Війна

Українським захисникам потрібна кров

Published

4 роки ago

30.08.2022

Здати донорську кров усіх груп закликали громадян співробітники Одеської обласної станції переливання крові. У зв’язку з активізацією бойових дій на фронті медики потребують додаткового запасу для поранених захисників України, тому запрошують усіх, хто готовий допомогти, за адресою: м.Одеса, пров. Бісквітний, 2 з 8.00 до 14.00.

Долучитися до донорства може кожна людина віком від 18 до 60 років та вагою від 50 кг, яка не вагітна, не хворіє і не має протипоказань.

Перед здачею крові донор має дотримуватись певних правил:

– мати добре здоров’я та гарне самопочуття;

– добре відпочити, виспатись;

– напередодні кроводачі потрібно виключити з раціону жирну їжу (масло, сало, жирні м’ясо та рибу, молоко, сметану, яйця, морозиво). В ці дні можна вживати нежирні відварені м’ясо та рибу, каші, картоплю, відварені та сирі овочі та фрукти, соки, компот, житній та не здобний хліб;

– в день здачі необхідно з’їсти легкий сніданок: чай або сік, печиво, білий хліб.

– за 48 годин до давання крові слід відмовитись від алкогольних напоїв, утриматись від куріння або не курити за годину до та після донації.

Перед здачею крові донору проводять анкетування, визначають вміст гемоглобіну, групу крові за системою АВО, передтестове консультування та огляд лікаря-терапевта.

Війна

Під час нічної російської атаки ППО знищила понад 90% повітряних цілей

Published

3 години ago

25.04.2026

Головний з новин

Під час нічної масованої атаки українська протиповітряна оборона знищила понад 90% повітряних цілей, однак найвразливішим напрямком залишається захист від балістичних ракет.

Про це Президент Володимир Зеленський сказав у телеефірі, передає Укрінформ.

“Зараз відомо про 666 повітряних цілей, із яких понад 610 знищено. Тобто рівень збиття – понад 90%”, – сказав Зеленський.

Він підкреслив, що головною проблемою залишається протидія балістичним ракетам.

За його словами, російські війська традиційно били по об’єктах енергетики, логістики та залізниці, а також по житловій забудові – зафіксовані влучання в багатоповерхівки.

Читайте також: ППО з вечора знешкодила 30 російських ракет та 580 безпілотників

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 25 квітня російські війська здійснили масований комбінований обстріл міста Дніпро. Наразі відомо про трьох загиблих.

Фото: Володимир Зеленський / Телеграм

Джерело

Війна

Українські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу

Published

3 години ago

25.04.2026

Головний з новин

Українські дрони, подолавши значну відстань, вперше дісталися до Уралу. Вибухи, зокрема, були у Єкатеринбурзі та Челябінську.

Українські дрони подолали рекордну відстань, досягнувши російського Уралу. Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко.

У Єкатеринбурзі Свердловської області РЕБ спрямувала дрон просто у житловий будинок, внаслідок чого постраждали шестеро росіян.

Єкатеринбург

Фото: соцмережi

Російські ЗМІ повідомляють, що постраждали 25-30 поверхи житлового комплексу “Трініті” у центрі міста.

Також вибухи чули у Челябінську, інформують місцеві канали. У аеропорту було введено тимчасові обмеження щодо прийому та відправлення рейсів.

Російські пропагандисти нарікають, за 10 годин польоту українські дрони не зустріли жодної роботи ППО, цілком вільно подолали понад 1800 км й долетівши до “найглибшого тилу”.

Також росіяни констатують, що режим безпілотної небезпеки та план “Ковьор” вперше було введено в Курганській області, яка знаходиться на стику Уралу та Сибіру.

Тим часом Міноборони Росії відзвітувало, що за ніч над російськими регіонами нібито було перехоплено та знищено 127 українських безпілотників.

Нагадаємо, 24 квітня російський Дагестан опинився під атакою дронів. Росавіація скасувала рейси у Владикавказі, Грозному, Магасі та Махачкалі.

У ніч на 20 квітня безпілотники масовано атакували Краснодарський край Росії. У мережі повідомляли про повторне ураження нафтопереробного заводу у Туапсе.

Джерело

Війна

З початку повномасштабної війни Росія спричинила щонайменше 127 ядерних інцидентів

Published

19 години ago

24.04.2026

Головний з новин

З лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.

“Експерти DiXi Group зібрали усі зафіксовані інциденти на ядерних об’єктах України, спричинені військовими діями росії з початку повномасштабного вторгнення. За цей час росія спричинила щонайменше 127 подій, підтверджених звітами МАГАТЕ, офіційними джерелами уряду України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема зафіксовано:

23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС;

25 прямих ударів та обстрілів – дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості;

29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак;

2 пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового безпечного конфайнменту на майданчику ЧАЕС.

При цьому 54 інциденти (42,5% від загальної кількості) припали на Запорізьку атомну електростанцію. Інтенсивність атак на атомні об’єкти зросла у 2024 році, коли було зафіксовано 47 інцидентів поблизу та безпосередньо по майданчиках АЕС України.

У січні – квітні 2026 року зафіксовано 16 інцидентів.

Читайте також: МАГАТЕ перетворилося на «поштаря» між сторонами конфлікту – експерт

Під інцидентами/подіями мається на увазі: втрати зв’язку АЕС із лініями електропередачі, удари та обстріли, тимчасові зниження потужності через удари по енергосистемі, пошкодження систем радіаційного моніторингу тощо. Частина з таких інцидентів можуть кваліфікуватись за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Категорії можуть перетинатися: один інцидент часто поєднує кілька типів загроз (наприклад, у випадку обстрілу, який одночасно спричиняє втрату лінії електропередачі та вимушене зниження потужності АЕС).

Читайте також: Біля Чорнобиля та Хмельницької АЕС під час російських атак пролетіли 35 «Кинджалів» – генпрокурор

Як повідомлялося, голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі обговорили ключові положення меморандуму про взаєморозуміння.

Джерело