«Цифрова команда Міністерства оборони змогла за останній час зробити фундаментальні зміни, які призведуть до покращення якості прийняття рішень в армії та сервісів. Якщо говорити про цифровізацію армії, то під час повномасштабної війни для нас це є пріоритетом. Дуже багато зусиль покладено на впровадження цих змін», – сказав Федоров.

Він звернув увагу присутніх на те, що ці зміни у сфері оборони стали можливі завдяки трьом факторам. По-перше, усі рішення ухвалюються на основі отриманих даних. По-друге, налагоджений постійний зворотний зв’язок від військових. І третє – децентралізація сервісів з одночасною ефективною взаємодією підрозділів у їхніх межах.

«Ми бачимо це на прикладі впровадження Delta і програми е-балів. У рамках цих баз розвідники шерять цілі з ударними юнітами, ті вражають цілі – шерять бали і так далі», – додав Федоров.

За його словами, усі подальші діджитал-рішення будуть спиратися на ці три фактори. Так, у найближчий час в армії запрацює електронна система обліку зброї, що дозволить в режимі реального часу розуміти, на якому рівні підрозділи нею забезпечені. Також очікується впровадження систем, які допоможуть визначати ефективність використання того чи іншого майна.

«Ми почнемо розбудовувати вертикаль CDTO в армії (Chief Digital Transformation Officer, заступники з цифрової трансформації – ред.), продовжимо удосконалювати системи Delta, DOT-Chain, які на сьогодні і так вже є революційними. Все це дозволить нам приймати рішення набагато швидше, бути більш ефективними і дбати про життя наших військових», – зазначив перший віцепрем’єр-міністр.

Як повідомлялося, нарощування виробництва зброї, збільшення міжнародної допомоги, покращення управління оборонними ресурсами, цифровізація — пріоритети діяльності Міноборони на цей рік.

Фото: Михайло Федоров / Телеграм

Капітан одеського судна-криголама “Ноосфера” Андрій Старіш, яке днями прибуло на станцію Вернадський, – встановив вказівник Кілія на острові Галіндез в Антарктиці.

Про це повідомила адміністраторка групи Кілія.ua Тетяна Гавриленко, яка зазначила, що Андрій Старіш уродженець Кілії. 

“Передісторія. Я написала Андрію про цю ідею – і виявилося, що ця мрія у нас спільна. Далі я просто тримала кулачки та подумки молила Бога, щоб усе вийшло. А тим часом Андрій разом з командою виготовляли табличку. Як він написав, багато залежало від погоди – і, дякувати Богу, вона не підвела”, – написала вона.

Допомагали у створенні таблички боцман Віктор Жуковський і матрос першого класу Денис Точанський. 

Криголам “Ноосфера” прибув до станції “Академік Вернадський” днями. Судно доставило команду української сезонної експедиції, а також учасників Першої мексиканської антарктичної експедиції.

Флагман українського наукового флоту криголам “Ноосфера”, який напередодні вторгнення росії передислокувався з Одеси до Кейптауна розпочав п’ятий антарктичний сезон у жовтні. Антарктичний сезон судна цього року, який за даними Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) триваліший за попередні, став можливим завдяки міжнародним контрактам, а не коштом держбюджету. Всі спільні дослідження теж фінансуються закордонними партнерами.

Крим того розширилася співпраця з антарктичними програмами інших країн так вперше криголам забезпечить ротацію полярників і доставить вантажі до британської антарктичної станції “Розера” (вона на 300 кілометрів південніше від “Вернадського”, за Полярним колом). Також заплановані спільні океанографічні та біологічні дослідження в межах Першої мексиканської антарктичної експедиції, яка відбувається у співпраці з Україною. Стартують спільні океанографічні дослідження механізмів потепління Південного океану з колумбійськими вченими.

Крім того, продовжаться початі раніше колаборації з Польщею, США та Чехією. Також уже традиційно “Ноосфера” доставить до “Вернадського” сезонну експедицію з технічних фахівців та вчених, а згодом забезпечить перезмінку річних експедицій.

Кирило Бойко

15-річний одесит Ігор Романовський, який має діагноз дитячий церебральний параліч, самостійно створив підручник з фізики для вчителів 7-х класів. Хлопець вирішив написати цей посібник, коли не зміг знайти подібних матеріалів в мережі.

Про це повідомляє Times.od.UA.

Ігор розповів, що у книзі зібрав розробки уроків та рекомендації щодо їх проведення. На створення підручника його надихнули два викладачі фізики.

“Мама показала мені один YouTube-канал з фізики, де дуже класно пояснюють. Я почав шукати подібні матеріали в інтернеті, але не знайшов, тому вирішив написати підручник самостійно,” — зізнається Ігор.

За словами школяра, захоплення фізикою у нього з’явилося два роки тому.

“Ця наука потребує нестандартного мислення. Треба широко мислити, адже фізика присутня в нашому повсякденному житті,” — пояснює Ігор.

Над посібником підліток працював близько п’яти місяців. Мама Ігоря, Анна, зізнається, що не знала про створення книги, поки син не показав їй готовий продукт.

“Про те, що він написав книгу, він повідомив лише в травні 2025 року. Ми не вносили жодних змін, тільки трошки зменшили ілюстрації. Усе інше — його заслуга. Вчителі, які вже ознайомилися з підручником, відзначили, що теми викладені послідовно та грамотно,” — розповіла жінка.

Анна додає, що Ігор виявив інтерес до математики ще два роки тому, а згодом перейшов до фізики.

“Він дуже захоплений — проводить багато часу з книжками, за комп’ютером, вирішує задачі. Раніше любив кубики та шахи — йому подобається все, що вимагає логіки,” — зазначає мама.

Наразі Ігор працює над новим посібником — цього разу з алгебри.