Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.

Зазначається, що НРК Varkhan виготовили на українському оборонному підприємстві на запити військових, які потребують відповідної техніки для виконання логістичних завдань.

В оборонному відомстві підкреслили, що інженери реалізували у конструкції всі вимоги захисників.

Зокрема, наземна роботизована платформа Varkhan максимально універсальна, надійна і витривала. Вона побудована на повнопривідному шасі з колісною базою 4×4, залежною підвіскою та кліренсом понад 200 мм.

Конструкція забезпечує прохідність і дає змогу комплексу впевнено пересуватися складним рельєфом, в умовах важкого бездоріжжя, трясовини та піску.

Також платформа обладнана швидкоз’ємними акумуляторами, завдяки чому може виконувати місії безперервно.

За даними Міноборони, Varkhan підтвердив високі тактико-технічні характеристики під час випробувань. Його можливостей достатньо, щоб перевозити сотні кілограмів вантажів на кілька десятків кілометрів. Крім того, НРК має кілька систем зв’язку / управління.

Комплекс Varkhan відповідає вимогам сучасної війни високої інтенсивності, серед яких:

• безперервна робота;
• надійні витривалі вузли і агрегати;
• зрозумілий алгоритм управління;
• доступність запчастин і витратних матеріалів;
• високі тактико-технічні характеристики;
• широкі логістичні можливості;
• простота в обслуговуванні.

Зазначається також, що НРК Varkhan є складовою екосистеми комплексних рішень, до якої входять наземні станції керування T-Bone, антени, щогли, ретранслятори й поворотні механізми.

«Поєднання цих продуктів дозволяє формувати комплексні рішення для керування безпілотними системами та забезпечення стабільного зв’язку», – підсумували в оборонному відомстві.

Як повідомляв Укрінформ, Міноборони з початку 2026 року кодифікувало і допустило до використання у Силах оборони 1 678 нових зразків озброєння та військової техніки, понад 1 500 із яких – українського виробництва.

Фото: МОУ

Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий представив особовому складу нового командувача Медичних сил ЗСУ – полковника медслужби Костянтина Гуменюка.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство оборони України.

Хмара поінформував Мерца про те, що відбувається на полі бою, плани Росії щодо мобілізації, виклики, з якими сьогодні стикається Україна. Як зазначили в Міноборони, зокрема йшлося про реактивні дрони й балістику.

Сторони обговорили потреби фронту і те, які рішення важливо масштабувати. Окрему увагу зосередили на посиленні української ППО і мобілізації зусиль партнерів у цьому питанні.

Хмара передав Мерцу перелік необхідного Силам оборони озброєння, зокрема йдеться про боєприпаси до F-16 та ракети до IRIS-T і Patriot.

Міністр оборони подякував канцлеру за послідовну і сталу підтримку України.

У 2026 році, зазначив Хмара, “обсяг допомоги становить 11,5 млрд євро, що складає близько третини від всієї військової допомоги цьогоріч та є найбільшим внеском в оборону України серед всіх країн-партнерів”.

Також Хмара взяв участь в Українсько-Німецькому бізнес-форумі, де йшлося про те, як перейти від окремих проєктів до спільної українсько-німецької програми масштабування і далі – до системного спільного виробництва.

За підсумками форуму міністр оборони України підписав п’ять документів із німецькими оборонними компаніями. Як зазначили у Міноборони, їх реалізація дозволить Україні закупити ракети, високоточні боєприпаси, радари та інше озброєння.

Як повідомляв Укрінформ, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, до української столиці з неоголошеним візитом.

Президент Володимир Зеленський під час спільного з Мерцом спілкування з журналістами у Києві заявив, що Німеччина виділила новий комплексний пакет підтримки України обсягом 1,3 млрд євро. Загалом, за інформацією Президента, між Україною та Німеччиною укладені 15 угод та документів про взаємодію у сфері безпеки.

Україна та Німеччина підписали угоду щодо поглиблення співпраці у сфері протидії безпілотникам, у межах якої ФРН має ширше використовувати український досвід.

Фото: Міноборони