Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу президент Федеральної академії політики безпеки ФРН (BAKS), генерал-майор Бундесверу Вольф-Юрґен Шталь.

“Я переконаний, що ця війна змінила пріоритети безпекової політики в Німеччині. Яскравий приклад: вперше було прийнято рішення про постачання озброєнь в зону активних бойових дій – Україні. Це можна вважати конкретним проявом зміни стратегічної культури”, – зауважив Шталь.

Він також зазначив, що у 2023 році Федеративна Республіка Німеччина вперше в історії сформулювала в письмовій формі Національну стратегію безпеки, у якій запровадила концепцію “інтегрованої безпеки”.

“Це означає, що безпеку слід розуміти комплексно, і забезпечувати її треба на рівні всієї держави та всього суспільства. Йдеться не лише про військовий вимір, а й про економіку, розвиток, внутрішню і зовнішню безпеку, економічний, цифровий і навіть духовний виміри”, – пояснив він.

Шталь додав, що Німеччина тепер розглядає безпеку в межах континууму “мир – криза – війна”: “Відповідні заходи мають готуватися ще в мирний час, щоб витримати кризу та бути готовими до війни”.

Генерал-майор Бундесверу також високо оцінив здатність українського суспільства чинити спротив російській агресії.

“Вражає, з якою рішучістю Україна спроможна підтримувати опір свого суспільства. Те, що український народ понад чотири роки витримує цей агресивний напад, який суперечить міжнародному праву та нехтує людською гідністю, заслуговує на найвищу повагу”, – наголосив він.

Президент BAKS підкреслив, що Україна захищає не лише себе, а й безпеку Європи. “І важливо підкреслити: Україна цим самим бореться і за нашу безпеку”, – підсумував він.

Як повідомляв Укрінформ, влітку минулого року канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та міністр оборони Борис Пісторіус оголосили про створення нового органу – Ради національної безпеки Німеччини (РНБ), яка спростить консультації високого рівня з питань оборони та безпеки.

Фото: BAKS/Stollberg та M. Hurek für FOCUS

Андрій Бахтов мріяв бути вчителем, а довелося взяти до рук зброю і стати на захист рідної землі від ворога. Досвід мав неабиякий: служив у спецпідрозділі МВС «Беркут», брав участь у миротворчих місіях в Югославії. У 2014 році став одним із засновників добровольчого батальйону «Миротворець», звільняв Слов’янськ, Попасну, Торецьк, Майорське, Нью-Йорк (кол. Новгородське), вижив у «зеленому коридорі» при виході з Іловайська, повернувся на передову. У 2022 році разом із побратимами приєднався до батальйону «Свобода» бригади «Рубіж». Десятки людей завдячують життям його витримці та професіоналізму. Останній бій з ворожою ДРГ прийняв 10 серпня 2022 року поблизу селища Зайцеве на околицях Горлівки. 

Андрій народився 9 травня 1975 року в селі Тимирязівка Костанайської області в Казахстані, куди свого часу зі Смоленщини переїхав прадід за Столипінською реформою. Дитинство пройшло в Красноярському краї, а юність – на Хмельниччині, звідки родом мама. Порівняння різних традицій допомогло зробити свій вибір. «Раніше я дуже часто їздив у Сибір. Це такі спогади дитинства: тайга, сосни. Але коли дивишся, як там живуть люди, і як живуть у нас – це зовсім інший уклад. Я в Сибіру в 5 років навчився курити – там так було прийнято. Пити, курити там починають дуже рано. Усі жили в дєрєвнях, в перекошених-заброшених – всі знають, який там уклад. Так от, у мене зовсім інші цінності, які я прагну відстоювати», – згадував чоловік в одному з інтерв’ю.

Ще в школі захопився спортом. Закінчив з червоним дипломом Кам’янець-Подільський педагогічний інститут, викладав фізкультуру, пізніше отримав ще й диплом практичного психолога. Був тренером із багатьох видів спорту: бокс, біг, плавання, лижні гонки, стрільба, рукопашний бій, офіцерське триборство, сам брав участь у змаганнях.

Як практичного психолога його запросили у спецпідрозділ МВС «Беркут» працювати з персоналом. Брав участь у миротворчих місіях в Югославії. Утім, після перемоги на виборах Віктора Януковича в 2010 році принципово подав у відставку, вийшов на пенсію за вислугою років, повернувся до тренерства, зайнявся бізнесом.

Брав участь у «податковому майдані». Під час Революції Гідності у 2014 році входив до керівництва Самооборони Майдану у Хмельницькому.

Після анексії росіянами Криму Андрій разом із побратимами з миротворчих місій долучився до створення добровольчого батальйону «Миротворець», став заступником командира Андрія Тетерука – по роботі з особовим складом, звільняв Слов’янськ, Попасну, Торецьк, Майорське, Нью-Йорк (кол. Новгородське). У серпні 2014 року з батальйоном опинився в Іловайську, кілька днів пішки добирався до своїх після розстрілу росіянами колони в «зеленому коридорі». 

Вижив, повернувся на передову. Після обрання Андрія Тетерука до Верховної Ради фактично очолив батальйон МВС «Миротворець». Воював у багатьох гарячих точках, доки не було прийнято рішення про відведення добровольчих формувань у тил. Після повернення прийняв запрошення від Академії внутрішніх справ та очолив там кафедру військової підготовки. Опікувався родинами загиблих побратимів із батальйону «Миротворець».

Коли почалося повномасштабне вторгнення, разом зі своїми вихованцями пішов у ДФТГ, тримав оборону на Оболоні. Сподівався на відновлення батальйону «Миротворець», але прийняття такого рішення затягувалося. Тоді з побратимами приєднався до добровольчого батальйону «Свобода» у складі бригади «Рубіж» (тоді ще – 4-та Бригада оперативного призначення НГУ імені Героя України сержанта Сергія Михальчука). Маючи звання підполковника поліції, пішов у піхоту молодшим сержантом. З ним пішли й троє його курсантів із Академії МВС.

Бойовий досвід, уміння працювати з людьми та розуміння ситуації «Тихого» (такий позивний Андрій Бахтов отримав за врівноваженість і здатність контролювати емоції) не раз рятували бійців у критичних ситуаціях. Саме він був одним із організаторів відходу батальйону з околиць Сєвєродонецька в червні 2022 року, коли суміжники оголили фланг, а всі мости через Сіверський Донець були пошкоджені ворогом. Відходили малими групами під шквальним обстрілом з інтервалом в 10 хвилин – і вийшли всі практично без втрат. 

Його авторитет серед бійців був беззаперечний. «Він завжди був попереду, всьому вчив власним прикладом. Усі позиції перевіряв особисто. І бувало так, що під обстрілами починається мандраж, а з’являється «Тихий»: «Хлопці, як у вас тут, порядок?» – і все стає на свої місця. Він однією своєю появою вселяв спокій і впевненість, що все буде добре», – розповідав про командира один з курсантів, Віктор Нестеренко із позивним «Малиш». 26 липня за наполяганням бійців він був призначений командиром 6-ї роти батальйону «Свобода».

Останній бій Андрій Бахтов прийняв 10 серпня 2022 року поблизу селища Зайцеве на околицях Горлівки. Тоді ворог на одній позиції застосував реактивну установку для розмінування УР-77 «Метеорит», відому під назвою «Змій Горинич» і ворожа ДРГ окопами зайшла в тил. Російську мову в окопі випадково почули дронщики. «Тихий», не роздумуючи ні на мить, взяв зброю й пішов у розвідку. Він устиг виявити ДРГ і прийняти бій, але врятуватися не встиг. Викриту ДРГ пізніше ліквідували бійці батальйону, запобігши значно більшим втратам.

Поховали Андрія Бахтова в Хмельницькому на Алеї Слави. У нього залишилася мати, дружина та троє синів.

Іменем Андрія Бахтова названа Новосільська гімназія Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області, де він починав свій педагогічний шлях. У 2022 році йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького».

Наталка Позняк-Хоменко

Фото з сімейного архіву

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Бійці 426 окремого полку безпілотних систем (ОПБС) 30 корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ годинами тренуються, щоб ефективніше нищити ворога навіть у підвалах та на замаскованих позиціях.

Про це йдеться у публікації Укрінформу «Мисливці за мисливцями: як миколаївські морпіхи готують екіпажі БпЛА».

«На нашій ділянці фронту розрахунки ворожих БпЛА часто переховуються у будівлях та підвалах. Ми вже неодноразово знаходили ворога там і «викурювали» їх. Тож під час тренувань хлопці вчаться пролітати «рамки» – своєрідну смугу перешкод для дронів», – зазначає інструктор на позивний «Рубікон».

За його словами, так відточується мікроконтроль – одна з ключових навичок, щоб у бойовій ситуації дрон міг подолати шлях у замкнутому просторі і точково уразити ціль.

FPV-дрони мають низку переваг, як-от висока маневреність та практично «хірургічна» точність влучання в ціль. Завдяки цьому вони здатні «діставати» техніку та живу силу ворога не тільки у відкритому полі, а й у лісосмугах, серед міської забудови, залітати всередину будинків, бліндажів та льохів.

Читайте також: «Мадяр»: Якби росіяни пішли на Київ з мільйоном танків, їх би знищили два мільйони дронів

Та ця зброя стає по-справжньому грізною тільки в руках добре підготовленого оператора. Бо для того, щоб БпЛА залетів через вікно чи двері всередину будівлі або проскочив серед дерев та кущів на величезній швидкості, оператор мусить мати високу майстерність, яка досягається годинами тренувань.

Як повідомлялося, військовослужбовці 123 бригади ТрО адаптують наземні роботизовані комплекси (НРК) під реальні потреби фронту.

Фото: Укрінформ та групи комунікацій 426 ОПБС