Політика
Майже година суперечок: сесія одеської міськради мало не зірвалась. Фото

Сьогодні, 8 лютого, з 10 ранку триває XVII сесія Одеської міської ради. Депутати не могли проголосувати навіть за порядок денний.
Майже всю першу годину зайняла урочиста частина, присвячена привітанням стосовно Одеси у ЮНЕСКО. Запросили дітей із прапорами, почесних громадян Одеси, Миколу Вікнянського та Івана Ліптугу. Останній є виконувачем обов’язків директора новоствореного Департаменту культури, міжнародного співробітництва та євроінтеграції. Всю годину плескали у долоні, дивлячись привітання від інших країн, слухали промови мера міста Геннадія Труханова та Сергія Гриневецького — колишнього голову Одеської обласної державної адміністрації. Настав час перейти до роботи, але депутати все не могли прийняти порядок денний.
Заплановано було сім блоків питань. Фракція «Європейська солідарність» не згодна щодо ряду питань з земельного та ЖКГ блоків. Пропозиція депутата від ЄС Олексія Потапського полягала у перерві та доопрацюванні, з причини, що уся фракція не отримала пояснення до частини проєктів рішень. А депутатка-однопартієць Жанна Мадриченко нагадала, що Олега Бриндака потрібно виключити із земельної комісії через порушення законодавства, оскільки він займає декілька посад.





Сперечались, але переголосували: 38 депутатів підтримали порядок денний в цілому. Музика недовго грала і нові суперечки викликало питання про затвердження нових заступників мера. За проєктом, новим віцемером на місце Михайла Кучука стає Сергій Тетюхін, а Олександр Філатов — “справжнім” заступником, а не виконувачем обов’язків. Підтримали питання 30 депутатів, четверо утримались, а п’ятеро — не голосували. Для прийняття рішення цих голосів недостатньо.
Як тільки почали приймати бюджетні питання розпочалась повітряна тривога і всі пішли на вимушену перерву. По завершенню сесії розповімо про найцікавіші рішення.
Політика
Туреччина готова співпрацювати з Трампом для досягнення миру в Україні

Туреччина продовжує зусилля щодо припинення вогню та встановлення миру в Україна, готова працювати над досягненням цих цілей за участю президента США Дональда Трампа.
Про це заявив міністр національної оборони Туреччини Яшар Гюлер за результатами зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі 4-5 червня, повідомляє Укрінформ із посиланням на TRT Haber.
«Наш президент (Ердоган – ред.) та президент США Трамп продемонстрували тверду волю до встановлення постійного припинення вогню в Україні, інтенсивні контакти у цьому напрямку тривають, ми готові працювати над досягненням припинення вогню та миру за участю пана Трампа», – сказав міністр оборони Туреччини.
Він зазначив, що в Брюсселі наголошувалося на тому, що мир можна зберегти лише шляхом розвитку потенціалу стримування.
“Для досягнення цих цільових показників потенціалу (стримування – ред.) життєво важливо усунути останні експортні обмеження серед союзників та інші перешкоди в оборонній співпраці та інвестиційній сфері”, – сказав Гюлер.
Турецький міністр закликав до стратегічного підходу в питанні зміцнення європейської бепеки.
“Європейську безпеку можна зміцнити лише за допомогою інклюзивності, стратегічного передбачення та колективної солідарності. Для цього потрібен далекоглядний підхід. З цієї точки зору очікується підтримка належного включення союзників, що не входять до ЄС, до цих механізмів”, – заявив Яшар Гюлер.
Як повідомляв Укрінформ, раніше президент Туреччини заявив про те, що Туреччина перетворюється на один із головних центрів мирної дипломатії та має бажання зібрати разом на переговорах президентів України, США та Росії.
Політика
Досягнути перемир’я цьогоріч можна, надавши масовану військову допомогу Україні

Досягнути перемир’я цього року можливо, але для цього необхідно надати Україні масовану військову допомогу, оскільки Путін не має наміру зупинятись, доки не дійде до адміністративних кордонів усіх українських областей, які він вніс у Конституцію РФ як свої території.
Таку думку висловив кореспонденту Укрінформу генерал французької армії та консультант з питань оборони Ніколя Рішу.
«Ми не забігаємо наперед, але я маю сумніви, що поки він (Путін – ред.) не досягне своїх цілей, він зупиниться. Практично, загарбати ці області – це його найближча мета, тоді як віддалена – це, можливо, завоювання всієї України. Більше того, лише досягнення цих цілей є для нього практично передумовою припинення вогню», – вважає генерал.
За його словами, припинення вогню зазвичай є технічним військовим жестом для початку переговорів, однак початкова вимога росіян щодо відмови українців від своїх територій вже свідчить про те, що вони не збираються вести жодні розмови.
«Це є доказом того, що він не хоче вести переговори, він буде воювати доти, доки лінія фронту не збігатиметься з адміністративними кордонами областей. І тому я маю великі сумніви щодо того, чи досягнемо ми чогось тривалого цього року, навіть якщо буде одноразове припинення вогню», – наголосив він.
Він вважає, що значною мірою майбутнє війни буде залежати від того, чи вплинуть США на Путіна.
«Ми не знаємо, що вони (США – ред.) збираються робити. Європа, здається, поступово приводить себе в бойовий порядок, але занадто повільно і нескоординовано, а з іншого боку, саме Трамп тримає ключ до всього цього», – каже він.
На думку генерала, тиску самими лише санкціями недостатньо. Змусити Путіна до миру може лише масова військова допомога Україні.
«Знаєте, санкції дуже важливі, але це повільна отрута. І темп економічних санкцій – це зовсім не темп війни. Темп війни – це щось негайне, вам потрібні війська, вам потрібні боєприпаси, логістика, танки, літаки і так далі. Але з економічної точки зору, коли ви вводите санкції, які триватимуть 5, 10 років, можливо, вони і послаблять Росію, завадять їй піднятися на щабель вище. Але в усьому іншому санкції не призведуть до припинення вогню. Єдина умова – це масована допомога, оголошена зі словами «оскільки ви не хочете вести переговори зараз, ми збираємося масово допомагати Україні далекобійною зброєю, не обмежуючи американський внесок», тоді це мало б вплив на Росію», – пояснив Рішу.
Як повідомляв Укрінформ, країни Північної Європи разом надають Україні військову допомогу, що поступається лише обсягам підтримки, що надходить від США. Це свідчить про наявність величезного потенціалу в ЄС для нарощування такої підтримки для України, щоб забезпечити для неї сильні позиції як на полі бою, так і за столом переговорів.
Фото: Daniel WAMBACH
Політика
Країни Балтії підтримують членство України в НАТО та ЄС

Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Литви та Латвії 6 червня опублікували спільну заяву, в якій закликали забезпечити постійну підтримку перемоги України і її вступ до ЄС та НАТО.
Про це повідомляє LSM, передає Укрінформ.
Комітети у закордонних справах, які проводили зустріч в Литві, підкреслили у своїй заяві, що перемога України над російською агресією і членство України в НАТО зміцнить справедливий і тривалий мир не тільки в Україні, але й у всій Європі, а також допоможе зберегти міжнародний порядок, заснований на міжнародних правилах. Вони додали, що членство України в НАТО також забезпечить більш ефективні та міцні основи для гарантування євроатлантичної безпеки.
У заяві комітети зобов’язуються підтримувати Україну до її повної перемоги, включаючи звільнення всіх тимчасово окупованих Росією територій, притягнення російське керівництво до відповідальності за воєнні злочини та повне здійснення міжнародного правосуддя.
Вони також підтверджують свою підтримку членства України в ЄС і закликають завершити переговори про прийняття України як повноправного члена Європейського Союзу до 1 січня 2030 року.
Комітети також обіцяють підтримувати Україну на шляху до членства в НАТО відповідно до рішень Бухарестського, Вільнюського та Вашингтонського самітів. «Ми закликаємо учасників майбутнього саміту НАТО в Гаазі 2025 року зробити конкретні політичні кроки, які б проклали шлях до вступу України в Альянс», – йдеться в заяві.
Комітети у закордонних справах також обіцяють продовжувати дипломатичні та політичні зусилля з метою ізоляції Росії та її воєнних союзників, розширення та посилення санкцій, а також забезпечення повної юридичної та політичної відповідальності за злочини, скоєні проти України.
Як повідомляв Укрінформ, балтійські країни ніколи не визнають російську злочинну анексію Криму, навіть якщо їх про це проситимуть американці, і продовжать підтримувати Україну у її боротьбі, від якої залежить їх власна безпека.
Фото: LETA, Ieva Leiniša
-
Усі новини6 днів ago
Собака проламав дірку в стіні — господиня не могла повірити очам, як це сталося
-
Відбудова6 днів ago
Розсилка: Відбудова України-2025
-
Війна1 тиждень ago
До використання у ЗСУ допустили квадрокоптер «Батон Оптик»
-
Усі новини1 тиждень ago
Кішка сфінкс здивувала свою власницю — тварина несподівано народила кошенят
-
Війна1 тиждень ago
На фронті від початку доби відбулися 83 боєзіткнення, найбільше
-
Усі новини7 днів ago
дівчина показала, як заощадити і створити справжній шедевр (відео)
-
Відбудова6 днів ago
Україна планує залучити приватний сектор Фінляндії до проєктів відбудови
-
Події6 днів ago
Тейлор Свіфт викупила права на свої перші шість альбомів