Станіслава Орлова (псевдо – “Іспанець”) – командира бригади “Еспаньола”, сформованої з ультраправих футбольних фанатів для участі у війні з Україною – застрелили 4 грудня на дачі в тимчасово окупованому Севастополі.

Політолог, юрист, ветеран АТО Рустем Аблятіфов народився в Одесі 3 грудня 1964 року.  

Спочатку здобув фах моториста-матроса у місцевому морському професійно-технічному училищі. Працював на суднах Чорноморського пароплавства. У 1991 році екстерном закінчив судноводійський факультет Одеської державної морської академії. 

У 1992 році перебрався з родиною в Крим – на історичну батьківщину. Працював на суднах Керченського виробничого об’єднання рибної промисловості та Керченського морського технологічного інституту. Закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права.  

Згодом Рустем працював юристом-заступником директора Фундації з натуралізації та прав людини «Сприяння» - організації-партнера Агентства ООН у справах біженців в Україні. Був серед тих, хто проводив безпрецедентну кампанію з набуття громадянства України кримськими татарами та представниками інших національних меншин, які були депортовані за радянських часів. 

Отримавши у 2002 році диплом магістра державного управління з відзнакою в Українській академії державного управління при Президентові України, працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції. Згодом став головним консультантом юридичної служби у Представництві Президента України в АРК.  

Чоловік брав активну участь у Помаранчевій революції. Під час повторного голосування другого туру виборів Президента України був головою виборчої дільничної комісії у Харкові, де особливо активними були проросійські сили. 

Стажувався у США та Канаді. Залучався Венеціанською комісією як експерт при розгляді проєктів надважливих законів України. Учасник багатьох міжнародних наукових конференцій з питань державного управління, етнополітики, міграції, прав людини тощо. 

Рустем викладав у Кримському юридичному інституті. Очолював раду кримської ГО «Інститут громадянського суспільства». Був політичним аналітиком та юристом. Протягом двох років працював редактором англомовної сторінки в агенції «Кримські новини».

У 2013 році Рустем став активним учасником руху «Євромайдан Крим». Після анексії Росією українського півострова його затримувала так звана кримська самооборона, сформована з асоціальних та напівкримінальних елементів. Після незаконного референдуму про статус Криму чоловік був змушений виїхати з родиною до Львова. Там разом з іншими політологами і  правниками розробили проєкт закону «Про права корінних народів України». 

Водночас Рустем не припиняв викладацької діяльності. Його лекції слухали у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Львівському регіональному інституті державного управління та Українському католицькому університеті.  

У вересні 2015 – квітні 2016 року активіст долучився до Громадянської блокади Криму, яку організували кримські та загальноукраїнські патріотичні громадські організації задля припинення торгівлі та енергопостачання до тимчасово окупованого Криму. Рустем виконував обов’язки координатора на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Чаплинка». 

В інтерв’ю Рустем розповідав, що Росія пропонувала Україні $3,5 мільярда за відмову від блокади. Він разом з однодумцями заснував громадську військово-патріотичну спілку «Резервний підрозділ ім. Девлєт Ґірая», головною метою якої стали підготовка співвітчизників до служби у війську та об’єднання учасників АТО-кримців. 

Ще у січні 2015 року став добровольцем. Безпосередньо на сході України брав участь в боях з липня 2016-го по січень 2018 року, внаслідок чого отримав інвалідність.  

На другий день повномасштабного вторгнення РФ Рустем приєднався до 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воював на Луганщині.  

Наприкінці літа 2022 року захистив дисертацію «Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х років)» у Львівському національному університеті імені Івана Франка і здобув ступінь доктора філософії за спеціальністю «Історія та археологія». 

Чоловік загинув 24 вересня 2022 року під час боїв з росіянами у Херсонській області. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі для «Крим. Реалії» розповів, що Рустем Аблятіфов добре володів кримськотатарською мовою, говорив її степовим діалектом. У мовному питанні був дуже принциповим. Вважав: якщо кримський татарин не володіє своєю материнською мовою, то має говорити державною, принаймні з ним. 

«Іноді він вступав у жорстку полеміку із кримськими татарами, які не розмовляли з ним кримськотатарською мовою, бо вони її не знали. І коли хтось казав: «Ну, я ж не знаю кримськотатарської мови», відповідав: «Тоді хоча б українською мовою», – згадував Чубаров. 

Син загиблого Адільгірей написав про батька: «Він завжди ненавидів усе російське і водночас прищеплював любов до України та нашого народу. Збереження кримськотатарської ідентичності, мови, культури було одним з найважливіших принципів його життя.  

Коли ми в дитинстві жили у Криму, він змушував мене та мою сестру говорити лише українською або кримськотатарською. В Криму, де це було «дивно». Я цього не розумів, бо, як і всі діти, не хотів «відрізнятися». Тільки подорослішавши, став розуміти. Він помер, борючись з тим, що щиро ненавидів – Росією, її шовіністським «народом» і рашизмом. І за те, що щиро любив – Україну, Крим, український і кримськотатарський народи. Герої не вмирають – вмирають вороги!»  

Попрощалися з Рустемом Мамут оглу Аблятіфовим у Львові 30 вересня 2022 на площі Ринок.

Церемонія за мусульманською традицією відбулася в Ісламському культурному центрі імені Мухаммада Асада. Поховали Героя на Голосківському цвинтарі поряд із могилами кримських татар.  

У чоловіка залишилися дружина, син і донька. 

Рустем Аблятіфов нагороджений пам’ятною відзнакою «За оборону Авдіївки» (2017), посмертно за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі – орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2023).   

Вічна пам’ять і слава Захисникові! 

Фото: Фейсбук-сторінка Віктор Залевський, Фейсбук-сторінка Рефат Чубаров, з сайту «Крим.Реалії» та соціальних мереж

За матеріалами Меморіал. Платформа пам’яті, Крим. Реалії

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 21 грудня, передає Укрінформ.

Російська артилерія сьогодні завдала ударів по Волфиному, Рижівці та Бояро-Лежачах Сумської області.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках загарбники здійснили одну атаку, 49 разів обстріляли українські позиції та населені пункти, зокрема чотири рази – з реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку відбулися 12 боєзіткнень. Ворог атакував у районах Вовчанська, Приліпки й Дворічанського, у бік Ізбицького й Обухівки. Чотири зіткнення тривають.

На Куп’янському напрямку захисники відбивали шість російських атак, здійснених у бік Курилівки, Петропавлівки, Піщаного та Глушківки. Чотири боєзіткнення ще тривають.

На Лиманському напрямку армія РФ вісім разів атакувала українські позиції в бік Дружелюбівки, Степового, Ольгівки, Лимана та Дробишевого, у районі Зарічного. П’ять боєзіткнень досі тривають.

На Слов’янському напрямку загарбники сьогодні здійснили три атаки поблизу Ямполя та Сіверська.

На Краматорському напрямку ворог двічі атакував позиції Сил оборони поблизу Міньківки й Віролюбівки.

На Костянтинівському напрямку захисники відбили 14 спроб російської армії вклинитися в оборону у районах Олександро-Шультиного, Плещіївки, Клебана-Бика, Костянтинівки й Русиного Яру, у бік Софіївки та Степанівки. Ще один бій триває.

На Покровському напрямку росіяни здійснили 23 спроби потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Шахового, Родинського, Сухецького, Покровська, Котлиного, Удачного й Молодецького, у бік Нового Шахового й Новопавлівки. Оборонці стримують натиск: 15 ворожих атак уже відбиті.

На Олександрівському напрямку захисники зупинили десять російських штурмів у районах Олександрограда, Січневого, Соснівки, Привільного, Рибного та Першотравневого, у бік Андріївки-Клевцового та Іванівки. Ще один бій триває.

На Гуляйпільському напрямку війська РФ шість разів намагалися йти вперед на українські позиції в районі Гуляйполя. Два боєзіткнення тривають.

На Оріхівському напрямку українські оборонці відбивали п’ять ворожих атак у районах Степового, Щербаків, Малих Щербаків і Степногірська, у бік Новоандріївки. Одне боєзіткнення триває.

На Придніпровському напрямку російська армія здійснила одну безрезультатну спробу наблизитися до позицій Сил оборони в районі Антонівського мосту.

Як повідомляв Укрінформ, унаслідок стрімкого наступу російських військ у Сумській області українські оборонці відійшли з кількох позицій у районі Грабовського.

Наразі в населеному пункті тривають бої.

Фото Укрінформу можна купити тут