2026 року.

Реклама

Грошові розбіжності в декларації

За даними НАЗК, Павло Воронжак, який обіймає посаду начальника відділу рекрутингу та комплектування Одеського обласного ТЦК, вказав у декларації за 2025 рік недостовірні відомості на 3,1 мільйона гривень. Найбільше запитань виникло до готівки, яку він задекларував разом із дружиною. Йдеться про 48 тисяч доларів, або понад два мільйони гривень. Посадовець пояснював, що родина збирала ці гроші протягом кількох років. Однак НАЗК перевірило доходи родини й не знайшло підтверджень таким заощадженням. За три роки, з 2023-го до 2025-го, Павло Воронжак заробив близько 1,56 мільйона гривень, а його дружина отримала майже 82 тисячі гривень соціальних виплат. При цьому родина витрачала гроші на автомобілі та інші потреби. 

У лютому 2026 року правоохоронці провели обшук за місцем проживання Павла Воронжака. Там знайшли та вилучили готівку, сума якої, за даними НАЗК, значно перевищувала задекларовані заощадження. Посадовець пояснював, що частина грошей належала дружині та її матері, проте ці пояснення не підтвердилися належними документами. У підсумку НАЗК встановило, що походження 2 017 872 гривень готівки не підтверджене. 

Дорогий автомобіль на тещі

Ще одне порушення стосувалося Dodge Durango 2023 року випуску. Автомобіль вартістю 928 332 гривні був зареєстрований на тещу Павла Воронжака. Вона оформила машину на себе, а вже наступного дня надала доньці та зятю право користуватися нею. У декларації за 2025 рік посадовець зазначив авто, але замість його вартості написав, що вона йому невідома. Павло Воронжак пояснював це тим, що автомобіль належить тещі й він не знає, скільки вона за нього заплатила. Проте НАЗК отримало дані з реєстру транспортних засобів, де була зазначена вартість машини. Крім того, з’ясувалося, що в декларації за 2024 рік посадовець узагалі не згадав цей автомобіль, хоча вже мав право ним користуватися.

Ця машина фігурує і в матеріалах кримінального провадження. Під час обшуку 5 лютого 2026 року правоохоронці знайшли в ній військово-облікові документи інших людей, пов’язані з роботою Павла Воронжака в ТЦК. 

Не задекларовані квартири

Під час перевірки виявили й неточності щодо нерухомості. Зокрема, Павло Воронжак не вказав у декларації квартиру в Одесі площею 69,8 квадратних метрів. Вона перебуває у спільній власності його дружини та ще однієї особи. Право власності на житло було оформлене ще у 2000 році. 

Доходи дітей та дружини

Окремі порушення стосувалися грошей, які отримували діти посадовця. Зокрема, Павло Воронжак не зазначив 132 712 гривень аліментів, які отримав його син. Ще 20 тисяч гривень стосувалися оплати навчання доньки. Гроші через банк внесла дружина посадовця. Сам посадовець стверджував, що кошти належали тещі. Однак НАЗК визначило цю суму як дохід доньки у вигляді подарунка, який також потрібно було зазначити. Крім того, у декларації не було 28 332 гривень соціальних виплат дружини та невеликої виплати доньці від банку. Виявили й неточності у відомостях про банківські рахунки.

Що загрожує посадовцю ТЦК

Загалом НАЗК встановило недостовірні відомості на 3 098 916 гривень. Найбільша частина цієї суми — понад два мільйони гривень готівки, походження якої не вдалося підтвердити. Решта стосується вартості Dodge Durango, аліментів сина та оплати навчання доньки. За результатами перевірки агентство виявило ознаки кримінального правопорушення за частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за внесення недостовірних відомостей до декларації. Водночас ознак незаконного збагачення НАЗК не встановило.

Інші перевірки декларацій на Одещині

НАЗК раніше виявляло мільйонні розбіжності й у деклараціях інших посадовців Одещини. Зокрема, у квітні Новини.LIVE повідомляли, що агентство завершило перевірку депутата Одеської обласної ради Вадима Колойденка. Він задекларував 495 тисяч доларів і 106 тисяч євро готівкою. Після аналізу доходів та витрат родини НАЗК встановило розбіжності на понад 23 млн гривень і передало матеріали правоохоронцям. 

У березні НАЗК також перевірило декларацію депутата селищної ради Максима Шейка. Як розповідали Новини.LIVE, агентство виявило недостовірні відомості приблизно на 134 млн гривень. Серед незадекларованого майна були житловий будинок, земельна ділянка, автомобілі та банківські рахунки. Найбільші питання виникли до готівкових заощаджень, походження яких перевірка не підтвердила. Матеріали передали до Національної поліції. 

Ще одна справа стосується голови Одеської обласної ради Григорія Діденка та його дружини, народної депутатки Юлії Діденко. У лютому 2026 року Новини.LIVE писали, що прокурори передали до суду обвинувальний акт щодо подружжя. Їх обвинувачують у недостовірному декларуванні майна на понад 8 млн гривень протягом 2021–2023 років. Окремо суд розглядає питання про стягнення в дохід держави активів майже на 5 млн гривень, які слідство вважає необґрунтованими. 

В Одесі оголосили закупівлі на будівництво доріг на кладовищі “Західне”, ремонт огорожі Третього Єврейського кладовища та двох кремаційних печей. Найбільше грошей передбачили на нові проїзди між могилами. Причому тендер на ці роботи проводять повторно, оскільки попередню закупівлю скасували через помилку в проєкті.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на закупівлі в системі Prozorro.

Реклама

Нові дороги на кладовищі

За даними Prozorro, комунальне підприємство “Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування” оголосило тендер на будівництво дорожнього покриття кладовища “Західне” на Тираспольському шосе, 22-Д. На роботи передбачили 22 109 597,50 грн. На кладовищі планують облаштувати нові проїзди між ділянками загальною протяжністю близько 2,6 км. Для цього підрядник має підготувати основу доріг, виконати земляні роботи та укласти асфальтобетонне покриття. Тендер оголосили 31 жовтня. Пропозиції від учасників прийматимуть до 16 листопада, а завершити будівництво планують до 20 березня 2027 року.

Зазначимо, що це вже друга спроба знайти підрядника для будівництва доріг на кладовищі “Західне”. Попередній тендер оголосили у вересні 2026 року. Тоді очікувана вартість становила 19 684 560 грн без ПДВ. Однак 23 жовтня закупівлю скасували. Замовник пояснив, що під час проєктування припустилися помилки: у кошторисі не врахували частину матеріалів, необхідних для будівництва. Після виправлення документації вартість робіт зросла приблизно на 2,43 млн грн.

Ремонт огорожі Єврейського кладовища

Ще одну закупівлю провели для капітального ремонту огорожі Третього Єврейського кладовища на вулиці Хімічній, 1. Вартість робіт становить 816 480 грн. Договір уклали з ТОВ “Реновація БК-Буджак”. Згідно з кошторисом, підрядник має відновити пошкоджені частини огорожі, використовуючи будівельні блоки, бетонні суміші, арматуру та металеві конструкції. Також передбачені оздоблювальні роботи й фарбування.

Ремонт фінансуватимуть протягом двох років. На 2026 рік передбачили 204 120 грн, а на 2027-й — 612 360 грн. Завершити роботи планують у травні наступного року.

Ремонт двох кремаційних печей

Комунальне підприємство також уклало два договори на капітальний ремонт кремаційних печей № 3 та № 4 в одеському крематорії на проспекті Князя Ярослава Мудрого, 33. На ремонт печі № 3 передбачили 1 249 230 грн, а печі № 4 — 1 493 434,80 грн. Загальна вартість двох договорів становить понад 2,74 млн грн. Обидва ремонти виконуватиме ТОВ “Науково-технічний центр “ФЕШ-Р”.

У документах передбачили роботи з відновлення обмурування печей — внутрішніх конструкцій, які витримують високі температури. Також кошториси містять металеві деталі й кріплення. Завершити ремонт обох печей мають до 19 лютого 2027 року.

Новини.LIVE писали, що на Одещині оголосили тендер на утримання частини траси Київ — Одеса. Очікувана вартість закупівлі становить 959 мільйонів гривень без ПДВ. За ці гроші підрядник має ремонтувати дорожнє покриття, обслуговувати мости, встановлювати знаки та прибирати сніг узимку. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що на трасі Одеса — Рені планують облаштувати додаткові смуги поблизу контрольних пунктів “Маяки” та “Удобне”. Для цього розширять проїзну частину, оновлять дорожнє покриття та облаштують узбіччя. На проєктування й будівельні роботи передбачили понад 147 мільйонів гривень

Раніше Новини.LIVE розповідали, що Одеська обласна рада оголосила тендер на придбання 110 наручних годинників для нагородження. На закупівлю передбачили до 285 тисяч гривень. Замовити планували 65 чоловічих та 45 жіночих моделей із символікою облради. Поставити подарунки мають до кінця 2026 року.

В Одесі сьогодні, 7 листопада, провели акцію на підтримку кримських цивільних заручників. На Дерибасівській нагадали про українців, яких Росія утримує у своїх в’язницях, та труднощі їхнього звільнення. Організатори обрали Чорне море символом зв’язку з окупованим Кримом і страждань його жителів.

Про це інформує журналістка Новини.LIVE Вікторія Бєккєр.

Реклама

Геноцид Чорного моря

За словами організаторки акції Азізи Ескендер, акція “Німий крик. Чорне море” стала сьомою у серії заходів на підтримку кримських цивільних заручників. Вона відбулася на Дерибасівській, навпроти Міського саду. Чорне море стало символом болю людей, які залишаються в окупації та російських в’язницях, а також нагадуванням про шкоду, якої Росія завдає природі.

“Сьогодні вона присвячена Чорному морю як образу геноциду, який творить Росія проти нашого народу, проти українців, кримськотатарського народу, проти окупованого Криму, а також проти екології. Тому що Чорне море також знає великого страждання, це екоцид для нашої природи”, — розповіла Азіза Ескендер.

Організаторка пояснила, що Чорне море нагадує про зв’язок Одеси з окупованим Кримом. Вона наголосила, що люди, які залишаються в російських в’язницях, потребують постійної уваги, адже повернути цивільних із полону особливо складно.

“Ми вже сьомий раз в Одесі наголошуємо, що ми маємо бути голосами тих, хто знаходиться в окупації, тих, хто знаходиться в російських катівнях. І кожен день в російському полоні може бути останнім. І особливо це стосується цивільних, яких дуже важко повернути на вільну землю”, — зазначила Азіза Ескендер.

Акція поєднала демонстрацію та мистецький перформанс. Азіза Ескендер вважає, що мистецтво допомагає привернути увагу до проблеми навіть тих людей, які раніше не цікавилися долею кримських заручників.

“Через мистецтво, через яскраві образи ми можемо привертати більше уваги і торкатися людських сердець, і це може надихати на боротьбу людей, які дуже далеко від цієї теми”, — пояснила організаторка.

Кримчани в російському полоні

Актор, режисер, викладач акторської майстерності та колишній військовослужбовець Олег Шевчук розповів, чому для нього важлива ця акція. Він народився в Криму, там жили його дід і прадід. За його словами, історія родини тісно пов’язана з кримськими татарами, тому їхнє переслідування Росією він сприймає особливо болісно.

“По-перше, мене хвилює доля полонених, будь-яких полонених українських. По-друге, я з Криму, я корінний кримчанин, я там народився, там народився мій дід, мій прадід. І проблеми кримських татар мене хвилювали дуже давно”, — сказав Олег Шевчук.

Чоловік звернув увагу на становище кримських татар, яких Росія ув’язнила після окупації півострова. На його думку, звільнення цих людей ускладнюється тим, що російська влада вважає мешканців Криму своїми громадянами.

“Росія їх вважає своїми громадянами. А своїх громадян Росія відпускає дуже рідко, дуже неохоче. І татари в них просто як заручники”, — пояснив Олег Шевчук.

Він також згадав режисера Олега Сенцова, з яким був знайомий, та інших кримчан, яких Росія переслідувала після окупації. Окремо Олег Шевчук говорив про кримських татар, засуджених за звинуваченнями у причетності до організації “Хізб ут-Тахрір”, яку Росія визнала терористичною.

“Ви прийшли на чужу територію. Ви прийшли на територію країни, де ця організація не була терористичною. Чому ви їх саджаєте?” — наголосив Олег Шевчук.

Боротьба за полонених за полонених

Олег Шевчук розповів, що тема полону стосується його й особисто: один із його побратимів досі перебуває в російському ув’язненні. Чоловік вважає, що родинам полонених доводиться докладати надто багато власних зусиль, аби домогтися інформації про близьких та їхнього звільнення.

“На жаль, доля полонених — це доля їхніх рідних, а вже потім держави. Я це знаю точно, що якщо ти не будеш бігати по інстанціях, в ГУР, СБУ і тощо, ніхто твого рідного з полону не звільнить”, — заявив Олег Шевчук.

За словами організаторки Азізи Ескендер, саме тому акції на підтримку кримських цивільних заручників проводять регулярно. Вона переконана, що люди в окупації та російських в’язницях не повинні залишатися без підтримки.

“Ми є єдиним голосом їхньої свободи. Тому ми сьогодні тут і говоримо про тих, хто потребує цього”, — сказала Азіза Ескендер.

Новини.LIVE писали, що під Одеською міськрадою відбулася акція на підтримку українізації міського простору. Учасники вимагали запровадити мораторій на російськомовний культурний продукт. Також активісти закликали перейменувати провулок Ніни Онілової на честь загиблого захисника Юрія Слєпчєнка. 

Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі близько 40 рятувальників долучилися до здавання крові. Такі акції надзвичайники проводять приблизно кожні три місяці. Частину отриманих після донації коштів вони передають на підтримку ЗСУ. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що в Одесі відбулася хода на підтримку військовополонених, цивільних заручників та зниклих безвісти. Учасники пронесли центральними вулицями два 100-метрові полотнища — Державний прапор України та Прапор Надії. До ходи долучилися родини, які чекають на повернення близьких.