На півдні Одещини через критичне маловоддя почали примусово наповнювати водосховище Катлабух. Воду до нього подають із Дунаю за допомогою насосної станції. Низький рівень води вже створює ризики не лише для екосистеми Придунав’я, а й для водозабезпечення населення та роботи аграрного сектору.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Міністерство економіки та довкілля.

Реклама

Катлабух наповнюють водою

За даними міністерства, примусове наповнення Катлабуха розпочали 10 серпня. Для цього запустили головну насосну станцію Суворівської зрошувальної системи Ізмаїльського управління водного господарства.

До такого кроку довелося вдатися через критичне зниження рівня води як у самому водосховищі, так і в Дунаї. Катлабух має важливе значення для всього українського Придунав’я, тому подальше обміління може позначитися одразу на кількох сферах — від стану водної екосистеми до забезпечення водою людей та сільського господарства.

Наповнення проводять відповідно до розпорядження Кабміну від 27 травня 2026 року №503-р у межах Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій.

Насосну станцію планують модернізувати

Нинішнє примусове наповнення має стабілізувати ситуацію, однак для Катлабуха необхідне довгострокове рішення. У профільному агентстві наголошують, що без модернізації всієї системи водоподачі забезпечити стабільне наповнення водойми буде складно.

Першим етапом має стати реконструкція системи енергозабезпечення головної насосної станції Суворівської зрошувальної системи. Проєкт передбачає встановлення сонячної електростанції, систем накопичення енергії та модернізацію насосного обладнання. Роботи планують розпочати вже у 2026 році, а запуск енергонезалежної насосної станції запланований на квітень 2027 року.

Дунай потерпає від маловоддя

Проблема Катлабуха безпосередньо пов’язана із ситуацією на Дунаї, від водності якого залежить система придунайських водойм Одещини. Цього літа маловоддя охопило практично весь басейн транскордонної річки, а на окремих її ділянках вода опустилася до рекордно низьких позначок.

Україна, яка цього року головує у Міжнародній комісії із захисту річки Дунай, ініціювала підготовку спільного огляду наслідків маловоддя в країнах Дунайського басейну.

“Ми прагнемо показати, що кліматичні зміни не визнають державних кордонів, а отже й відповідь на ці виклики має формуватися спільно. Україна запропонувала підготувати спільний огляд наслідків маловоддя, щоб показати масштаб проблеми, обмінятися практичним досвідом реагування”, — зазначила заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.

Також Україна ініціювала роботу над удосконаленням системи індикаторів для оцінки посух. Вона має допомогти раніше виявляти небезпечні тенденції, прогнозувати наслідки маловоддя та ухвалювати рішення на рівні всього Дунайського басейну.

Проблеми з водою на Одещині

Як повідомляли Новини.LIVE на півдні Одещини зафіксували руйнування дамби шлюзу Репіда — ІСРЗ на 97-му кілометрі Дунаю. Пошкодження зафіксували на захисному покритті укосу русла річки протяжністю близько 60 метрів. Це покриття було виконане з жорсткою конструкцією з геотекстильною опалубкою та монолітним бетоном. 

Також Новини.LIVE писали, що озера в Одеській області модернізують через обміління. Щоб змінити ситуацію, пропонують модернізувати систему управління водними ресурсами. Йдеться про встановлення автоматичних датчиків рівня води та автоматизацію шлюзів, які регулюють подачу води з Дунаю.

Крім того, Новини.LIVE інформували, що в Одеській області погіршується ситуація з водними ресурсами через критичне обміління Дністра. За даними Українського гідрометеорологічного центру, на окремих ділянках річки рівень води опустився до найнижчих показників за весь час спостережень. Екологи попереджають, що це не тимчасове явище, а наслідок кліматичних змін, до яких Одесі доведеться адаптуватися.

Сьогодні, 16 серпня, в Одесі з пам’ятника Дюку де Рішельє прибрали захисні мішки з піском, під якими один із головних символів міста перебував із перших тижнів повномасштабної війни, а саме 1619 днів. Після демонтажу захисту на поверхні монумента стали помітні темні плями та сліди. Ймовірно, вони могли утворитися через тривалий контакт із піском, вологою та захисною конструкцією, однак підтвердити це мають фахівці.

Про це інформують журналісти Новини.LIVE.

Реклама

Демонтаж захисної конструкції

Питання про те, чи варто й надалі залишати Дюка під мішками, в Одесі порушували давно. У липні 2026 року звучали пропозиції замінити мішки на іншу захисну конструкцію. До питання повернулися і 13 серпня під час засідання виконкому Одеської міськради. Серед аргументів було те, що мішки, які понад чотири роки перебувають навколо пам’ятника, самі можуть негативно впливати на його стан.

Сьогодні повний демонтаж захисної конструкції, яка вберігала пам’ятник від уламків та ударної хвилі, став ініціативою окремих депутатів Одеської міської ради, які вирішили провести роботи з її зняття. Серед ініціаторів — начальник Управління Державного архітектурно-будівельного контролю ОМР та депутат міськради Олександр Авдєєв. Він наголосив, що таке рішення було бажанням повернути Дюка у відкритий простір Приморського бульвару. Щоб пам’ятник знову дивився на море і своїм поглядом нагадував всім, що Одеса живе, працює та вистоїть.

“Сьогодні ми разом із колегами-депутатами зібралися, щоб визволити Дюка з полону мішків, які протягом 4 років його закривали. Крок за кроком ми відновлюємо Приморський бульвар і наше місто. Дюк має знову дивитися на море і своїм поглядом нагадувати всім: незважаючи на щоденні атаки, Одеса живе, працює та вистоїть. Одеса була, є і буде вільним та незламним містом”, — наголосив Олександр Авдєєв.

Водночас у міськраді додали, що планували лише частково розібрати захисний шар, щоб відкрити доступ до скульптури та разом із профільними фахівцями оцінити її стан після кількох років під мішками з піском.

Стан пам’ятника

За словами начальника управління з питань ЮНЕСКО та захисту культурної спадщини Федора Стоянова, перший візуальний огляд показав, що скульптура перебуває у задовільному стані.

Небезпечних процесів, деформацій або інших пошкоджень, які могли б загрожувати пам’ятнику чи постаменту, наразі не виявили. Водночас після зняття мішків на поверхні скульптури стали помітні темні сліди на бронзовій поверхні. Крім того, на барельєфах залишився пісок і наліт, а на окремих металевих елементах помітні сліди корозії.

Понад чотири роки в піску

Захищати пам’ятник почали 9 березня 2022 року, менше ніж через два тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії. Тоді навколо Дюка уклали близько 1,2 тисячі мішків із піском, а це загалом 185 тонн піску. До робіт залучали міські комунальні служби. Захисна конструкція мала вберегти монумент від уламків та можливих пошкоджень у разі російських обстрілів.

Що буде з пам’ятником далі

Найближчими днями Дюка мають обстежити фахівці будівельної академії та спеціалісти у сфері охорони культурної спадщини. За результатами перевірки визначать, яких заходів потребує пам’ятник і як його захищатимуть надалі. Залишати Дюка без захисту остаточно поки не планують. Місто розглядає можливість відновлення захисної конструкції або її оновлення, оскільки загроза російських атак зберігається. Остаточне рішення ухвалять після професійного обстеження скульптури.

Дюк став першим пам’ятником Одеси

Пам’ятник Арману Еммануелю дю Плессі, герцогу де Рішельє, є одним із головних символів Одеси та першим пам’ятником, встановленим у місті. Рішельє став одеським градоначальником у 1803 році, а з 1805 до 1814 року був генерал-губернатором. Період його управління пов’язують з активним розвитком Одеси як портового і торговельного міста.

Після смерті герцога у Франції в 1822 році виникла ідея встановити йому пам’ятник. Кошти на монумент збирали, зокрема, жителі міста. Автором бронзової скульптури став Іван Мартос, а встановленням керував архітектор Франческо Боффо. Де Рішельє зображений у римській тозі зі свитком у руці. На постаменті розташовані три горельєфи, що символізують торгівлю, правосуддя та землеробство. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 22 квітня 1828 року.

Дюк уже переживав обстріл Одеси

За майже два століття існування монумент уже зазнав пошкоджень під час війни. У період Кримської війни, коли у 1854 році англо-французька ескадра обстрілювала Одесу, один зі снарядів вибухнув поблизу пам’ятника. Уламком було пошкоджено постамент. Пізніше місце пошкодження закрили чавунною латкою зі стилізованим гарматним ядром. Цей слід обстрілу зберігся як частина історії монумента.

Раніше Новини.LIVE писали, що на Приморському бульварі в Одесі тривають археологічні розкопки. Цього сезону дослідники виявили залишки давньогрецької оборонної споруди віком близько 2,5 тисячі років. Також археологи знайшли артефакти часів генуезької факторії та османського періоду. Нові відкриття допомагають краще зрозуміти історію території, на якій виникла сучасна Одеса.

Також Новини.LIVE повідомляли, що на Приморському бульварі науковці вилучили понад тисячу артефактів в хронологічному діапазоні від античності до періоду окупації Одеси. На алеях і площі біля Дюка закладено близько 10 шурфів (вертикальних гірничих виробок) і 3 розкопи. Максимальна глибина в одному з них перевищила 5 м. Середня потужність культурних нашарувань в межах 3 м. Загальна площа досліджених ділянок — близько 120 кв. м.

У неділю, 16 серпня, в Одесі знову пролунали вибухи під час повітряної тривоги. Перед цим військові попереджали про повітряну загрозу для регіону. Містяни масово поширюють відео, на якому видно пожежу в гіпермаркеті “Епіцентр” на Овідіопольській дорозі.

Про це інформує Новини.LIVE.

Реклама

Удар по торговельному центру під Одесою

На опублікованих містянами кадрах видно, як під час тривоги над “Епіцентром” пролітає ударний дрон РФ. У якусь мить він “пішов” на зниження і влучив у будівлю, в якій розташовується гіпермаркет. За деякими даними, через обстріл спалахнула пожежа на складі “Нової пошти”, який теж розташований у будівлі “Епіцентру”. Цю інформацію підтверджує і очільник Одеської ОВА Олег Кіпер. 

За його словами, російські війська застосували реактивний БпЛА, ціллю якого стало поштове відділення у торговельному центрі в передмісті Одеси.

“Ворог цинічно атакував реактивним безпілотником поштове відділення у торговельному центрі в передмісті Одеси”, — повідомив Олег Кіпер.

Внаслідок атаки постраждали двоє людей. Одного з потерпілих довелося госпіталізувати. Про його стан наразі не повідомляється.

“На жаль, внаслідок обстрілу постраждало двоє людей. Одну людину госпіталізовано”, — зазначив очільник ОВА.

Масштаби пошкоджень торговельного центру та поштового відділення наразі уточнюються. Інформації про інших постраждалих на цей момент немає.

Повітряна тривога в Одесі

Додамо, що про рух дронів повідомляли Повітряні сили ЗС України. Через деякий час після оголошення тривоги у місті було чути сильні вибухи.

Станом на зараз, 14:40, тривога триває, періодично чути роботу ППО та проліт ворожих дронів.

Бомбосховища в Одесі

Побачити повний перелік сховищ можна за допомогою онлайн-мапи. На ній окремо зазначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах міста. Також можна побачити, де є найближчий паркінг.

Під час тривоги всі паркінги міста мають бути відкритими для всіх охочих. Блокувати входи до бомбосховищ заборонено.

Якщо вхід до бомбосховища закритий чи ним неможливо з інших причин користатися, то слід звернутися за розв’язанням цієї проблеми до єдиного центру звернення громадян за номером “15-35”. Також можна зателефонувати до поліції або до рятувальних служб.

Атака на Одещину

Неспокійною для Одеси й області була і попередня ніч. Новини.LIVE писали, що в регіоні вночі фіксували рух російських безпілотників. Зокрема, близько 04:23 Повітряні сили повідомляли про БпЛА на півдні області, які рухалися у напрямку Рені.

Унаслідок нічної атаки удару зазнав Білгород-Дністровський. Вибуховою хвилею там пошкодило скління та частково фасади трьох п’ятиповерхових житлових будинків. За попередніми даними, двоє людей постраждали.

Також Новини.LIVE повідомляли, що у ніч проти 15 серпня Білгород-Дністровський на Одещині понад три години перебував під атакою російських безпілотників. Внаслідок ударів зруйновано взуттєву фабрику та пошкоджено адміністративну будівлю. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.