Connect with us

Війна

ППО у смартфоні: одеські «Технарі» розробили новий застосунок

Published

on

Скоро в Україні запрацює новий застосунок «єППО» від групи одеських програмістів «Технарі». Кожен, хто має смартфон таким чином допомагатиме військовим збивати російські «Калібри». Як пише один із розробників застосунку Геннадій Сульгін, систему визнали необхідною і вже домовились про захист даних та інтеграцію до “Дії”.

Російські ракети часто летять на малих висотах, ховаючись від наших локаторів. У таких випадках ППО втрачає ціль, маршрут і зенітники не мають точної вказівки. Але ці ракети бачать мирні жителі, встигаючи їх сфотографувати. 

Суть застосунку полягає у тому, що саме наземні спостерігачі будуть повідомляти локатори про будь-яку повітряну загрозу. Працює все просто (для користувача): потрібно натиснути на велику червону кнопку на екрані телефону, якщо побачили загрозу. Інформація, у вигляді позначок, миттєво передається на монітори командирів ППО. Це додаткові дані для чергового офіцера, який формує вказівку зенітникам. Більша ймовірність того, що ракету буде збито. 

«Кожен із нас зможе врятувати життя українців та негайно повідомити нашу ППО про проліт ракет та інших повітряних цілей», — зазначив розробник. Застосунок схвалили ПвК «Південь» та Мінцифра, представили у військові частини та командирам підрозділів з’єднань ППО.

Війна

Російська армія у жовтні втричі збільшила кількість штурмів на Гуляйпільському напрямку

Published

on

Як зазначається, у смузі відповідальності сьомого корпусу війська РФ продовжують спроби нарощувати своє угруповання, намагаються доправляти особовий склад цивільним транспортом.

«У жовтні ворог втричі більше штурмував позиції українських військових у порівнянні з вереснем. При цьому, противник почав коригувати тактику інфільтрації. Якщо раніше рухався малими групами піхоти по 2-3 особи, то наразі дедалі частіше намагається просочуватися по одному – через зростання кількості вогневого ураження Сил оборони по скупченню ворога», – зауважують у ДШВ.

Згідно з даними сьомого корпусу, поодинокі загарбники, яким вдалося інфільтруватися, часто втрачають зв`язок зі своїм командуванням та залишаються без провізії. Сили оборони беруть їх в полон або ліквідовують.

Читайте також: На Гуляйпільському напрямку знищили міст, який РФ використовувала для військової логістики

Найнапруженішою на Гуляйпільському напрямку залишається ділянка в районі Гіркого, Залізничного, Цвіткового та Гуляйпільського. Ці населені пункти розташовані близько до Гуляйполя, яке росіяни намагаються використовувати як зону накопичення особового складу й техніки, а також як плацдарм для подальшого наступу в бік Запоріжжя.

Як повідомляв Укрінформ, росіяни залучають до штурмів на Гуляйпільському напрямку найманців із країн Африки та Азії.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили під Петербургом завод, який виробляє ракетне паливо для «Іскандерів»

Published

on

«Кожен «Іскандер», який летить на українське місто, має свою біографію і починається вона не на пусковій установці, а у цеху заводу, де виготовляють паливо, яке піднімає ракету у небо. Одне із таких підприємств, АТ «Завод імені Морозова», знаходиться неподалік Санкт-Петербурга», – ідеться у повідомленні.

Це підприємство, як зауважують у Генштабі, виробляє вибухові речовини. Воно ж розробило тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М», виготовляє та постачає твердопаливні заряди до двигунів 9Х820 для балістичних ракет 9М723 «Іскандер-М».

«Завод імені Морозова» входить до структури державної корпорації «Ростех» та є однією з важливих ланок у ланцюжку виробництва балістики для армії РФ.

«У ніч на 9 листопада в цю біографію втрутилися Сили оборони України. Підрозділи уразили підприємство і пошкодили одразу три виробничі цехи. Масштаби збитків уточнюються. Що це означає для України? Кожен такий удар ускладнює ворогу випуск ракет для «Іскандерів», якими він б’є по наших містах. Ланцюжок рветься на самому початку, задовго до пускової установки», – зазначають у Генштабі.

Читайте також: Після серії атак на НПЗ «Роснефть» повернула ліміти на продаж пального по всій країні – ЗМІ

Наголошується, що Україна діє в межах права на самооборону, яке гарантує стаття 51 Статуту ООН.

Як повідомляв Укрінформ, мережею ширилася інформація, що в ніч на 9 листопада в Ленінградській області РФ після атаки безпілотників виникла пожежа на Кіришському нафтопереробному заводі (КІНЕФ).

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

ВМС переорієнтували застосування «Нептунів» на ураження об’єктів російського ВПК

Published

on

Військово-морські сили Збройних сил України переорієнтували досвід застосування ракетного комплексу «Нептун» на ураження наземних об’єктів російського військово-промислового комплексу.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив у телеефірі.

«Насправді це було мудрим рішенням переорієнтувати наш досвід на знищення інших типів цілей, тому що кораблі в море не виходять, а працювати треба. Тим більше є потреба: об’єкти російського ВПК розкидані по великій території, і це велика кількість об’єктів», – зазначив він.

За словами Плетенчука, український оборонно-промисловий комплекс має досвід виготовлення таких засобів ураження, а ВМС – їх застосування.

«Ця синергія призвела до того, що спочатку ми вражали наземні об’єкти в Криму в тестовому режимі. Але успішно. Після цього географія стала трошки ширшою», – пояснив речник.

Він наголосив, що українські військові уражають цілі далеко за межами акваторії, зокрема в тилу Росії, що свідчить про спроможності української зброї та перспективи її подальшого розвитку.

Читайте також: Сили оборони уразили у Брянській області дві пускові установки «Іскандер» та «Панцир-С1»

Плетенчук підкреслив, що ураження російських аеродромів не означає повного позбавлення противника можливості застосовувати авіацію, адже літаки можуть працювати з інших локацій. Це, за його оцінкою, ускладнює їхню роботу та потребує більших ресурсів.

Як повідомляв Укрінформ, українські ракетні війська “Нептунами” уразили “Протон-Електротекс” в Орлі.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.