Війна
Одеська міськрада пересварилась на сесії
Зі скандалу почалась перша за час війни сесія Одеської міської ради. Частина депутатів були обурені рішенням проводити засідання в онлайн-форматі, назвавши його незакнним. Так, депутат Обухов вніс пропозицію позбавити не присутніх особисто на сесії народних обранців права голосу, а Жанна Мандріченко заявила, що ті, хто залишив Одесу під час війни, мають скласти свої мандати. Коли ж під час голосування депутатський склад висловив згоду проводити засідання онлайн, фракція “Європецська Солідарність” повним складом залишила сесійну залу. Підтримала колег і депута Квасницька, яка засідання не залишила, але демонстративно відмовилась брати участь у голосуванні.
Натомість мер Одеси Генадій Труханов заявив, що онлайн-формат проведення сесії цілком законний, і аналогічним способом у місті вже проводились засідання обласної та районної рад. Також він зазначив, що “ситуація в країні складна, змінюється щодня і ті, хто геройськи заявляє, що він в Одесі, завтра може тут не бути”. Голова юридичного департаменту міськради також заявила, що ще під час пандемії до положень про засідання постійних комісій були внесені зміни, які зараз дозволяють проводити дистанційні засідання на законних підставах.
Зрештою на сесії було прийнято рішення по 10 важливих питаннях, в тому числі щодо визначення орендної плати за муніципальне майно та про встановлення збору за паркомісця у місті. Крім того, було перейменовано цілу низку вулиць, у назвах яких залишались помилки українською мовою чи визначення, що підлягають декомунізації.
Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається отримати ліцензії на виробництво ракет до систем ППО Patriot до кінця 2026 року.
Про це глава держави повідомив за підсумком саміту «Україна – Південно-Східна Європа», передає кореспондент Укрінформу.
«У нас була політична домовленість (мова про домовленість з президентом США Дональдом Трампом – ред.), ми розраховуємо до кінця 2026 року отримати можливість технічно виробляти українською командою американські ракети нашими силами», – зазначив Зеленський.
Він додав, що окремо є домовленості з країнами Європейського Союзу, а саме з Францією та Італією, про дозволи на виробництво SAMP/T. «Ми домовились з французькою стороною, а італійська сторона підтримала відповідні рішення», – уточнив Президент.
Він також нагадав, що Україна домовилася про ліцензії на виробництво ракет SCALP, Aster-30 і сподівається їх отримати також до кінця 2026 року.
Згадав глава держави й про те, що Україна очікує на постачання системи SAMP/T NG нової генерації, яка буде здатною збивати балістику.
«І окремо ми говоримо про отримання ліцензії, отримали в цей раз позитивний висновок французької сторони, стосовно AASM Hammer – це керовані бомби», – підсумував Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп перед зустріччю із Зеленським в Анкарі на полях саміту НАТО заявив, що адміністрація США готується передати Україні ліцензійні права на виробництво ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot.
Українські розвідники виявили на Лиманському і Запорізькому напрямках фронту тіла ще двох громадян Республіки Камерун, які воювали проти України у складі збройних сил Російської Федерації.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
“На війні проти України ліквідовано чергових російських найманців з Африки — ГУР МО України публікує історії двох громадян Республіки Камерун, тіла яких виявили на Лиманському та Запорізькому напрямках фронту російсько-української війни”, – йдеться у повідомленні.
Перший — Нґулуре Ібрагім Нкіте (Ngouloure Ibrahim Nkite), дата народження – 10 березня 2003 року, житель міста Дуала, департамент Вурі.
Нкіте прибув на територію Росії 9 лютого 2026 року. Вже 4 квітня в Орлі камерунець підписав однорічний контракт на посаду стрільця російської армії.
Далі його на кілька тижнів направили до навчального центру, а потім – на тимчасово захоплену росіянами територію Луганської області. Орієнтовно 12 травня 2026 року Нкіте був ліквідований в районі Лимана Донецької області.
Другий ліквідований на російсько-українській війні найманець Росії з Камеруну – Тапінджеу Намеконґ Лоік (Tapindjeu Namekong Loique), дата народження – 15 квітня 2001 року, також житель Дуали.
Контракт на посаду стрільця російської армії Лоік підписав 25 березня 2026 року в місті Вологда. Він був студентом Мічурінського державного аграрного університету (місто Мічурінськ Тамбовської області РФ). Звідти його завербували на війну проти України.
Як зазначили в ГУР, у навчальному центрі Лоік пробув недовго, як і Нкіте. Орієнтовно 23 квітня 2026 він був ліквідований поблизу Гуляйполя Запорізької області.
Отже, зауважили в ГУР, від моменту підписання контракту з російською армією до смерті на війні проти України обидва камерунські найманці прожили всього близько місяця.
За даними проєкту ГУР “Хочу жить”, від початку повномасштабного вторгнення в Україну “Росія вже загубила життя щонайменше 106 громадян Камеруну.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією російської служби ВВС, щонайменше 3 589 іноземців загинули, воюючи в армії РФ під час повномасштабного вторгнення в Україну.
Фото Укрінформу можна купити тут
Оператори Сил безпілотних систем Збройних сил України уразили російський вертоліт Мі-28 у Вязовому Бєлгородської області.
Як передає Укрінформ, про це командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді повідомив у Фейсбуці та оприлюднив відповідне відео.
Оновлюється…
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Усі новини1 тиждень agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Одеса5 днів ago
Атака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoХерсонський художній музей отримав Блакитний щит Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Події1 тиждень agoЩе один херсонський музей отримав міжнародний захисний знак «Блакитний щит»