Connect with us

Війна

Історії підприємців з Одеської області, які користувались кредитуванням під час війни

Published

on

Станом на 30 січня 2023 року через війну 80% компаній зіткнулися з падінням бізнесу. Проблем та випробувань багато: переривання робочих процесів, складнощі планування, накопичена втома співробітників, зростання витрат, варто лише згадати про блекаути; і все впирається у грошову потребу. Великі або вже розвинуті підприємства переважно орієнтуються на кредитний ресурс, хоч і на противагу грантовій підтримці, його треба повертати. «Дайджест Одеси» поспілкувався з трьома керівниками підприємств в Одеській області, аби вони поділились своїм досвідом участі у програмі «Доступні кредити 5-7-9%» в умовах війни.  

Кредитування бізнесу

Взагалі урядова програма «Доступні кредити 5-7-9%» стартувала 1 лютого 2020 року. У її межах діють три відсоткові ставки (залежно від дати заснування бізнесу та його розміру (річного обороту): 5% річних — якщо виторг до 25 млн гривень і створюються мінімум 2 робочих місця протягом першого кварталу; 7% річних — для бізнесу з виторгом до 25 млн гривень; 9% річних – для бізнесу з виторгом до 50 млн гривень.

Програма стала чарівною паличкою, бо загалом кредитування бізнесу у війну — ризик для обох сторін. У березні 2022 року Кабінет міністрів прийняв рішення про запуск безвідсоткового кредитування бізнесу на час війни. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, уряд знімає всі обмеження по програмі «5-7-9».

«Будь-який український бізнес, якому потрібна підтримка, зможе отримати кредит за пільговими умовами. Максимально сума кредиту збільшується до 60 млн грн. На час воєнного стану та ще місяць після його завершення ставка по кредитах буде нуль відсотків. Відсотки за тих, хто хоче вести бізнес, сьогодні буде сплачувати держава. Після воєнного стану відсоткова ставка по цій програмі буде не більше 5 відсотків», — сказав Шмигаль, додавши, що також прибираються обмеження, які стосувалися бізнес-плану чи робочих місць.

Через рік з метою скорочення державних видатків уряд скасував компенсаційні ставки за кредитами на рівні 0% річних, повернувшись до початкових умов цієї програми.

Однак, програма «Доступні кредити 5-7-9%» тепер передбачає:

– по кредитах на інвестиційні цілі встановлення компенсаційної ставки для середніх та великих підприємств 9% річних з можливістю зменшення за умови створення нових робочих місць до 7%;

– по кредитах на інвестиційні цілі встановлення компенсаційної ставки для мікро та малих підприємств на рівні 7% з можливістю зменшення для інвестиційних кредитів до 5%;

– встановлення компенсаційної ставки 9% для кредитів на поповнення обігового капіталу для всіх підприємств.

З початку 2023 року станом на 8 травня банки видали бізнесу 8 тисяч кредитів на 28,3 млрд грн. Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють у сферах сільського господарства, торгівлі та виробництва, промислової перероблювання. Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Вінницька області та м. Київ.

Ми спілкувались із підприємцями, які отримали кредити за програмою у ПриватБанку, працюють в Одесі та області.

Ветеринарна клініка «Дар», Євген

Клініка працює з 2010 року, за цей час з підвалу на 75 кв. м. збільшились до двоповерхового приміщення, зі стаціонаром для домашніх тварин. Після вторгнення, розповідає Євген, було багато людей, яким потрібна була вакцинація та документи для виїзду з домашніми улюбленцями. А на фоні стресу тварини стали хворіти частіше, тому попит є. Вдалось не скорочувати персонал і навіть набрати новий, проте неможливо уникнути економічних проблем, викликаних війною.

«Із вторгненням сильно впали заробітки та зарплати. Деякі постачальники мали перебої, до того ж частина товарів була з Росії. До нас досі ходять бабусі і шукають московський препарат. А ти знову і знову їм пояснюєш, що це мало того не зовсім доказово, до того ж і московське. А блекаут зараз мені здається якимось сном, бо цей період у щоденному стресі ніби не міг бути реальністю. Я все планував купівлю генератора і тут сталось перше відключення, а у нас тварини підключені до кисневих концентраторів. В останні хвилини роботи Старокінного ринку за скажені гроші придбав нам генератор на 5 кв. І звісно дуже багато грошей йде на заправку, а ще щодня думаєш хоч би він не зламався. У підвалі немає вікон, а там стаціонар, хірургія, рентген та ординаторська. Тому ходили всі з ліхтариками на лобі», — розповів Євген. 

За його словами після вторгнення Українська асоціація ветеринарів об’єдналась, з’являлись гранти та інші способи сприянню роботи. Вакцинація, стерилізація, чипування тварин проводилось безкоплатно для громадян, а для компанії частково компенсувались. Наразі допомога зосереджена на безпосередньо постраждалих від воєнних дій або тих, хто релокував свій бізнес з окупованих територій. Проте це була значна допомога, бо населенню важкувато платити, але хто у такому випадку допоможе тваринці?   

За кредит підприємець планує оновити філіал на ветеринарну амбулаторію, де проводитиметься огляд, УЗД, операції та перебування у стаціонарі. Рентген не зможуть поставити через обмеження безпосередньо у приміщенні. 

«Я тільки-но отримав кредит, це 1 880 000 грн під 9%, на жаль, не встиг податись за 0%. Заявка не складна і не схожа на грантові, а під боком є співробітник банку. Вказуєш всі свої активи, розказуєш про бізнес, відповідаючи на чіткі питання. Тобто все просто, єдине з чим можуть виникнути проблеми — відсутність заставної нерухомості, яка має бути вищою за суму кредиту. Ще не почав витрачати, але ці гроші підуть в українські компанії, в яких я купуватиму обладнання. Набиратиметься і персонал: лікарі, адміністратори, прибиральниці. Планується від 6 до 10 робочих місць, тому подаватимусь і на державний грант «Єробота». Чому б не взяти гроші на розширення бізнесу, які потім виплатиш у вигляді податку? А, якщо порівнювати кредит із грантом, то це трохи не ті гроші. Зараз мені пропонують гарний УЗД-апарат, який коштує 1 170 000 грн. Тому на грант у 300 тисяч, мало що можна придбати у межах нашої діяльності», — додає підприємець. 

Агрофірма «Евріка», Олександр

Компанія на ринку давно і зареєстрована в 1997 році.  Основний вид діяльності — виробництво продуктів, зокрема вирощування свіжих овочів, виготовлення плодоовочевих консервів торгової марки «З бабусиної грядки». Починали з вирощування помідорів, взявши в оренду поле площею 42 гектари. Консервація проводиться за класичною технологією без використання синтетичних консервантів, барвників, ароматизаторів, ГМО. Підприємство має понад дві тисячі гектарів поливних земель та консервний завод з перероблення власної сільгосппродукції. І працюють лише із власною сировиною.

Як розповідає один із засновників Олександр: «Наші колеги в інших областях постраждали більше та серйозніше. Ми зіштовхнулись з певними дефіцитами, наприклад, минулого року не було склобанок. А також проблеми із продажем зернових, інфляційні процеси, вартість на газ та паливо, мобілізація працівників. Наша продукція безпечна, бо ми не використовуємо ніяких хімічних домішок. Поруч із заводом маємо фірмовий магазин де є і експериментальна продукція. Крім того, люди можуть повертати скляну тару від наших товарів і це досить вигідно. Ми радимо так робити. Вирощування овочів — наша основна діяльність, проте для сівозміни вирощуємо зерно і ріпак».

Агрофірма чинне та досить велике підприємство, кредитами користуються часто. Процедуру пройшли швидко, легко, безболісно. За кілька мільйонів, які отримали від банку, придбали новий трактор, що і планували ще до вторгнення. 

«Ми маємо великі потреби, тому завжди перебуваємо у пошуку схожих програм, регулярно спілкуємось із банками і це велика поміч. Свого часу користувались грантами, брали участь у конкурсах від Одеської обласної адміністрації, перемагали. Наприклад, одного разу нам покрили 50% кредитної ставки. Тоді зробили модернізацію виробничої котельні. Наразі, спілкуючись з колегами, бачу, що всі активно працюють і напрямках державних чи міжнародних програм. Ми велике підприємство, тому не завжди і потрапляємо під категорії грантів, та і умовні 100 тисяч гривень не покриють потреби. Але бачу, що колеги користуються. І чому б не робити цього, якщо допомога піде усім на користь? А якщо якийсь раз не вийде, то буде інший», — відзначає засновник. 

Antimoskowskaiy Braids, Ольга

Ольга підприємиця вже близько трьох років, має інтернет-магазин афрокучерів, канекалон та інших матеріалів і перукарню. Минулого року магазин став одним із найбільших в Україні щодо наявності матеріалів саме для брейдингу, афроплетіння та такого плану зачісок. Тоді стався великий дефіцит матеріалів, тому що частина закуповуватися у нашого сусіда. Почались пошуки аналогів та постачальників, купівля в Китаї, США, з’явились і українські виробники.У приміщенні поєднана студійна частина та склад. Найманих працівників немає, проте чотири майстрині орендують місце і також сплачують податки. 

Підприємиця отримала 940 тисяч гривень під 9% строком на три роки. Частину грошей вже витратили на сигналізацію та охорону, крісло, додаткові стелажі на склад, незабаром полагодять стелю. 

«Головна умова цих коштів, що я маю витрачати виключно на рахунок ФОП і на потреби бізнесу. Зазначу приємний момент, що жодного разу при замовленні товарів чи послуг не стикнулась із труднощами щодо оплати на розрахунок. Тобто більшість працює офіційно і справді зі сторони податкової для цього створені всі умови. Якщо є бажання просити чи вимагати від держави, то потрібно працювати і сплачувати податки. У всіх є права і до того ж обов’язки. Якби я не працювала понад 3 роки офіційно і коштообіги не проходили через офіційні рахунки, то я б не отримала цей кредит. Цими грошима я не можу розрахуватись з постачальниками з Китаю чи Америки, бо програма орієнтована на допомогу українського ринку, щоб наші підприємства могли працювати та розвиватись. І це правильно, тому кредитні гроші витрачаю на внутрішні закупівлі та поточні витрати, а зароблені кошти — на зовнішні», — відзначила Ольга.

Спікер додала, що наразі не спостерігає падіння попиту чи виробництва. Із замовлень та роботи майстринь відзначає, що активність більша відповідно до цього ж весняного періоду карантинного 2020 року. За її спостереженнями, падіння натхнення було хіба що перший місяць після вторгнення. Люди намагаються робити те, що і раніше, щоб не втрачати можливість робити звичні речі. Це допомагає рухатись, жити та відчувати себе сильними. Тому треба працювати.

Як розповідає директорка: «У процедурі отримання кредиту багато залежить від співробітника банку. Може мені пощастило, але банкір працював, ніби для себе. Це постійна підтримка і я не відмітила ніяких труднощів, до того ж все цифрове і саме від мене ходіння по різних інстанціях із збиранням папірців — не було».

Стабільність бізнесу у неконтрольованій ситуації

Досвід війни з 2014 року та обмеження, пов’язані з COVID-19 навчили підприємців готуватись та думати про майбутнє. І як не крути, кожен бізнес пов’язаний з політикою, тому мотивація боротись за незалежність дала сильний поштовх триматись за свої проєкти. Наразі є безліч можливостей залучати іноземних партнерів та розширювати бізнес-спільноту задля того, щоб встояти. І це стосується, як великого, так і малого бізнесу, хоч і здається, що останній досить гнучкий. 

Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси, розриви логістичних ланцюжків. Дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. 

На порталі «Дія.Бізнес» є інформаційний розділ про державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців в умовах війни, що допоможуть зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку України. 

Ми маємо продовжувати працювати, як відомо, битви виграє армія, а війну — економіка.

Війна

Технології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно

Published

on

У найближчі роки технології безпілотних летальних апаратів і засоби протидії їм розвиватимуться паралельно, постійно адаптуючись одне до одного.

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав CEO української defense-tech компанії UNWAVE Тарас Бублик.

«Дрони стають дедалі складнішими. Паралельно системи радіоелектронної боротьби ставатимуть розумнішими. Тому в найближчі роки технології безпілотників і засоби протидії їм розвиватимуться паралельно, постійно адаптуючись одне до одного», – сказав Бублик.

Серед напрямів розвитку технологій він бачить як вдосконалення вже наявних технологій, так і перспективи застосування таких новітніх технологій для протидії безпілотникам, як-от лазерних систем, електромагнітних імпульсів тощо. Головним викликом буде економічна доцільність таких рішень, адже в умовах війни навіть найдорожче обладнання може бути швидко знищене. Тому пріоритетом у найближчому майбутньому залишатимуться ефективні та масштабовані засоби як ураження, так і захисту.

Бублик також зазначив, що інтеграція штучного інтелекту дозволятиме ефективніше працювати з різними протоколами зв’язку і протидіяти дедалі автономнішим безпілотникам. На тлі стрімкого зростання обсягів інформації з поля бою ШІ допомагатиме швидше зіставляти дані, відсіювати зайве та формувати ціліснішу картину обстановки.

Представник оборонного сектору констатував, що наразі найбільшим викликом у протидії дронам є те, що універсального засобу не існує, потрібні комплексні рішення. Дрони швидко адаптуються та вдосконалюються, стають більш автономними, отже протидія дедалі більше потребує комплексного підходу.

«Ідеться про поєднання радіоелектронної розвідки з радарами, оптичними, тепловізійними, акустичними та іншими засобами виявлення. А також про швидку обробку й злиття даних між ними», – зазначив Бублик.

Читайте також: В Україні розробили п’ять ефективних перехоплювачів реактивних дронів – «Флеш»

Не менш важливим, за його словами, є правильний вибір засобу безпосередньої протидії відповідно до типу загрози: не тільки якомога раніше побачити й класифікувати дрон, а й швидко визначити найбільш ефективний і економічно доцільний спосіб його нейтралізації.

Окремою проблемою, за словами Бублика, є масштаб: сучасне поле бою генерує такий обсяг сенсорної інформації, що людина фізично не встигає її аналізувати в реальному часі. Саме тому дедалі важливішими стають автоматизація, штучний інтелект та злиття даних.

Як повідомляв Укрінформ, командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що українські інженери вже розробили перші засоби протидії реактивним «Шахедам» та провели їхні перші успішні запуски зі збиттями.

Фото: UNWAVE



Джерело

Continue Reading

Війна

Памʼяті старшого сержанта Максима Міщенка

Published

on


Як від водія, від нього залежало, чи дістануться бійці до позицій та чи зможуть поранені вибратися з-під обстрілу

Максим Міщенко загинув під час евакуації поранених побратимів на Запоріжжі внаслідок масованої атаки ворожих FPV-дронів. Він не вперше ризикував життям, щоб урятувати інших: ще під час АТО вивозив побратимів з-під ворожого вогню. 

Максим народився 28 вересня 1994 року в Кривому Розі. У 1997 році його родина переїхала до Петрового на Кіровоградщині. Змалку хлопець цікавився технікою, любив допомагати батькові ремонтувати автомобіль. Після закінчення школи у 2011 році вступив до Олександрійського СПТУ №31, де здобув спеціальність тракториста-машиніста широкого профілю. 

У 2013 році Максима призвали на строкову військову службу. Згодом він залишився у війську за контрактом. Військова справа поєдналася з тим, що Максим умів і любив робити найкраще, – працювати з технікою. 

З 2016 року чоловік служив за контрактом у Національній гвардії України та виконував бойові завдання на сході країни. Разом зі старшим братом Дмитром вони проходили службу у 4-й бригаді оперативного призначення. 

«З 2016 по 2019 рік виконували завдання на Донеччині як водії гармат, а також чергували в маріупольському аеропорту. Макс брав участь у випробуваннях броньованих машин “Козак” у бойових умовах. За братом було закріплено декілька вантажівок різних типів – вахтівка, шосейна, важкий тягач та бронеавтомобіль. Він любив свою справу та був надзвичайно талановитим водієм», – згадує старший брат Дмитро.

Професіоналізм Максима був не просто вмінням керувати різними машинами. На фронті від водія залежало, чи дістануться бійці до позицій, чи вдасться доставити необхідне, чи зможуть поранені вибратися з-під обстрілу. 

Про один із таких випадків розповідав Павло Жицький, заступник командира дивізіону по роботі з особовим складом. Улітку 2014 року біля Тельманового на Донеччині підрозділ потрапив у ворожу засідку. Бійців потрібно було вивезти з-під щільного вогню мінометів і стрілецької зброї. 

«Особовий склад з технікою потрапив у ворожу засідку. Потрібно було евакуювати бійців з-під щільного вогню мінометів і стрілецької зброї. Єдиним, хто зголосився поїхати у те пекло, був Максим. Будучи водієм БТР, він під обстрілами на пошкодженій машині вивіз особовий склад у безпечне місце і тим самим врятував життя побратимів», – згадує Жицький. 

Пізніше Максим продовжив службу в гаубичному артилерійському дивізіоні першої оперативної бригади, а згодом – у четвертій бригаді оперативного призначення швидкого реагування. У 2019 році повернувся до цивільного життя й працював трактористом-машиністом

Зі своєю дружиною Любов’ю вони росли в одному селищі й навчалися в одній школі. Максим був старшим на три роки. Проте їхня історія кохання почалася пізніше, коли Любов уже навчалася в педагогічному університеті в Кропивницькому, а Максим проходив строкову службу. 

«Ми жили мирним життям до 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, я пішла на роботу, а Максим – в армію. “Якщо не ми, то хто ж?” – говорив мені чоловік», – згадує Любов. 

У вересні 2022 року Максим і Любов одружилися. А у 2023-му в них народилася донька Уляна. Війна розділяла подружжя відстанню, але вони постійно підтримували зв’язок.  

«Ми постійно спілкувалися, телефонували одне одному по відеозв’язку. Максим не любив розповідати про війну, тільки казав, що в нього все добре. І підтримував мене, хоча йому та підтримка, можливо, була потрібніша», – ділиться дружина.

Чоловік долучився до Олександрійської територіальної оборони. Разом із побратимами пройшов Марганець на Дніпропетровщині, Воронцовку на Херсонщині, Старомайорськ на Донеччині, Біленьке та Оріхів на Запоріжжі. Згодом служив у другому батальйоні безпілотних систем 121-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. 

Сергій Тимченко знав Максима задовго до війни. Обоє пройшли АТО, а після початку повномасштабного вторгнення знову опинилися у війську. 

«Ми виросли в одному селі та на одній вулиці, хоча я старший на три роки. Він добре грав у футбол, і ми часто разом плавали на ставку. Ми обидва були в АТО, і коли почалася повномасштабна війна, знали, на що йшли. У війську подружилися по-справжньому. Можна сказати, ми з однієї тарілки їли, він мені як брат був. Навіть перев’язували один одного після поранень і уколи робили. Без водіїв на передовій нічого не робиться. Максим ризикував та віддав життя за побратимів, він справжній герой!» – говорить Тимченко. 

За службу Максим отримав низку відзнак, зокрема «Хрест Сил територіальної оборони», подяку командира 17-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ та грамоту за сумлінне виконання службових обов’язків і зразкову військову дисципліну. 

11 березня 2026 року поблизу Степногірська на Запоріжжі Максим вирушив евакуювати поранених побратимів. Під час завдання автомобіль потрапив під масовану атаку FPV-дронів. Старший сержант отримав тяжкі множинні уламкові поранення й загинув на місці. 

Бойові побратими Вадим Карлюга та Сергій Гаркуша згадують Максима такими словами: 

«Максим був людиною слова, великого серця, щирим і відданим військовій справі. Завжди перший, коли треба було прийняти важливе рішення або виконати бойове завдання. Це не просто побратим – це брат і вірний друг». 

Побратим Ігор Снопов додав: 

«Я пам’ятаю Максима як вірного побратима, добру, сміливу та чесну людину, мужнього воїна і справжнього патріота. Він був одним із найкращих водіїв-професіоналів, з якими мені довелося служити. Це дуже прикра втрата…». 

Попрощалися з воїном 17 березня 2026 року. Місцем вічного спочинку Максима Міщенка стала Алея Слави центрального кладовища у Петровому. 

Мирослава Липа

Фото надані 121-ю окремою бригадою ТрО ЗСУ

За матеріалами 121-ї окремої бригади ТрО ЗСУ та Петрівської селищної ради

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Вартість протидії повітряним цілям має бути співмірною загрозі

Published

on

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав CEO української defense-tech компанії UNWAVE Тарас Бублик.

«Один із головних викликів – ціновий дисбаланс між загрозою та засобами протидії. Якщо для знищення відносно дешевого дрона щоразу використовувати дорогу ракету, підтримувати такий захист у тривалій перспективі буде складно. Вартість протидії має бути співмірною з вартістю загрози… Засоби протидії мають бути доступними, вироблятися в достатній кількості й працювати як єдина система», – підкреслив Бублик.

Рішення він бачить у багаторівневій системі захисту, яка поєднує виявлення, радіоелектронну боротьбу, дрони-перехоплювачі, фізичні засоби захисту та традиційну ППО. Такий підхід дає можливість обирати ефективний і водночас економічно доцільний спосіб протидії конкретній загрозі. При цьому різні засоби мають доповнювати один одного, щоб там, де достатньо радіоелектронного придушення або дешевшого перехоплювача, не доводилося витрачати дорогу ракету.

Представник українського оборонного сектору вважає, що для Європи це означає необхідність інвестувати як у самі технології, так і в їх інтеграцію та масштабування виробництва. Наявність передового озброєння сама по собі ще не гарантує готовності до його ефективного застосування, зауважив він. Збільшення європейських оборонних бюджетів є позитивним кроком, але є ризик, що значна частина цих коштів спрямовуватиметься на рішення, розроблені без урахування досвіду сучасної російсько-української війни.

Читайте також: Чим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину

«Через це існує ризик інвестувати в дорогі системи, які можуть виявитися недостатньо ефективними… Європейським країнам необхідно навчитися інтегрувати дрони, засоби РЕБ та інші технології у виконання конкретних бойових завдань, враховуючи досвід України», – вважає Бублик.

Він зауважив, що значна частина критичної інфраструктури в Європі наразі недостатньо підготовлена до відповіді на сучасні безпілотні загрози. Навіть на тих об’єктах, де вже встановлені певні системи захисту, вони часто розроблені без урахування практичного досвіду застосування своїх технологій у бойових умовах. Україна, яка вже має практичний досвід застосування таких рішень у бойових умовах, готова допомогти європейським країнам врахувати цей досвід у розбудові власного захисту.

«Європейські країни мають використовувати український досвід захисту критичної інфраструктури та вже зараз переходити від планування до створення й розгортання відповідних систем», – переконаний Бублик.

Читайте також: В Україні розробили п’ять ефективних перехоплювачів реактивних дронів – «Флеш»

Паралельно він звернув увагу не недосконалість нормативної в Європі бази: сьогодні в багатьох європейських країнах існують обмеження на використання засобів радіоелектронної боротьби, зокрема на роботу в певних частотних діапазонах. Необхідно визначити правила застосування таких систем у разі реальної загрози, а відповідальні служби повинні мати чіткі повноваження та механізми оперативного реагування, щоб не втрачати дорогоцінний час на отримання дозволів, коли загрозу вже виявлено.

Як повідомлялось, на початку жовтня Україна та Німеччина підписали угоду щодо поглиблення співпраці у сфері протидії безпілотникам, у межах якої ФРН має ширше використовувати український досвід.

Фото: UNWAVE 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.