Connect with us

Війна

Історії підприємців з Одеської області, які користувались кредитуванням під час війни

Published

on

Станом на 30 січня 2023 року через війну 80% компаній зіткнулися з падінням бізнесу. Проблем та випробувань багато: переривання робочих процесів, складнощі планування, накопичена втома співробітників, зростання витрат, варто лише згадати про блекаути; і все впирається у грошову потребу. Великі або вже розвинуті підприємства переважно орієнтуються на кредитний ресурс, хоч і на противагу грантовій підтримці, його треба повертати. «Дайджест Одеси» поспілкувався з трьома керівниками підприємств в Одеській області, аби вони поділились своїм досвідом участі у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» в умовах війни.  

Кредитування бізнесу

Взагалі урядова програма «Доступні кредити 5-7-9%» стартувала 1 лютого 2020 року. У її межах діють три відсоткові ставки (залежно від дати заснування бізнесу та його розміру (річного обороту): 5% річних — якщо виторг до 25 млн гривень і створюються мінімум 2 робочих місця протягом першого кварталу; 7% річних — для бізнесу з виторгом до 25 млн гривень; 9% річних – для бізнесу з виторгом до 50 млн гривень.

Програма стала чарівною паличкою, бо загалом кредитування бізнесу у війну — ризик для обох сторін. У березні 2022 року Кабінет міністрів прийняв рішення про запуск безвідсоткового кредитування бізнесу на час війни. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, уряд знімає всі обмеження по програмі «5-7-9».

«Будь-який український бізнес, якому потрібна підтримка, зможе отримати кредит за пільговими умовами. Максимально сума кредиту збільшується до 60 млн грн. На час воєнного стану та ще місяць після його завершення ставка по кредитах буде нуль відсотків. Відсотки за тих, хто хоче вести бізнес, сьогодні буде сплачувати держава. Після воєнного стану відсоткова ставка по цій програмі буде не більше 5 відсотків», — сказав Шмигаль, додавши, що також прибираються обмеження, які стосувалися бізнес-плану чи робочих місць.

Через рік з метою скорочення державних видатків уряд скасував компенсаційні ставки за кредитами на рівні 0% річних, повернувшись до початкових умов цієї програми.

Однак, програма «Доступні кредити 5-7-9%» тепер передбачає:

– по кредитах на інвестиційні цілі встановлення компенсаційної ставки для середніх та великих підприємств 9% річних з можливістю зменшення за умови створення нових робочих місць до 7%;

– по кредитах на інвестиційні цілі встановлення компенсаційної ставки для мікро та малих підприємств на рівні 7% з можливістю зменшення для інвестиційних кредитів до 5%;

– встановлення компенсаційної ставки 9% для кредитів на поповнення обігового капіталу для всіх підприємств.

З початку 2023 року станом на 8 травня банки видали бізнесу 8 тисяч кредитів на 28,3 млрд грн. Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють у сферах сільського господарства, торгівлі та виробництва, промислової перероблювання. Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Вінницька області та м. Київ.

Ми спілкувались із підприємцями, які отримали кредити за програмою у ПриватБанку, працюють в Одесі та області.

Ветеринарна клініка «Дар», Євген

Клініка працює з 2010 року, за цей час з підвалу на 75 кв. м. збільшились до двоповерхового приміщення, зі стаціонаром для домашніх тварин. Після вторгнення, розповідає Євген, було багато людей, яким потрібна була вакцинація та документи для виїзду з домашніми улюбленцями. А на фоні стресу тварини стали хворіти частіше, тому попит є. Вдалось не скорочувати персонал і навіть набрати новий, проте неможливо уникнути економічних проблем, викликаних війною.

«Із вторгненням сильно впали заробітки та зарплати. Деякі постачальники мали перебої, до того ж частина товарів була з Росії. До нас досі ходять бабусі і шукають московський препарат. А ти знову і знову їм пояснюєш, що це мало того не зовсім доказово, до того ж і московське. А блекаут зараз мені здається якимось сном, бо цей період у щоденному стресі ніби не міг бути реальністю. Я все планував купівлю генератора і тут сталось перше відключення, а у нас тварини підключені до кисневих концентраторів. В останні хвилини роботи Старокінного ринку за скажені гроші придбав нам генератор на 5 кв. І звісно дуже багато грошей йде на заправку, а ще щодня думаєш хоч би він не зламався. У підвалі немає вікон, а там стаціонар, хірургія, рентген та ординаторська. Тому ходили всі з ліхтариками на лобі», — розповів Євген. 

За його словами після вторгнення Українська асоціація ветеринарів об’єдналась, з’являлись гранти та інші способи сприянню роботи. Вакцинація, стерилізація, чипування тварин проводилось безкоплатно для громадян, а для компанії частково компенсувались. Наразі допомога зосереджена на безпосередньо постраждалих від воєнних дій або тих, хто релокував свій бізнес з окупованих територій. Проте це була значна допомога, бо населенню важкувато платити, але хто у такому випадку допоможе тваринці?   

За кредит підприємець планує оновити філіал на ветеринарну амбулаторію, де проводитиметься огляд, УЗД, операції та перебування у стаціонарі. Рентген не зможуть поставити через обмеження безпосередньо у приміщенні. 

«Я тільки-но отримав кредит, це 1 880 000 грн під 9%, на жаль, не встиг податись за 0%. Заявка не складна і не схожа на грантові, а під боком є співробітник банку. Вказуєш всі свої активи, розказуєш про бізнес, відповідаючи на чіткі питання. Тобто все просто, єдине з чим можуть виникнути проблеми — відсутність заставної нерухомості, яка має бути вищою за суму кредиту. Ще не почав витрачати, але ці гроші підуть в українські компанії, в яких я купуватиму обладнання. Набиратиметься і персонал: лікарі, адміністратори, прибиральниці. Планується від 6 до 10 робочих місць, тому подаватимусь і на державний грант «Єробота». Чому б не взяти гроші на розширення бізнесу, які потім виплатиш у вигляді податку? А, якщо порівнювати кредит із грантом, то це трохи не ті гроші. Зараз мені пропонують гарний УЗД-апарат, який коштує 1 170 000 грн. Тому на грант у 300 тисяч, мало що можна придбати у межах нашої діяльності», — додає підприємець. 

Агрофірма «Евріка», Олександр

Компанія на ринку давно і зареєстрована в 1997 році.  Основний вид діяльності — виробництво продуктів, зокрема вирощування свіжих овочів, виготовлення плодоовочевих консервів торгової марки «З бабусиної грядки». Починали з вирощування помідорів, взявши в оренду поле площею 42 гектари. Консервація проводиться за класичною технологією без використання синтетичних консервантів, барвників, ароматизаторів, ГМО. Підприємство має понад дві тисячі гектарів поливних земель та консервний завод з перероблення власної сільгосппродукції. І працюють лише із власною сировиною.

Як розповідає один із засновників Олександр: «Наші колеги в інших областях постраждали більше та серйозніше. Ми зіштовхнулись з певними дефіцитами, наприклад, минулого року не було склобанок. А також проблеми із продажем зернових, інфляційні процеси, вартість на газ та паливо, мобілізація працівників. Наша продукція безпечна, бо ми не використовуємо ніяких хімічних домішок. Поруч із заводом маємо фірмовий магазин де є і експериментальна продукція. Крім того, люди можуть повертати скляну тару від наших товарів і це досить вигідно. Ми радимо так робити. Вирощування овочів — наша основна діяльність, проте для сівозміни вирощуємо зерно і ріпак».

Агрофірма чинне та досить велике підприємство, кредитами користуються часто. Процедуру пройшли швидко, легко, безболісно. За кілька мільйонів, які отримали від банку, придбали новий трактор, що і планували ще до вторгнення. 

«Ми маємо великі потреби, тому завжди перебуваємо у пошуку схожих програм, регулярно спілкуємось із банками і це велика поміч. Свого часу користувались грантами, брали участь у конкурсах від Одеської обласної адміністрації, перемагали. Наприклад, одного разу нам покрили 50% кредитної ставки. Тоді зробили модернізацію виробничої котельні. Наразі, спілкуючись з колегами, бачу, що всі активно працюють і напрямках державних чи міжнародних програм. Ми велике підприємство, тому не завжди і потрапляємо під категорії грантів, та і умовні 100 тисяч гривень не покриють потреби. Але бачу, що колеги користуються. І чому б не робити цього, якщо допомога піде усім на користь? А якщо якийсь раз не вийде, то буде інший», — відзначає засновник. 

Antimoskowskaiy Braids, Ольга

Ольга підприємиця вже близько трьох років, має інтернет-магазин афрокучерів, канекалон та інших матеріалів і перукарню. Минулого року магазин став одним із найбільших в Україні щодо наявності матеріалів саме для брейдингу, афроплетіння та такого плану зачісок. Тоді стався великий дефіцит матеріалів, тому що частина закуповуватися у нашого сусіда. Почались пошуки аналогів та постачальників, купівля в Китаї, США, з’явились і українські виробники.У приміщенні поєднана студійна частина та склад. Найманих працівників немає, проте чотири майстрині орендують місце і також сплачують податки. 

Підприємиця отримала 940 тисяч гривень під 9% строком на три роки. Частину грошей вже витратили на сигналізацію та охорону, крісло, додаткові стелажі на склад, незабаром полагодять стелю. 

«Головна умова цих коштів, що я маю витрачати виключно на рахунок ФОП і на потреби бізнесу. Зазначу приємний момент, що жодного разу при замовленні товарів чи послуг не стикнулась із труднощами щодо оплати на розрахунок. Тобто більшість працює офіційно і справді зі сторони податкової для цього створені всі умови. Якщо є бажання просити чи вимагати від держави, то потрібно працювати і сплачувати податки. У всіх є права і до того ж обов’язки. Якби я не працювала понад 3 роки офіційно і коштообіги не проходили через офіційні рахунки, то я б не отримала цей кредит. Цими грошима я не можу розрахуватись з постачальниками з Китаю чи Америки, бо програма орієнтована на допомогу українського ринку, щоб наші підприємства могли працювати та розвиватись. І це правильно, тому кредитні гроші витрачаю на внутрішні закупівлі та поточні витрати, а зароблені кошти — на зовнішні», — відзначила Ольга.

Спікер додала, що наразі не спостерігає падіння попиту чи виробництва. Із замовлень та роботи майстринь відзначає, що активність більша відповідно до цього ж весняного періоду карантинного 2020 року. За її спостереженнями, падіння натхнення було хіба що перший місяць після вторгнення. Люди намагаються робити те, що і раніше, щоб не втрачати можливість робити звичні речі. Це допомагає рухатись, жити та відчувати себе сильними. Тому треба працювати.

Як розповідає директорка: «У процедурі отримання кредиту багато залежить від співробітника банку. Може мені пощастило, але банкір працював, ніби для себе. Це постійна підтримка і я не відмітила ніяких труднощів, до того ж все цифрове і саме від мене ходіння по різних інстанціях із збиранням папірців — не було».

Стабільність бізнесу у неконтрольованій ситуації

Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий. 

Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. 

На порталі «Дія.Бізнес» є інформаційний розділ про державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців в умовах війни, що допоможуть зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку України. 

Ми маємо продовжувати працювати, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка.

Війна

У десантників поза конкуренцією Browning M2 та Marder

Published

on


Підполковник Олег Митрополітанський розповідає про підрозділ «із особливим вайбом» та улюблену зброю й техніку військовослужбовців ДШВ

27-річний Олег Митрополітанський має позивний «Шкіпер» і жартома називає себе «капітаном вінницького моря». Насправді ж обрав таке псевдо на честь героя мультфільму – пінгвіна Шкіпера, наділеного лідерськими та командирськими рисами.

Олег – командир навчального батальйону фахової підготовки 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ, до якого перейшов на службу після поранення.

Про себе каже, що неговіркий. Однак про свій підрозділ комбат розповідає охоче.

РАНО ЧИ ПІЗНО З’ЯВИТЬСЯ ЗБРОЯ, ЩО ЗНИЩУВАТИМЕ РАДІОЕЛЕКТРОННУ СКЛАДОВУ”

– Наш батальйон має свій вайб. Приходять уже навчені люди після БЗВП, а дехто – безпосередньо з військових частин із бойовим досвідом. Мені подобається його багатофункціональність, – каже Митрополітанський.

Олег Митрополітанський

У підрозділі зокрема готують кулеметників, гранатометників, водіїв, навідників бойових машин. Нещодавно розпочали підготовку й операторів засобів радіоелектронної боротьби ближньої дії.

Тривалість фахової підготовки відрізняється в залежності від спеціальності: від 14 до 21 навчального дня.

– Попри засилля на фронті FPV-дронів та БПЛА різного типу, які змінили характер війни, не варто нівелювати важливість кулеметників та гранатометників, – зауважує командир. – Ці посади залишаються важливою складовою, яка формує боєготовність підрозділу. Я вірю, що рано чи пізно з’явиться зброя, що зможе знищувати всю радіоелектронну складову. І через неможливість застосування дронів повернемося до тактики інтенсивних стрілецьких боїв.

Він додає, що у їхньому підрозділі також займаються підготовкою операторів автоматичних станкових гранатометів, протитанкових ракетних комплексів та станкових протитанкових гранатометів.

– Це теж серйозний напрямок озброєння. Особливо за поганої погоди, коли БПЛА мають обмежену видимість, починається рух ворожої піхоти і техніки. Саме ці спеціальності дають змогу протистояти спробам штурмових дій ворога. Автоматичний гранатомет може вражати піхоту уламковими боєприпасами на відстані до 2 км. А протитанковий ракетний комплекс – техніку на 8-10 км. Це потужна зброя, яку не варто недооцінювати, і рано чи пізно вона ще скаже своє слово на полі бою, – вважає “Шкіпер”.

Його батальйон готує військовослужбовців і в межах програми «Контракт 18-24». Командир ділиться, що інструкторсько-викладацькому складу легко працювати з молодими бійцями, адже ті вмотивовані та мають гарну фізичну форму. Вони здебільшого освоюють спеціальності кулеметників і гранатометників.

ПРО ВЕЛИКОКАЛІБЕРНІ КУЛЕМЕТИ Й БОЙОВІ МАШИНИ

У батальйоні фахової підготовки є багато зразків озброєння як українського, так і закордонного виробництва. До прикладу, кулеметники за запитом бригад поглиблено вивчають конкретний вид цієї зброї.

Олег Митрополітанський зауважує, що військовослужбовці ДШВ мають улюблені типи озброєння.

– Якщо говорити про навідника великокаліберних кулеметів, то поза конкуренцію – американський Browning M2. Це потужна зброя, що дозволяє боротися з легкоброньованою технікою противника і працювати по його укриттях. За відповідного програмного забезпечення ним можна стріляти навіть із закритих вогневих позицій. Коли йдеться про кулемети калібру 7,62, то ПКМ (кулемет Калашникова модернізований, – ред.) залишається максимально актуальним та є безвідмовною зброєю, – пояснює він.

Говорячи про бойові машини, співрозмовник зауважує, що свою результативність на полі бою неабияк проявив американський бронетранспортер Stryker. Він забезпечений надійним бронюванням, може пересуватися різними типами місцевості, здатен витримувати підриви на протитанкових мінах та озброєний кулеметом Browning M2.

Улюблена броньована машина піхоти серед десантників – німецький Marder, в якого на озброєнні – потужна 20-мм автоматична гармата.

– Stryker та Marder на дві-три голови вище за бронетранспортер і БМП-2 радянського зразка – у маневреності, прохідності, забезпеченні живучості екіпажу і десанту, вогневій міці та надійності озброєння. Підрозділи, які працюють на них, дають максимально позитивні оцінки. Тому ми продовжуємо готувати військовослужбовців для цих зразків техніки, – говорить командир.

Інструктори батальйону також постійно виїжджають у райони виконання завдань, навчаючи там військових, адже через інтенсивність бойових дій немає можливості відправити їх у навчальний центр. Водночас це сприяє обміну досвідом.

У ЗСУ ПРИВЕЛО ЗАХОПЛЕННЯ “ДЕСАНТНОЮ РОМАНТИКОЮ”

Олег розповідає, що народився на Вінниччині. Каже, що його з дитинства захоплювала “десантна романтика” – тільники, блакитні берети (із 2017 року – марунові), стрибки з парашутом. Він був курсантом факультету високомобільних десантних військ військової академії м. Одеса, на вибір спеціальності вплинула АТО/ОСС.

– Я захоплювався військовими, які воювали – вони стали для мене моральним орієнтиром. Вирішив, як тільки буде можливість, теж зроблю внесок у захист нашої країни, – каже “Шкіпер”.

Після академії він за розподілом потрапив у 79 окрему десантно-штурмову Таврійську бригаду на посаду командира десантно-штурмового взводу, у 2020 році відбув на виконання завдань у Мар’їнку на Донеччині.

– Якраз був режим припинення вогню, але керівництво бригади націлювало нас, що маємо постійно готуватися, – згадує десантник. – Тож ми не втрачали часу, удосконалювали свої позиції і кожен із нас розумів, що рано чи пізно буде якщо не повномасштабна війна, то якесь загострення. Після відновлення у квітні 2021 року вибули на Херсонщину в район Олешківських пісків. Тоді було зрозуміло, що противник уже до чогось готувався, бо стягував техніку, проводив масштабні навчання.

ПІСЛЯ ПОРАНЕННЯ ПРОДОВЖИВ СЛУЖБУ В НАВЧАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ

Повномасштабну війну «Шкіпер» зустрів на Луганщині. Розповідає, що активне загострення там розпочалося 17 лютого 2022 року, коли противник почав підтягувати свою техніку до лінії бойового зіткнення, збільшив інтенсивність артобстрілів позицій ЗСУ та нагнітав істерію через ЗМІ. Ворог уже тоді провокував українських військових, на що вони не реагували, перебуваючи в повній бойовій готовності.

24 лютого підрозділ Олега потрапив під сильний артобстріл, але минулося без втрат. Після того він вирушив на відбиття штурму в місто Щастя, де бійці його батальйону підбили кілька одиниць ворожої техніки та взяли в полон їхні екіпажі. Росіяни після того бою відступили.

У перші дні повномасштабної війни Митрополітанський отримав кульове поранення правої руки.

– Мене евакуювали з позиції, відвезли в цивільну лікарню. Із того часу я почав довгий шлях лікування та реабілітації, адже був пошкоджений нерв. Відчував прикрість, що так рано вибув зі строю. До того ж, була незручність на фізичному рівні, бо довелося перевчатися писати і стріляти лівою рукою. Поранена рука відновилася не повністю. Знову навчився нею працювати, хоча іноді руки не відчуваю, – розповідає військовий.

Каже, що після реабілітації хотів і далі продовжувати службу. Наприкінці 2022 року його перевели на посаду командира навчальної роти батальйону БЗВП у 199 навчальний центр ДШВ.

Згодом вирушив на виконання завдань у зону бойових дій. Згадує, що тоді, на жаль, не минулося без втрат серед військовослужбовців навчального центру. Після повернення його призначили на посаду начальника штабу навчального батальйону фахової підготовки, а з минулого року він став його командиром.

«ЧОЛОВІКАМ ВАРТО ЗРОБИТИ ВИБІР, ПОКИ ЙОГО НЕ ЗРОБИЛИ ЗА НИХ»

– Я хотів би звернутися до всіх чоловіків: робіть вибір, поки його не зробили за вас, – говорить «Шкіпер». – Зараз прекрасний час, коли можна пройти гідну підготовку та опанувати військово-облікову спеціальність. У 2022 році такої можливості не було. На жаль, поки немає тенденції завершення бойових дій. Ми не знаємо, скільки часу триватиме ця війна. Можливо, це взагалі буде варіант на кшталт Ізраїлю або формат періодичних загострень, як між Північною та Південною Кореями. Нам потрібно бути готовими.

Він захоплюється історією та акцентує, що втративши свою державність після Визвольних змагань 1917-1921 років, українці отримали 70 років полону, репресії, Голодомор і концтабори.

– Зараз ми перебуваємо на витку національної боротьби, коли потрібно брати себе в руки і боротися за свою країну. Незалежність і так легко нам дісталася в 1991 році, тож тепер ми платимо за неї ціну. Не треба чекати і виправдовувати себе, що я візьму зброю, коли на наступній вулиці буде противник. Ні, не візьмеш. Я бачив, коли противник був на вулицях міст і сіл, то цивільні зазвичай або виїжджали, або гинули від постійних артилерійських обстрілів, – наголошує командир.

Ірина Чириця, Житомир

Фото 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби ворог здійснив майже 70 атак, найбільше

Published

on

Російська армія від початку доби 69 разів атакувала позиції Сил оборони України. Основні зусилля загарбники зосереджують на Слов’янському та Покровському напрямках.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 12 липня, передає Укрінформ.

Росіяни обстрілювали з артилерії Кореньок, Середина-Буду, Хлібороб, Товстодубове, Нескучне, Уланове, Волфине, Рижівку, Гірки, Сопич Сумської області та Ляди Чернігівської області. Авіаударів зазнали Волфине, Вільна Слобода, Уланове.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках загарбники тричі штурмували позиції українських оборонців та здійснили 36 обстрілів, зокрема чотири з реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку загарбники п’ять разів намагалися прорвати оборону в районі Вовчанська та у бік Лиману, Графського, Малої Вовчої. Три боєзіткнення тривають.

На Куп’янському напрямку росіяни здійснили одну наступальну дію в напрямку Куп’янська.

На Лиманському напрямку українські воїни відбивали вісім спроб загарбників просунутися у бік Нового Миру, Лимана, Діброви, Ставків. Дві атаки тривають.

На Слов’янському напрямку Сили оборони відбивали 15 атак у бік Рай-Олександрівки та у районах Закітного, Кривої Луки, Різниківки. П’ять боєзіткнень тривають.

На Краматорському напрямку російські загарбники здійснили одну атаку в районі Никифорівки.

На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 13 атак у районах Костянтинівки, Іллінівки та у бік Довгої Балки, Вільного й Кучерового Яру, одна атака триває.

На Покровському напрямку загарбники 15 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах Василівки, Котлиного, Удачного, Молодецького та в бік Нового Шахового. Одне боєзіткнення триває.

На Олександрівському напрямку ворог один раз намагався просунутися в бік Вороного.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили сім ворожих атак у бік Воздвижівки, Оленокостянтинівки, Староукраїнки та Чарівного.

Читайте також: Сили оборони уразили російський НПЗ, 10 танкерів і чотири пороми в акваторії Азовського моря

На Оріхівському та Придніпровському напрямках наступальних дій загарбників не зафіксовано.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не відбувається. Спроб ворога просунутися не зафіксовано.

Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем за тиждень уразили 90 суден тіньового флоту РФ.



Джерело

Continue Reading

Війна

нацгвардійці показали, як знищили таємну паливну базу росіян у Новоамвросіївці

Published

on

Бійці 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов” за допомогою безпілотників уразили інфраструктуру таємної бази росіян у Новоамвросіївці Донецької області, з якої пальним забезпечували широку ділянку фронту.

Як передає Укрінформ, деталі проведеної операції “Пекло” оприлюднені у Телеграм-каналі 1-го корпусу НГУ “Азов”.

Як зауважили військові, “нафтопродукти – це кров війни. Для забезпечення окупаційного угруповання росіяни впродовж тривалого часу розбудовували мережу логістичних хабів, які вважали убезпеченими від українських атак”.

У повідомленні йдеться, що “оператори БПЛА 1-го корпусу НГУ “Азов” змінили плани противника. Провівши ретельну розвідку, вони точними ударами безпілотників Hornet уразили таємну базу в Новоамвросіївці. Було пошкоджено цистерни та інфраструктуру бази, заблоковано залізничну колію”.

Читайте також: У Силах оборони показали нові удари по російській техніці у межах «Логістичного локдауну»

У 1-му корпусі НГУ “Азов” підкреслили, що “ураження сховища наразі ускладнило життя окупантів. Та найважливіше: вони змушені покинути базу, виводити логістику з окупованих територій до РФ”.

Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони України завдали ураження по загальновійськовому полігону росіян “Кальміуське” у районі Докучаєвська Донецької області.

Фото ілюстративне: ДСНС



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.