В Одесі триває підготовка системи опалення до зими, однак залишаються питання щодо її надійності. Когенераційні установки мають забезпечити роботу котелень під час відключень світла, проте виникають труднощі з їх підключенням. Додаткову загрозу становлять сильні морози та можливі російські удари по великих об’єктах теплопостачання.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів колишній віцемер Одеси Дмитро Жеман.

Реклама

Проблеми з обладнанням

В Одесі продовжують встановлювати когенераційні установки, які одночасно виробляють тепло та електроенергію. Вони мають допомогти котельням працювати навіть під час масштабних відключень світла. Проте частина обладнання досі не запущена, а з його підключенням можуть виникнути труднощі. Колишній віцемер Одеси Дмитро Жеман вважає, що місто не виконало всіх необхідних підготовчих робіт. Зокрема, йдеться про технічні умови для підключення установок. За його словами, без цього навіть сучасне обладнання не зможе повноцінно працювати.

“Це дійсно гарне рішення, але є передумови, які необхідно було виконати з самого початку. Вони не були виконані, не були належним чином оформлені технічні умови, і тому є питання підключення. І за рахунок чого їх мають вирішувати, я не розумію і не бачу”, — зазначив Дмитро Жеман.

Він також звернув увагу на брак конкретної інформації від міської влади. На його думку, заяв про готовність недостатньо, якщо немає зрозумілих даних про те, скільки установок уже працюють та які проблеми залишаються невирішеними.

Ризики під час морозів

Найбільші побоювання колишнього віцемера пов’язані з роботою системи теплопостачання за низьких температур. Адже важливо не лише встановити нове обладнання, а й забезпечити стабільну роботу котелень та пов’язаних із ними мереж. Жеман сумнівається, що Одеса достатньо підготовлена до складних зимових умов. Особливо серйозні проблеми, на його думку, можуть виникнути, коли температура повітря опуститься до мінус п’яти градусів і нижче.

“Нам кажуть, що все добре, але ніяких цифр, ніяких даних, ніякої конкретики міська рада нам зараз не дає. Наскільки мені відомо, на папері так, але ми розуміємо, що зима буде не на папері”, — наголосив колишній віцемер.

Він додав, що не бачить достатньо активної підготовки міста до опалювального сезону. Саме тому побоюється, що сильні морози можуть виявити проблеми, які поки залишаються непомітними.

Альтернатива великим котельням

Ще одним важливим питанням залишається захист теплопостачання від наслідків російських атак. Більші котельні забезпечують теплом значну кількість споживачів, тому пошкодження таких об’єктів може залишити без опалення багато будинків. На думку Дмитра Жемана, Одесі варто активніше переходити на модульні котельні. Такі установки можуть забезпечувати теплом окремі будівлі або райони. Це дозволило б зменшити залежність міста від великих об’єктів теплопостачання.

“Модульні котельні, особливо під час війни, — це рішення. Чому їх не будують — питання риторичне. Зараз великі котельні — це дуже вразливі точки міста. Тому дійсно ми мали би вже давно переходити якомога більше на резервні модульні котельні та на резервне живлення. Цього зараз не відбувається”, — заявив Жеман.

Колишній віцемер переконаний, що місту потрібні не лише нові установки, а й резервні джерела живлення та продумана система теплопостачання. Без цього навіть встановлене обладнання не гарантуватиме стабільного опалення під час морозів та тривалих відключень електроенергії.

Як повідомляли Новини.LIVE, у листопаді 2026 року одесити платитимуть за опалення за тарифом, який діяв і в попередньому опалювальному сезоні. Для населення вартість тепла планують залишити без змін, попри зростання витрат на його виробництво та постачання. Водночас для бізнесу, бюджетних установ і релігійних організацій передбачили вищі тарифи на сезон 2026–2027 років.

Також Новини.LIVE писали, що підготовка до опалювального сезону 2026/2027 років у Подільську триває, однак його початок опинився під загрозою. Комунальники попереджають про серйозну проблему, яка може вплинути на подачу тепла взимку. Причиною стала заборгованість жителів міста за опалення. Споживачів закликають терміново розрахуватися за отримані послуги.

Водіям, які планують їхати з Одещини до Румунії власним автомобілем, варто заздалегідь подбати про документи. Крім паспорта, посвідчення водія та реєстраційних документів на машину, необхідно мати підтвердження проходження техогляду. Сертифікат повинен бути чинним на момент в’їзду до країни.

Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.

Реклама

Які вимоги діють для авто

Автомобілі з іноземною реєстрацією можуть пересуватися дорогами Румунії, якщо відповідають установленим технічним вимогам. Для цього водієві потрібно мати документ, який підтверджує проходження періодичного технічного огляду та його чинність.

Вимога передбачена румунськими правилами дорожнього руху та положеннями Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року. Їздити дорогами загального користування без чинного техогляду або з простроченим сертифікатом заборонено.

Коли відновили перевірку техогляду

Після початку повномасштабної війни Румунія спростила окремі правила для українців, які виїжджали до Європейського Союзу в пошуках захисту. Тоді відсутність сертифіката техогляду не була перешкодою для в’їзду.

На початку 2025 року цю вимогу повернули. Згодом, 31 серпня 2026 року, Прикордонна поліція Румунії оновила роз’яснення щодо в’їзду та пересування країною автомобілів з іноземною реєстрацією. У ньому знову наголосили на необхідності мати документ про проходження чинного технічного огляду.

Де перетнути кордон з Одещини

З Одеської області до Румунії можна дістатися через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Тут діє поромна переправа через Дунай, яка з’єднує українську Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча.

Які документи взяти із собою

Перед виїздом водіям варто перевірити, чи всі необхідні документи є в наявності. Для поїздки автомобілем потрібно підготувати:

• дійсний документ для перетину державного кордону;
• водійське посвідчення відповідної категорії; 
• свідоцтво про реєстрацію автомобіля; 
• державні номерні знаки встановленого зразка; 
• чинний страховий поліс “Зелена картка”; 
• протокол або сертифікат про проходження технічного огляду.

Якщо автомобіль зареєстрований на іншу людину, водієві також варто мати документи, що підтверджують право користування транспортним засобом.

Як повідомляли Новини.LIVE, на одному з головних маршрутів з Одеси до молдовського та румунського кордонів планують змінити організацію руху. Поблизу контрольних пунктів “Маяки” та “Удобне” мають з’явитися додаткові смуги, на яких автомобілі зможуть очікувати проїзду. Для цього розширять частину траси Одеса — Рені, оновлять дорожнє покриття та встановлять нові знаки.

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині біля пунктів пропуску та на дорогах до них планують встановити 39 мобільних укриттів. На це оголосили чотири тендери загальною вартістю 84,7 мільйона гривень. Укриття розраховані на 10 або 20 людей, усередині передбачені місця для сидіння, вентиляція, освітлення та обігрів. П’ять конструкцій мають встановити до кінця 2026 року, решту — до 1 лютого 2027 року.

Російські дрони дедалі частіше становлять загрозу не лише для Одещини, а й для сусідніх країн. Безпілотники порушують повітряний простір Молдови та Румунії, а в Чорному морі під ударом опиняються цивільні судна. Через це питання спільного захисту неба й морських шляхів стає дедалі важливішим для всього регіону.

Про це в ефірі Radio NV розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.

Реклама

Дрони біля Одещини

Росія поступово розширює територію своїх повітряних атак. Спочатку ракети та безпілотники лише наближалися до кордонів Молдови й Румунії. Згодом вони почали порушувати повітряний простір цих держав. На думку речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, такі випадки не можна пояснювати лише випадковими відхиленнями від маршруту. Він переконаний, що Росія свідомо створює загрозу сусіднім країнам.

“Це не про те, що летить до Ізмаїла і випадково потрапив на територію Румунії або Молдови. Ні, це летить до Румунії, це летить до Молдови”, — наголосив Сергій Братчук.

Загроза сусідам

Черговим прикладом став російський ударний безпілотник, про який повідомила президентка Молдови Майя Санду. За її інформацією, дрон порушив повітряний простір країни та впав неподалік житлових будинків і енергетичного об’єкта. Братчук вважає, що Росія вже не просто перевіряє реакцію сусідніх держав, а створює безпосередню небезпеку для їхнього населення.

“Це вже загрози, прямі безпосередні загрози нашим державним союзникам і партнерам”, — зазначив речник УДА.

Спільний захист неба

На думку Братчука, Україні, Молдові та Румунії необхідно домовитися про спільні дії проти російських повітряних загроз. Румунія має більше технічних можливостей для протидії дронам, тоді як Молдова потребує додаткової підтримки. Водночас українські сили продовжують знищувати безпілотники, які можуть становити небезпеку і для сусідніх держав. Однак окремих дій кожної країни недостатньо.

“Все-таки має бути алгоритм спільної взаємодії, спільного захисту, спільної оборони цих питань. Тобто так, Україна багато чого збиває, буде збивати те, що вийде, можливо, до Молдови і Румунії, але має бути якийсь єдиний алгоритм і процес”, — пояснив Братчук.

Небезпека в морі

Окремою проблемою залишається безпека цивільного судноплавства в Чорному морі. Болгарія, Румунія та Туреччина створили спільну групу для боротьби з морськими мінами. Проте Братчук поки не бачить достатніх результатів такої співпраці. Він наголосив, що через бойові дії повноцінне розмінування моря залишається складним завданням. Водночас міни продовжують загрожувати суднам, зокрема поблизу морських шляхів до українських портів.

“Я поки що не бачу, можливо, не всієї інформації від військового командування, якоїсь такої спільної, результативної протидії мінуванню Чорного моря”, — сказав речник.

Атаки на судна

Крім мін, небезпеку для кораблів становлять російські морські та повітряні дрони. Братчук наголосив, що від таких атак страждають цивільні екіпажі, до складу яких входять громадяни різних держав. Особливу увагу він звернув на Туреччину, яка має потужні військово-морські сили та могла б відігравати важливу роль у захисті судноплавства. Водночас речник визнав, що не має повної інформації про маршрути російських безпілотників у цьому районі.

“Що стосується повітряних ударних дронів, це ж не перша ситуація і далеко не остання. Ми це теж маємо прекрасно розуміти”, — попередив Братчук.

Оборона Чорного моря

Братчук переконаний, що без спільної системи захисту загроза для чорноморських держав зберігатиметься. Йдеться не лише про збиття безпілотників, а й про захист цивільних суден та протидію морським мінам. На його думку, Румунія, Болгарія й Туреччина мають посилювати співпрацю, адже російські атаки вже виходять за межі українських територіальних вод.

“А що до Румунії, Болгарії, то очевидно, дійсно має бути спільний захист”, — підсумував речник Української добровольчої армії.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.